Рішення № 72769050, 13.03.2018, Баришівський районний суд Київської області

Справа № 355/1771/17

Провадження № 2/355/135/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2018 року Баришівський районний суд Київської області у складі

головуючого судді Литвиненко О.Л.

за участю секретаря Лунгул Т.А.

за участю представника відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні суду в смт. Баришівка Київської області за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

В С Т А Н О В И В :

Позивач ПАТ КБ «Приватбанк» звернулося до суду з даним позовом, мотивуючи позовні вимоги тим, що відповідно до укладеного договору № б/н від 09.12.2011 року ОСОБА_2 отримав кредит у розмірі 3300 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну карту зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Позивач свої зобов’язання за договором та угодою виконав в повному обсязі , а саме надав відповідачу кредит у розмірі, встановлений договором. Відповідач зобов’язання за вказаним договором належним чином не виконав, в зв'язку з чим станом на 31.10.2017 року має заборгованість в розмірі 25881 гривня 71 копійка, яка складається з: заборгованості за кредитом в розмірі 3128 гривень 66 копійок, заборгованості по процентам за користування кредитом в розмірі 21044 гривні 40 копійок, штраф (фіксована частина) в розмірі 500 гривень 00 копійок, штраф (процентна складова) в розмірі 1208 гривень 65 копійок. В заявленому позові просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_3 на користь позивача ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованість у розмірі 25881 гривня 71 копійка та судові витрати.

Представник позивача ПАТ КБ «Приватбанк» у судове засідання не з’явився, про день та місце розгляду справи увідомлений своєчасно та належним чином. У позовній заяві представник позивача ОСОБА_4 просить суд розгляд справи проводити у відсутність представника банку, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує, що дає суду підстави для розгляду справи та ухвалення рішення у відсутність представника позивача по справі.

Представник відповідача ОСОБА_1 в судовому засіданні в режимі відеоконференції заявлений позов не визнав. Вважає, що позивач не надав належних доказів на підтвердження своїх позовних вимог, а саме : отримання відповідачем кредиту у розмірі 3300 гривень зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36,00 % на рік, укладення кредитного договору від 09.12.2011 року та ознайомлення відповідача з Умовами та правилами надання банківських послуг. Просив суд відмовити в задоволенні позову та застосувати строки позовної давності.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає заявлений позов обґрунтованим та таким, що підлягає до задоволення у повному обсязі.

Судом встановлено, що відповідно до умов договору від 09.12.2011 року, укладеного міжПАТ КБ «Приватбанк»та ОСОБА_2, відповідач отримала кредит у розмірі 3300 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.Договір складається з заяви позичальника, витягу з тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» та умов і правил надання банківських послуг.

Відповідно до положень ч.ч. 1, 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу звязку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Згідно ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Підписавши 09.12.2011 року анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку, ОСОБА_2 приєдналася до запропонованих банком Умов та Правил надання банківських послуг, факт чого спростований не був.

Укладаючи кредитний договір, сторони за власним волевиявленням досягли істотних умов по ньому і власноруч його підписали, взявши на себе зобов»язання виконувати його належним чином.

Зі змісту заяви позичальника, Умов та Правил надання банківських послуг вбачається, що вони містять всі істотні умови договору про надання фінансових послуг, передбачені главою 71 Цивільного кодексу України.

Суд вважає, що між сторонами існують кредитні правовідносини, які виникли на підставі укладеного між ними 09.12.2011 року договору приєднання.

Згідно із ст.ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відсутність підпису відповідача на Умовах та Правилах не свідчить про те, що він не була ознайомлений з ними, не означає відсутності договірних правовідносин між сторонами та відсутності заборгованості.

Підпис відповідача ОСОБА_2 в анкеті-заяві, свідчить про те, що він повністю згоден з умовами кредитування та отриманням кредиту саме на таких умовах.

Представник відповідача не погодився з позовними вимогами, оскільки вважає, що позивачем не доведено отримання ОСОБА_2 грошових коштів в розмірі 3300 гривень. Разом із тим, частково погашаючи заборгованість за кредитом, відповідач фактично визнавав факт отримання ним кредитних коштів, що підтверджується наданим розрахунком та випискою по рахунку, із якої можна прослідкувати рух грошових коштів. Суд вважає, що матеріалами справи доведено, що відповідач отримав кредитні кошти, але неналежним чином не виконував грошові зобов'язання, внаслідок чого виникла заборгованість, що підтверджуються відповідним розрахунком та не спростовано відповідачем,

Позивач виконав взяті на себе зобов’язання. Відповідач ОСОБА_2 в свою чергу не виконав взяті на себе зобов’язання, в зв'язку з чим станомна 31.10.2017 року має заборгованість в розмірі 25881 гривня 71 копійка, яка складається з: заборгованості за кредитом в розмірі 3128 гривень 66 копійок, заборгованості по процентам за користування кредитом в розмірі 21044 гривні 40 копійок, штраф (фіксована частина) в розмірі 500 гривень 00 копійок, штраф (процентна складова) в розмірі 1208 гривень 65 копійок.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобовязаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Оскільки ОСОБА_2 свої зобов’язання за договором, який складається із заяви позичальника, витягу з тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» та умов і правил надання банківських послуг належним чином не виконує, суд вважає, що є підстави для стягнення заборгованості з відповідачки відповідно до положень договору та ст. 526 ЦК України.

До суду від представника відповідача ОСОБА_5 надійшла заява про застосування строків позовної давності.

Відповідно до ч. 1 ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Згідно розрахунку заборгованості за договором № б/н від 09.12.2011 року, укладеного між «Приватбанк» та клієнтом ОСОБА_2, відповідач періодично погашав заборгованість за наданим кредитом, останнє погашення за кредитом та процентами здійснено 07.04.2015 року.

Таким чином, оскільки останній платіж на поповнення картки відповідачем здійснено 07.04.2015 року, а позов подано 20.12.2017 року, строк позовної давності щодо вимог про стягнення заборгованості не вважається пропущеним і заява про застосування наслідків його спливу не підлягає задоволенню. Підстав для застосування строків позовної давності суд не вбачає.

З урахуванням викладених обставин, суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 25881 гривня 71 копійка.

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволення позовних вимог.

Оскільки позивачем ПАТ КБ «Приватбанк» при подачі позову до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості сплачений судовий збір в сумі 1600 гривень 00 копійок, тому суд вважає необхідним стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ПАТ КБ «Приватбанк» сплачений судовий збір в сумі 1600 гривень 00 копійок.

Встановлені судом обставини підтверджуються:

-копією паспорта ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, серії СК № 183602;

-розрахунком заборгованості за договором б/н від 09.12.2011 року, укладеного між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_2, станом на 31.10.2017 року, згідно якого заборгованість відповідача складає 25881 гривня 71 копійка;

-копією анкети-заяви ОСОБА_2 про приєднання до умов і правил надання банківських послуг в «Приват Банк» від 09.12.2011 року;

-копією витягу з тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна»;

-умовами і правилами надання банківських послуг ПАТ КБ «Приватбанк»;

-іншими матеріалами справи.

За даних обставин позов підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст. 19, 76, 81, 141, 259, 263-265, 273, 354 ЦПК України, ст.ст.257, 267, 509, 526, 527, 530, 610, 611, 625, 1050, 1054 ЦК України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позов Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого ІНФОРМАЦІЯ_3, паспорт серії СК № 183602, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, р/р 29092829003111, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитом в розмірі 3128 (три тисячі сто двадцять вісім) гривень 66 копійок, заборгованість по процентам за користування кредитом в розмірі 21044 (двадцять одна тисяча сорок чотири) гривні 40 копійок, штраф (фіксована частина) в розмірі 500 (п’ятсот) гривень 00 копійок, штраф (процентна складова) в розмірі 1208 (одна тисяча двісті вісім) гривень 65 копійок, всього стягнути 25881 (двадцять п’ять тисяч вісімсот вісімдесят одну) гривню 71 копійку.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого ІНФОРМАЦІЯ_3, паспорт серії СК № 183602, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, р/р 29092829003111, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570) сплачений судовий збір в сумі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) гривні 00 копійок.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Київської області через Баришівський районний суд Київської області. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення складено 15.03.2018.

Суддя Баришівського

районного суду ОСОБА_6