Рішення № 72768903, 12.03.2018, Яремчанський міський суд

Справа № 354/18/18

Провадження № 2/354/318/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 березня 2018 року м. Яремче

Яремчанський міський суд Івано-Франківської області у складі:

головуючого судді: Іванова А.П.

при секретарі: Калинчук І.О.

позивача: ОСОБА_1

відповідача: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні, в залі суду, в м.Яремче цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини до досягнення ним повноліття,-

в с т а н о в и в:

03.01.2018 року позивачка ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом і просила стягнути з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 в твердій грошовій сумі в розмірі 2000 гривень щомісячно, до досягнення дитиною повноліття.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 05.12.2017 року вона з відповідачем розірвали шлюб. За час шлюбу у сторін народилися троє дітей: син ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, дочка ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, які є повнолітніми та син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. З моменту народження сина ОСОБА_3 і до травня місяця 2017 року відповідач приймав участь у вихованні та утримання дитини. Проте в травні 2017 року у відповідача з’явилася інша жінка та її діти і він перестав надавати матеріальну допомогу на утримання сина. Дитина перебуває на повному утриманні та вихованні позивачки. Позивачка на даний час проживає у будинку своєї матері, офіційно не працює, не отримує жодної допомоги з державних установ та допомоги як малозабезпечена сім’я. ЇЇ доходами є тільки грошові кошти, які вона отримує за фактично виконану роботу (прибирання), яких не вистачає на утримання дитини, поскільки дитина часто хворіє. Позивачка не має у власності земельної ділянки та не веде підсобного господарства.

Відповідач працює у ТзОВ «Радивилівмолоко» на посаді водія. Його щомісячний дохід становить 6500 гривень. Він не має на утриманні інших дітей, стягнень за виконавчими документами не проводиться. Тому позивачка просить стягнути з відповідача аліменти на її користь на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 в твердій грошовій сумі в розмірі 2000 гривень щомісячно, до досягнення ним повноліття.

Позивачка в підготовчому судовому засіданні позов підтримала в повному обсязі. Вона просить задовольнити позов.

Відповідач у підготовчому судовому засіданні позов визнав. Він пояснив, що згідний сплачувати кошти на утримання дитини і не заперечує проти задоволення позову.

Суд заслухавши пояснення сторін, вивчивши письмові докази та оцінивши досліджені докази в сукупності, вважає, що позов підлягає задоволенню з та ких підстав.

Поясненнями сторін встановлено, що шлюб між ними розірвано, Дана обставина підтверджується копією рішення Яремчанського міського суду від 05.12.2017 року (а.с.6).

Згідно копії свідоцтва про народження 1-ГЮ №058989 (а.с.7), сторони є батьками неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Поясненнями сторін встановлено, що вони проживають окремо, неповнолітній син

проживає з позивачкою та перебуває на її утриманні. Проживання дитини сторін з позивачкою також стверджується записами в акті обстеження матеріально-побутових умов від 18.12.2017 року (а.с.9).

За результатами підготовчого провадження, відповідно до ч.3, ч.4 ст.200 ЦПК України суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем в порядку, встановленому статтями 206, 207 ЦПК України.

Згідно ст.206 ЦПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Згідно ч.1 ст.82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Відповідно до ст.18 Конвенції ООН «Про права дитини» держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Положеннями ст.180 Сімейного кодексу України визначено, що батьки зобов'язані утримувати своїх неповнолітніх дітей до досягнення ними повноліття.

В силу дії ч.3 ст.181 Сімейного кодексу України аліменти на дитину присуджуються в частці від заробітку (доходу) її матері, батька або в твердій грошовій сумі і виплачуються щомісячно.

Згідно з ч.1 ст.184 Сімейного кодексу України і роз’яснень, викладених в пункті 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ відносно батьківства, материнства і стягнення аліментів", якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

За правилами ст.182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; інші обставини, що мають істотне значення.

При визначенні розміру аліментів суд відповідно до ст.182 Сімейного кодексу України враховує, що позивачкою не надано суду доказів про матеріальне становище відповідача та стан його здоров’я. Проте, він є працездатною особою і спроможний платити аліменти на утримання дитини.

Відповідно до вимог ст.191 Сімейного кодексу України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що слід стягувати з відповідача аліменти на користь позивачки на утримання неповнолітньої дитини, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 аліменти у твердій грошовій сумі в розмірі 2000 (дві тисячі) гривень, але не менше, ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 03.01.2018 року до досягнення дитиною повноліття.

Питання судових витрат по справі суд вирішує відповідно до ст.141 ЦПК України.

На підставі вищенаведеного, відповідно до ст.ст. 180-184, 191 Сімейного кодексу України та керуючись ст.ст.12, 13, 18, 76, 78, 89, 95, 141, 206, 229, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд,-

в и р і ш и в:

Позов задовольнити.

Стягувати з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, ІПН НОМЕР_1, на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 аліменти у твердій грошовій сумі в розмірі 2000 (дві тисячі) гривень, але не менше, ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 03.01.2018 року до досягнення дитиною повноліття.

Рішення в частині стягнення аліментів допустити до негайного виконання в межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Державної судової адміністрації України, місцезнаходження:вул.Липська, 18/5, м. Київ, 01601, з зарахуванням на рахунок 31215256700001, отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача ГУДКС України в м.Києві, код банку отримувача 820019, код класифікації доходів бюджету 22030106 – 704, 80 (сімсот чотири гривні 80 копійок) гривень несплаченого судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Апеляційного суду Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлений 16.03.2018 року.

Головуючий суддя: А. П. Іванов