Рішення № 72768871, 16.03.2018, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2018 року Справа № 804/384/18 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді при секретарі судового засідання ОСОБА_1 ОСОБА_2 розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (правонаступник - Першотравенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернувся з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (правонаступник - Першотравенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області) та просить:

- визнати протиправними дії відповідача, щодо відмови в призначенні ОСОБА_3 пенсії за віком на пільгових умовах, відповідно до поданої заяви 08.09.2017р.;

- зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_3 від 08.09.2017р. про призначення пенсії відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та п. 2 р. ХV Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», зарахувавши до пільгового стажу ОСОБА_3 період навчання з 01.09.1984 року по 17.07.1985 року у професійно-технічному училищі №40 м. Першотравенська за спеціальністю «Електрослюсар підземний»; період проходження строкової військової служби в лавах Радянської армії з 29.10.1985 року по 22.02.1988 року.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 08.09.2017р. він звернувся до відповідача щодо оформлення пенсії на пільгових умовах, проте рішенням комісії для розгляду питань пов’язаних з призначення (перерахунком) та виплатою пенсії відповідно до чинного законодавства України Першотравенського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області від 08.12.2017р. йому було відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1, передбаченої п. «а» ч.1 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» у зв’язку з відсутністю пільгового стажу, необхідного для призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №1. Позивач вважає, що відповідачем безпідставно не зараховано до пільгового стажу за Списком №1 навчання позивача за спеціальністю з 01.09.1984р. по 17.07.1985р. та строкову службу в радянській армії з 29.10.1985р. по 22.02.1988р., що не відповідає вимогам ст. 38 Закону України «Про професійно-технічну освіту», якою передбачено право на зарахування часу навчання за спеціальністю в професійно-технічному навчальному закладі до пільгового стажу за умови, якщо впродовж трьох місяців після закінчення навчання особа працевлаштувалась за набутою (пільговою) професією та ст. 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», що надає право зарахувати строк перебування на військовій службі до пільгового стажу. Також, в обґрунтування своїх вимог посилається на Закон України «Про пенсійне забезпечення», Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», Закон України «Про загальний військовий обов’язок і військову службу», якими передбачено зарахування навчання за спеціальністю та служба в радянській армії до пільгового стажу. Аналогічні обставини викладені позивачем і у відповіді на відзив.

Позивач в підготовчому засіданні 28.02.2018р. позов підтримав та просив його задовольнити.

Представник відповідача в підготовчому засіданні 28.02.2018р. проти позову заперечував, в усних поясненнях та у письмовому відзиві на позов просив у задоволенні даного позову відмовити в повному обсязі посилаючись на те, що на час звернення позивача за призначенням пенсії його загальний стаж роботи складає 22 роки 7 днів, з них стаж за Списком №1 – 6 років 11 місяців 3 дні, стаж за Списком №2 – 3 роки 4 місяці 9 днів (з урахуванням навчання та військової служби), що не дає права на призначення пенсії за п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (за Списком №1). Крім того, як зазначає представник відповідача, з 01.09.1984р. по 17.07.1985р. позивач навчався у ПТУ №40 за професією «Електрослюсар підземний» та після завершення навчання з 22.07.1985р. влаштувався електрослюсарем на поверхні, що відноситься до розділу 1 пункту 1 Списку №2 постанови Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956р. №1173, а з 26.08.1985р. позивача переведено на посаду електрослюсаря підземного та він був звільнений 23.10.1985р. у зв’язку з призовом до лав армії. Згідно довідки про підтвердження пільгового стажу роботи від 29.09.2016р. в період з 26.08.1985р. по 23.10.1985р. позивач працював на посаді електрослюсаря підземного менше 50% робочого часу, зазначений стаж роботи зараховується до розділу 1 пункту 1 Списку №2 постанови Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956р. №1173 тоді як згідно наказу Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005р. №383 «Про затвердження порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» підземний стаж повинен становити не менше 80% робочого часу, а отже, на час призову на військову службу, позивач працював за Списком №2 виробництв, цехів, професій та посад, робота на яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах за Списком №2. Вказаний позивачем стаж навчання в ПТУ та служба в радянській армії були зараховані позивачеві до пільгового стажу, проте, за Списком №2. Враховуючи наведене, представник відповідача вважає, що на час звернення позивача за призначенням пенсії на пільгових умовах позивач не мав пільгового стажу з повним робочим днем на підземних роботах, що не дає права позивачеві на призначення пенсії за Списком №1 (п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»).

У підготовчому засіданні представником відповідача було заявлено клопотання про заміну відповідача – Першотравенського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області його правонаступником – Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на підставі ст.ст. 44, 48, 52 Кодексу адміністративного судочинства України та ст. 104 Цивільного кодексу України посилаючись на те, що постановою Кабінету міністрів України від 08.11.2017р. №821 - Першотравенське об’єднане управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області реорганізовано шляхом приєднання до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, що підтверджується копією витягу з ЄДРПОУ та копією відповідної постанови (а.с.33-35).

Розглянувши вказане клопотання представника відповідача про заміну Першотравенського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області на Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області в порядку правонаступництва у зв'язку з реорганізацією відповідача, вислухавши думку позивача з приводу заявленого клопотання, суд вважає за можливе його задовольнити та замінити первісного відповідача у цій справі Першотравенське об’єднане управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області належним відповідачем - Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області у зв'язку з реорганізацією Першотравенського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області згідно постанови Кабінету Міністрів України №821 від 08.11.2017р. на підставі ст.ст. 48, 52 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки заміна сторони правонаступником можлива на будь-якій стадії судового процесу.

У підготовчому засіданні 28.02.2018р. було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті згідно до ст.ст. 180-183 Кодексу адміністративного судочинства України на 16.03.2018р. о 10:30 год.

Позивач в судове засідання не з'явився, проте 14.03.2018р. засобами поштового зв’язку надіслав заяву про розгляд справи за його відсутністю (а.с. 85).

Відповідач в судове засідання не з'явився, проте 15.03.2018р. представник відповідача засобами електронного зв’язку надіслав клопотання про розгляд справи за його відсутністю (а.с. 88).

Згідно ч. 3 ст. 194 Кодексу адміністративного судочинства України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Враховуючи наведене, подані позивачем та представником відповідача заява та клопотання про розгляд справи за їх відсутністю, строки вирішення спору, встановлені ст. 193 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглядати дану справу за відсутності позивача та представника відповідача у письмовому провадженні, відповідно до вимог ч. 3 ст. 194 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи, або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

У ході підготовчого засідання та із наданих суду документів судом встановлені наступні обставини у справі.

08.09.2017р. ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, звернувся до Першотравенського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1, що підтверджується копією відповідної заяви (а.с.42).

Листом від 26.09.2017р. №8218/5/18 позивача повідомлено про те, що станом на 08.09.2017р. підтверджено загального стажу роботи позивача 22 роки 7 днів, з них пільгового стажу за Списком №1 – 6 років 11 місяців 3 дні, пільгового стажу за Списком №2, з урахуванням періоду навчання та військової служби - 3 роки 4 місяці 9 днів, що є недостатнім для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 та запропоновано позивачеві надати документи, що підтверджують додатково період роботи на пільгових умовах, у разі їх наявності, в термін до 07.12.2017р., що підтверджується копією відповідного листа (а.с.60).

Протоколом засідання комісії для розгляду питань, пов’язаних з призначенням (перерахунком) та виплатою пенсії відповідно до чинного законодавства України Першотравенського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області №29 від 08.12.2017р. позивачеві відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1, у зв’язку із відсутністю необхідного пільгового стажу роботи за Списком №1, про що повідомлено позивача листом від 12.12.2017р. №11068/05/18 (а.с.70-73).

При цьому, зі змісту розрахунку стажу позивача вбачається, що відповідачем не було зараховано до пільгового стажу позивача за Списком №1 період навчання за спеціальністю з 01.09.1984р. по 17.07.1985р. та строкову службу в радянській армії з 29.10.1985р. по 22.02.1988р. (а.с.41).

Позивач просить визнати протиправними дії відповідача щодо відмови в призначенні йому пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 та зобов’язати відповідача повторно розглянути його заяву від 08.09.2017р. про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1, зарахувавши до вказаного пільгового стажу позивача за Списком №1 період навчання з 01.09.1984 року по 17.07.1985 року у професійно-технічному училищі №40 м. Першотравенська за спеціальністю «Електрослюсар підземний» та період проходження строкової військової служби в лавах Радянської армії з 29.10.1985 року по 22.02.1988 року посилаючись на те, що зазначені періоди повинні бути зараховані відповідачем до пільгового стажу за Списком №1, враховуючи положення ст. 38 Закону України «Про професійно-технічну освіту» та ст. 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Заслухавши у підготовчому засіданні позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

Згідно до п. 2 розд. ХV Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (далі – Закон №1058) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом України "Про пенсійне забезпечення".

Відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» ( далі - Закон №1788) на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - чоловіки - після досягнення 50 років і при загальному стажі роботи не менш 25 років, з них не менш 10 років на зазначених роботах.

За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи, зокрема, з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 21 року 6 місяців у чоловіків.

Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", зокрема, чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи.

Пунктом 3 "Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах", затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України за № 383 від 18.11.2005р., передбачено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи.

При цьому, згідно п.2 Наказу Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005р. №383 «Про затвердження порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах», під повним робочим днем слід вважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше 80 відсотків робочого часу.

Відповідно до статті 62 Закону №1788 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 передбачено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників . У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що чоловіки мають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. «а» ст. 13 Закону №1788 при наявності, зокрема, з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року стажу роботи не менше 21 року 6 місяців, з них не менш 10 років на роботах, передбачених Списком №1, тобто за умови повного робочого дня на відповідних роботах але не менше 80% робочого часу.

Так, із наданих суду документів судом встановлено, що 08.09.2017р. позивач, після досягнення 50 років, звернувся до Першотравенського об’єднаного управління Пенсійного фонду України із заявою про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1, до якої були додані такі документи, зокрема:

- довідка Виробничого структурного підрозділу ПрАТ «Павлоградвугілля» про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідальних записів у ній №166 від 26.09.2016р. про підтвердження періодів роботи на пільгових умовах з 26.08.1985р. по 23.10.1985р., з 27.04.1988р. по 31.07.1995р. (а.с.13, 53-54);

- копія диплому №294175 від 17.07.1985р. та довідку про підтвердження навчання в ПТУ №40 м. Першотравенська за професією «Електрослюсар підземний» за період з 01.09.1984р. по 17.07.1985р. (а.с.12, 48, 52);

- копія військового квитка про проходження строкової військової служби з 29.10.1985р. по 22.02.1988р. (а.с.9-10, 49-51).

Проте, комісією для розгляду питань, пов’язаних з призначенням (перерахунком) та виплатою пенсії відповідно до чинного законодавства України Першотравенського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області було прийнято рішення від 08.12.2017р. про відмову позивачеві в призначенні пенсії за віком відповідно до п.2 розділу ХV Закону №1058 з підстав того, що за п. «а» ст. 13 Закону №1788 право на призначення пільгової пенсії за Списком №1 мають чоловіки після досягнення 50 років і при наявності стажу роботи не менше 21 року 6 місяців, з них не менше 10 років на зазначених роботах (за умови повного робочого дня на підземних роботах), тоді як позивач, досягнувши 50 років, має загальний стаж роботи 22 роки 7 днів, проте його пільговий стаж за Списком №1 становить лише 6 років 11 місяців 3 дні, а тому позивач не має права на призначення пільгової пенсії за Списком №1, що підтверджується змістом листа №11068/05/18 від 12.12.2017р. (а.с.15).

Проаналізувавши вищенаведені норми чинного законодавства, а також надані позивачем документи, які були предметом розгляду відповідної комісії відповідача, суд вважає, що дії відповідача щодо відмови позивачеві у призначенні пільгової пенсії за Списком №1 є обґрунтованими та такими, що відповідають вимогам чинного законодавства, виходячи з наступного.

Відповідно до п. «а» ст. 13 Закон №1788 на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - чоловіки - після досягнення 50 років і при загальному стажі роботи не менш 25 років, з них не менш 10 років на зазначених роботах.

За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи, зокрема, з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 21 року 6 місяців у чоловіків.

Отже, чоловіки, які досягли 50 років та мають загальний стаж роботи 21 рік 6 місяців із них не менше 10 років на роботах за Списком №1 мають право на призначення пільгової пенсії за Списком №1.

Разом з тим, як вбачається із наданих суду документів, а також і копії пенсійної справи позивача на час звернення за призначенням пільгової пенсії позивач досяг 50 років, мав загальний стаж роботи 22 роки 7 днів, проте його пільговий стаж за Списком №1 становив лише 6 років 11 місяців 3 дні, що відповідно до умов п. «а» ст. 13 Закону №1788 не дає позивачеві права на призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №1 (а.с.41).

При цьому, судом не можуть бути прийняті до уваги та покладені в основу даного судового рішення доводи позивача про безпідставність не зарахування відповідачем до пільгового стажу позивача за Списком №1 навчання в ПТУ №40 м. Першотравенська за професією «Електрослюсар підземний» за період з 01.09.1984р. по 17.07.1985р. та періоду проходження строкової військової служби у лавах Радянської армії з 29.10.1985р. по 22.02.1988р., оскільки згідно довідки Виробничого структурного підрозділу ПрАТ «Павлоградвугілля» про підтвердження наявного трудового стажу №166 від 26.09.2016р. вбачається, що у період з 26.08.1985р. по 23.10.1985р. позивач працював на посаді електрослюсаря підземного та менше 50 відсотків робочого часу знаходився в шахті, тоді як до Списку №1 зараховується стаж за умови повного робочого дня на посаді, передбаченій Списком №1, не менше 80 відсотків робочого часу згідно до вимог постанови Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956р. та п.2 наказу Наказу Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005р. №383 (а.с.13, 53-54).

Також і зі змісту копії трудової книжки позивача видно, що після закінчення навчання в ПТУ №40 м. Першотравенська за професією «Електрослюсар підземний» позивача з 26.08.1985р. переведено на посаду підземного електрослюсаря та ця посада віднесена до Списку №2, а тому період навчання позивача у ПТУ підлягає зарахуванню саме до пільгового стажу за Списком №2 згідно п.1 розділу 1 Списку №2, затвердженого постановою №1173.

Отже, у даному випадку, у відповідача були відсутні підстави для зарахування періоду навчання позивача в ПТУ №40 м. Першотравенська за період з 01.09.1984р. по 17.07.1985р. саме до Списку №1.

Також і зі змісту копії трудової книжки та копії військового квитка позивача видно, що з 23.10.1985р. позивача було звільнено з вищенаведеної посади, яка була віднесена до Списку №2, у зв’язку з призовом до лав Радянської армії (а.с.9-11, 49-51).

Таким чином період проходження позивачем строкової військової служби в лавах Радянської армії з 29.10.1985р. по 22.02.1988р. підлягає зарахуванню до пільгового стажу позивача саме за Списком №2, виходячи з вимог п.1 ч.1 ст. 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», яким передбачено, що час проходження строкової військової служби зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд приходить до висновку про відсутність обґрунтованих правових підстав для зарахування до пільгового стажу позивача за Списком №1 періоду навчання з 01.09.1984 року по 17.07.1985 року у професійно-технічному училищі №40 м. Першотравенська за спеціальністю «Електрослюсар підземний» та період проходження строкової військової служби в лавах Радянської армії з 29.10.1985 року по 22.02.1988 року, оскільки судом встановлено, що позивач був звільнений у зв’язку з призовом на строкову військову службу до лав Радянської армії саме з посади, яка віднесена до Списку №2, а тому вказаний стаж і підлягає зарахуванню до пільгового стажу за Списком №2.

Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні.

Частина 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

В той же час, і ч.1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України покладено обов'язок на позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги та заперечення.

Позивачем не було надано суду жодних доказів та не наведено жодних підстав, які б свідчили про протиправність дій Першотравенського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області щодо відмови йому у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 з урахуванням наведених вище встановлених судом обставин та аналізу наведених норм чинного законодавства України.

Також, позивачем і не було надано суду жодних доказів, які б свідчили про те, що він після навчання в ПТУ працював під землею не менше 80 відсотків робочого часу та був звільнений з посади саме за Списком №1 у зв’язку з призовом до лав Радянської армії.

Разом з тим, відповідачем наведено достатньо підстав, які свідчать про законність та обґрунтованість вчинення дій з приводу відмови у призначенні позивачеві пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 з урахуванням вимог ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно зі ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Приймаючи до уваги викладене та перевіривши дії відповідача щодо правомірності відмови в призначенні позивачеві пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 згідно ч.2 ст.2 вказаного Кодексу, суд приходить до висновку про те, що дії відповідача щодо відмови у призначенні позивачеві пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 вчинені відповідачем у межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, обґрунтовано, з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Не можуть бути і задоволені похідні позовні вимоги позивача про зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву позивача від 08.09.2017р. про призначення пенсії відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та п. 2 р. ХV Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», зарахувавши до пільгового стажу останнього період навчання за спеціальністю «Електрослюсар підземний» з 01.09.1984 року по 17.07.1985 року та період проходження строкової військової служби в лавах Радянської армії з 29.10.1985 року по 22.02.1988 року саме до стажу роботи за Списком №1, виходячи з того, що судом у ході судового розгляду справи не було встановлено протиправності дій відповідача щодо відмови в призначенні позивачеві пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1.

За викладених обставин, суд приходить до висновку про відсутність обґрунтованих правових підстав для задоволення даного адміністративного позову у зв’язку з чим у задоволенні даного позову позивачеві слід відмовити.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України лише при задоволенні позову судові витрати покладаються на суб’єкта владних повноважень.

Однак, виходячи з того, що у суду відсутні підстави для задоволення даного позову, то і судові витрати позивача по сплаті судового збору не підлягають стягненню з відповідача – суб’єкта владних повноважень.

Керуючись ст.ст. 2-10, 11,12, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 194, 241-246, 250, 251 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (правонаступник - Першотравенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії – відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення, або протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення (у разі оголошення в судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини рішення) відповідно до вимог ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України та у порядку, встановленому п.п.15.1 п.15 Розділу УІІ Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду набирає законної сили у строки, визначені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя ОСОБА_1