Рішення № 72768429, 07.03.2018, Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №348/2440/17

07 березня 2018 року м.Надвірна

Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

в складі головуючого-судді: Міськевич О.Я.

секретаря: Скоблей О.В.

за участю представника позивача-адвоката: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Надвірна справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 сільської ради Надвірнянського району Івано-Франківської області, ОСОБА_4 про визнання права власності на спадкове домоволодіння, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_3 сільської ради Надвірнянського району Івано-Франківської області, ОСОБА_4 про визнання права власності на спадкове домоволодіння.

Свої вимоги мотивує тим, що її батьками були ОСОБА_5 та ОСОБА_6, що перебували в зареєстрованому шлюбі, який було розірвано 15.05.1980 року, про що Надвірнянським р/в ЗАГС Івано-Франківської області видано свідоцтво про розірвання шлюбу.

Її дідом по лінії батька був ОСОБА_7, який проживав та був зареєстрований в житловому будинку №10 по вул.Грушевського в с.Тисменичани Надвірнянського району Івано-Франківської області. Вказане домоволодіння належало до колгоспного двору.

За вказаним господарством обліковується земельна ділянка, площею 0.2500 га., для будівництва та обслуговування даного житлового будинку, господарських будівель і споруд. Дана земельна ділянка не приватизована.

Станом на 15.04.1991 року, тобто на час введення в дію ЗУ «Про власність» в житловому будинку №10 по вул.Грушевського в с.Тисменичани Надвірнянського району Івано-Франківської області проживав та був зареєстрований її дід ОСОБА_7 Таким чином, у відповідності до вимог ч.2 ст.123 ЦК України в редакції від 18.07.1963 року останній був власником даного домоволодіння.

01.02.1997 року ОСОБА_7 помер, про що виконавчим комітетом ОСОБА_3 сільської ради Надвірнянського району Івано-Франківської області складено відповідний актовий запис № 5.

Після смерті останнього, спадщину фактично прийняв її батько ОСОБА_5, який проживав та був зареєстрований в даному будинковолодінні і вступив в оперативне управління спадковим майном.

26.03.2012 року ОСОБА_5 склав заповітне розпорядження, яким заповів їй все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося, і взагалі все те, що буде йому належати на день смерті і на що він за законом матиме право, в тому числі домоволодіння №10 по вул.Грушевського в с.Тисменичани Надвірнянського району Івано-Франківської області. Даний заповіт був посвідчений секретарем виконавчого комітету ОСОБА_3 сільської ради Надвірнянського району Івано-Франківської області, зареєстрований в реєстрі за № 17 та не відмінявся і не скасовувався.

22.02.2017 року її батько ОСОБА_5 помер, про що 23.02.2017 року виконавчим комітетом ОСОБА_3 сільської ради Надвірнянського району Івано-Франківської області складено відповідний актовий запис № 4.

Таким чином, після смерті останньої відкрилася спадщина на домоволодіння №10 по вул.Грушевського в с.Тисменичани, на яке вона претендує, оскільки є єдиним спадкоємцем по заповіту.

В даний час вона бажає оформити спадщину, а тому звернулася з відповідною заявою в нотаріальну контору про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом.

Згідно постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії державного нотаріуса Надвірнянської районної державної нотаріальної контори від 26.09.2017 року за №02-31/62/2017/1860, їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на домоволодіння, яке знаходиться по вул.Грушевського, 10, в с.Тисменичани Надвірнянського району Івано-Франківської області після смерті матері ОСОБА_5 в зв’язку з тим, що нею не було надано документ про право власності на домоволодіння на ім’я останнього, що свідчило б належність даного майна померлому.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги ОСОБА_2 підтримав та просив визнати за позивачем право власності на домоволодіння, яке знаходиться в с.Тисменичани по вул.Грушевського, 10, Надвірнянського району Івано-Франківської області.

Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з’явилася, однак подала до суду письмову заяву, в якій він просить дану справу слухати у її відсутності і не заперечує проти задоволення даного позову (а.с.30).

Представник відповідача ОСОБА_3 сільської ради ради Надвірнянського району Івано-Франківської області в судове засідання не з’явився, однак за підписом сільського голови поступила письмова заява за № 55/2-12 від 16.02.2018 року, в якій він просить дану справу слухати у відсутності їх представника і не заперечує проти задоволення даного позову (а.с.36).

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази, прийшов до висновку, що позов слід задоволити, виходячи з наступних підстав.

Згідно ст.392 ЦК України власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

В судовому засіданні встановлено, що позивач по справі ОСОБА_2 народилася 05.03.1977 року в с.Котва, Печорського району, республіка Комі (а.с.5, 10).

Її батьками були ОСОБА_5 та ОСОБА_6, що перебували в зареєстрованому шлюбі, який було розірвано 15.05.1980 року, про що Надвірнянським р/в ЗАГС Івано-Франківської області видано свідоцтво про розірвання шлюбу (а.с.16).

Дідом позивача по лінії батька був ОСОБА_7, який проживав та був зареєстрований в житловому будинку №10 по вул.Грушевського в с.Тисменичани Надвірнянського району Івано-Франківської області. Вказане домоволодіння належало до колгоспного двору.

За вказаним господарством обліковується земельна ділянка, площею 0.2500 га., для будівництва та обслуговування даного житлового будинку, господарських будівель і споруд. Дана земельна ділянка не приватизована (а.с.14).

Станом на 15.04.1991 року, тобто на час введення в дію ЗУ «Про власність» в житловому будинку №10 по вул.Грушевського в с.Тисменичани Надвірнянського району Івано-Франківської області проживав та був зареєстрований її дід ОСОБА_7 Таким чином, у відповідності до вимог ч.2 ст.123 ЦК України в редакції від 18.07.1963 року останній був власником даного домоволодіння.

01.02.1997 року ОСОБА_7 помер, про що виконавчим комітетом ОСОБА_3 сільської ради Надвірнянського району Івано-Франківської області складено відповідний актовий запис № 5, що стверджується довідкою ОСОБА_3 сільської ради Надвірнянського району Івано-Франківської області за №1958 від 02.10.2017 року (а.с.12).

Після смерті останнього, спадщину фактично прийняв батько позивача ОСОБА_5, який проживав та був зареєстрований в даному будинковолодінні і згідно ст.ст.548, 549 ЦК України в редакції від 18.07.1963 року, вступив в оперативне управління спадковим майном, що підтверджується довідкою ОСОБА_3 сільської ради Надвірнянського району Івано-Франківської області за №1453 від 27.07.2017 року (а.с.13).

26.03.2012 року ОСОБА_5 склав заповітне розпорядження, яким заповів позивачу все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося, і взагалі все те, що буде йому належати на день смерті і на що він за законом матиме право, в тому числі домоволодіння №10 по вул.Грушевського в с.Тисменичани Надвірнянського району Івано-Франківської області. Даний заповіт був посвідчений секретарем виконавчого комітету ОСОБА_3 сільської ради Надвірнянського району Івано-Франківської області, зареєстрований в реєстрі за № 17 та не відмінявся і не скасовувався (а.с.6).

22.02.2017 року її батько ОСОБА_5 помер, про що 23.02.2017 року виконавчим комітетом ОСОБА_3 сільської ради Надвірнянського району Івано-Франківської області складено відповідний актовий запис № 4 (а.с.4).

Таким чином, після смерті останньої відкрилася спадщина на домоволодіння №10 по вул.Грушевського в с.Тисменичани, на яке позивач претендує, оскільки є єдиним спадкоємцем по заповіту.

В даний час вона бажає оформити спадщину, а тому звернулася з відповідною заявою в нотаріальну контору про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом.

Згідно постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії державного нотаріуса Надвірнянської районної державної нотаріальної контори від 26.09.2017 року за №02-31/62/2017/1860, ОСОБА_2 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на домоволодіння, яке знаходиться по вул.Грушевського, 10, в с.Тисменичани Надвірнянського району Івано-Франківської області після смерті матері ОСОБА_5 в зв’язку з тим, що нею не було надано документ про право власності на домоволодіння на ім’я останнього, що свідчило б належність даного майна померлому (а.с.11).

Згідно довідки виданої Івано-Франківським ОБТІ від 02.08.2017 року, домоволодіння №10 по вул. Калініна (теперішня Грушевського) в с.Тисменичани, Надвірнянського району, Івано-Франківської області відносилося до колгоспного двору, головою якого був ОСОБА_7. Підставою для реєстрації права власності було свідоцтво про право власності видане виконкомом ОСОБА_3 сільської ради 05.07.1989 р., згідно рішення Надвірнянської районної ради від 13.06.1989р. №88. Рішення про реєстрацію права власності прийняте 05.07.1989 р., реєстраційний номер 7, книга №1 (а.с.10, 19).

Державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди, на час закінчення будівництва спірного житлового будинку регулювалися підзаконним нормативними актами, зокрема такими, як Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністерства Комунального господарства Української РСР 31січня 1966 року і яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу від 13 грудня 1995 року за № 56, Тимчасове положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року № 7/5 і зареєстроване в Мін'юсті 18 лютого 2002 року за № 157/6445 / з подальшими змінами/.

Зазначені нормативні акти передбачали державну реєстрацію будівель, споруд, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте виникнення права власності на будинки, не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК та Законом України від 01 липня 2004 року “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень”.

За змістом п.62 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР, затвердженої наказом Міністра юстиції Української РСР від 31 жовтня 1975 року № 45/5, п.45 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій виконавчими комітетами міських, селищних, сільських Рад депутатів трудящих затвердженої наказом Міністерства юстиції УРСР від 19 січня 1976 року за № 1/5 підтвердженням приналежності будинку, який знаходиться в сільському населеному пункті, можуть бути відповідні довідки виконавчого комітету сільської ради депутатів трудящих, які видавалися в тому числі і на підставі записів у погосподарських книгах.

До компетенції виконкомів місцевих рад відносилось також питання узаконення цих будівель та внесення записів про право власності на будинки за громадянами у погосподарських книгах місцевих рад.

На виконання постанови Ради Міністрів УРСР від 11 березня 1985 року № 105, сільськими, селищними, районними радами народних депутатів ухвалювалося рішення щодо оформлення права власності та реєстрації будинків у бюро технічної інвентаризації за даними погосподарських книг сільських, селищних рад із додатками списків громадян, яким ці будинки належали.

Виходячи з наведеного, підтвердженням належності житлового будинку, чи частини даного будинку, певній особі – є запис в погосподарських книгах, ведення яких на той час передбачалось наказами Центрального статистичного управління СРСР і було обов'язковим. Виникнення права власності на жилі будинки, споруди не залежало від державної реєстрації цього права чи від прийняття його до експлуатації.

Згідно даних записів в погосподарських книгах ОСОБА_3 сільської ради Надвірнянського району Івано-Франківської області домоволодіння по вул.Грушевського, № 10 в с.Тисменичани, Надвірнянського району Івано-Франківської області з часу їх ведення по 1997 рік, тобто до дня смерті рахувалося за ОСОБА_7, тобто дідом позивача, після його смерті за ОСОБА_5, батьком позивача, що стверджується довідкою сільської ради за №380/2-12 від 09.11.2017 року (а.с.15).

З метою узаконення вказаного домоволодіння за клопотанням позивача було проведено обмір будівель і видано технічний паспорт. Вартість даного домоволодіння становить 68643 грн. (а.с.7-9).

Також за клопотанням ОСОБА_2 КП “Архітектурно-планувальним бюро” Надвірнянської районної ради було проведено технічне обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж об’єкта і згідно звіту, житловий будинок та господарські будівлі по вул.Грушевського, № 10 в с.Тисменичани, Надвірнянського району Івано-Франківської області відповідають вимогам надійності і безпечної експлуатації. Його будівництво проведено у відповідності з державними будівельними, архітектурними, санітарними, пожежними та екологічними нормами і правилами, які діяли на час будівництва, і не порушує прав і законних інтересів третіх осіб (а.с.38-60).

Таким чином, є всі правові підстави для визнання права власності за ОСОБА_2, на спадкове домоволодіння, яке знаходиться по вул.Грушевського, № 10 в с.Тисменичани, Надвірнянського району Івано-Франківської області.

На підставі ст.ст.319, 321, 392, 1220, 1221, 1233, 1268 ЦК України, ст.ст.120, 123, 548, 549, 563 ЦК України (в редакції від 18.07.1963 року), керуючись ст.ст.4, 19, 258, 263, 264, 265, 268, 273 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 сільської ради Надвірнянського району Івано-Франківської області, ОСОБА_4 про визнання права власності на спадкове домоволодіння - задовільнити.

Визнати право власності за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, на домоволодіння, яке знаходиться в с.Тисменичани по вул.Грушевського, 10, Надвірнянського району Івано-Франківської області і складається з житлового будинку «А» загальною площею 50,6 кв.м, житловою площею 22,6 кв.м, господарських будівель та споруд, а саме: сараю «Б» площею 26,8 кв.м., сараю «В» площею 19,9 кв.м., вбиральні «Е» площею 1,0 кв.м., погребу «Ж» площею 10,9 кв.м., криниці питної «№4» площею 4,0 м.п., загальною вартістю 68643 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Івано-Франківської області через Надвірнянський районний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Міськевич О.Я.

Повний текст рішення виготовлено 16.03.2018 року.