Рішення № 72768355, 06.03.2018, Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №348/2357/17

06 березня 2018 року м. Надвірна

Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

в складі головуючого-судді – Грещука Р.П.,

секретаря – Шпитко М.І.,

з участю представника позивача – ОСОБА_1,

представника відповідача – ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Надвірна справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Надвірнянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області про визнання дій неправомірними,-

ВСТАНОВИВ:

15.11.2017 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Надвірнянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області про визнання дій неправомірними.

В судовому засіданні представник позивача вимоги ОСОБА_3 підтримав з підстав, наведених в позовній заяві.

Просить поновити строк звернення до суду. Визнати протиправними дії Надвірнянського об’єднаного управління ПФУ Івано-Франківської області щодо неврахування при розрахунку пенсії ОСОБА_3 сум районного коефіцієнту та північної надбавки при визначенні розміру заробітної плати, яку він отримував у ТОВ «Сотружество-Радужний-2», у ТОВ «Сотружество-Сервіс», ТОВ «Варєганській транспортній компанії-2» та ВАТ «Білоруське управління по підвищенню нафтовіддачі пластів і капітального ремонту свердловин».

Зобов’язати Надвірнянське об’єднане управління ПФУ Івано-Франківської області здійснити ОСОБА_3 перерахунок пенсії починаючи з 04.03.2013 року з урахуванням розміру заробітної плати, з районним коефіцієнтом в розмірі 1,7 та північною надбавкою в розмірі 50%, яку він отримував у ТОВ «Сотружество-Радужний-2» за період з січня 2001 року по березень 2002 року згідно довідки про заробітну плату №726/03-П від 28.08.2017 року; у ВАТ «Білоруське управління по підвищенню нафтовіддачі пластів і капітального ремонту свердловин» за період з червня 2005 року по серпень 2008 року згідно довідки про заробітну плату №266 від 29.03.2012 року; у ТОВ «Варєганській транспортній компанії-2» за період з вересня 2008 року по березень 2012 року згідно довідки про заробітну плату №55 від 19.04.2012 року; у ВАТ «Білоруське управління по підвищенню нафтовіддачі пластів і капітального ремонту свердловин» за період з жовтня 2012 року по квітень 2013 року згідно довідки про заробітну плату №165 від 06.06.2013 року, а також дорахувати та виплатити недоплачені мені суми пенсії.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала та підтримала подані письмові заперечення, в яких Надвірнянське ОУПФ України Івано-Франківської області зазначає, що позовні вимоги ОСОБА_3 є безпідставними виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 5 розділу XV «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пільгове обчислення страхового стажу провадиться на підставі трудової книжки, або письмового трудового договору, або довідки, в яких зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та користування пільгами, передбаченими вищезазначеними нормативно-правовими актами.

Цим же пунктом передбачено, що період роботи до 1 січня 1991 року в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген зараховується до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 1 січня 1991 року.

Порядок надання пільг особам, які працювали в районах Крайньої Півночі і місцевостях, прирівняних до цих районів, встановлено указами Президії ВР ОСОБА_4 СРСР від 01.08.1945 року «Про пільги для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі» від 10.02.1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» та від 26.09.1967 року «Про розширення пільг для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі і місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», а також Інструкцією про порядок надання пільг, затвердженою постановою Держкомпраці і Президії ВЦРСП від 16.12.1967 року.

Відповідно до статті 1 Тимчасової угоди громадянами ОСОБА_5, що домовляються , які пропрацювали не менше 15 календарних років в районах Крайньої Півночі або не менше 20 років в місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої півночі, незалежно від місця їх постійного проживання на території обох держав мають право на пенсію по старості (за віком): чоловіки - по досягненню 55 років і при загальному стажі роботи не менше 25 років, жінки - по досягненню 50 років і при загальному стажі роботи не менше 20 років. Громадяни ОСОБА_5, що домовляються, які працювали як в районах Крайньої Півночі, так і в місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі, зараховується за дев'ять місяців роботи в районах Крайньої Півночі.

Вказана Тимчасова угода надає громадянам ОСОБА_5 цієї угоди право на достроковий вихід на пенсію по старості (за віком) за вказаних у статті 1 угоди умов, а також визначає порядок реалізації цього права. Водночас ні в зазначеній Тимчасовій угоді від 15 січня 1993 року, ні в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року не передбачено пільг при обчисленні стажу роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі.

Ч. 3 ст. 96 цього Закону передбачено, що при вибутті осіб, у райони, де коефіцієнт до заробітної плати не встановлено, пенсія за їх вибором обчислюється в такому ж порядку, але з виключенням з фактичного заробітку виплат за районними коефіцієнтами, або із заробітку обчисленого відповідно до ст.ст. 76 та 78 цього Закону.

Також вказує, що згідно ст.ст. 99, 100 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється 6- місячний строк, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод та інтересів.

Просить в позові ОСОБА_3 відмовити.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши заперечення на позовну заяву, дослідивши матеріали справи та письмові докази, представлені сторонами на виконання вимог ст. 77 КАС України і які сторони вважають достатніми для обґрунтування і заперечення позовних вимог та з'ясувавши фактичні обставини справи, прийшов до наступних висновків.

Відповідно до ст.6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Згідно ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Ч. 1 ст.77 КАС України закріплює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а суд згідно ст. 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні.

Згідно ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про визнання бездіяльності суб’єкта владних повноважень протиправною та зобов’язання вчинити певні дії.

Оскільки відповідач по справі в силу норм ст.5 КАС України є суб'єктом владних повноважень, то застосуванню при розв'язанні спору підлягають норми ч.2 ст.77 КАС України, де зазначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Згідно з ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зі змісту ч.3 ст.23 Загальної Декларації прав людини, п.4 ч.1 Європейської Соціальної хартії та ч.3 ст.46 Конституції України випливає, що кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, - яка є основним джерелом існування для них та їхніх сімей.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 2 ст. 18 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.

У відповідності з вимогами ст.13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими та важкими умовами праці, за Списками №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених КМ України, і за результатами атестації робочих місць.

Пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою КМ України від 12.08.1993 року №637 передбачено, що у випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Відповідно до п. 4 ст. 24 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” від 09 липня 2003 року № 1058 – ІV (далі Закон № 1058) періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Судом встановлено, що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, є пенсіонером і перебуває на обліку у Надвірнянському об’єднаному управлінні Пенсійного фонду України Івано-Франківської області, де йому нараховується та виплачується пенсія по Списку №2 з 04.03.2013 року.

У період з 11.09.2000 року по 31.12.2000 року позивач працював у ТОВ «Сотружество-Радужний-2» на посаді «машиніст підіймача» в цеху поточного та капітального ремонту нафтових та газових свердловин.

З 01.01.2001 року по 02.02.2002 року ОСОБА_3 працював у ТОВ «Сотружество-Сервіс», яке у 2007 році реорганізоване шляхом приєднання до ТОВ «Сотружество-Радужний-2», на посаді «машиніст підіймача» в цеху поточного та капітального ремонту нафтових та газових свердловин.

Вищевказані підприємства знаходилися на території м. Радужний, Тюменської області Ханти-Мансійського автономного округу– Югра (Росія), яка згідно ОСОБА_4 Міністрів СССР від 10.10.1967 року №1029 «Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах крайньої Півночі і в місцях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» віднесена до місцевості прирівняної до районів Крайньої Півночі і тут позивач отримував заробітну плату з районними коефіцієнтами та північною надбавкою.

З 10.06.2005 року по 31.08.2008 року та з 18.10.2012 року по 13.02.2013 року ОСОБА_3 працював на посаді «машиніст підіймача 7-го розряду» у ВАТ «Білоруське управління по підвищенню нафтовіддачі пластів і капітального ремонту свердловин».

Дане підприємство знаходилося на території м. Нижнєвартовськ, Тюменської області Ханти-Мансійського автономного округу– Югра (Росія), яка згідно ОСОБА_4 Міністрів СССР від 10.10.1967року №1029 «Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах крайньої Півночі і в місцях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» віднесена до місцевості прирівняної до районів Крайньої Півночі, де отримував заробітну плату з районними коефіцієнтами та північною надбавкою.

Також судом встановлено, що у період з 01.09.2008 року по 17.10.2012 року позивач працював у ТОВ «Варєганській транспортній компанії» на посаді «машиніст підіймача 7-го розряду».

Вказане підприємство знаходилося на території м. Нижнєвартовськ, Тюменської області Ханти-Мансійського автономного округу– Югра (Росія), яка згідно ОСОБА_4 Міністрів СССР від 10.10.1967 року №1029 «Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах крайньої Півночі і в місцях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» віднесена до місцевості прирівняної до районів Крайньої Півночі і тут ОСОБА_3 отримував заробітну плату з районними коефіцієнтами та північною надбавкою.

В судовому засіданні також перевірено, що весь стаж роботи позивача на вказаних підприємствах підтверджується відповідними записами у його трудовій книжці з посиланням на дату та номер наказів про прийняття, переведення, звільнення та запис про місцезнаходження підприємства, копія якої долучена до матеріалів справи.

У зв’язку з досягненням 55 річного віку ОСОБА_3 у травні місяці 2013 року звернувся до Надвінянського об?єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області із заявою про призначення йому пенсії по Списку №2.

При цьому до заяви ним було подано пакет документів про його стаж роботи, заробітну плату та посвідчення про проживання у гірському населеному пункті.

Також, для підтвердження розміру заробітної плати яку ОСОБА_3 отримував у ТОВ «Сотружество-Радужний-2» та у ТОВ «Сотружество-Сервіс» ним було подано довідку про заробітну плату за №726/03-П від 28.08.2017 року, у ВАТ «Білоруське управління по підвищенню нафтовіддачі пластів і капітального ремонту свердловин» ним було подано довідку про заробітну плату №266 від 29.03.2012 року та копію трудового договору, ТОВ «Варєганській транспортній компанії-2» було подано довідку про заробітну плату №55 від 19.04.2012 року та довідку про уточнення умов праці №446 від 01.10.2010 року, у ВАТ «Білоруське управління по підвищенню нафтовіддачі пластів і капітального ремонту свердловин» було подано довідку про заробітну плату №165 від 06.06.2013 року, довідки про уточнення особливих умов праці, в яких міститься інформація про місце знаходження даних підприємств і про те, що до заробітної плати нараховувалися районні коефіцієнти та північна надбавка.

Однак, згідно листа Надвірнянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області від 03.11.2017 року №373/Г-15 позивачу по справі ОСОБА_3 відмовлено у призначенні пенсії з врахуванням районного коефіцієнту та північної надбавки та повідомлено, що підстав для зарахування заробітної плати після 1992 року з врахуванням районного коефіцієнту та північної надбавки не має в зв’язку з тим, що період не відповідає нормам, передбаченим ЗУ «Про пенсійне забезпечення громадян СРСР», де вказано, що в разі виїзду особи за межі районів Крайньої Півночі чи прирівняних до них районів, обчислення заробітної плати, з якої призначається пенсія, з 01.01.1992 року проводиться із виключенням районних коефіцієнтів та північних надбавок. Підстав для зарахування заробітної плати при обчисленні пенсії з врахуванням районного коефіцієнту та північної надбавки відповідно до наданих позивачем довідок – немає.

Дану відмову суд вважає протиправною виходячи з наступних підстав.

Відповідно до пункту 5 Прикінцевих Положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пільгове обчислення страхового стажу застосовується для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та на яких поширювалися пільги, передбачені для працюючих в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі. Відповідно до Указу Президії Верховної ОСОБА_4 Союзу PCP від 10 лютого 1960 року "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі", постанови ОСОБА_4 Міністрів Союзу PCP від 10 лютого 1960 року № 148 "Про порядок застосування Указу Президії Верховної ОСОБА_4 Союзу PCP від 10 лютого 1960 року "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі", Указу Президії Верховної ОСОБА_4 Союзу PCP від 26 вересня 1967 року "Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі".

Угодою про гарантії прав громадян - держав учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 року визначено, що для встановлення права на пенсію, в тому числі на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав- учасниць Угоди, враховується трудовий стаж набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР за час до вступу в силу цієї Угоди. Обчислення пенсії проводиться з заробітку за період роботи, який зараховується в трудовий стаж.

Згідно частини 1 статті 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» до заробітної плати (доходу для обчислення пенсії враховуються суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Статтею 78 Закону СРСР «Про пенсійне забезпечення громадян в СРСР» було передбачено, що до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески.

Статтею 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року № 1788-XII було передбачено, що до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов’язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

У відповідності до підпункту "д" пункту 15 «Інструкції про порядок утримання страхових внесків і використання коштів державного соціального страхування», затвердженої постановою Президії ВЦРПС від 29.02.1960 року, в загальну суму заробітної плати, на яку нараховуються страхові внески, включалися районний коефіцієнт та надбавка.

Згідно із «Положенням про порядок призначення та виплати державних пенсій» від 03.08.1972 року, Законом СРСР "Про пенсійне забезпечення громадян в СРСР" від 15.05.1990 року особам, які проживали у районах, де до заробітної плати робітників і службовців встановлено районні коефіцієнти, при призначенні пенсій враховувалася фактична заробітна плата, обчислена із застосуванням районного коефіцієнта.

Відповідно до ст. 3 Тимчасової Угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації про гарантії громадян, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі в галузі пенсійного забезпечення від 15.01.1993 року встановлено, що у випадках, коли законодавством однієї з ОСОБА_5, що домовляються, передбачені більш пільгові умови і норми пенсійного забезпечення громадян, які працювали у районах Крайньої Півночі, при призначенні пенсії по старості (за віком) на території даної держави застосовується чинне законодавство цієї Сторони.

Статтею 6 «Угоди про гарантії прав громадян – держав учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення» від 13.03.1992 року визначено, що для встановлення права на пенсію, громадянам держав - учасниць Угоди, враховується трудовий стаж набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР за час до вступу в силу цієї Угоди. Обчислення пенсії проводиться з заробітку за період роботи, який зараховується в трудовий стаж.

Відповідно до Конституції України та чинного законодавства України, міжнародна угода, ратифікована Верховною ОСОБА_4 України має перевагу над чинним законодавством України, в тому числі і в галузі пенсійного забезпечення.

Згідно ч.2 ст. 19 Закону України "Про міжнародні договори України" від 29 червня 2004 року № 1906-ІУ, якщо міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору.

Статтею 11 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасників Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення передбачено, що необхідні для пенсійного забезпечення документи, видані у належному порядку на території держав учасниць Співдружності Незалежних Держав і держав, що входили до складу СРСР або до 1 грудня 1991 року, приймаються на території держав-учасниць Співдружності без легалізації.

Пільгове обчислення страхового стажу провадиться на підставі трудової книжки, або письмового трудового договору або довідки, в яких зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та користування пільгами, передбаченими вищезазначеними нормативно-правовими актами.

Указом Президії Верховної ОСОБА_4 Союзу СРСР від 10.02.1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» встановлено, що пільги з обчислення стажу роботи в райони Крайньої Півночі та місцевості, прирівняні до цих районів, з інших місцевостей країни, за умови що вказані працівники уклали трудові договори на роботу в цих районах на термін п'ять років, а на островах Північно-Льодовитого океану - два роки, надати додаткові наступні пільги: зарахувати один рік роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, за один рік і шість місяців при обчисленні стажу, який дає право на отримання пенсії за віком і по інвалідності.

Пунктом 3 постанови ОСОБА_4 Міністрів Союзу СРСР від 10.02.1960 року №148 «Про порядок застосування Указу Президії Верховної ОСОБА_4 Союзу PCP від 10.02.1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» передбачено, що працівникам, які користуються в даний час пільгами, кожний рік роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої півночі, з 1 березня I960 року зараховується за один рік і шість місяців при обчисленні стажу для отримання пенсії за віком і по інвалідності.

Оскільки ОСОБА_3 працював в районах Крайньої Півночі та подав відповідачу довідки про заробітну плату, особові рахунки по заробітній платі та інші уточнюючі документи, відповідно на нього поширюється дія Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 року і він має право на врахування районного коефіцієнту та північної надбавки при обчисленні пенсії за весь період роботи у даній місцевості.

Разом з тим, статтею 99 ч.2 КАС України передбачено шестимісячний строк для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно ст.102 ч. 1 КАС України встановлено, що пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений судом за клопотанням особи, яка бере участь у справі.

При таких обставинах суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково в межах шестимісячного строку для звернення до адміністративного суду, оскільки поважних підстав для поновлення позовної давності з 04.03.2013 року позивачем суду не надано.

А тому, суд, оцінюючи в сукупності здобуті докази по справі прийшов до висновку про часткове задоволення позову ОСОБА_3

На підставі наведеного, Керуючись ст.ст. 5-10, 241-243, 246, 250 КАС України суд,–

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_3 – задоволити частково.

Визнати протиправними дії Надвірнянського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області щодо неврахування ОСОБА_3 при розрахунку пенсії сум районного коефіцієнту та північної надбавки при визначенні розміру заробітної плати, яку він отримував у ТОВ «Сотружество-Радужний-2», у ТОВ «Сотружество-Сервіс», ТОВ «Варєганській транспортній компанії-2» та ВАТ «Білоруське управління по підвищенню нафтовіддачі пластів і капітального ремонту свердловин».

Зобов’язати Надвірнянське об’єднане управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області здійснити ОСОБА_3 перерахунок пенсії починаючи 03.05.2017 року з врахуванням розміру заробітної плати, з районним коефіцієнтом в розмірі 1,7 та північною надбавкою в розмірі 50%, яку він отримував у ВАТ «Білоруське управління по підвищенню нафтовіддачі пластів і капітального ремонту свердловин» за період з червня місяця 2005 року по серпень місяць 2008 року згідно довідки про заробітну плату №266 від 29.03.2012 року; у ТОВ «Варєганській транспортній компанії-2» за період з вересня місяця 2008 року по березень місяць 2012 року згідно довідки про заробітну плату №55 від 19.04.2012 року; у ВАТ «Білоруське управління по підвищенню нафтовіддачі пластів і капітального ремонту свердловин» за період з жовтня місяця 2012 року по квітень місяць 2013 року згідно довідки про заробітну плату №165 від 06.06.2013 року,

Зобов’язати Надвірнянське об’єднане управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області здійснити ОСОБА_3 перерахунок пенсії починаючи з 01.09.2017 року з врахуванням розміру заробітної плати, з районним коефіцієнтом в розмірі 1,7 та північною надбавкою в розмірі 50%, яку він отримував у ТОВ «Сотружество-Радужний-2» за період з січня місяця 2001 року по березень місяць 2002 року згідно довідки про заробітну плату №726/03-П від 28.08.2017 року, зробити перерахунок та виплатити ОСОБА_3 недоплачені суми пенсії та виплачувати пенсію в подальшому згідно проведеного перерахунку.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Львівського апеляційного адміністративного суду через Надвірнянський районний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Грещук Р.П.

Повний текст рішення виготовлено 15.03.2018 року.