Ухвала суду № 72767907, 16.03.2018, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/3261/18

Провадження № 1-кс/344/1301/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2018 року м. Івано-Франківськ

Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Татарінова О.А., з участю секретаря Бухвак І.С., прокурора Баландіної Ю.Ю., слідчого Дуди О.Я., підозрюваного ОСОБА_1, захисника Мнишенко І.Є., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 12017090000000294 від 04.07.2017 року,

В С Т А Н О В И В:

Слідчий звернувся з вказаним клопотанням, яке погоджене з прокурором, в обґрунтування якого зазначив, що в травні 2017 року ОСОБА_1 вирішив зайнятись незаконним збутом наркотичних речовин, а саме «кокаїну» та «канабісу».

Реалізовуючи злочинний умисел, ОСОБА_1 при невстановлених слідством обставинах, придбав особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс та наркотичний засіб, обіг якого обмежений - кокаїн, а також полімерні пакетики з застібками для розфасування наркотичних засобів, електронну вагу для зважування наркотичних засобів, ручний млинок для подрібнення наркотичних речовин.

Вказані наркотичні речовини ОСОБА_1 зберігав з метою подальшого збуту по місцю проживання.

Так, 13.10.2017 року, в ході проведення обшуку за місцем фактичного проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 виявлено та вилучено: рослинну речовину в ручному млинку, полімерній ємкості, керамічній чашці, полімерному пакетику з застібкою, паперовому згортку, двох полімерних пакетах та картонній коробці.

Вказана рослинна речовина згідно висновків експертів № 2.1-1423/17 від 01.12.2017, № 2.1-1420 від 30.11.2017, № 2.1-1424 від 22.11.2017 є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабісом, загальна кількість якого у висушеному стані становить 125, 218 грама, який ОСОБА_1 зберігав з метою подальшого незаконного збуту.

Крім того, ОСОБА_1 зберігав 53 поліетиленові пакетики із застібкою з метою подальшого використання для розфасовування особливо небезпечного наркотичного засобу - канабісу.

Окрім цього виявлено та вилучено: порошкоподібну речовину білого кольору в полімерному пакеті із застібкою, яка згідно висновку експерта № 2.1-1421 від 07.12.2017 містить наркотичний засіб, обіг якого обмежений кокаїн, кількість якого становить 0,349 грама, а також купюру номіналом «2» гривні, керамічну тарілку, сумку чорного кольору з емблемою «Samsonite», качалку (дерев'яний каток), металеву ложку на поверхні яких згідно висновку експерта № 2.1-1422/17 від 29.12.2017 виявлено наркотичний засіб, обіг якого обмежений, кокаїн та дві пластикові картки з кольоровими малюнкам та надписами «Київстар» та «Пакко», металеву коробку сірого кольору з кришкою та надписом «iCANS», електронну вагу сірого кольору з надписом «MF-250 Multi-Function», одинадцять прозорих полімерних пакетики з застібкою, два полімерні пакетики зеленого кольору з застібкою, які використовувались ОСОБА_1 для зважування, розфасування та зберігання наркотичного засобу кокаїн з метою подальшого незаконного збуту.

Крім цього ОСОБА_1, при невстановлених слідством обставинах придбав та зберігав по місцю свого проживання наркотичний засіб екстракт канабісу.

13.10.2017 року, в ході проведення обшуку за місцем фактичного проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 виявлено та вилучено: саморобний пристрій, який окремо складається з частини пластикової пляшки без дна та металевого предмета в полімерній основі зеленого кольору з нашаруванням речовини темно-коричневого кольору на стінках. Відповідно до висновку експерта № 2.1-1423/17 від 01.12.2017 речовина у вигляді нашарувань на поверхнях металевого предмета в полімерній основі зеленого кольору та на внутрішній поверхні частини полімерної пляшки без дна є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - екстрактом канабісу, загальна кількість якого становить 0,509 грама, який ОСОБА_1 зберігав без мети збуту.

Окрім цього, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 при невстановлених слідством обставинах, без передбаченого законом дозволу придбав та зберігав в гаражі НОМЕР_2 на території гаражно-будівельного кооперативу АДРЕСА_2, боєприпас до вогнепальної нарізної зброї.

13.10.2017 року, в ході проведення обшуку за місцем фактичного проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 виявлено та вилучено: предмет ззовні схожий на патрон зеленого кольору з маркуванням «1796» який, згідно висновку експерта № 1.2-631/17 від 09.11.2017, є боєприпасом до вогнепальної нарізної зброї - військовим патроном центрального бою 14,5-мм (14,5х114), із бронебійно-запалювальною кулею, промислового виробництва. Даний патрон можна використовувати для стрільби до крупнокаліберних кулеметів типу КПВ, КПВТ, протитанкових рушниць ПТРС, ПТРД,ПТРР, крупнокаліберних снайперських гвинтівок («Геката», «Гепард») та який придатний для використання за призначенням (стрільби).

У вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 309, ч. 1 ст. 263 КК України обґрунтовано підозрюється ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с. Єзупіль, Тисменицького р-ну., Івано-Франківської області, зареєстрований в АДРЕСА_3, фактично проживаючий в

АДРЕСА_2, гараж НОМЕР_2, українець, громадянин України, неодружений, непрацюючий, з загальною середньою освітою, не судимий, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1.

14.03.2018 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 309, ч. 1 ст. 263 КК України.

Матеріалами клопотання зазначено, що під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме можливість підозрюваного: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки підозрюваний усвідомлює про неминучість покарання за вчинення злочину у виді позбавлення волі строком до десяти років з конфіскацією майна; незаконно впливати на свідків, експерта у цьому ж кримінальному провадженні з метою уникнення від кримінальної відповідальності, оскільки йому в ході досудового розслідування стануть відомі їх анкетні дані; вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, оскільки він не працює, джерело існування не відоме та з метою отримання коштів може знову вчиняти злочини, пов'язані зі збутом наркотичних засобів та психотропних речовин.

Враховуючи, що ОСОБА_1 вчинив тяжкий злочин, за який передбачено покарання виключно у виді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна, а тому застосування до нього іншого більш м'якого запобіжного заходу буде недостатнім для запобігання спробам переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні та вчинити інше кримінальне правопорушення пов'язане з незаконним обігом наркотичних засобів та психотропних речовин, тому, з метою запобігання вказаним ризикам, на думку слідчого є необхідність в застосуванні щодо ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки застосування до останнього більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищевказаним ризикам.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримала, посилаючись на викладені в ньому обставини, та просила клопотання задовольнити.

В судовому засіданні захисник підозрюваного клопотання заперечила, оскільки вважає підозру не обґрунтованою, а наведені прокурором ризики - не доведеними, просила врахувати те, що підозрюваний перебуває на обліку в наркологічному диспансері, наркотичні речовини зберігав для власного вжитку, а тому просила застосувати щодо нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Підозрюваний в судовому засіданні підтримав думку захисника.

Заслухавши прокурора, підозрюваного та його захисника, дослідивши матеріали клопотання, вважаю наступне.

Згідно з вимогами п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.

Ч. 2 ст. 183 КПК України визначено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.

Згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя зобов'язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом, який в свою чергу відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Ч. 5 ст. 182 КПК України визначено, що розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, визначається у межах від 20 до 80 розмірів мінімальної заробітної плати. У виключних випадках, якщо слідчий суддя встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів мінімальної заробітної плати відповідно.

З матеріалів клопотання вбачається, що 14.03.2018 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 309, ч. 1 ст. 263 КК України, відповідальність за які, відповідно до ч. 2 ст. 307 КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна.

Так, відповідно до практики Європейського суду «розумна підозра» у вчиненні кримінального злочину», про яку йдеться у підпункті «с» п. 1 ст. 5 Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод вимагає, щоб будь-який захід, яким людина позбавляється волі, відповідав меті ст. 5, а саме захисту особи від свавілля.

Відповідно до вимог п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, № 182).

При цьому, обґрунтована підозра вимагає тільки наявності певних об'єктивних відомостей, які дають підстави для переконання в тому, що особа вірогідно вчинила злочин. За визначенням Європейського суду, «у п-п. «с» п. 1 ст. 5 йдеться про розумну підозру, а не про щиру або сумлінну (bona fide) підозру».

Так, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (1994) Суд визначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтованого обвинувального вироку чи просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

В той же час наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_1 у вчиненні вказаного вище злочину підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом обшуку, виявленими та вилученими речовими доказами, висновками судових експертиз наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів; балістичної та дактилоскопічної експертиз, а також іншими матеріалами в їх сукупності.

При цьому доводи захисника підозрюваного фактично зводяться до оцінки зібраних органом досудового розслідування доказів на предмет доведеності його вини, що не стосується питань даного судового розгляду.

Враховуючи наведене вважаю, що сукупність досліджених в судовому засіданні доказів свідчить про обґрунтованість підозри ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 309, ч. 1 ст. 263 КК України.

У відповідності до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Прокурором доведено наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема можливість підозрюваного: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки підозрюваний усвідомлює про неминучість покарання за вчинення злочину у виді позбавлення волі строком до десяти років з конфіскацією майна; незаконно впливати на свідків, експерта у цьому ж кримінальному провадженні з метою уникнення від кримінальної відповідальності, оскільки йому в ході досудового розслідування стануть відомі їх анкетні дані; вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, оскільки він не працює, джерело існування не відоме та з метою отримання коштів може знову вчиняти злочини, пов'язані зі збутом наркотичних засобів та психотропних речовин.

Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

При вирішенні клопотання, слідчим суддею окрім норм КПК України, враховується практика Європейського суду з прав людини, яка сформульована зокрема у рішенні "Лабіта проти Італії" від 06.04.2000 року та свідчить про те, що тримання під вартою є виправданим у певному випадку, лише якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи.

Вирішуючи дане клопотання враховую також вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_1 зазначеного вище злочину, характеризуючі особу підозрюваного дані, його вік, стан здоров'я та майновий стан, міцність соціальних зв'язків, його репутацію, наявність постійного місця проживання, не працюючого та раніше не судимого.

З точки зору ч. 2 ст. 177 КПК України, в якій визначено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, визначальними пунктами ст. 184 КПК України будуть п. 3,5,6,7 ч. 1 ст. 184 КПК України. Тобто, саме виклад обставин, які дають змогу обґрунтовано підозрювати особу у скоєнні злочину, та зробити висновок про наявність ризиків, обґрунтування неможливості запобігти ризикам при застосуванні більш мяких запобіжних заходів та обґрунтування обовязків.

Вважається, що застосування запобіжних заходів вже можливо при наявності ризиків. Ризик же в свою чергу це не визначена подія, яка по суті, представляє собою ймовірність отримання несприятливих для досудового слідства подій, визначених у ч. 1 ст. 177 КПК України.

В той же час обставини, які зазначені підозрюваним та його захисником, не можуть бути підставами для відмови в задоволенні даного клопотання та відповідно для застосування менш суворого запобіжного заходу, оскільки такі не виключають наявність встановлених в судовому засіданні ризиків.

При визначенні розміру застави, як альтернативного запобіжного заходу, наряду з положеннями ст.ст.182,183 КПК України враховую практику Європейського суду з прав людини,відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні. Також враховую тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 за інкримінований злочин, характер та обставини вчинення злочину, той факт, що збут даних наркотичних засобів міг вкрай негативно вплинути на суспільство в цілому та спричинити особливо тяжкі наслідки здоров'ю громадян, а також наявність значного суспільного інтересу в результатах розслідування даного кримінального провадження.

Отже, враховуючи вищенаведене, вважаю, що в судовому засіданні поза розумним сумнівом доведено відсутність можливості застосування більш м'якого запобіжного заходу, тому клопотання слід задовольнити та застосувати щодо ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави - 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього передбачених у ст. 194 КПК України обов'язків.

На підставі ст.ст. 29, 55, 62, 63, 129 Конституції України, керуючись ст.ст. 176-178, 182-183, 193, 194, 196, 197, 202, 205, 309, 376, 395 КПК України, -

У Х В А Л И В:

Клопотання задовольнити.

Застосувати щодо ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, гараж НОМЕР_2, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк шістдесят днів - до 13 травня 2018 року включно.

Взяти під варту ОСОБА_1 в залі суду, а тримання його під вартою здійснювати в Івано-Франківській установі виконання покарань № 12.

Визначити заставу - 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 35240 гривень 00 копійок, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду (одержувач: ТУ ДСА України в Івано-Франківській області, код: 26289647, банк: ДКСУ м. Київ, МФО: 820172, р/р: 37312032002265).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного на строк до 13 травня 2018 року обов'язки:

-прибувати до визначеної службової особи - слідчого, прокурора або суду за кожною вимогою;

-не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

-утримуватись від спілкування з свідками в даному кримінальному провадженні;

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд та в'їзд в Україну;

Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв'язку із внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Про прийняте рішення повідомити заінтересованих осіб.

Ухвала підлягає до негайного виконання після її оголошення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора відділу прокуратури Івано-Франківської області Баландіну Ю.Ю.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Івано-Франківської області протягом 5 днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали складено 16 березня 2018 року.

Слідчий суддя Татарінова О.А.