Ухвала суду № 72766514, 16.03.2018, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

308/2603/18

У Х В А Л А

16.03.2018 року м. Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Бедьо В.І. вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Громадської організації "Закарпатське військово-патріотичне об'єднання "Карпатська Січ", Громадської організації "Український січовий легіон - Карпатська Січ", Громадської організації "Окрема добровольча рота "Карпатська Січ", Громадської організації "Закарпатська федерація страйкболу "Карпатська Січ", Громадської організації "Військово-патріотичне об'єднання "Карпатська Січ", з третіми особами, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні позивача - Ужгородська міська рада, Закарпатська обласна державна адміністрація про заборону проведення маршів вулицями міста Ужгород з використанням нацистської символіки щопропагує нацистську ідеологію, -

В С Т А Н О В И В :

15.03.2018 року ОСОБА_1 подав до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області матеріали даної справи

Оглянувши матеріали даної справи та додані до неї письмові докази суддею встановлено наступне.

З прохальної частини даного позову вбачається, що позивачем ставляться наступні позовні вимоги: 1)відкрити провадження по даній справі; 2) заборонити проведення 17 березня 2018 року на вулицях і у будівлях міста Ужгорода і на майбутнє марші, ходу, колону, в тому числі "чорну колону" будь-якою громадською організацією, благодійним фондом, асоціацією об'єднань громадян, що пропагує нацистську ідеологію і використовує у своїй символіці символи "Білого прайду", "Ку ОСОБА_2", "Білої раси"; 3) негайно винести ухвалу, в порядку забезпечення позову, якою заборонити проведення 17 березня 2018 року на вулицях і у будівлях міста Ужгорода марші, ходу, колону, в тому числі "чорну колону" будь-якою громадською організацією, благодійним фондом, асоціацією об'єднань громадян, що пропагує нацистську ідеологію і використовує у своїй символіці символи "Білого прайду", "Ку ОСОБА_2", "Білої раси".

Одночасно з позовною заявою позивачем подано заву про забезпечення позову шляхом

встановлення заборони проведення 17 березня 2018 року на вулицях і у будівлях міста

Ужгорода марші, ходу, колону, в тому числі "чорну колону" будь-якою громадською

організацією, благодійним фондом, асоціацією об'єднань громадян, що пропагує нацистську ідеологію і використовує у своїй символіці символи "Білого прайду", "Ку ОСОБА_2", "Білої раси".

Положеннями частини 1 статті 171 КАС України визначено, що суддя після одержання позовної заяви з’ясовує, чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; чи має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; чи позов подано у строк, установлений-законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом., строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними)

; чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі,

встановлених цим Кодексом.

Згідно частини 2 статті 171 КАС України суддя відкриває провадження в

адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишенш

позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

Відтак, зі змісту позовної заяви вбачається, що така віднесена до окремої категорії термінових адміністративних справ визначених Главою 11 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), зокрема статтею 280 КАС України. Частиною 1 статті 280 КАС України визначено, що органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування негайно після одержання повідомлення про проведення зборів, мітингів, походів, демонстрацій тощо мають право звернутися до окружного адміністративного суду за своїм місцезнаходженням із позовною заявою про заборону таких заходів чи про встановлена: іншого обмеження права на свободу мирних зібрань (щодо місця чи часу їх проведення тощо).

Положеннями ч. 1 ст. 38 Закону України " Про місцеве самоврядування" унормовано, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать делеговані повноваження щодо вирішення відповідно до закону питань проведення зборів, мітингів, маніфестацій і демонстрацій, спортивних, видовищних та інших масових заходів; здійснення контролю за забезпеченням при їх проведенні громадського порядку.

Відповідно до статті 25 Закону України "Про місцеві державні адміністрації місцева державна адміністрація забезпечує здійснення заходів щодо охорони громадської безпеки, громадського порядку, боротьби зі злочинністю.

Разом з тим ч. 2 ст. 20 КАС України розмежовано предметну юрисдикцію адміністративних судів. Розмежовуючи предметну юрисдикцію адміністративних суддів, законодавець визначив, що окружним адміністративним судам підсудні всі адміністративні справи, крім визначених частиною першою цієї статті.

Відповідно до ч.1 ст.1 КАС України, Кодекс адміністративного судочинства України визначає юрисдикцію та повноваження адміністративних судів, встановлює порядок здійснення судочинства в адміністративних судах.

Згідно з положеннями статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується верховенством права. Принцип верховенства права застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Статтею 8 ЗУ "Про судоустрій і статус суддів", як одну із засад організації судової влади проголошено право на повноважний суд, що передбачає розгляд справи у суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом, та суддею, який визначається згідно з порядком розподілу судових справ, установленим відповідно до закону. Процесуальними кодексами визначаються вимоги до складу суду. В сукупності ці правила забезпечують розгляд справи судом, встановленим законом.

Відповідно до положень ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Поняття "суд, встановлений законом" у частині першій статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів ". З огляду на це не вважається "судом, встановленим законом" орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Положеннями п. 2 ч. 1 ст. 29 КАС України регламентовано, що суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо при відкритті провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Таким чином, виходячи з аналізу КАС України, ЗУ "Про судоустрій і статус суддів", вимог Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, прецедентної практики ЄСПЛ, враховуючи заяву сторони позивача , суд приходить до висновку про необхідність направлення адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Громадської організації "Закарпатське військово-патріотичне об'єднання "Карпатська Січ", Громадської організації "Український січовий легіон - Карпатська Січ", Громадської організації "Окрема добровольча рота "Карпатська Січ", Громадської організації "Закарпатська федерація страйкболу "Карпатська Січ", Громадської організації "Військово-патріотичне об'єднання "Карпатська Січ", з третіми особами, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні позивача -

Ужгородська міська рада, Закарпатська обласна державна адміністрація про заборону

проведення маршів вулицями міста Ужгород з використанням нацистської символіки що

пропагує нацистську ідеологію для розгляду по суті за підсудністю – до Закарпатського окружного адміністративного суду, якому ця справа предметно підсудна, в силу вимог ст.20 КАС України, оскільки Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області, після набрання чинності КАС України в редакції від 15.12.2017 року, не є судом, встановленим законом та повноважним судом на розгляд справи цієї категорії.

Подальший розгляд справи Ужгородським міськрайонним судом та ухвалення судового рішення у цій справі порушуватиме права сторін на розгляд їх спору повноважним та встановленим законом судом.

За правилами п.1 ч.3 ст.317 КАС України порушення норм процесуального права є обов’язковою підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення суду, якщо справу розглянуто неповноважним складом суду.

Спори між адміністративними судами щодо підсудності не допускаються.

Адміністративна справа, передана з одного адміністративного суду до іншого в порядку, встановленому ст.29 КАС України, повинна бути прийнята до провадження адміністративним судом, до якого вона надіслана (ч.ч.1, 2 ст.30 КАС України).

На підставі викладеного та керуючись п.10 Розділу VІІ «Перехідні положення», ст.ст.20, 29, 30, 241, 248, 256, 294 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Передати адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Громадської організації "Закарпатське військово-патріотичне об'єднання "Карпатська Січ", Громадської організації "Український січовий легіон - Карпатська Січ", Громадської організації "Окрема добровольча рота "Карпатська Січ", Громадської організації "Закарпатська федерація страйкболу "Карпатська Січ", Громадської організації "Військово-патріотичне об'єднання "Карпатська Січ", з третіми особами, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні позивача - Ужгородська міська рада, Закарпатська обласна державна адміністрація про заборону проведення маршів вулицями міста Ужгород з використанням нацистської символіки що

пропагує нацистську ідеологію до Закарпатського окружного адміністративного суду.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених ч.2 ст.299 цього Кодексу.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду: ОСОБА_3