Постанова № 72765965, 06.03.2018, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/1619/18 Справа № 183/4505/17 Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Максюта Ж.І.

Категорія

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2018 року Апеляційний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Максюти Ж.І.,

суддів: Демченко Е.Л., Куценко Т.Р.

за участю секретаря - Хоменко А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро

апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк»

на рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 16 листопада 2017 року

у справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

ПАТ КБ "Приватбанк" 11.09.2017 року звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2, в обґрунтування якого посилалось на те, що 03.10.2008 року між ЗАТ КБ "Приватбанк" (правонаступником якого є ПАТ КБ "Приватбанк") та відповідачем був укладений кредитний договір № б/н, на підставі якого банк надав їй кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку у розмірі 1 500 грн., зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Банк виконав всі умови укладеного договору, надав ОСОБА_2 кредит в указаному розмірі, однак, відповідач в порушення взятих на себе зобов’язань, своєчасно не сплачувала кредит та відсотки за користування кредитними коштами, в результаті чого станом на 30.06.2017 року виникла заборгованість у розмірі 25 020,48 грн., яка складається із: заборгованості за кредитом у розмірі 508,01 грн., заборгованості з процентів за користування кредитом у розмірі 19282,92 грн., заборгованості за пенею та комісією у розмірі 3 800,00 грн., фіксованої частини штрафу у розмірі 250,00 грн. та процентної складової штрафу у розмірі 1 179,55 грн.

Зазначену суму, а також судові витрати позивач просив стягнути з відповідача.

Рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 16.11.2017 року у задоволенні позовних вимог було відмовлено /а.с.44-47/.

З таким рішенням не погодився позивач, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на його незаконність та необґрунтованість, порушення норм матеріального та процесуального права, просив його скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги у повному обсязі /а.с.49-52/.

В порядку пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 2 червня 2016 року № 1402-VIII, апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. У разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті "Голос України" повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду (п.6 ст. 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

Відповідно до пункту 9 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 3 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Судом першої інстанції встановлено, що Закрите акціонерне товариство "Приватбанк", правонаступником якого за установчими документами визнається позивач, ПАТ КБ"Приватбанк", 03.10.2008 року відкрив відповідачу ОСОБА_2 рахунок на умовах договору, укладеного відповідно до ст.ст. 634, 1066 ЦК України у формі приєднання позичальником до "Умов та правил надання банківських послуг", та "Тарифами Банку", що викладені на банківському сайті, які обов'язкові для сторін згідно зі ст. 629 ЦК України, і підтверджується підписаною відповідачем заявою /а.с. 6-7, 10-15/.

На цих умовах позивач зобов'язався виконувати розпорядження про перерахування і видачу відповідних сум з цього рахунка та проводити інші операції за рахунком, ініційовані ОСОБА_2 згідно з п. 1.14 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" за допомогою платіжної картки "Универсальная". При цьому, відповідно до п. 9.12 Умов та правил надання банківських послуг договір діє на протязі 12 місяців з моменту підписання, а якщо на протязі цього строку жодна зі сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично лонгується на той самий строк.

Позивач за цим договором згідно з ст.ст. 1054, 1056, 1069 ЦК України зобов'язався в майбутньому кредитувати рахунок під проценти за ставкою 36 % річних, визначивши максимальною сумою для грошового переказу 1 500 грн.

Відповідач зобов'язалась відповідно до умов надання кредиту за п. 6.5 Умов та правил надання банківських послуг погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, а також сплачувати комісії на умовах, передбачених договором на користь відповідача, що вона мала виконати згідно з ст. 526 ЦК України.

Зобов’язання відповідача за укладеним договором щодо дотримання строків виконання відповідно до ст.ст. 548, 551 ЦК України забезпечені в п. 8.6 Умов та правил надання банківських послуг штрафом в розмірі 500 грн. + 5 % від суми позову.

Встановлено, що відповідач ОСОБА_2 остаточно відступила від виконання своїх зобов'язань за кредитним договором № б/н від 03.10.2008 року 21.01.2014 року.

Термін дії кредитної картки "Универсальная", виданої на виконання умов кредитного договору, закінчився у вересні 2012 року /а.с. 37/.

Позовна заява подана позивачем 11.09.2017 року /а.с. 1-2 /.

Встановивши вказані обставини, суд першої інстанції в силу ст. 256 ЦК України, ч.1 ст.261 ЦК України, ч.4 ст.267 ЦК України, дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог /а.с.44-47/.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що скаргу необхідно відхилити, а оскаржуване рішення залишити без змін з наступних підстав.

Вирішуючи спір, який виник між сторонами, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі з’ясував права та обв’язки сторін, обставини справи, перевірив доводи сторін та дав їм належну правову оцінку, постановив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані і підтверджені наявними в матеріалах справи письмовими доказами.

Розглядаючи по суті даний спір, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з пропуску позивачем позовної давності, про застосування якої заявлено відповідачем /а.с.36/, а тому дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог з цих підстав.

Зазначений висновок суду відповідає обставинам справи, узгоджується з нормами матеріального права, які правильно застосовані судом першої інстанції.

Останнім днем для подання позовної заяви в межах строку, встановленого законом, було 21.01.2017 року, однак позивач звернувся до суду з позовом до боржника лише 11.09.2017 року, відтак доводи апеляційної скарги щодо неправомірності відмови у позові з підстав пропуску строку позовної давності є безпідставними.

Доводи апеляційної скарги щодо автоматичної пролонгації кредитного договору після закінчення строку дії кредитної картки за відсутності заяви позичальника про розірвання договору не мають правового значення для вирішення даного спору, а положення п. 9.12 Умов та правил надання банківських послуг були враховані судом під час ухвалення рішення.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, викладених в оскаржуваному рішенні.

Враховуючи наведене, доводи апеляційної скарги необґрунтовані, а рішення суду першої інстанції відповідає вимогам закону, а тому залишається в силі.

Оскільки апеляційна скарга залишається без задоволення, тому судові витрати, сплачені за її подання, банку не відшкодовуються.

Керуючись ст.ст. 367, 375, 381 ЦПК України, апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» – залишити без задоволення.

Рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 16 листопада 2017 року – залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Головуючий: Ж.І. Максюта

Судді: Е.Л. Демченко

ОСОБА_3