Рішення № 72765158, 16.03.2018, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Єдиний унікальний номер 243/8545/17

Номер провадження № 2/243/177/2018

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 березня 2018 року Слов'янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

Головуючого судді Мірошниченко Л.Є.

за участю:

секретаря судового засідання Мирошниченко А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 4 м. Слов'янська в режимі відео конференції цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про стягнення заборгованості за договором оренди нерухомого майна, -

представники учасників справи:

від відповідача - юрисконсульт Крапівцева О.О. (довіреність № 8278-К-О від 29.12.2016 року - а.с.216).

В С Т А Н О В И В :

І. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

1.У вересні 2017 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ПАТ КБ «ПриватБанк» про стягнення заборгованості за договором оренди нерухомого майна. Позов обґрунтований тим, що 01.04.2014 року між ОСОБА_1, яка на момент укладення договору була зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності фізична особа-підприємець, як орендодавцем та ПАТ КБ «ПриватБанк», як орендарем, був укладений договір оренди приміщення загальною площею 50,6 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1, для здійснення господарської діяльності. Договором обумовлені всі суттєві умови: ціна, строк, порядок передання та повернення майна. Відповідно до акту здачі-приймання приміщення від 01.04.2014 року, орендар прийняв у користування приміщення загальною площею 50,6 кв. м. для розміщення відділення Банку. Термін дії договору, відповідно до п. 7.1. Договору оренди встановлений до 15.03.2017 року. Відповідно до п. 2.1 Договору оренди, приміщення передається орендодавцем і приймається орендарем на умовах сплати останнім орендодавцю плати за користування приміщенням - шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок, зазначений орендодавцем. Відповідно до додаткової угоди від 01.09.2014 року, до договору оренди, сторони доповнили його пунктом 2.2.1, згідно з яким орендна плата у період з 01.09.2014 року по 28.02.2015 року підлягає сплаті до 10 числа поточного місяця із розрахунку 3 000,00 грн. за всю площу без ПДВ. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць підлягає індексації з коефіцієнтом рівним «1». Згідно з п. 2.2 договору оренди, орендна плата підлягає сплаті до 10 числа поточного місяця за поточний місяць із розрахунку 100,00 грн. за 1 кв. м., всього 5 060,00 грн. за перший місяць оренди, податок на додану вартість не передбачений. Однак, не зважаючи на добросовісне виконання своїх обов'язків з боку орендодавця, починаючи з жовтня 2014 року ПАТ КБ «ПриватБанк» не виконує свої обов'язки орендаря щодо щомісячної сплати орендної плати в розмірі, встановленому умовами договору оренду (з урахуванням редакції додаткової угоди від 01.09.2014 року). Позивач вважає, що відповідачем порушено її права, а саме право орендодавця своєчасно отримувати орендну плату. Належних документів для пояснення невиконання умов договору оренди відповідачем не надано. Відповідно до умов п. 6.6 договору оренди, сторони несуть відповідальність за наступне: 6.6.7. необґрунтовану затримку в наданні одній із сторін будь-яких документів, необхідних при укладенні або виконанні умов цього договору. Пунктом 6.8. договору оренди передбачено, що сторона-порушник, а також її посадові зобов'язуються відшкодувати іншій стороні в повному обсязі понесені їй у зв'язку із вийми в п. 6.6., п. 9, п. 10 діями/бездіяльністю збитками, в тому числі, але не виключено: упущену вигоду (не отриманий дохід), матеріальний і моральний збиток. Відповідно до п. 8.1. договору оренди, до форс-мажорних обставин належить: обставини непереборної сили або події надзвичайного характеру такі, як війна, пожежа, повінь, землетрус, заборонені заходи вищих законодавчих та/або виконавчих органів державної влади, що виникли після укладення цього договору та які сторони не могли передбачити або запобігти їх вжитими заходами, якщо ці обставини вплинули на виконання ними своїх зобов'язань за даним договором. У цьому випадку термін виконання зобов'язань за цим договором змінюється за взаємною згодою, про що сторони укладають додаткову угоду до цього договору. ОСОБА_1 звернула увагу суду, що відповідно до п. 8.2. договору сторони домовились: у разі виникнення зазначених у п. 8.1. договору оренди обставин, сторони протягом п'яти календарних днів письмово повідомляють одна одну про наявність цих обставин, підтверджуючи це відповідними офіційними документами. Якщо сторони без поважних причин не сповістили у зазначений строк про виникнення форс-мажорних обставин, то вони у подальшому не мають права вимагати зміни строків виконання умов цього договору. Підтверджуючих відповідними органами офіційних документів про настання подій, що свідчили б про неможливість виконувати свої обов'язки за договором оренди - тобто настання форс-мажорних обставин (введення антитерористичної операції на території м. Горлівка Донецької області), тощо, відповідачем вчасно не надано. Таким чином, у зв'язку з порушенням всіх розумних строків (п'ятиденний строк з моменту настання події), порядку повідомлення іншої сторони договору оренди та взагалі наданням відповідних офіційних документів (висновок Торгівельно-промислової палати настання подій форс-мажору, копій офіційних документів, які заважають використовувати орендоване приміщення за призначенням), вважає, що відповідачем порушені умови договору оренди та втрачено право на звернення з вимогами зміни строків виконання та умов цього договору оренди. Даний пункт договору передбачений саме для уникнення випадків матеріальних втрат з боку - тобто уникнення упущеної вигоди (не отриманого доходу). У випадку своєчасного повідомлення та надання відповідних документів, орендодавець мав би можливість здати дане приміщення в оренду іншим суб'єктам підприємницької діяльності. Враховуючи покладення повного обсягу відповідальності (сторони несуть відповідальність необґрунтовану затримку в наданні одній із сторін будь-яких документів, необхідних при виконанні умов цього договору), на сторону винну в несвоєчасному наданні інформації та документів, вважає, що відповідач повинен в повному обсязі виконати зобов'язання зі сплати орендних платежів.

Таким чином, станом на 15.03.2017 року, заборгованість ПАТ КБ «ПриватБанк» з орендної плати за договором оренди з жовтня 2014 року за 29 місяців 15 днів оренди складає 138 888,39 грн. (сто тридцять вісім тисяч вісімсот вісімдесят вісім гривень 39 копійок), виходячи з наступного розрахунку:

- з 01.09.2014 року по 28.02.2015 року із розрахунку 3 000,00 грн. за всю площу без ПДВ: 5 місяців х 3 000 грн. = 15 000,00 грн.;

- з 01.03.2015 року по 15.03.2017 року із розрахунку 5 060,00 грн. за місяць: 24 місяці 15 днів х 5 060,00 грн. = 123 888,39 грн.

Листом від 09.02.2017 року, вона повідомила відповідача про припинення договору оренди з 16.03.2017 року - тобто відмовлено в продовженні терміну його дії більшого, ніж визначено договором. За таких обставин, вважає, що ПАТ КБ «Приватбанк» з 01.10.2014 року є простроченим боржником за Договором оренди в повному обсязі.

09.02.2017 року позивач звернулася із претензією до відповідача з вимогою щодо сплати суми простроченої заборгованості разом із штрафними санкціями. Факт направлення нею претензії підтверджується фіскальним чеком від 09.02.2017 року та описом вкладення до цінного листа. Претензію отримано відповідачем 10.02.2017 року, що підтверджується відміткою відповідача у рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення. Її вимоги, викладені в претензії від 09.02.2017 року, відповідачем не виконані, більш того, відповідач посилається на відсутність обов'язку зі сплати орендних платежів на підставі наступного.

Так, листом від 19.02.2015 року № Е.52.0.0.0/4-9188 відповідач зазначає, що не має можливості користуватися майном. Банк також зазначає, що обставини неможливості сплати орендних платежів триватимуть до нормалізації ситуації в країні і можливості розпочати роботу відділень (форс-мажорні обставини). Банк посилається на Постанову Правління Національного Банку України від 06.08.2014 року № 466 «Про призупинення здійснення фінансових операцій». Також відповідач посилається на ч. 6 ст. 762 Цивільного кодексу України, яким передбачено, що наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Однак, вона вважає, що дані доводи не заслуговують на увагу та ч. 6 ст. 762 ЦК України не бути застосована, у зв'язку з порушенням відповідачем умов договору оренди, а саме порядку повідомлення у п'ятиденний строк з моменту настання події та взагалі ненаданням до теперішнього часу відповідних офіційних документів (висновків Торгівельно-промислової палати про настання подій форс-мажору, копій офіційних документів, які заважають використовувати орендоване приміщення за призначенням, тощо). Зазначила, що посилання ПАТ КБ «ПриватБанк» на Постанову НБУ № 436 від 23.07.2014 року, як доказ правомірного ухилення від сплати орендних платежів, не має правових підстав - у зв'язку з тим, що даною постановою регулюється лише ініціація створення робочої групи Національного Банку України. Також, звернула увагу суду, що відповідачем не надано інформацію про те - саме з якого моменту (на думку банку) наймач звільняється від виконання обов'язків за договором оренди. В направленому листі міститься тільки інформація про 06.08.2014 року, тобто дату прийняття Постанови № 466. Однак, підприємства поштового зв'язку в м. Горлівці Донецької області працювали до 14.11.2014 року - така інформація містилась на офіційному сайті УДППЗ «Укрпошта» - на підставі Указу Президента України від 14.11.2014 року № 875/2014 «Про рішення ради національної безпеки та оборони України від 04.11.2014 року «Про невідкладні заходи щодо стабілізації соціально-економічної ситуації в Донецькій та Луганській областях». Таким чином, при настанні подій, які відповідач називає обставини, що заважають йому користуватися орендованим майном, минуло більше п'яти днів. Більш того, для направлення відповідних доказів у банку була фактична можливість. Доказів намагання направлення доказів настання подій форс-мажору відповідачем не надано.

Враховуючи викладене, вважає, що зобов'язання відповідачем не виконується протиправно, зобов'язання повинно бути виконано в повному обсязі.

Щодо нарахування штрафних санкцій, зазначила, що відповідно до п. 6.3 договору оренди, у випадку заборгованості по виплаті орендної плати орендар сплачує орендодавцеві пеню у розмірі 0,01 відсотків від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період, за який сплачується пеня. Згідно ст. 258 ЦК України, для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно з загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені). Таким чином, розмір пені становить 2 298,67 грн.

Крім того, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь прострочення. Сума збільшення заборгованості за рахунок індексу інфляції становить 37 895,13 грн.

Також, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити три проценти річних від простроченої суми, яка складає 6 887,72 грн. Всього заборгованість за штрафними санкціями складає 47 081,52 грн.

Щодо невиконання обов'язків зі сплати комунальних платежів ОСОБА_1 зазначила, що відповідно до п. 2.4. договору оренди, сплата за споживчі комунальні послуги та укладання відповідних договорів з комунальними службами здійснюється орендарем самостійно. Згідно п. 5.3. договору оренди, оплата оренди та комунальних послуг орендарем здійснюється по день звільнення приміщення.

Пунктом 5.1. договору оренди передбачений порядок повернення приміщення (тобто при фактичному його звільненні): повернення приміщення орендодавцеві здійснюється за актом здачі-приймання.

Однак, згідно довідки, наданої Приватним акціонерним товариством «Горлівськтепломережа», станом на 22.08.2017 року, відповідно до договору постачання теплової енергії № 1921 від 28.10.2013 року, укладеного між ПрАТ «Горлівськтепломережа» та ПАТ Комерційний банк «Приватбанк», за яким здійснюється постачання теплової енергії за адресою: АДРЕСА_1 (власником приміщення є вона - ОСОБА_1), заборгованість за період з жовтня 2014 року по квітень 2016 року складає 18 456,82 грн. Дана заборгованість не враховує опалювальний сезон 2017 року - у зв'язку з тимчасовою відсутністю фактичної можливості доступу ПрАТ «Горлівськтепломережа» до об'єктів, розташованих на тимчасово неконтрольованій території Донецької області. Акт про прийняття поставленої теплової енергії ПАТ КБ «Приватбанк» підписувати відмовляється у зв'язку з проведенням на території м. Горлівка антитерористичної операції та внесення даної території до тимчасово неконтрольованої Україною. ПАТ КБ «Приватбанк», не зважаючи на укладений договір теплопостачання № 1921, відмовляється сплачувати заборгованість за поставлену теплову енергію без пояснення причин. Враховуючи вищевикладене, ОСОБА_1 вважає, що неналежне виконання ПАТ КБ «Приватбанк» умов договору оренди призвело до настання несприятливих наслідків - а саме їй завдано майнової шкоди - настання обов'язку як власнику майна погашати заборгованість з постачання теплової енергії. Вважає, що відповідач зобов'язаний сплатити на її користь заборгованість за постачання теплової енергії за період з жовтня 2014 року по квітень 2016 року, що складає 18 456,82 грн.

У зв»язку з викладеним просить суд:

Стягнути з ПАТ КБ «ПриватБанк» на свою користь заборгованість в сумі 204 426 (двісті чотири тисячі чотириста двадцять шість) грн. 73 коп., яка складається з:

●орендної плати за час прострочення (з жовтня 2014 року по 15 березня 2017 року) в розмірі 138 888,39 грн.;

●сплати за комунальні послуги за період з жовтня 2014 року по квітень 2016 року в розмірі 18 456,82 грн.;

●пені у розмірі 2 298,67 грн.;

●інфляційних втрат у розмірі 37 895,13 грн.;

●трьох відсотків річних у розмірі 6 887,72 грн.,

а також просить стягнути з відповідача на свою користь судові витрати у розмірі 2 044 (дві тисячі сорок чотири гривні) 27 коп.

2. У судовому засіданні позивач ОСОБА_5 та представник позивача ОСОБА_4 повторно до суду не з»явилися, позивач повідомлялася через свого представника належним чином відповідно до ст. 128 ЦПК України, таким чином суд вважає за можливе розглянути справу без позивача та представника, відповідно до ст. 223 ЦПК України.

3. Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, надав до суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого ПАТ КБ «ПриватБанк» проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 заперечує з наступних підстав. 01.04.2014 року між позивачем та відповідачем укладений договір оренди приміщення, за умовами якого орендодавець передає орендарю у строкове платне користування приміщення загальною площею загальною площею 50,6 кв.м за адресою: АДРЕСА_1. Відповідно до п.1.4 договору, приміщення надається орендареві для використання його у банківській діяльності орендаря. У зв'язку із проведенням антитерористичної операції, зокрема, в Донецькій області, банк не мав можливості користуватись орендованим приміщенням та взагалі не мав до нього доступу, починаючи з вересня 2014 року. Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (пункт 1 статті 193 Господарського кодексу України). Відповідно до статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Невиконання зобов'язання або його виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, є порушенням зобов'язання (ст. 610 ЦК України). Статтею 759 ЦК України передбачено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди). В статті 762 ЦК України зазначено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором. Згідно до ч. 6 ст. 762 ЦК України, наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає. Частиною другою статті першої Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» встановлено, що територія проведення антитерористичної операції - це територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція. У подальшому на виконання абзацу третього пункту 5 статті 11 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» розпорядженням Кабінету Міністрів України від 18.02.2015 року №128-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, до яких, у тому числі, включено місто Горлівка. Відповідно до ст. 1 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України» від 13.04.2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14.04.2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України. Постановою Правління Національного банку України № 436 від 23.07.2014 року визнано, що на території Донецької, Луганської областей та Автономної Республіки Крим склалася ситуація, яка унеможливлює роботу банківської системи у звичайному порядку. З метою забезпечення фінансування потреб держави та життєдіяльності населення, на виконання вимог Інструкції щодо організації роботи банківської системи в надзвичайному режимі, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 22.07.2014 року № 435, запроваджено, починаючи з 24.07.2014 року надзвичайний режим роботи банківської системи в Донецькій, Луганській областях та Автономній Республіці Крим. 06.08.2014 року Правління Національного банку України прийняло постанову № 466 «Про призупинення здійснення фінансових операцій», якою банкам України постановлено призупинити здійснення усіх видів фінансових операцій у населених пунктах, які не контролюються українською владою. Вищевказані обставини є загальновідомими, та, відповідно до ч. 3 ст.82 ЦПК України, не потребують доказування. Наведене свідчить про те, що відповідач був позбавлений можливості користуватися орендованим на території проведення антитерористичної операції, яка не контролюється українською владаю, приміщенням та здійснювати банківську діяльність. Відповідно до ст. 607 ЦК України зобов'язання припиняється неможливістю його виконання у зв'язку з обставиною, за яку жодна із сторін не відповідає.

Таким чином, враховуючи приписи ст. 607, ч. 6 ст. 762 ЦК України, а також невикористання приміщення внаслідок проведення антитерористичної операції, відсутні підстави для стягнення з відповідача орендних платежів з жовтня 2014 року по 15 березня 2017 року в розмірі 138 888,39 грн. та штрафних санкцій.

Зважаючи на те, що приміщення за адресою АДРЕСА_1 банком в період з жовтня 2014 року по 15 березня 2017 року не використовувалось, на зобов'язання зі сплати комунальних послуг також розповсюджується дія вимог ч. 6 ст. 762 Цивільного кодексу України та підстави для задоволення позовних вимог у цій частині відсутні. У зв'язку з викладеним, просять відмовити у задоволенні позовних вимог за відсутністю підстав.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.

4. Заяви (клопотання) учасників справи відсутні.

ІІІ. Процесуальні дії у справі.

5. Процесуальні дії у справі відсутні.

ІV. Фактичні обставини, встановлені Судом та зміст спірних правовідносин.

6. Відповідно до договору оренди приміщення від 01.04.2014 року ОСОБА_1 та ПАТ КБ «ПриватБанк» уклали вказаний договір оренди приміщення загальною площею 50,6 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1, для здійснення господарської діяльності, яким обумовлені всі суттєві умови: ціна, строк, порядок передання та повернення майна (а.с.129-134).

7. Відповідно до акту здачі-приймання приміщення від 01.04.2014 року, орендар прийняв у користування приміщення загальною площею 50,6 кв. м. для розміщення відділення Банку (а.с.135).

8. Відповідно до додаткової угоди від 01.09.2014 року, до договору оренди, сторони доповнили його пунктом 2.2.1, згідно з яким орендна плата у період з 01.09.2014 року по 28.02.2015 року підлягає сплаті до 10 числа поточного місяця із розрахунку 3 000,00 грн. за всю площу без ПДВ. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць підлягає індексації з коефіцієнтом рівним «1» (а.с.136).

9. Згідно договору дарування вбудованого приміщення від 01.04.2014 року, вказане приміщення, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, належить ОСОБА_1 (а.с.137-138), що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 19816701 від 01.04.2014 року (а.с.139-140) та технічним паспортом від 20.11.2006 року (а.с.141).

10. Листами від 31.01.2015 року та від 09.02.2017 року, ОСОБА_1 повідомила банк про припинення договору оренди з 16.03.2017 року та звернулася із претензією до ПАТ КБ «ПриватБанк» з вимогою щодо сплати суми простроченої заборгованості разом із штрафними санкціями (а.с.142-146).

11. Як вбачається з листів від 27.04.2017 року та 19.02.2015 року, ПАТ КБ «ПриватБанк» надав позивачу відповіді, відповідно до якої зазначає, що не має можливості користуватися майном та, що немає можливості сплати орендних платежів до нормалізації ситуації в країні і можливості розпочати роботу відділень (а.с.175).

12. При цьому, відповідно до договору постачання теплової енергії № 1921 від 28.10.2013 року, укладеного між ПрАТ «Горлівськтепломережа» та ПАТ Комерційний банк «Приватбанк», за яким здійснюється постачання теплової енергії за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.155-158), наявна заборгованість за період з жовтня 2014 року по квітень 2016 року у сумі - 18 456,82 грн., що підтверджується довідкою ПрАТ «Горлівськтепломережа» № 22/08-2017 від 22.08.2017 року (а.с.162). Дана заборгованість не враховує опалювальний сезон 2017 року - у зв'язку з тимчасовою відсутністю фактичної можливості доступу ПрАТ «Горлівськтепломережа» до об'єктів, розташованих на тимчасово неконтрольованій території Донецької області.

V. Оцінка Суду.

13. Вирішуючи позовну вимогу про стягнення з ПАТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 орендної плати за час прострочення (з жовтня 2014 року по 15 березня 2017 року) в розмірі 138 888,39 грн., суд виходить з наступного. Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, у якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші) чи утриматися від виконання певних дій, а інша сторона має право вимагати виконання такого обов'язку.

14. За правилами ст. 627 ЦК України відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням положень цього Кодексу, інших актів цивільного судочинства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 793 ЦК України передбачено, що договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) укладається у письмовій формі. Договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на три роки і більше підлягає нотаріальному посвідченню.

15. В судовому засіданні встановлено, що 01.04.2014 року орендодавець ОСОБА_1 та орендар ПАТ КБ «ПриватБанк» уклали договір оренди приміщення, відповідно до умов п. 6.6 якого, сторони несуть відповідальність за наступне: 6.6.7. необґрунтовану затримку в наданні одній із сторін будь-яких документів, необхідних при укладенні або виконанні умов цього договору. Пунктом 6.8. договору оренди передбачено, що сторона-порушник, а також її посадові зобов'язуються відшкодувати іншій стороні в повному обсязі понесені їй у зв'язку із вийми в п. 6.6., п. 9, п. 10 діями/бездіяльністю збитками, в тому числі, але не виключено: упущену вигоду (не отриманий дохід), матеріальний і моральний збиток. У п. 8.2. договору сторони домовились: у разі виникнення зазначених у п. 8.1 договору оренди обставин (форс-мажорних обставин), сторони протягом п'яти календарних днів письмово повідомляють одна одну про наявність цих обставин, підтверджуючи це відповідними офіційними документами. Якщо сторони без поважних причин не сповістили у зазначений строк про виникнення форс-мажорних обставин, то вони у подальшому не мають права вимагати зміни строків виконання умов цього договору.

16. Однак, як було встановлено в ході судового розгляду, з жовтня 2014 року орендар припинив виконання своїх зобов'язань за договором. Як на підставу припинення проведення розрахунків з орендодавцем відповідач послався на пункт 1 Постанови Правління Національного банку України «Про призупинення здійснення фінансових операцій» від 06.08.2014 року № 466, який передбачає, що Банки України мають призупинити здійснення усіх видів фінансових операцій у населених пунктах, які не контролюються українською владою.

17. Фінансова операція - це будь-яка операція, пов'язана зі здійсненням або забезпеченням здійснення платежу суб'єктами господарювання, зокрема: - внесення або зняття депозиту (внеску, вкладу); - переказ грошей з рахунка на рахунок; - обмін валюти; - надання послуг з випуску, купівлі або продажу цінних паперів та інших видів фінансових активів; - надання або отримання позики або кредиту; - страхування (перестрахування); - надання фінансових гарантій та зобов'язань; - довірче управління портфелем цінних паперів; - фінансовий лізинг; - здійснення випуску, обігу, погашення (розповсюдження) державної та іншої грошової лотереї; - надання послуг з випуску, купівлі, продажу і обслуговування чеків, векселів, платіжних карток, грошових поштових переказів та інших платіжних інструментів; - відкриття рахунка.

Таким чином Постановою № 466 діяльність банків була призупинена частково, даною постановою банки не були наділені правом не виконувати своїх фінансових зобов'язань. Пунктом 4 Постанови № 466 передбачено, що Банки до повного відновлення діяльності вправі надавати клієнтам послуги за допомогою засобів мобільного обслуговування.

18. Частиною 2 ст. 614 ЦК України передбачено, що відсутність вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Жодних відомостей про призупинення своєї діяльності у м. Горлівка та звільнення орендованого приміщення з вересня 2014 року відповідачем суду не надано.

19. Згідно з ч. 1 ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

20. Вимогами ч. ч. 1, 5, 6 ст. 762 ЦК України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

21. Суд вважає, що в даному випадку не підлягає застосуванню положення ст. 762 ЦК України, якими встановлено, що наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає, оскільки такі обставини відповідачем суду не доведені.

22. Також суд вважає за потрібне зауважити на наступне.

10.02.2017 року орендарем ПАТ КБ «ПриватБанк» був отриманий лист орендодавця від 09.02.2017 року, в якому остання зверталася із претензією до орендаря та вимагала сплатити суму простроченої заборгованості разом із штрафними санкціям, на що ПАТ КБ «ПриватБанк» у своїй відповіді вказало, що не має можливості користуватися майном та немає можливості сплати орендних платежів до нормалізації ситуації в країні і можливості розпочати роботу відділень.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Виконання зобов'язання відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України, може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Однак, у разі порушення зобов'язання, як про це зазначено у ст. 611 ЦК України, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:

1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;

2) зміна умов зобов'язання;

3) сплата неустойки;

4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

23. Отже, відповідач має повернути позивачу борг з оплати за користування орендованим майном за період з жовтня 2014 року по 15.03.2017 року, тобто за 29 місяців 15 днів оренди, що складає 138 888 (сто тридцять вісім тисяч вісімсот вісімдесят вісім) грн. 39 коп., виходячи з наступного розрахунку:

-з 01.09.2014 року по 28.02.2015 року із розрахунку 3 000,00 грн. за всю площу без ПДВ: 5 місяців х 3 000 грн. = 15 000,00 грн.;

- з 01.03.2015 року по 15.03.2017 року із розрахунку 5 060,00 грн. за місяць: 24 місяці 15 днів х 5 060,00 грн. = 123 888,39 грн.,

а всього 138 888,39 грн.

Належних та допустимих доказів на спростування цієї заборгованості відповідачем не надано.

24. Вирішуючи питання щодо сплати відповідачем комунальних послуг за період з жовтня 2014 року по квітень 2016 року в розмірі 18 456,82 грн., суд приходить до наступного. Відповідно до п. 2.4. вказаного договору оренди, сплата за споживчі комунальні послуги та укладання відповідних договорів з комунальними службами здійснюється орендарем самостійно. Згідно п. 5.3. договору оренди, оплата оренди та комунальних послуг орендарем здійснюється по день звільнення приміщення. Пунктом 5.1. договору оренди передбачений порядок повернення приміщення (тобто при фактичному його звільненні): повернення приміщення орендодавцеві здійснюється за актом здачі-приймання.

25. У судовому засіданні встановлено, що згідно довідки Приватним акціонерним товариством «Горлівськтепломережа», станом на 22.08.2017 року, відповідно до договору постачання теплової енергії № 1921 від 28.10.2013 року, укладеного між ПрАТ «Горлівськтепломережа» та ПАТ Комерційний банк «Приватбанк», за яким здійснюється постачання теплової енергії за адресою: АДРЕСА_1 (власником приміщення є ОСОБА_1), заборгованість за період з жовтня 2014 року по квітень 2016 року складає 18 456,82 грн. Дана заборгованість не враховує опалювальний сезон 2017 року - у зв'язку з тимчасовою відсутністю фактичної можливості доступу ПрАТ «Горлівськтепломережа» до об'єктів, розташованих на тимчасово неконтрольованій території Донецької області.

26. Акт про прийняття поставленої теплової енергії ПАТ КБ «Приватбанк» підписувати відмовляється у зв'язку з проведенням на території м. Горлівка антитерористичної операції та внесення даної території до тимчасово неконтрольованої Україною, а отже ПАТ КБ «Приватбанк», не зважаючи на укладений договір теплопостачання № 1921, відмовляється сплачувати заборгованість за поставлену теплову енергію.

27. Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про неналежне виконання ПАТ КБ «Приватбанк» умов договору оренди, що призвело до настання несприятливих наслідків - настання обов'язку як власнику майна погашати заборгованість з постачання теплової енергії. У зв'язку з чим відповідач зобов'язаний сплатити на користь позивача заборгованість за постачання теплової енергії за період з жовтня 2014 року по квітень 2016 року у розмірі 18 456,82 грн.

28. Розглядаючи позовну вимогу ОСОБА_1 про стягнення з ПАТ КБ «ПриватБанк» на її користь пеню у розмірі 2 298,67 грн., суд зазначає на наступне. Відповідно до п. 6.3 вищевказаного договору оренди, у випадку заборгованості по виплаті орендної плати, орендар сплачує орендодавцеві пеню у розмірі 0,01 відсотків від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період, за який сплачується пеня.

29. Відповідно до частини 1 і частини 3 статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

30. Відповідно до ст. 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року з населених пунктів визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилась антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де провадилась антитерористична операція.

31. Разом з тим, судом встановлено, що відповідачем були порушені умови договору оренди, однак, приміщення, що є предметом договору від 01.04.2014 року, знаходиться в місці Горлівці, тобто на території, що не підконтрольна українській владі. Перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження визначений згідно до розпорядження Кабінету міністрів України від 07.11.2014 року № 1085-р. В цьому переліку знаходиться місто Горлівка. Вказане місто є районом проведення антитерористичної операції з 2014 року.

32. За таких умов доводи представників банку є переконливими, тому суд не має законних підстав для застосування до банку санкцій, передбачених пунктом 6.3 Договору у вигляді стягнення пені, а отже дана позовна вимога не підлягає задоволенню.

33. Стосовно позовної вимоги позивача про стягнення на користь позивача з відповідача інфляційних втрат у розмірі 37 895,13 грн. та трьох відсотків річних у розмірі 6 887,72 грн., суд прийшов до висновку про її задоволення, у зв'язку з тим, що в силу приписів статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

34. На даний час, правова позиція відносно застосування вказаної норми відображена в пункті 2 листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012 року № 01-06/928/2012 «Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права».

Інфляційні нарахування на суму боргу не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Інфляційні нарахування входять до складу грошового зобов'язання. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання. Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць; відтак прострочення платежу за період часу, менший за місяць, не тягне за собою інфляційних нарахувань.

Поряд з цим, сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.

35. Сукупний індекс інфляції розраховується за формулою: І Іс = (І І 1:100) х (І І 2:100) х (І І 3:100) х…(І І Z:100), де

І І 1 - індекс інфляції за перший місяць прострочення,

І І 2 - індекс інфляції за другий місяць прострочення,

. . .

І І Z - індекс інфляції за останній місяць прострочення.

Далі розрахунки проводяться за аналогією.

36. Суд погоджується з наданим позивачем розрахунком, де період прострочення: жовтень 2014 року - 15.03.2017 року.

Таким чином, індекс інфляції, з врахуванням періоду заборгованості, суми боргу та сукупного індексу інфляції за цей період складав:

Жовтень 2014 року - 2 615,88 грн.;

Листопад 2014 року - 2 484,26 грн.;

Грудень 2014 року - 2 382,00 грн.;

Січень 2015 року - 2 225,24 грн.;

Лютий 2015 року - 2 068,13 грн.;

Березень 2015 року - 3 057,99 грн.;

Квітень 2015 року - 2 266,71 грн.;

Травень 2015 року - 1 366,94 грн.;

Червень 2015 року - 1 228,59 грн.;

Липень 2015 року - 1 203,53 грн.;

Серпень 2015 року - 1 266,80 грн.;

Вересень 2015 року - 1 317,83 грн.;

Жовтень 2015 року - 1 174,43 грн.;

Листопад 2015 року - 1 256,55 грн.;

Грудень 2015 року - 1 132,69 грн.;

Січень 2016 року - 1 089,65 грн.;

Лютий 2016 року - 1 034,79 грн.;

Березень 2016 року - 1 059,27 грн.;

Квітень 2016 року - 998,68 грн.;

Травень 2016 року - 793,80 грн.;

Червень 2016 року - 787,95 грн.;

Липень 2016 року - 799,67 грн.;

Серпень 2016 року - 805,54 грн.;

Вересень 2016 року - 823,19 грн.;

Жовтень 2016 року - 719,16 грн.;

Листопад 2016 року - 561,75 грн.;

Грудень 2016 року - 462,35 грн.;

Січень 2017 року - 413,09 грн.;

Лютий 2017 року - 353,54 грн.;

Березень 2017 року - по 13.09.2017 року (дата звернення позивача до суду з дійсним позовом) - 145,13 грн., що всього становить 37 895,13 грн.

37. Розрахунок 3 % річних здійснюється за формулою: Сума санкції = С х 3 х Д : 365 : 100, де

С - сума заборгованості,

Д - кількість днів прострочення.

Далі розрахунки проводяться за аналогією.

38. Суд погоджується з наданим позивачем розрахунком 3 % річних, де загальна сума процентів становить:

Жовтень 2014 року - 7,40 грн.;

Листопад 2014 року - 14,79 грн.;

Грудень 2014 року - 22,19 грн.;

Січень 2015 року - 29,59 грн.;

Лютий 2015 року - 36,99 грн.;

Березень 2015 року - 49,46 грн.;

Квітень 2015 року - 61,94 грн.;

Травень 2015 року - 74,42 грн.;

Червень 2015 року - 86,89 грн.;

Липень 2015 року - 99,37 грн.;

Серпень 2015 року - 111,85 грн.;

Вересень 2015 року - 124,32 грн.;

Жовтень 2015 року - 136,80 грн.;

Листопад 2015 року - 149,28 грн.;

Грудень 2015 року - 161,75 грн.;

Січень 2016 року - 174,23 грн.;

Лютий 2016 року - 186,71 грн.;

Березень 2016 року - 199,18 грн.;

Квітень 2016 року - 211,66 грн.;

Травень 2016 року - 224,14 грн.;

Червень 2016 року - 236,61 грн.;

Липень 2016 року - 249,09 грн.;

Серпень 2016 року - 261,57 грн.;

Вересень 2016 року - 274,04 грн.;

Жовтень 2016 року - 286,52 грн.;

Листопад 2016 року - 299,00 грн.;

Грудень 2016 року - 311,47 грн.;

Січень 2017 року - 323,95 грн.;

Лютий 2017 року - 336,43 грн.;

Березень 2017 року - по 13.09.2017 року (дата звернення позивача до суду з дійсним позовом) - 2 146,11 грн.

Загальна сума процентів становить 6 887 грн. 72 коп.

39. Таким чином, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають вказані інфляційні втрати та три відсотки річних.

40. Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

41. Враховуючи вищевикладені норми закону, суд, не погоджується з доводами відповідача щодо настання обставин відповідних приписам ст. 607, ч. 6 ст. 762 ЦК України, а також щодо невикористання приміщення внаслідок проведення антитерористичної операції, адже належних та допустимих доказів цьому суду не надано. Крім того, Банк вимог про розірвання договору оренди нежитлового приміщення в суді не заявляв, хоча не був позбавлений такої можливості навіть при відсутності відомостей про фактичне місце проживання позивачів.

VІ. Розподіл судових витрат між сторонами.

42. Вирішуючи питання про стягнення з відповідача на користь позивача судового збору у розмірі 2 044,27 грн., суд виходить з наступного.

Згідно з частиною 1 та пунктом 3 частини 2 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Виходячи з задоволених позовних вимог ОСОБА_1 в розмірі 202 128,06 грн., з відповідача на користь позивача на відшкодування судових витрат по сплаті судового збору з позовної заяви підлягають стягненню 2 021,28 грн.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 81, 133, 137, 259, 263-265, 268 ЦПК України, ст. ст. 509, 526, 546, 549, 611, 614, 625, 627, 629, 759, 762, 793 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про стягнення заборгованості за договором оренди нерухомого майна - задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570, юридична адреса: м. Київ, вул. Грушевського, 1-Д) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2, проживає: АДРЕСА_3), заборгованість в сумі 202 128 (двісті дві тисячі сто двадцять вісім) грн. 06 коп., яка складається з:

●орендної плати за час прострочення (з жовтня 2014 року по 15 березня 2017 року) за договором оренди приміщення від 01.04.2014 року в розмірі 138 888,39 грн.;

●сплати за комунальні послуги за період з жовтня 2014 року по квітень 2016 року в розмірі 18 456,82 грн.;

●інфляційних втрат у розмірі 37 895,13 грн.;

●трьох відсотків річних у розмірі 6 887,72 грн.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570, юридична адреса: м. Київ, вул. Грушевського, 1-Д) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2, проживає: АДРЕСА_3), судові витрати у розмірі 2 021(дві тисячі двадцять одну) грн. 28 коп.

Щодо позовної вимоги ОСОБА_1 про стягнення з Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» - пені у розмірі 2 298,67 грн. - відмовити у зв'язку з відсутністю підстав.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Апеляційного суду Донецької області протягом тридцяти днів з дня її складання, або відповідно до п.15.5 Перехідних положень ЦПК України - до Апеляційного суду Донецької області через Слов'янський міськрайонний суд Донецької області. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Слов'янського

міськрайонного суду Л.Є. Мірошниченко