Ухвала суду № 72764916, 14.03.2018, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

243/1956/18

1-кс/243/401/2018

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 березня 2018 року м. Слов'янськ

Слідчий суддя Слов'янського міськрайонного суду Донецької області ОСОБА_1

за участю:

секретаря судового засідання Каліух К.М.

прокурора Костенко М.П.

слідчого Павликівської Н.В.

підозрюваного ОСОБА_2

розглянувши у судовому засіданні в залі суду № 17 Слов'янського міськрайонного суду Донецької області клопотання слідчого СВ Слов’янського ВП ГУНП в Донецькій області майора поліції ОСОБА_3 за матеріалами досудового розслідування внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018050510000544 від 11.03.2018 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ст. 186 ч. 3 КК України про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, стосовно:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянин України, одружений, працює вантажником та ТОВ «Тотус», має на утриманні неповнолітню дитину, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4

підозрюваного у вчинені кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

До Слов'янського міськрайонного суду Донецької області звернувся слідчий СВ Слов’янського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області майор поліції ОСОБА_3 з клопотанням погодженим прокурором Слов’янської місцевої прокуратури про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2

Із змісту поданого до слідчого судді клопотання видно, що 10.03.2018 року у вечірній час доби, приблизно о 21 годині 00 хвилин, ОСОБА_2 знаходився за місцем проживання свого знайомого ОСОБА_4, за адресою: Слов’янський район, смт. Черкаське, вул. Шевченко, буд. № 180, де вживав спиртні напої.

10.03.2018 року приблизно о 23.30 годині ОСОБА_2, будучі в стані алкогольного сп’яніння, знаходячись за місцем проживання ОСОБА_4, за вищевказаною адресою, розповів, що має намір вчинити відкрите викрадення чужого майна, поєднане з проникненням у житло його сусідки ОСОБА_5, що проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5 , у зв’язку з чим, ОСОБА_4, намагався відмовити ОСОБА_2, від участі у вказаному умислі.

11.03.2018 року приблизно о 01.00 годині, ОСОБА_2, реалізовуючи свій протиправний умисел, спрямований на відкрите викрадення чужого майна, поєднане з проникненням у житло, розуміючи протиправний характер своїх дій, діючи умисно, керуючись корисливим мотивом, з метою відкритого викрадення чужого майна та подальшого звернення його на свою користь, ОСОБА_2, направився за місцем проживання ОСОБА_5, за адресою: Слов’янський район, смт. Черкаське, вул. Залізнична, буд № 30-а, де шляхом вільного доступу зайшовши на територію вказаного домоволодіння, який не мав огорожі, та підійшовши до вікна вищезазначеного будинку, заздалегідь взявши по дорозі частину цегли, якою розбив скло у вікні спальні даного будинку.

Продовжуючи свій протиправний умисел до кінця, ОСОБА_2, незаконно проник через вказане вікно у спальню вищезазначеного будинку, де відпочивала потерпіла ОСОБА_5, наблизившись до якої і доводячи свій єдиний протиправний умисел до кінця, подолавши своїми протиправними діями волю потерпілої ОСОБА_5 до опору, ОСОБА_2 застосовуючи фізичну силу рук, з метою подолання опору потерпілої, наніс по руці ОСОБА_5 один удар своєю рукою від якого вона впала на підлогу, чим спричинив ОСОБА_5 синці правого та лівого передпліччя, лівого колінного суглоба.

Після чого, передав потерпілій ОСОБА_5 належні йому металеву монету номіналом 50 копійок, та зробив у бік відповідної монети жест, після якого потерпіла зрозуміла, що треба віддати належні їй грошові кошти, у зв’язку з чим, діючи під примусом ОСОБА_2 потерпіла ОСОБА_5 вимушена була підійти до серванту, та відкривши дверці якого, узяла складені у ганчірку грошові кошти, загальною сумою 10000 грн., які передала ОСОБА_2

Після чого, ОСОБА_2 продовжуючи доводити свій злочинний умисел до кінця, останній діючи умисно з корисливим мотивом відкрито викрав належний потерпілій мобільний телефон «Моторола С-1115» вартістю 80 грн., в якому знаходився стартовий пакет оператора мобільного зв’язку ПраТ ВФ «Україна» вартістю 15 грн., та в подальшому з місця вчинення кримінального правопорушення втік, а викраденим розпорядився на власний розсуд.

Умисними протиправними діями ОСОБА_2 потерпілій ОСОБА_5 була заподіяна матеріальна шкода на загальну суму 10095 гривень.

14.03.2018 року складено та вручено ОСОБА_2 повідомлення про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України.

Слідчим зазначено в клопотанні, що метою застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_2 у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов’язків, оскільки під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, які дають достатньо підстав вважати, що підозрюваний ОСОБА_2 знаходячись на волі відповідно до ст. 177 КПК України, може:

-переховуватись від органів досудового слідства та суду у зв’язку з тим, він підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, проти особи похилого віку, санкція якого передбачає позбавлення волі на строк до восьми років;

-незаконно впливати на свідків та потерпілу по даному кримінальному провадженню, спонукаючи до зміни наданих небажаних для нього свідчень, а також надання бажаних свідчень у подальшому чи надавання завідомо неправдивих свідчень;

-вчиняти аналогічні чи інші кримінальні правопорушення.

Заслухавши в судовому засіданні пояснення слідчого та прокурора, які в судовому засіданні підтримали клопотання та просили його задовольнити, а також думку підозрюваного ОСОБА_2 який просив обрати відносно нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою – обгрунтоване та підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Згідно із п. 3 ст. 5 Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, кожна заарештована або затримана особа має право на судовий розгляд справи упродовж розумного строку чи звільнення від судового розгляду. Таке звільнення має бути обґрунтоване гарантіями явки до суду.

При цьому, відповідно практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливість запобігання їм більш м'яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування злочину (наявність або відсутність спроб ухилення від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків).

При вирішенні питання про доцільність обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд враховує наявність ризиків передбачених ст. 177 КПК України та враховує обставини передбачені ст. 178 КПК України.

Згідно ч.3 ст. 176 КПК України слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м’яким запобіжним заходом є особисте зобов’язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Відповідно до ч.1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обовязків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ч.2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Статтею 178 КПК України, передбачено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених устатті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобовязаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:

1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;

3) вік та стан здоров’я підозрюваного, обвинуваченого;

4) міцність соціальних зв’язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;

5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;

6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;

7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;

8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;

9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;

10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;

11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Наявність обґрунтованої підозри у вчинені ОСОБА_2 злочину, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:

- протоколом огляду місця події від 11.03.2018 року, а саме будинку № 30-а по вул.. Залізничної смт. Черкаське, Словянського району Донецькій області;

- протоколом допиту потерпілої ОСОБА_5, від 12.03.2018 року, яка підтвердила, що 11.03.2018 року, у неї, за місцем її проживання, із застосуванням насилля, невідомий відкрито викрав грошові кошти у сумі 10000 грн та мобільний телефон «Самсунг С-115», в якому знаходилась сім-карта.

- висновком експерта № 33 від 11.03.2018 р, яка підтвердила, що під час огляду на її тілі виявлені легкі тілесні ушкодження, а саме: синці правого та лівого передпліччя, лівого колінного суглоба.

- довідкою про вартість мобільного телефону та стартового пакету від 13.03.2018 року;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_6, яка пояснила, що перебуває у законному браку спільно з ОСОБА_2 та , що він 10.03.2018 року поїхав до своєї матері у смт. Черкаське Слов»янського району, а повернувся наступної доби 11.03.2018 року та розповів, про вчинений ним злочин у вказану ніч, а саме, що він незаконно проник до будинку № 30-а по вул.. Залізничної смт. Черкаське та застосувавши насилля, відкрито викрав у ОСОБА_5 гроші у сумі 10000 грн та мобільний телефон який в подальшому викинув.

- протоколом огляду речей та документів від 13.03.2018 року, що добровільно надав ОСОБА_7, а саме чоловічої зимової куртки, кросівок, мобільного телефону «Леново А - 2010», з сім карткою та флеш пам’яттю у ньому, фіскального чеку, квитанції графіку виплату пр. кредиту».

- протоколом допиту свідка ОСОБА_4 від 13.03.2018 року, який підтвердив покази підозрюваного ОСОБА_2. в тому що він виявляв намір вчинити злочин відносно сусудки ОСОБА_5 Л, з метою заволодіти її належними грошовими коштами, та після вчинення злочину, повернувшись ха місцем проживання ОСОБА_4, із викраденої суми грошей у ОСОБА_5, позичив йому гроші в сумі 1500 грн;

- протоколом пред’явлення особи для впізнання від 13.03.2018 року зі свідком ОСОБА_4, який впізнав за фото знімками свого знайомого, а саме ОСОБА_2 , який вчинив злочин;

- повідомленням про підозру ОСОБА_2 від 14.03.2018 року.

- протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_2, який визнав свою вину в повному обсязі.

Згідно довідки “наркологічного диспансеру” ОСОБА_2 на обліку не перебуває.

Суд не відхиляє доводів підозрюваного на свою користь, але вважає, що у даному випадку ці доводи не перевищують суспільного інтересу у справі, який полягає у повному та неупередженому розгляді кримінального провадження у встановлені законом строки, а також забезпечення виконання підозрюваним процесуальних рішень у справі та запобігання процесуальних ризиків,незаконного впливу на свідків, які ще не допитані у судовому засіданні.

Вказані суспільні інтереси, не дивлячись на презумпцію невинуватості мають більшу вагу ніж правила про повагу до свободи особи. (справа ЄСПЛ «Лабіта проти Італії», «Рохліна проти РФ»).

Згідно частини 1 статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п’ятою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до п.4 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою застосовується до раніше судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад три роки.

У відповідності до п.п. 61,62 Рішення Європейського суду з прав людини від 24 липня 2003 року по справі «Смирнов проти Росії», наявність підстав для утримання під вартою повинно бути оцінено по кожній конкретній справі з урахуванням всіх обставин справи. Довготривале утримання під вартою може бути виправданим лише при наявності конкретних ознак того, що цього вимагають інтереси суспільства, які незважаючи на наявність презумпції невинності, перевищують інтереси забезпечення поваги до свободи.

В судовому засіданні встановлено наявність ризиків передбачених ст. 177 КПК України, а саме ймовірність переховування підозрюваного від органів досудового розслідування, можливість вчинення інших кримінальних правопорушеннь, вплив на потерпілу та свідків по кримінальному провадженню, у зв’язку з тим, що наслідки та ризик втечі для підозрюваного у даному випадку можуть бути визнані ним, як менш небезпечні, ніж покарання та процедура його відбування.

Враховуючи вищевказане та особу підозрюваного приймаючи до уваги тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_2, а також вік та стан його здоров’я, міцність його соціальних зв’язків, майновий стан, слідчий суддя вважає, що існують обґрунтовані підстави вважати, що підозрюваний, знаходячись на волі, може вплинути на встановлення істини по справі, ухилитися від слідства та суду, вплинути на свідків та потерпілу або вчинити інше кримінальне правопорушення. Зазначені обставини свідчать про недостатність застосування у відношенні підозрюваного ОСОБА_2 більш м'яких запобіжних заходів, а ніж тримання під вартою, для запобігання виникненню ризикам передбаченим ст. 177 КПК України у зв’язку з чим вважає доцільним обрати запобіжний захід у виді тримання під вартою обвинуваченого в Державній установі «Бахмутська установа виконання покарань (№6)».

Відповідно до ч.3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов’язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов’язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Згідно з п.2 ч.5 ст.182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, встановлюється від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частинами 4 та 5 статті 182 КПК України передбачено, що розмір застави визначається судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

При обранні у відношенні підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя визначає заставу у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму на працездатну особу (1762 грн.00 коп.), що складає 35 240 грн., та з урахування матеріального становища підозрюваного та тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення є достатньою сумою для забезпечення виконання обов'язків, встановлених КПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 131-132, 177-178,182,183,193,194 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В:

Клопотання слідчого СВ Слов’янського ВП ГУНП в Донецькій області майора поліції ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 – задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах УВП № 6 м. Бахмут Донецької області, через ІТТ Слов’янського відділу поліції ГУНП в Донецькій області строком 60 днів а саме: з 14 березня 2018 року по 12 травня 2018 року включно.

Визначити підозрюваному ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 заставу у розмірі 35 240 грн. 00 коп. (тридцять п'ять тисяч двісті сорок ).

У разі внесення застави, яка може бути внесена у будь який момент, покласти на підозрюваного ОСОБА_2 наступні обов'язки передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:

1. прибувати до слідчого, прокурора або суду за першою вимогою;

2. не відлучатися з території м. Слов'янська та Слов’янського району Донецької області без дозволу слідчого, прокурора або суду.

3. повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання.

Попередити, що у разі невиконання даних обов'язків, згідно зі ст.182 ч.8 КПК України, заставодавцем, а також якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого суді, суду без поважних причин, чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Ухвала про застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Донецької області протягом п'яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя

Слов'янського міськрайонного суду ОСОБА_1