Ухвала суду № 72764836, 16.03.2018, Приморський районний суд м. Маріуполя

Справа № 266/1198/18

Провадження№ 1-кс/266/395/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2018 року м. Маріуполь

Слідчий суддя Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області ОСОБА_1, за участю секретаря Воропаєвої О.Є., прокурора Борового О.Г., слідчого Ліспух Л.А., захисника ОСОБА_2, підозрюваної ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах слідчого управління Головного управління Національної поліції в Донецькій області капітан поліції ОСОБА_4А про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянки України, не працюючої, студентки ІНФОРМАЦІЯ_3, мешкає та зареєстровану за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимої,

підозрюваної у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 149 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

16 березня 2018 року до суду надійшло клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Донецькій області капітана поліції ОСОБА_4, погоджене із прокурором відділу прокуратури Донецької області ОСОБА_5 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_3, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 149 КК України, в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018050000000065 від 31 січня 2018 року.

Копія клопотання та додані до нього матеріали вручені підозрюваній 16.03.2018 року о 12:45 годині.

З матеріалів клопотання встановлено, що ОСОБА_3 підозрюється в тому, що на початку січня 2018 року, разом з невстановленою особою на ім’я Тигран, яка заходиться у Ізраїлі та іншими невстановленими особами, вступили в злочинну змову, спрямовану на підшукання молодих жінок, які знаходились у важкому соціальному та матеріальному стані на території України з метою їх вербування та подальшого переміщення до Ізраїлю та Туреччини для подальшої сексуальної експлуатації на території вказаних держав. В подальшому, ухваливши план сумісної протиправної діяльності, невстановлена особа на ім’я Тигран, взяла на себе зобов’язання приймати від ОСОБА_3, вищезазначених молодих жінок для подальшої експлуатації на території Ізраїлю та Туреччини. Окрім того, ОСОБА_3, мала отримувати від невстановленої особи на ім’я Тигран кошти щодо оплати витрат, пов’язаних з оформленням необхідних документів, забезпечувати проїзними документами до Ізраїлю та Туреччини, а також, самостійно, у разі необхідності, супроводжувати підшуканих осіб з м. Маріуполя Донецької області до зазначених країн.

15.03.2018 в 06-00 годин, ОСОБА_3, діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб з невстановленою особою на ім’я Тигран та іншими невстановленими особами, з метою виконання сумісного злочинного наміру та переміщення раніше завербованої ОСОБА_6 до Туреччини для її подальшої сексуальної експлуатації, на рейсовому автобусі з АС «Маріуполь» почала здійснювати супровід ОСОБА_6 до м. Запоріжжя Запорізької області, де повинна була проконтролювати, щоб остання 15.03.2018 в 15-45 годин у аеропорту м. Запоріжжя вилетіла до Туреччини. Під час проїзду через блокпост, який розташований по Запорізькому шосе у м. Маріуполь, ОСОБА_3 була затримана працівниками правоохоронних органів.

Таким чином, відповідно до повідомлення про підозру від 15 березня 2018 року ОСОБА_3, своїми умисними діями, що виразились у скоєнні вербування, переміщення людини, вчиненого з метою експлуатації, з використанням уразливого стану особи, за попередньою змовою групою осіб, вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 149 КК України.

З метою запобігання спробам з боку підозрюваного незаконно впливати на свідка ОСОБА_7, потерпілого ОСОБА_6, а також іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, перекручувати або знищувати речові докази, збирання та перевірка яких проводиться у кримінальному провадженні, слідчий звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування щодо підозрюваної ОСОБА_3Г запобіжного заходу – тримання під вартою.

Прокурор підтримав дане клопотання, пославши на обставини зазначені в клопотанні та просив його задовольнити.

У судовому засіданні слідчий просив обрати відносно підозрюваної ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з 20-00 до 06-00 години.

Захисник ОСОБА_2 просив обрати відносно ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, оскільки стороною обвинувачення не доведені ризики передбачені ст. 177 КПК України. Крім того, ОСОБА_3 готова співпрацювати зі слідством, вона має міцні соціальні зв’язки, готова здати паспорт та виконувати всі обов’язки передбачені ст. 194 КПК України.

Підозрювана ОСОБА_3 просила обрати відносно неї запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Дослідивши матеріали кримінального провадження, заслухавши думки слідчого, прокурора, підозрюваної, захисника слідчий суддя встановив наступне.

Згідно з положеннями ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Відповідно до положень ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання спробам: 1)переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2)знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3)незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4)перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5)вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов’язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м’яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м’який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов’язки, передбачені частиною п’ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Виходячи з наведеного, слідчий суддя вважає, що прокурором доведено п.1 ч.1. ст. 194 КПК України, а саме наявність обґрунтованої підозри відносно ОСОБА_3, але не доведені обставини, передбачені п. 2, 3 ч. 1 ст. 194 КПК України, а саме наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор, а також не обгрунтована недостатність застосування більш м’яких запобіжних заходів для запобігання вказаним ризикам.

При цьому слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_3 має місце реєстрації та постійного проживання, має родину – батьків, є студенткою двох вищий навчальних закладів - тобто має стійкі соціальні зв'язки, раніш не судима, на обліках в лікувальних та профілактичних закладах міста Маріуполя не знаходиться, яких-небудь об'єктивних даних, які б вказували на те, що підозрювана може впливати на свідків, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється - не доведено.

Слідчий суддя не може погодитись з доводами прокурора, що існує ризик втечі підозрюваної з тих підстав, що їй загрожує міра покарання за вказаний злочин у вигляді позбавлення волі строком від п’яти до дванадцяти років.

Ризик втечі підозрюваної не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Panchenko v. Russia (Панченко проти Росії), § 106). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв’язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciev v. Moldova (Бекчиєв проти Молдови) § 58). Повинна бути сукупність обставин, які дають підстави переконатися, що негативні підстави втечі будуть уявлятися затриманому меншим злом, аніж тримання під вартою («Stogmuller v. Austria», п. 44)

Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, суд приходить до висновку, що сама по собі міра покарання та тяжкість злочину не можуть бути підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, якщо інші ризики відпали.

Крім того, слідчим суддею врахована практика Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

З урахуванням наведеного слідчий суддя вважає необхідним у задоволенні клопотання про застосування відносно ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відмовити та відповідно до положень ч. 4 ст. 194 КПК України обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Обираючи запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, слідчий суддя зобов'язує ОСОБА_3 не залишати місце свого проживання цілодобово за виключенням випадків відвідування вищих навчальних закладів, в яких вона обучається, відповідно до розкладу занять; прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду; не відлучатися із м. Маріуполя Донецької області та Донецької області без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування із свідками, а також потерпілою у кримінальному провадженні № 12018050000000065 від 31 січня 2018 року ; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свої паспорти для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в’їзд в Україну на строк не більше двох місяців.

На підставі викладеного, керуючись ст. 176, 177, 178, 182, 183, 193, 194, 197, 205, 395 КПК України

У Х В А Л И В :

У задоволені клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах слідчого управління Головного управління Національної поліції в Донецькій області капітана поліції ОСОБА_4, погоджене із прокурором відділу прокуратури Донецької області ОСОБА_5 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3 – відмовити

Застосувати до підозрюваної ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_5, українки, громадянки України, не працюючої, зареєстрованої та мешкаючої за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, вул. Міжнародна, буд.35 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши їй залишати місце проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6 цілодобово, за виключенням випадків відвідування вищих навчальних закладів, в яких вона обучається, відповідно до розкладу занять.

Зобов'язати підозрювану прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду на дату та час проведення процесуальних дій відповідно до отриманих нею повідомлень.

Роз'яснити підозрюваній, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України працівники Національної поліції України з метою контролю за її поведінкою мають право з'являтися в житло, під арештом в якому вона перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї обов'язків.

У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 КПК України. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрювану були покладені відповідні обов’язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов’язки скасовуються.

Покласти на підозрювану ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 на підставі ч. 5 ст. 194 КПК України обов'язки:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду;

- не відлучатися із м. Маріуполя Донецької області та Донецької області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання ;

- утримуватися від спілкування із свідками, а також потерпілою у кримінальному провадженні № 12018050000000065 від 31 січня 2018 року

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свої паспорти для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в’їзд в Україну.

Визначити термін дії покладених на ОСОБА_3 судом обов'язків до 14 травня 2018 року.

Роз'яснити підозрюваній ОСОБА_3, що у разі невиконання покладених на неї обов'язків до неї може бути застосовано більш суворий запобіжний захід.

Ухвалу в частині застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваної.

Строк дії ухвали визначити до 14 травня 2018року.

Ухвала підлягає негайному виконанню з моменту її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Донецької області протягом п’яти днів з дня оголошення ухвали.

Слідчий суддя Д`яченко Д. О.