Постанова № 72763063, 14.03.2018, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2018 року Справа № 906/627/17

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Олексюк Г.Є., суддя Маціщук А.В. , суддя Гудак А.В.

секретар судового засідання Вох В.С.

за участю представників сторін:

позивача: ОСОБА_1, ОСОБА_2,представники

відповідача: ОСОБА_3 ,представник

третя особа 1: ОСОБА_4,представник

третя особа 2 :не з"явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу на рішення господарського суду Житомирської області, ухваленого 07.12.17р. суддею Шніт А.В. о 13:20 у м.Житомирі, повний текст складено 12.12.17р.

у справі № 906/627/17

за позовом Квартирно-експлуатаційний відділ м. Житомир

до відповідача ОСОБА_5 "Таско"

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача:

1) Військової частини А-1979;

2) Центрального територіального управління внутрішнього аудиту

про зобов'язання усунення перешкод у користуванні майном шляхом вивільнення будівлі майстерні №8 та прилеглої території

про зобов'язання усунення перешкод у користуванні майном шляхом вивільнення будівлі майстерні №8 та прилеглої території

ВСТАНОВИВ:

Квартирно-експлуатаційний відділ м. Житомира звернувся до господарського суду Житомирської області з позовом до корпорації "Таско" про зобов'язання усунути перешкоди у користуванні майном шляхом вивільнення будівлі майстерні №8 та прилеглої території.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на припинення дії договору оренди нерухомого майна від 31.07.2006, а також на аудиторський звіт за результатами фінансового аудиту та аудиту відповідності Квартирно-експлуатаційного відділу м. Житомир за період 01.06.2013 по 28.02.2017 №234/3/31аз від 25.05.2017.

Ухвалою суду від 24.07.2017 до участі в справі залучено третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Військову частину А-1979 та Центральне територіальне управління внутрішнього аудиту (а.с. 1, т.1).

Рішенням господарського суду Житомирської області від 07.12.2017 року у справі № 906/627/17(суддя Шніт А.В.) в задоволенні позову Квартирно-експлуатаційного відділу м. Житомир до ОСОБА_5 "Таско", за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Військової частини А-1979, Центрального територіального управління внутрішнього аудиту про зобов'язання усунення перешкод у користуванні майном шляхом вивільнення будівлі майстерні №8 та прилеглої території відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, місцевий господарський суд керувався положеннями ст.ст. 16, 319, 391, 396 Цивільного кодексу України та прийшов до висновку, що доказів щодо зайняття чи користування відповідачем спірним майном (з врахуванням скасування допуску відповідача на територію, де знаходиться дане майно) позивачем не надано.

Окрім того, позивачем не надано суду доказів на підтвердження того, що прилегла територія будівлі майстерні інв. №8 за адресою: Житомирська обл., Чуднівський район, с. Вільшанка, вул. Західна, 20, станом на момент розгляду справи взагалі передавалась ним відповідачу.

На думку суду першої інстанції, заявлені позовні вимоги про усунення перешкоди у користуванні майном шляхом вивільнення будівлі майстерні №8 та прилеглої території за адресою: Житомирська область, Чуднівський район, с. Вільшанка, вул. Західна, 20, у той час, коли станом на день звернення позивача до суду з відповідним позовом відповідач не мав фізичного доступу до вказаного нерухомого майна, не призводять до поновлення порушеного права позивача.

Не погодившись з постановленим рішенням, Квартирно експлуатаційний відділ м. Житомира звернувся з апеляційною скаргою, в якій вказує, що рішення господарського суду Житомирської області від 07.12.2017 року прийнято з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи.

Так, доводи апеляційної скарги зводяться до того, що наявні в матеріалах справи докази свідчать, що в орендованому приміщенні знаходиться майно відповідача( лист ОСОБА_5 "ТАСКО" від 24 березня 2017 року №383 , з якого вбачається , що в орендованих приміщеннях знаходиться обладнання, яке корпорація "Таско» повинна вивезти та відповідно до умов ОСОБА_6 підписати ОСОБА_3 приймання - передачі.)

Вважає, що судом також було проігноровано та не надано юридичної оцінки показам представників ОСОБА_5 "Таско" та представника Військової частини А - 1979, що за окремим зверненням представники ОСОБА_5 "Таско" періодично потрапляють до орендованого приміщення. Зазначає, що орендоване приміщення закрите навісними замками, які належать відповідачу, а Квартирно - експлуатаційний відділ та Військова частина А1979 доступу до спірного приміщення не мають.

Зазначає,що відповідач продовжує оплачувати рахунки після 25.07.2016р.,що свідчить про те , що він продовжує використовувати спірне приміщення.

Вважає, що не відповідає явним обставинам справи позиція суду, що ОСОБА_5 "Таско" не має фізичного доступу до вказаного нерухомого майна, тому не чинить перешкоди в користуванні майном, а тому позовні вимоги, не призводять до поновлення порушеного права позивача, оскільки представники ОСОБА_5 "Таско" за потреби періодично заходять на територію військової частини А1979 та користуються відповідно орендованим приміщенням, що не заперечувалося відповідачем по справі.

Апелянт наголосив, що відмова в позові призвела до порушення права фактичного використання майна власником.Просить рішення господарського суду Житомирської області від 07.12.2017 року скасувати та прийняти новее, яким позов задовольнити.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_5 "Таско" серед іншого вказує, що 15.03.2016 року отримала відповідь від тимчасово в.о. начальника Головного КЕУ МОУ за вих. №303/1/6/257, в якій вказано, що у разі відсутності до 20.04.2016 року від Командування Сухопутних військ Збройних Сил України Листа щодо неможливості продовження строку дії ОСОБА_6, у зв'язку із необхідністю використовувати зазначене майно для власних потреб, Договір може бути продовжений на 3 (три) роки.

В період з серпня 2016 року по вересень 2017 року Квартирно-експлуатаційний відділ Житомира продовжує виставляти їм рахунки по сплаті орендної плати по ОСОБА_6, а ОСОБА_5 "ТАСКО" здійснювала належну їх оплату.

На думку ОСОБА_5 "ТАСКО", позивач повинен звертатися з вказаними вимогами до військової частини А1979 чи до Служби безпеки України про усунення перешкод у користуванні майном, так як доступу у ОСОБА_5 "ТАСКО" до свого ж майна, яке знаходиться на території військової частини немає.

Щодо позовних вимог про вивільнення прилеглої території зазначає, що відсутні докази , що прилегла до будівлі майстерні територія взагалі передавалась ОСОБА_5 “ТАСКО».

Вважає рішення господарського суду Житомирської області законним, у задоволені апеляційної скарги просить відмовити в повному обсязі.

У відзиві на апеляційну скаргу третя особа 1- ВЧ А 1979 вказує, що після закінчення терміну дії договору оренди (26.07.2016 року) корпорація “Таско” майно, що зберігалось на технічній території військової частини А1979 не вивезла, приміщення представникам КЕВ м. Житомира, як правонаступнику Бердичівської КЕЧ району, не передала і до цього часу вказане приміщення не вивільнила та продовжує зберігати своє майно у будівлі №8, цех ремонту боєприпасів, з метою здійснення господарської діяльності .

На неодноразові звернення командира військової частини А1979 до представників корпорації, які працюють на території військової частини, йому повідомлялось про те, що корпорація “Таско” не передала та до моменту передачі майна КЕВ м. Житомира, може використовувати вказане приміщення відповідно до умов договору оренди.

Станом на теперішній час представники корпорації “Таско” мають оформлений допуск Служби Безпеки України до технічної території військової частини А1979.

Вказує, що ключі від навісних замків від дверей орендованого приміщення ні представнику військової частини А1979, ні представнику Квартирно -експлуатаційного відділу м. Житомир не передавалися.

Підтримує доводи апеляційної скарги Квартирно - експлуатаційного відділу м. Житомир, просить апеляційну скаргу задовольнити в повному обсязі.

У судовому засіданні представники апелянта підтримали вимоги апеляційної скарги з підстав, викладених у ній. Просили рішення господарського суду Житомирської області від 07.12.2017 року у справі № 906/627/17 скасувати та прийняти нове про задоволення позову.

Представник відповідача просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиві, просив оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Представник третьої особи 1 підтримав вимоги, викладені в апеляційній скарзі, просив її задовольнити у повному обсязі.

В свою чергу, третя особа 2 в судове засідання не з"явилась, про час та місце розгляду справи попереджалась в установленому законом порядку ( а.с. 138 ,т.2).

Враховуючи приписи ст.ст. 269, 273 ГПК України про межі та строки перегляду справ в апеляційній інстанції, той факт, що учасники справи були належним чином та своєчасно повідомлені про дату, час та місце судового засідання, про що свідчить реєстр поштових відправлень, а також те, що явка представників учасників справи в судове засідання обов'язковою не визнавалася, колегія суддів визнала за можливе проводити розгляд апеляційної скарги за відсутності представника третьої особи 2 -Центрального територіального управління внутрішнього аудиту.

У відповідності до вимог ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній та додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.

Заслухавши пояснення представників апелянта, відповідача, третьої особи 1, розглянувши матеріали та обставини справи, апеляційну скаргу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга Квартирно - експлуатаційного відділу м. Житомир підлягає до часткого задоволення, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 31.07.2006 року між Бердичівською квартирно-експлуатаційною частиною району Північного територіального квартирно-експлуатаційного Управління, правонаступником якої є Квартирно-експлуатаційний відділ м. Житомир (відповідно до директиви №Д-322/1/01 від 18.01.2008 Міністра оборони України) (орендодавець, позивач), та ОСОБА_5 "Таско" (орендар, відповідач) укладено договір оренди нерухомого майна (далі - Договір) (а.с. 24-26, 192-193, т.1).

Згідно умов ОСОБА_6 орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме військове майно - нежитлові приміщення, майстерню, площею 688,88кв.м (у будівлі №8 - (майстерня) в/м №8) (далі - майно), розташоване за адресою: Житомирська область, Чуднівський район, с. Вільшанка, вул. Західна, 20, яке знаходиться на балансі та обліковується в Бердичівській КЕЧ району.

Відповідно до п.1.3 ОСОБА_6 склад орендованого майна згідно акту інвентаризації (Додаток №1).

Згідно п.1.4 ОСОБА_6 назване в пункті 1.1 нерухоме майно орендодавець передає орендарю для використання під цех по ремонту та утилізації боєприпасів.

За змістом п.2.1 ОСОБА_6 орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього ОСОБА_6 та акта прийому-передачі майна.

На виконання вимог ОСОБА_6 сторонами був підписаний акт прийому-передачі від 31.07.2006, згідно якого орендодавець передав, а орендар прийняв нерухоме військове майно - нежитлові приміщення, майстерня, площею (688,8 кв.м., в будівлі №8- (майстерня) в/м №8) розташоване за адресою: Житомирська область, Чуднівський район, с. Вільшанка вул. Західна 20 (а.с. 29, т.1).

В свою чергу, згідно п.2.4 ОСОБА_6 в разі припинення цього ОСОБА_6 майно повертається орендарем орендодавцю у належному стані, не гіршому, ніж на час передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу. Орендодавець повинен скласти акт приймання -передачі та прийняти майно протягом одного місяця.

Орендар повертає майно орендодавцю аналогічно порядку, встановленому при передачі майна орендарю цим договором. Майно вважається повернутим орендодавцю з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі (п.2.5 ОСОБА_6).

Відповідно до п.10.1 ОСОБА_6 останній діє з 31 липня 2006 року по 25 липня 2016 року.

Також, матеріали справи містять Лист №178 від 02.02.2016, адресований начальнику Головного квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України з пропозицією щодо пролонгації дії договору оренди нерухомого майна від 31.07.2006 (а.с. 92, т.1).

15.03.2016 Головним квартирно-експлуатаційним управлінням Збройних Сил України відповідачу надано відповідь на зазначений вище лист, з якої вбачається, що продовження дії договору оренди нерухомого майна від 31.07.2006 можливе за виконання відповідних умов (належного виконання істотних умов договору за попередній період; проведення нової оцінки об'єкта оренди; своєчасного подання КЕВ м. Житомир проекту додаткової угоди до вказаного договору оренди з необхідними документами) (а.с. 93-94, т.1).

В подальшому 30.09.2016 на адресу ОСОБА_5 "Таско" позивачем надіслано лист №4302 про підписання актів приймання-передачі орендованого майна та вивільнення даних нежитлових приміщень у зв'язку із припиненням дії договору оренди нерухомого майна від 31.07.2006 (а.с. 73, т.1).

У зв"язку з тим, що станом на день подання позову акти приймання-передачі орендованого майна не підписані, нерухоме військове майно (в/м №8), площею 688,88 кв.м, яке знаходиться за адресою: Житомирська область, Чуднівський район, с.Вільшанка, вул. Західна 20, не вивільнено, позивач звернувся до господарського суду Житомирської області з позовом про зобов'язання відповідача усунути перешкоди у користуванні майном шляхом вивільнення будівлі майстерні №8 та прилеглої території.

Аналізуючи зазначені обставини справи, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне вказати таке.

Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України ( далі -ЦК) кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Правомочність володіння розуміють як передбачену законом (тобто юридично забезпечену) можливість мати (утримувати) в себе певне майно (фактично панувати над ним, зараховувати на свій баланс і под.).

Правовомочність користування означає передбачену законом можливість використовувати, експлуатувати майно, отримувати від нього корисні властивості, його споживання.

Правомочність розпорядження, означає юридично забезпечену можливість визначення і вирішення юридичної долі майна шляхом зміни його належності, стану або призначення (відчуження за договором, передача у спадщину, знищення, переробка та ін.).

Гарантії здійснення права власності та його захисту закріплено й у вітчизняному законодавстві. Так, відповідно до ч. 4 ст. 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Крім того, пунктом 3.1 Рішення Конституційного суду України по справі №1-46/2009 від 10.12.2009 року передбачено ,що відповідно до Конституції України усі суб'єкти права власності рівні перед законом; кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності; право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом; правовий режим власності визначається виключно законом (частина четверта статті 13, частини перша, друга статті 41, пункт 7 частини першої статті 92).

Згідно з правовою позицією Конституційного Суду України, викладеною в абзаці другому пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2000 року N 14-рп/2000 у справі про визначення способу малої приватизації, правовий режим власності, порядок і умови набуття та припинення права власності, а також права володіння, користування та розпорядження майном визначаються законами.

За частиною другою статті 2, статтею 318 Кодексу держава є учасником цивільних відносин та одним із суб'єктів права власності. У державній власності перебуває майно, у тому числі грошові кошти, яке належить державі Україна. Від імені та в інтересах держави право власності здійснюють відповідно органи державної влади (частини перша, друга статті 326 Кодексу).

Пунктом 3.1 Рішення Конституційного суду України по справі №1-46/2009 від 10.12.2009 року передбачено,що відповідно до положень статті 1 Закону України "Про правовий режим майна у Збройних Силах України" військовим вважається державне майно, закріплене за військовими частинами, закладами, установами та організаціями Збройних Сил України (далі - військові частини). До військового майна належать будинки, споруди, передавальні пристрої, всі види озброєння, бойова та інша техніка, боєприпаси, пально-мастильні матеріали, продовольство, технічне, аеродромне, шкіперське, речове, культурно-просвітницьке, медичне, ветеринарне, побутове, хімічне, інженерне майно, майно зв'язку тощо.

Згідно з законами України "Про правовий режим майна у Збройних Силах України" (частина друга статті 6), "Про господарську діяльність у Збройних Силах України" (частина перша статті 1, частина третя статті 7) розрізняються такі види військового майна: вилучене з цивільного обороту - озброєння, боєприпаси, бойова та спеціальна техніка; вільне у цивільному обороті - майно, що придатне для подальшого використання, але не знаходить застосування у повсякденній діяльності військ; надлишкове майно; цілісні майнові комплекси; інше нерухоме майно.

Конституційний Суд України вважає, що правовий режим вільного у цивільному обороті військового майна має аналогічний характер з правовим режимом інших видів державного майна, зокрема у сфері орендних відносин, якщо інше не передбачене законом.

Крім того, згідно абзацу 3 п. 3.3 Рішення Конституційного суду України по справі №1-46/2009 від 10.12.2009 року передбачено, що Сферу орендних відносин, предметом яких є державне та комунальне майно, врегульовує Закон України "Про оренду державного та комунального майна" від 10 квітня 1992 року N 2269-ХІІ, у частиш третій статті 1 якого передбачено, що відносини оренди рухомого та нерухомого майна, закріпленого за військовими частинами, регулюються цим законом з урахуванням особливостей, визначених Законом України "Про господарську діяльність у Збройних Силах України".

Так, відповідно до ч.3 ст.1 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", відносини оренди рухомого та нерухомого майна, закріпленого за військовими частинами, закладами, установами та організаціями Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів військових формувань, а також за спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань організації спеціального зв'язку та захисту інформації, підпорядкованими йому регіональними органами та територіальними підрозділами, закладами та установами Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, які ведуть його облік у спеціальному порядку, регулюються цим кодексом з урахуванням особливостей, передбачених Законом України “Про господарську діяльність у Збройних Силах України”.

Відповідно до ст.3 Закону України "Про господарську діяльність у Збройних Силах України" суб'єктами господарської діяльності у Збройних Силах України є військові частини, заклади, установи та організації Збройних Сил України, які утримуються за рахунок коштів Державного бюджету України, ведуть відокремлене господарство, мають кошторис надходжень та видатків в установах банків, печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням. Перелік видів господарської діяльності, здійснення якої дозволяється військовим частинам, визначається Кабінетом Міністрів України”.

Відповідно до ст.7 Закону України "Про господарську діяльність у Збройних Силах України" військові частини можуть передавати без шкоди бойовій та мобілізаційній готовності закріплене за ними рухоме майно та нерухоме військове майно в оренду юридичним і фізичним особам. Порядок надання дозволу військовими частинам на передачу закріпленого за ними рухомого та нерухомого майна в оренду встановлюється Кабінетом Міністрів України”.

Відповідно до ст.4 постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження, порядку надання дозволу військовим частинам Збройних Сил на передачу закріпленого за ними рухомого та нерухомого майна в оренду" від 11.05.2000 року №778, дозвіл на передачу юридичним і фізичним особам закріпленого за військовими частинами рухомого та нерухомого військового майна в оренду надається військовим частинам, зареєстрованим як суб'єкти господарської діяльності у Збройних Силах, за умови, що це не заподіюватиме шкоди їх бойовій та мобілізаційній готовності (не впливатиме на повноту, своєчасність та якість виконання поставлених перед військовими частинами завдань у мирний час). Дозвіл військовим частинам на передачу військового майна в оренду надається щодо нерухомого майна - Міноборони або уповноваженими ним органами військового управління за погодженням відповідно з фондом державного майна чи його регіональними відділеннями (представництвами)”.

Згідно ч.2 ст. 386 ЦК України власник. який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

За положеннями ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Як зазначалось вище у даній постанові, 31 липня 2006 року між Бердичівською квартирно-експлуатаційною частиною району Північного територіального квартирно-експлуатаційного Управління (надалі - Орендодавець) та ОСОБА_5 "Таско" (надалі - Орендар) був укладений договір оренди №3/2006 нерухомого майна смт. Чуднів, державний номер ВЕА №553053 Міністерства юстиції України (надалі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 ОСОБА_6 -Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування нерухоме військове майно - нежитлові приміщення, майстерня, площею (688.8 кв.м., в будівлі №8- (майстерня) в/м №8 розташоване за адресою: Житомирська область, с. Вільшанка вул.. Західна 20, Чуднівського району.

Згідно п. 1.2 ОСОБА_6 термін дії договору оренди до 10 років.

Положення п. 1.3 ОСОБА_6 визначають, що склад орендованого майна згідно акту Інвентаризації.

Відповідно до п. 1.4 ОСОБА_6 - назване в пункті 1.1 нерухоме майно Орендодавець передає Орендарю для використання під цех по ремонту та утилізації боєприпасів.

Пунктом 2.1 ОСОБА_6 - Орендар вступає у строкове платне користування Майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього ОСОБА_6 та акта прийому - передачі майна.

У відповідності до п. 2.4 ОСОБА_6 , у разі припинення цього ОСОБА_6 повертається Орендарем Орендодавець у належному стані, не гіршому ніж на час передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу. Орендодавець повинен скласти акт приймання -передачі та прийняти ОСОБА_6 протягом одного місяця.

Згідно п. 10.1 ОСОБА_6 цей договір діє з 31 липня 2006 року по 25 липня 2016 року.

Крім того, на виконання вимог договору сторонами був підписаний акт прийому - передачі від 31.07.2006 року згідно якого Орендодавець передав, а орендар прийняв нерухоме військове майно - нежитлові приміщення, майстерня, площею (688.8 кв.м., в будівлі №8- (майстерня) в/м №8 розташоване за адресою: Житомирська область, с. Вільшанка вул. Західна 20, Чуднівського району.

Колегія суддів апеляційної інстанції зауважує, що по закінченню договору Квартирно - експлуатаційний відділ м. Житомир (правонаступник Бердичівської квартирно-експлуатаційної частини району Північного територіального квартирно-експлуатаційного Управління відповідно до директиви №Д-322/1/01 від 18.01.2008 Міністерства оборони України) - 22.09.2016 р. № 4151, від 25.08.2016 року № 3448 неодноразово на адресу ОСОБА_5 "Таско" надсилав попередження про припинення договору оренди та вивільнення орендованих приміщень ( а.с. 44-45 ,т.1).

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, представниками Квартирно - експлуатаційного відділу м. Житомир в односторонньому порядку були складені ОСОБА_3 прийому - передачі орендованого майна та ОСОБА_3 інвентаризації.

30 вересня 2016 року на адресу ОСОБА_5 "Таско" був надісланий супровідний лист №4302 про підписання зазначених ОСОБА_3 та вивільнення орендованих нежитлових приміщень (а.с. 43, т.1).

В свою чергу, згідно ст.785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайне повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана , з урахуванням нормального зносу, або у стані, яким було обумовлено в договорі.

Разом з тим, матеріали справи не містять доказів того, що станом на день подання позову зазначені вище акти були підписані, отже колегія суддів констатує, що нерухоме військове майно за адресою: Житомирська область, с. Вільшанка вул. Західна 20, Чуднівського району в/м №8 не вивільнено.

Крім того, матеріали справи містять аудиторський звіт за результатами фінансового аудиту та аудиту відповідності Квартирно-експлуатаційного відділу м. Житомир за період 01.06.2013 року по 28.02.2017 року від 25.05.2017 року №234/3/31/аз ,з якого встановлено, що будівля інв.№8 майстерня розташована на території військової частини А-1979 ( а.с.39-42, зворот)відповідачем не вивільнена .

В свою чергу, судом апеляційної інстанції враховуються покликання апелянта на те, що представники ОСОБА_5 "Таско", при цьому останні цього не заперечують, мають оформлений допуск Служби Безпеки України до технічної території військової частини А1979.

Зокрема, в письмових пояснення третя особа - ВЧ А -1979 № 1711 від 13.11.2017 року покликається на те, що працівники ОСОБА_5 "Таско" систематично перебувають на її території ( а.с.49-50, т.2).

При цьому, в суді апеляційної інстанції третя особа 1, покликаючись на зазначені вище факти, надала копію Книги обліку видачі перепусток військової частини А 1979, відповідно до якої представники корпорації "Таско" перетинали межі військової частини А1979 з метою здійснення господарської діяльності, не зважаючи на закінчення терміну дії договору оренди приміщення в проміжки часу з 31.05.2017 по 7.06.2017 в кількості 14 осіб, з 09.06.2017 по 27.06.2017, 29.06.2017, з 5.07.2017 по 7.07.2017, 21.07.2017, 25.07.2017, 26.07.2017, 28.07.2017, 1.08.2017, 2.08.2017, 04.08.217, 07.08.2017, 08.08.2017, 11.09.2017, 12.09.2017, 24.11.2017, 29.11.2017, 30.11.2017, 01.12.2017, 04.12.2017, 05.12.2017, 07.12.2017, 11.12.2017, 15.12.2017 та інші дні.

Згідно ч.3 ст. 269 ГПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об"єктивно не залежали від нього.

Враховуючи,що представник третьої особи 1 не мотивував належним чином неможливість подання означених доказів до суду першої інстанції, колегія суддів не приймає до уваги зазначений доказ, в силу положень ч.3 ст. 269 ГПК України.

В свою чергу, зазначені факти відповідач в судовому засіданні апеляційної інстанції не заперечував,пояснював, що ці перетини носили одноденний разовий характер .

Також, з огляду на положення ч.3 ст. 269 ГПК України, колегія суддів не приймає до уваги як доказ, подані відповідачем копії документів:

- копію листа від 02.02.2018 року

- копію листа № 263 від 21.02.2018 року

- копію відповіді на лист № 263 від 01.02.2018 року

Щодо покликань відповідача на наявні в матеріалах справи рахунки на оплату за оренду спірних приміщень за періоди після 25.07.2016, які виставлялися позивачем (а.с. 58-59, 61, 64-66, т.2) та які оплачувалися останнім, про що свідчать відповідні платіжні доручення 15, 17, 20-21, 23, 25-27, 29-30, 32, т.2), колегія суддів зауважує таке.

Так, позивачем не заперечується факт оплати відповідачем виставлених рахунків на оплату за оренду спірних приміщень за періоди після 25.07.2016, разом з тим це не свідчить про пролонгацію договору оренди від 31.07.2006 року.

Крім того, суд апеляційної інстанції оцінює критично посилання відповідача на Лист-відповідь Головного квартирно-експлуатаційного управління Збройних Сил України від 15.03.2016 відповідачу. Як вбачається із зазначеного листа про продовження дії договору оренди нерухомого майна від 31.07.2006 можливе за виконання відповідних умов (належного виконання істотних умов договору за попередній період; проведення нової оцінки об'єкта оренди; своєчасного подання КЕВ м. Житомир проекту додаткової угоди до вказаного договору оренди з необхідними документами) (а.с. 93-94, т.1). Разом з тим, відповідачем зазначені вище вимоги залишені без виконання.

Колегія суддів враховує, що згідно положень ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

З огляду на зазначене та норми чинного законодавства колегія суддів констатує, що доводи позивача (апелянта) в частині усунення перешкод у користуванні майном шляхом вивільнення будівлі майстерні ін. № 8 площею 688,8 кв.м є обґрунтованими і такими , що підлягають до задоволення,а висновки суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову в цій частині є помилковими .

В свою чергу, колегія суддів не може погодитися з доводами позивача в тій частині, що ОСОБА_5 "Таско" не звільнила прилеглу територію, з огляду на таке.

Як зазначалось вище у даній постанові, 31 липня 2006 року між Бердичівською квартирно-експлуатаційною частиною району Північного територіального квартирно-експлуатаційного Управління, правонаступник -Квартирно-експлуатаційного відділу м. Житомир (надалі - Орендодавець) та ОСОБА_5 “Таско” (надалі - Орендар) був укладений договір оренди №3/2006 нерухомого майна смт. Чуднів, державний номер ВЕА №553053 Міністерства юстиції України (надалі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 ОСОБА_6 - Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування нерухоме військове майно - нежитлові приміщення, майстерня, площею (688.8 кв.м., в будівлі №8- (майстерня) в/м №8 розташоване за адресою: Житомирська область, с. Вільшанка вул. Західна 20, Чуднівського району.

Отже, колегія суддів констатує, що зазначений договір не містить положень про передачу в оренду прилеглої території для складання боєприпасів. За таких обставин, доводи позивача ( апелянта) в частині усунення перешкод у користуванні прилеглої території згідно договору оренди нерухомого майна від 31.07.2006 року є безпідставними та не обґрунтованими і не приймаються до уваги.

Відтак, враховуючи наведене, висновки суду першої існатції про відмову у задоволенні позову в цій частині є правомірними

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів.

Колегія суддів вважає за необхідне відзначити, що судом першої інстанції було неповно з’ясовано обставин, що мають значення для справи та неправильно застосовані норми матеріального права, у зв’язку із чим суд прийшов до помилкового висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в частині зобов"язання ОСОБА_5 "Таско" усунути КЕВ м. Житомир перешкоди у користуванні майном шляхом вивільнення будівлі майстерні інв. № 8 площею 688,8 кв.м. за адресою: Житомирська область. с. Вільшанка вул. Західна, Чуднівського району.

Відповідно до ст.ст.74, 76 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до п.2 част.1 ст.275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення .

Відповідно до п. п. 1, 4 ч. 1 ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи.

З урахуванням викладеного, судова колегія вважає, що рішення господарського суду Житомирської області від 15.01.2018р. у справі № 906/627/17 необхідно частково скасувати та прийняти нове рішення , яким задовольнити позовні вимоги в частині зобов"язання ОСОБА_5 "Таско" усунути КЕВ м. Житомир перешкоди у користуванні майном шляхом вивільнення будівлі майстерні інв. № 8 площею 688,8 кв.м. за адресою: Житомирська область. с. Вільшанка вул. Західна, Чуднівського району.

Щодо вимог про усунення перешкод шляхом вивільнення прилеглої території,рішення суду в цій частині необхідно залишити без змін.

Враховуючи,що позов задоволено частково, розподіл судових витрат слід провести за правилами ст. 129 ГПК України,з стягненням з відповідача на користь позивача 800 грн.судового збору за подачу позовної заяви та 880 грн. судового збору за подачу апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 271, 272, 273, 275, 276, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Квартирно - експлуатаційного відділу м. Житомир задовольнити частково.

Рішення господарського суду Житомирської області від 07.12.2017 року у справі №906/627/17 скасувати в частині відмови у задоволенні позову щодо зобо"язання ОСОБА_5 "Таско" усунути перешкодити у користуванні майном шляхом вивільнення будівлі майстерні інв. №8 площею 688,8 кв.м.

В цій частині прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

"Зобов"язати ОСОБА_5 "Таско" усунути КЕВ м.Житомир перешкоди у користуванні майном шляхом вивільнення будівлі майстерні інв. №8 площею 688,8 кв.м. за адресою: Житомирської область, с. Вільшанка вул. Західна 20, Чуднівського району".

В решті рішення суду залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_5 "Таско" ( 04071, м.Київ-71, вул. Ярославська, 5/2 "Б", код ЄДРПОУ 22866094) на користь Квартирно - експлуатаційного відділу м. Житомир ( код ЄДРПОУ 08492505, 10014, м.Житомир, вул. Дмитра Донцова,20) судовий збір за подачу позовної заяви в розмірі 800,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_5 "Таско" ( 04071, м.Київ-71, вул. Ярославська, 5/2 "Б", код ЄДРПОУ 22866094) на користь Квартирно - експлуатаційного відділу м. Житомир (код ЄДРПОУ 08492505, 10014, м.Житомир, вул. Дмитра Донцова,20) судовий збір за подачу апеляційної скарги в розмірі 880,00 грн.

На виконання означеної постанови господарському суду Житомирської області видати судовий наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту постанови .

Повний текст постанови виготовлено 16 березня 2018р

Головуючий суддя Олексюк Г.Є.

Суддя Маціщук А.В.

Суддя Гудак А.В.