Постанова № 72762991, 12.03.2018, Донецький апеляційний господарський суд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

пр. Науки, 5, м. Харків, 61022, тел. (057) 702-00-72

е-mail: inbox@dna.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.03.2018 справа № 905/2360/17

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддів:ОСОБА_1 (доповідач) ОСОБА_2, ОСОБА_3При секретарі судового засідання: ОСОБА_4за участю представників сторін: від позивача:ОСОБА_5 (адвокат) - свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю Серія ЗП №001180 від 28.10.2016р., довіреність №18-88 від 15.12.2017р. від відповідача:не з'явились розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства “Металургійний комбінат “Азовсталь”, м. Маріуполь, Донецька областьна рішення господарського суду Донецької областіухвалене14.12.2017р. (повний текст складено 19.12.2017р.) по справі№905/2360/17 (суддя Паляниця Ю.О.)за позовомПублічного акціонерного товариства “Запорізький завод Феросплавів”, м. Запоріжжядо відповідача про Приватного акціонерного товариства “Металургійний комбінат “Азовсталь”, м. Маріуполь, Донецька область стягнення 190970,83 грн.В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2017 р. Публічне акціонерне товариство “Запорізький завод феросплавів”, м.Запоріжжя звернулось до господарського суду Донецької області з позовом №18-191 від 09.10.2017 р. до Приватного акціонерного товариства “Металургійний комбінат “Азовсталь”, м. Маріуполь про стягнення штрафу у розмірі 190970,83 грн. (том 1, а.с.3-6).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору поставки №012/17-09 від 06.07.2017р. та специфікації №2 від 01.08.2017р. в частині своєчасного постачання товару, що стало підставою для нарахування неустойки.

Рішенням господарського суду Донецької області від 14.12.2017 р. позовні вимоги Публічного акціонерного товариства “Запорізький завод феросплавів”, м.Запоріжжя до Приватного акціонерного товариства “Металургійний комбінат “Азовсталь”, м.Маріуполь про стягнення штрафу у розмірі 190970,83 грн, задоволені частково. Зменшено розмір стягуваної суми штрафу до 94468,98 грн. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства “Металургійний комбінат “Азовсталь” на користь Публічного акціонерного товариства “Запорізький завод феросплавів” штраф в сумі 94468,98 грн., а також судовий збір у розмірі 2834,07 грн. В іншій частині позов залишено без задоволення (том 3, а.с. 115-118).

Не погодившись з прийнятим рішенням, Приватне акціонерне товариство «Металургійний комбінат «Азовсталь», м. Маріуполь, Донецька область, звернулось до суду з апеляційною скаргою № 09-10/67 від 28.12.2017, в якій останній просить рішення господарського суду Донецької області від 14.12.2017 по справі № 905/2360/17 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів» відмовити у повному обсязі, а у разі задоволення вимог щодо стягнення пені – зменшити її розмір на 95% (а. с. 122-128, т. 3).

Апелянт вважає оскаржуване рішення таким, що прийнято судом з порушенням норм матеріального та процесуального права, при неповному з’ясуванні обстави справи та належної оцінки доводів відповідача.

Зокрема, скаржник посилається на порушення позивачем строків оплати товару, поставленого за Специфікацією № 1 та № 2, внаслідок чого відповідач діяв відповідно до умов п. 3.9 Договору, погодженого без заперечень із позивачем, та не здійснював поставку товару до погашення заборгованості за поставлений (починаючи з початку дії Договору), але не оплачений товар.

Тому, на думку скаржника, відповідальність за порушення зобов’язання з боку відповідача відсутня, що, як наслідок, виключає можливість застосування наслідків, передбачених статтею 611 Цивільного кодексу України та пунктом 8.4 Договору стосовно стягнення з постачальника штрафу у розмірі 5,0% від вартості непоставленого об’єму товару.

Також апелянт зазначає, що місцевий суд не надав належної правової оцінки та не прийняв до уваги його доводи стосовно ускладненого ведення підприємством господарської діяльності внаслідок перебування на території проведення антитерористичної операції; збільшення відстані маршруту перевезення залізничним транспортом та частковий перехід на поставку сировини більш дорогим морським транспортом внаслідок порушення шляхів залізничного сполучення; вжиття антикризових заходів відповідно до Наказу від 16.11.2015 «Про заходи у період зниження обсягів виробництва і погіршення фінансово-економічного стану комбінату» та переведення персоналу на 32 годинний робочий тиждень; понесення підприємством витрат на нарахування та виплату заробітної плати робітникам, що призвані на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, направлених до військових комісаріатів, лікувальних закладів для проходження медичних обстежень (заробітна плата загальною сумою 4 487 000,00 грн. та єдиний внесок на соціальне страхування у сумі 987 000,00 грн. у 2016 році та заробітна плата загальною сумою 2 574 000,00 грн. та єдиний внесок на соціальне страхування у сумі 566 000,00 грн. за перше півріччя 2017 року відповідно); заборгованості підприємств-контрагентів перед Приватним акціонерним товариством «Металургійний комбінат «Азовсталь», що має тенденцію до збільшення (28 709 039 000,00 грн. станом на 30.06.2017); упущеної вигоди внаслідок непрямих збитків через недозавантаження виробничих потужностей та закупівлю дорожчої сировини (813 862 000,00 грн. у 2016 році та 725 107 000,00 грн. за 7 місяців 2017 року).

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи від 10.01.2018 р. сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя – Чернота Л.Ф., Попков Д.О., Мартюхіна Н.О. (том 3, а.с.120).

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 15.01.2018р., керуючись ст.262 Господарського процесуального кодексу України було відкрито апеляційне провадження по справі №905/2360/17, зобов»язано учасників справи до 31.01.2018 р. включно надати до канцелярії суду відзив на апеляційну скаргу з доказами його (доданих документів) надсилання іншим учасникам справи в порядку ч.2 ст.263 Господарського процесуального кодексу України (том 3,а.с.121).

02.02.2018 р. на поштову адресу Донецького апеляційного господарського суду від Публічного акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів», м. Запоріжжя надійшов відзив на апеляційну скаргу №18-191/2 від 31.01.2018 р., в якому останній просить рішення господарського суду Донецької області від 14.12.2017 р. у справі №905/2360/17 залишити без змін, а апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» - без задоволення (том 3, а.с.137-141).

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 05.02.2018 р., керуючись ст.ст. 234, 268, 270 Господарського процесуального кодексу України було призначено апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь», м. Маріуполь, Донецька область на рішення господарського суду Донецької області від 14.12.2017 р. по справі №905/2360/17 до розгляду на 12.03.2018 р. о 14:15 год. (том 3, а.с.147).

Відповідно до п.9 розділу Х1 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу в новій редакції (набрав чинності з 15.12.2017р.), справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Указом Президента України №454/2017 від 29.12.2017р. “Про ліквідацію апеляційних господарських судів та утворення апеляційних господарських судів в апеляційних округах” (який набрав чинності 16.01.2018 р. (офіційне опублікування в Офіційному віснику України, 2018, №5) відповідно до пп.6 п.161 розділу XV “Перехідні положення” Конституції України, ч.3 ст.19, ч.3 ст.26 та п.40 розділу XII “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про судоустрій і статус суддів” було постановлено про ліквідацію, зокрема, Донецького апеляційного господарського суду та утворення Східного апеляційного господарського суду в апеляційному окрузі, що включає Донецьку, Луганську, Полтавську та Харківську області, з місцезнаходженням у місті Харкові.

Згідно з п.3 Розділу XII “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про судоустрій і статус суддів” апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. Такі апеляційні суди у відповідних апеляційних округах мають бути утворені та розпочати здійснювати правосуддя не пізніше трьох років з дня набрання чинності цим Законом.

У разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті “Голос України” повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

Таким чином, Донецький апеляційний господарський суд продовжує здійснювати свої повноваження до утворення апеляційного суду, який забезпечує здійснення правосуддя у відповідному апеляційному окрузі, та до дня опублікування в газеті “Голос України” повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

Керуючись вказаними приписами, апеляційна скарга у межах даної справи розглянута судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими Господарським процесуальним кодексом України в редакції, яка набрала чинності від 15.12.2017р.

Представник позивача – Публічного акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів» у судовому засіданні 12.03.2018 р. заперечував проти задоволення апеляційної скарги, надав пояснення анологічні викладеним у відзиві на апеляційну скаргу, просив залишити рішення господарського суду Донецької області від 14.12.2017 р. у справі №905/2360/17 без змін, а апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» - без задоволення.

Представник відповідача (скаржника) – Приватне акціонерне товариство «Металургійний комбінат «Азовсталь», м. Маріуполь, Донецька область у судове засідання 12.03.2018 р. не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, своїми правами, передбаченими ст.42 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, чинної з 15.12.2017 р.) не скористався. В матеріалах справи містяться поштові повідомлення про вручення які повернулися до Донецького апеляційного господарського суду з відміткою: «-вручено за довіреністю» (том 3, а.с.136,148).

Пункт 2 ч.3 ст.42 Господарського процесуального кодексу України (у новій редакції) зобов'язує сторони з’являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов’язковою.

Пунктом 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України (у новій редакції) врегульовано, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Оскільки явка в судове засідання представників сторін не визнавалась обов’язковою судова колегія вважає можливим розглянути справу №905/2360/17 без участі представника відповідача.

Відповідно до ст. ст. 222,223 Господарського процесуального кодексу України (в новій редакції) здійснено запис судового засідання за допомогою засобів технічної фіксації та складено протокол судового засідання.

Відповідно до ч.1 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній та додатково поданими доказами та перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст. 270 Господарського процесуального кодексу України (у новій редакції) на підставі встановлених фактичних обставин переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді справи норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. А тому, вважає за необхідне розглянути апеляційну скаргу, оскільки для з`ясування фактичних обставин справи достатньо доказів, що знаходяться в матеріалах справи №905/2360/17.

Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, 06.07.2017р. між відповідачем (постачальник) та позивачем (покупець) було підписано договір поставки №012/17-09, за змістом розділу 1 якого постачальник зобов’язується поставити і передати у власність покупця продукцію коксохімічного виробництва у відповідності до асортаменту, якості, строків, обсягом, за цінами та на умовах, передбачених в специфікаціях до цього договору, які є його невід’ємною частиною, а покупець зобов’язався прийняти товар і оплатити його на умовах цього договору. Витрати з перевезення (ж.д. тариф) товару від пункту відправлення до пункту призначення відносяться на покупця, якщо інше не передбачене специфікаціями (том 1, а.с.11-17).

Пунктом 2.1 укладеного сторонами правочину постачальник зобов’язується здійснити поточні поставки товару, обумовленого в специфікаціях до цього договору на умовах СРТ залізнична станція Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці у відповідності до міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів “ІНКОТЕРМС-2010”, якщо інші умови поставки не обумовлені специфікаціями до даного договору.

Пунктами 3.1, 3.2 договору №012/17-09 від 06.07.2017р. встанвлено, що ціна товару за одиницю та по позиціям вказується у специфікаціях до цього договору. Загальна сума договору складає суму у національній валюті України, яка визначається сумою поставленого товару за всіма специфікаціями до цього договору.

Договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2017р., і відповідно, за грошовими розрахунками, до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов’язань, згідно п.9.5 договору №012/17-09 від 06.07.2017р..

Приписами ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України унормовано, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Умовами ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України зобов’язання виникають, зокрема, з договору.

За правовою природою укладений між сторонами договір є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм ст.712 Цивільного кодексу України та ст.ст.264-271 Господарського кодексу України.

Приписами ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

За змістом ст.265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

У даному випадку, відповідно до умов п.п.2.4 – 2.6 договору №012/17-09 від 06.07.2017р. постачальник постачає товар на умовах СРТ залізнична станція Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці у відповідності до міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів “ІНКОТЕРМС-2010”, якщо інші умови поставки не обумовлені специфікаціями до даного договору. Погодженим обсягом товару вважається обсяг поставки, вказаний у специфікації до цього договору, з моменту підписання вказаної специфікації. Допускається щомісячна поставка товару з відхиленням по кількості +/- 5% від обсягів, погоджених у специфікаціях.

Як вбачається з матеріалів справи, з підписанням специфікації №2 від 01.08.2017р.(том 1, а.с.17) до договору №012/17-09 від 06.07.2017р. сторонами було узгоджено найменування товару, його кількість, ціну реалізації, умови оплати та поставки товару. За змістом відомостей, наявних у вказаній специфікації, відповідач зобов’язується протягом серпня 2017 року відповідно до графіку відвантаження товару в період з 01.08.2017р. (2-3 вагони на добу з можливим відхиленням +/-1 вагон) відвантажити позивачу товар - горішок коксовий 10-25 мм, марка ОК 1, ОК 2, ОК 3 ТУУ 19.1-00190443-120:2012 Код УКТ ВЭД НОМЕР_1 у кількості 3150 тн сухої ваги загальною вартістю 24139571,40 грн з ПДВ.

Пунктом 1 специфікації №2 від 01.08.2017 р. визначено, що загальна сума договору на момент укладання специфікації №2 орієнтовно складає 27900755,40 грн з ПДВ.

Однак, відповідач встановлений договором обов’язок щодо поставки товару у передбачений укладеним сторонами правочином строк не виконав, загальний об’єм недопоставленого в строк товару (серпень 2017 року) за специфікацією №2 від 01.08.2017р. складає 498,40 тн сухої ваги горішка коксового 10-25 мм марки ОК 1, ОК 2, ОК 3, внаслідок чого Публічним акціонерним товариством “Запорізький завод феросплавів” заявлено вимоги про стягнення суми штрафу у розмірі 190970,83 грн за невиконання своєчасної поставки товару у обсязі 498,40 тн у серпні 2017р., що погоджено специфікацією №2 від 01.08.2017р. до договору №012/17-09 від 06.07.2017р.

У відповідності до вимог ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України унормовано, що одностороння відмова від виконання зобов’язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

Зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, згідно ст.526 Цивільного кодексу України.

Умовами ст.193 Господарського кодексу України передбачено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, згідно ст.599 Цивільного кодексу України.

Як вищезазначено, у специфікації №2 від 01.08.2017р. до договору №012/17-09 від 06.07.2017р. сторони узгодили постачання у серпні 2017 року 3150 тн сухої ваги горішка коксового.

Але, у визначений період Приватним акціонерним товариством “Металургійний комбінат “Азовсталь” відвантажено на адресу позивача 2651,60 тн зазначеного товару, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями актів прийому-передачі.

Частиною 5 ст.692 Цивільного кодексу України, якщо продавець зобов'язаний передати покупцеві крім неоплаченого також інший товар, він має право зупинити передання цього товару до повної оплати всього раніше переданого товару, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.

У разі порушення покупцем порядку розрахунків за товар, постачальник має право не здійснювати постачання товару покупцю до погашення заборгованості за поставлений товар (з початку дії договору), але не оплачений товар, що не буде вважатись відмовою постачальника від поставки узгоджених сторонами договору обсягів, відповідно до п.3.9 договору.

Таким чином, норми діючого законодавства та умови укладеного позивачем та відповідачем правочину передбачають право продавця на притримання товару за наявності заборгованості покупця.

Судова колегія дослідивши матеріали справи погоджується з висновками суду першої інстанції, що таке волевиявлення продавця повинно бути виражено у спосіб, доступний для сприйняття контрагентом.

Матеріалами справи підтверджено, що Публічне акціонерне товариство “Запорізький завод феросплавів” зверталось до відповідача з листами №45/951 від 14.08.2017р. (том 1, а.с.178), №115/1016 від 22.08.2017р. (том 1, а.с.179), з вимогою звернути увагу продавця на наявність обставин запізнення відвантаження товару у серпні 2017 року.

У відповідь на вказані листи, Приватне акціонерне товариство “Металургійний комбінат “Азовсталь” листом №0103/1660 від 30.08.2017р. звернулось з посиланням на зменшення виробництва продукції, просило розглянути можливість продовження строку відвантаження продукції на вересень 2017 року (том 1, а.с.180). Жодних посилань про намір скористатись правом продавця, яке визначено у п.3.9 договору №012/17-09 від 06.07.2017р. у вказаній відповіді відповідача не було.

Фактичне постачання товару (прибуття на ст.Запоріжжя-Ліве) на виконання цієї специфікації в загальній кількості 577,45 тн відбулось 02.08.2017р. (залізнична накладна №51237600 від 29.07.2017р.), 03.08.2017р. (залізничні накладні №51224988 від 28.07.2017р., №51228815 від 28.07.2017р.), 04.08.2017р. (залізничні накладні №51247856 від 30.07.2017р., №51247831 від 30.07.2017р., №51247849 від 30.07.2017р.), 05.08.2017р. (залізничні накладні №51264166 від 31.07.2017р., №51259232 від 31.07.2017р., №51264117 від 31.07.2017р.), 14.08.2017р. (залізничні накладні №51214807 від 28.07.2017р., №51215218 від 28.07.2017р., №51215184 від 28.07.2017р.).

Відтак, з урахуванням положень п.4 специфікації №1 від 06.07.2017р., приймаючи до уваги, те, що 24.08.2017р. був віхідний день, оплата поставки 02.08.2017р. повинна була бути здійснена не пізніше 31.08.2017р. включно, а наступних поставок 01.09.2017р., 04.09.2017р. та 12.09.2017р.

Таким чином, право притримання товару, що мав постачатись згідно з специфікацією №2 від 01.08.2017р., могло виникнути у відповідача лише з 01.09.2017р. – першого дня прострочення виконання платіжних зобов’язань покупця за поставкою 02.08.2017р., яка здійснювалась на виконання специфікації №1 від 06.07.2017р. В той же час, постачання товару на виконання специфікації №2 від 01.08.2017р. мало відбутись не пізніше 31.08.2017р.

Приймаючи до уваги вищенаведене, прострочення виконання відповідачем зобов’язання з постачання горішку косового у кількості 498,40 тн не було пов’язано з наміром продавця скористатись правом, яке визначено у п.3.9 договору №012/17-09 від 06.07.2017р., що є порушенням вказаного договору та специфікації №2 від 01.08.2017р. в частині своєчасного постачання товару та у повному обсязі.

Приписами ст.610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Вимогами ст.611 цього ж Кодексу встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною 1 ст.230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання, відповідно до ч.1 ст.549 Цивільного кодексу України.

Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства згідно ч.2 ст. 551 Цивільного кодексу України.

Вимогами ч. 2 ст.549 Цивільного кодексу України передбачено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Таким чином, порушення боржником прийнятих на себе зобов'язань тягне за собою відповідні правові наслідки, які полягають у можливості застосування кредитором до боржника встановленої законом або договором відповідальності.

Зі змісту п.8.4 договору вбачається, що у разі недопоставки постачальником узгодженого обсягу товару, покупець має право стягнути з постачальника штраф у розмірі 5% від вартості непоставленого обсягу товару.

У даному випадку, позивачем заявлено до стягнення 190970,83 грн штрафу з огляду на недопоставку у серпні 2017 року товару в обсязі 498,40 тн, що погоджено специфікацією №2 від 01.08.2017р. до договору №012/17-09 від 06.07.2017р.

За змістом п.3 вищенаведеної специфікації базова ціна на умовах поставки СРТ складає еквівалент 247 доларів США/тонну сухої ваги без урахування ПДВ у національній валюті України по курсу НБУ, який діяв на дату оплати. Ціна, вказана у специфікації, розрахована по курсу НБУ станом на 01.08.2017р. – 25,854789 грн та складає 6386,13 грн без ПДВ. Первинні документи (рахунки) оформлюються по даті відвантаження залізничної накладної, за ціною за 1 тн товару у безводній вазі без урахування ПДВ, з переведенням базової ціни по офіційному курсу гривні до долару США, встановленому Національним банком України станом на 00:00 годин дати відвантаження товару.

Як було вказано вище, згідно специфікації №2 від 01.08.2017р. виконання зобов’язання щодо поставки товару за договором №012/17-09 від 06.07.2017р. мало відбутись не пізніше 31.08.2017р.

Станом на кінцеву дату відвантаження товару вартість 1 тн сухої ваги продукції становила 6318,15 грн (247 дол. США * 25,579541 грн), внаслідок чого, за розрахунком місцевого суду, сума штрафу у зв'язку з невиконанням своєчасної поставки товару у серпні 2017 року, що погоджено специфікацією №2 від 01.08.2017р. до договору №012/17-09 від 06.07.2017р., становить 188937,96 грн.

Із матеріалів справи вбачається, що Приватне акціонерне товариство “Металургійний комбінат “Азовсталь у своїх запереченнях №09-10/62 від 20.11.2017р., вказаний учасник судового спору просив суд першої інстанції у випадку задоволення вимог про стягнення штрафу, зменшити його розмір на 95%.

Частиною1 ст.233 Господарського кодексу України встановлено, що у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому, повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником, майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Частиною 4 ст.551 Цивільного кодексу України унормовано, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Частиною ст. 83 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, що діяла на момент прийняття рішення) господарський суд, приймаючи рішення, має право, зокрема, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Зменшення розміру неустойки це право суду, при якому повинні враховуватись певні обставини, які в своїй сукупності утворюють винятковість.

Обґрунтовуючи подане клопотання, відповідач посилався на зниження обсягів виробництва на підприємстві, погіршення фінансово-економічного стану комбінату, наявність заборгованості підприємств-контрагентів Приватного акціонерного товариства “Металургійний комбінат “Азовсталь”, проведення бойових дій на території Донецької області, що негативно вплинуло на господарську діяльність підприємства відповідача.

Однак, матеріали справи не містять доказів того, що порушення термінів поставки та недодержання її обсягу відповідачем у даному випадку спричинило збитки для позивача та іншим учасникам господарських відносин.

Події на території Донецької області, якими є активна фаза антитерористичної операції у Донецькій області, проведення бойових дій у регіоні, а також інші численні порушення у зв’язку з цими обставинами, загальновідомі та додаткового підтвердження не вимагають.

Таким чином, оцінивши надані сторонами докази у сукупності із об’єктивними обставинами складного економічного становища, час прострочення, намагання виконання взятого на себе зобов’язання та обставини, за яких воно не могло бути виконано у належний спосіб, відсутність доказів негативних наслідків, загальний розмір нарахованих сум, господарський суд Донецької області дійшов обгрунтованого висновку, що клопотання відповідача про зменшення розміру штрафу підлягає частковому задоволенню.

У зв»язку із цим, враховуючи у сукупності викладені вище фактичні обставини справи та в межах вимог апеляційної скарги, виходячи з принципів добросовісності та справедливості, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, що з Приватного акціонерного товариства “Металургійний комбінат “Азовсталь” на користь Публічного акціонерного товариства “Запорізький завод феросплавів” підлягає стягненню неустойка на 50% менша, а саме, в розмірі - 94468,98 грн.

Відтак, оскільки доводи і вимоги апеляційної скарги не підтверджують ухвалення переглядуваного рішення із порушеннями, які ст.277 Господарського процесуального кодексу України (в редакції від 15.12.2017р.) визначені у якості підстав для зміни чи скасування оскаржуваного рішення, а підстав для виходу за межі апеляційних доводів і вимог в порядку ч.4 ст.269 цього Кодексу апеляційним судом встановлено не було, апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь», м. Маріуполь, Донецька область залишається без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України (в новій редакції) витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 86, 129, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України (у новій редакції), Положеннями п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України (у новій редакції) встановлено, що апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. Донецький апеляційний господарський суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь», м. Маріуполь, Донецька область на рішення господарського суду Донецької області від 14.12.2017 р. (повний текст підписано 19.12.2017р.) у справі №905/2360/17 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Донецької області від 14.12.2017 р. (повний текст підписано 19.12.2017р.) у справі №905/2360/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного суду у встановленому законом порядку протягом двадцяти днів.

У судовому засіданні 12.03.2018 р. оголошено вступну та резолютивну частину.

Повний текст постанови складено та підписано 14.03.2018р.

Головуючий Л.Ф. Чернота

Судді Н.О.Мартюхіна

ОСОБА_3

Надруковано примірників 4:

1 – позивачу;

1 – відповідачу ;

1 – у справу;

1 – ГСД О;