Постанова № 72762940, 15.03.2018, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.03.2018 м.Дніпро Справа № 904/11367/16

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Орєшкіної Е.В. (доповідач),

суддів Кузнецової І.Л., Чимбар Л.О.,

секретар судового засідання: Абадєй М.О.,

представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність №14-167 від 29.09.2017, адвокат;

від відповідача: ОСОБА_2, договір про надання послуг захисника від 30.08.2017, адвокат;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.11.2017 у справі №904/11367/16 (суддя Воронько В.Д., повний текст рішення складено 14.11.2017)

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ

до відповідача: Публічного акціонерного товариства "Інтерпайп Новомосковський трубний завод", м. Новомосковськ, Дніпропетровська область

про стягнення 1 282 854 грн. 96 коп.,

ВСТАНОВИВ:

В грудні 2016 року Публічне акціонерне товариство “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” (надалі – ПАТ “НАК “Нафтогаз України”) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Публічного акціонерного товариства “Інтерпайп Новомосковський трубний завод" (надалі – ПАТ "Інтерпайп Новомосковський трубний завод") на свою користь 405 579 грн. 55 коп. пені, 404 761 грн. 92 коп. штрафу, 22 133 грн. 23 коп. 3% річних та 450 380 грн. 26 коп. інфляційних втрат.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 27.12.2014 між ПАТ “НАК “Нафтогаз України” та ПАТ “Інтерпайп Новомосковський трубний завод" було укладено договір купівлі-продажу природного газу №23/15-ПР, на виконання умов якого позивач поставив відповідачу з 01.01.2015 по 31.12.2015 природний газ на загальну суму 13 717 582 грн. 98 коп., згідно відповідних актів прийняття-передачі природного газу. Посилаючись на те, що основна заборгованість відсутня, проте відповідач в порушення умов п.6.1 вказаного договору за отриманий газ розраховувався невчасно, позивач нарахував на підставі п. 7.2 договору – 405 579 грн. 55 коп. пені та 404 761 грн. 92 коп. штрафу, на підставі ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України – 450 380 грн. 26 коп. інфляційних втрат та 22 133 грн. 23 коп. 3% річних.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 15.02.2017 та додатковим рішенням від 20.02.2017 у справі №904/11367/16 позов задоволено частково та присуджено до стягнення з ПАТ "Інтерпайп Новомосковський трубний завод" на користь ПАТ "НАК "Нафтогаз України" інфляційні втрати у розмірі 40886,89 грн, 3% річних у розмірі 21 092 грн. 40 коп., пеню у розмірі 194 562 грн. 97 коп., штраф у розмірі 69 674 грн. 78 коп.; в решті позовних вимог - відмовлено; розстрочено виконання рішення на 3 місяці, згідно графіку: до 28.02.2017 – 111 691 грн. 28 коп.; до 31.03.2017 – 111 691 грн. 29 коп.; до 30.04.2017 – 111 691 грн. 29 коп. та вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.05.2017 у справі №904/11367/16 рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.02.2017 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 25.09.2017, з урахуванням виправлення описки ухвалою зазначеного суду від 13.12.2017 у справі №904/11367/16, рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 15.02.2017, із урахуванням додаткового рішення від 20.02.2017, постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.05.2017 в частині задоволення позовних вимог щодо стягнення з ПАТ "Інтерпайп Новомосковський трубний завод" на користь ПАТ "НАК "Нафтогаз України" штрафу скасовано та справу в цій частині передано на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області; в іншій частині - залишено без змін.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 09.11.2017 у справі №904/11367/16 (суддя Воронько В.Д.) позов задоволено частково; з ПАТ "Інтерпайп Новомосковський трубний завод" на користь ПАТ “НАК “Нафтогаз України” стягнуто 74 504 грн. 19 коп. штрафу та 24 058 грн. 64 коп. судового збору; в решті позову відмовлено.

Рішення місцевого господарського суду вмотивовано тим, що за прострочення оплати відповідачем отриманого від позивача в січні 2015 року газу нарахований штраф в сумі 74 504 грн. 19 коп. є обґрунтованим, оскільки борг в розмірі 1 064 345 грн. 61 коп. сплачений 20.03.2015, з простроченням на 31 день, що відповідає умовам п. 7.2 договору купівлі-продажу природного газу №23/15-ПР від 27.12.2014; в задоволені решти вимог про стягнення штрафу (період – січень 2015) відмовлено з огляду на ті обставини, що 18.03.2015 відповідач частково сплатив заборгованість в сумі 2 727 259 грн. 63 коп. з прострочкою платежу на 29 днів, тому на цю суму штраф не підлягає нарахуванню.

Не погодившись з вищезазначеним рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить Дніпропетровський апеляційний господарський суд його скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов в частині стягнення штрафу в повному обсязі.

Апелянт зазначає, що частково задовольняючи позовні вимоги та стягуючи з відповідача штраф у сумі 74 504 грн. 19 коп., нарахований через прострочення з оплати на газ, отриманий у січні 2015 року, та залишаючи поза межами судового розгляду питання стягнення штрафу за решту періодів, судом було порушено приписи ст. 4, 4-5, 65, 83, 111-12 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідач проти доводів апеляційної скарги заперечив, вважає їх необґрунтованими та безпідставними, просить Дніпропетровський апеляційний господарський суд оскаржуване рішення залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення. Вказує, що станом на момент виникнення у позивача права на нарахування штрафу за спожитий природний газ у січні 2015 року, сума простроченого платежу, з урахуванням здійсненої часткової оплати за цим постачанням 18.03.2015, складала 1 064 345,61 грн., а тому сума штрафу має становити 74 504 грн. 19 коп. (1 064 345,61 * 7%). Загальна сума штрафу, нарахованого за спожитий газ у січні, березні та квітні 2015 року має складати: 74 504,19 + 109 708, 75 + 29 640,80 = 213 853,74. Таким чином, позивачем при здійсненні розрахунку штрафу безпідставно завищено його загальний розмір на 190 908, 18 грн. (407 761,92 – 213 853,74). Також, звертаємо увагу суду на ті обставини, що в період з моменту прийняття постанови Дніпропетровським апеляційним господарським судом від 18.05.2017 і до моменту прийняття постанови Вищим господарським судом України від 25.09.2017, судові рішення у справі №904/11367/16 виконані ПАТ “Інтерпайп Новомосковський трубний завод" у повному обсязі, в тому числі сплачено штраф у сумі 69 674 грн. 78 коп. Ці обставини свідчать про відсутність предмету спору в цій частині. Сума сплаченого штрафу розрахована виходячи з загальної суми штрафу, нарахованого за зобов’язаннями березня і квітня 2015 року у загальному розмірі 139 349 грн. 55 коп., зменшеного на 50% (69 674,78).

Заслухавши суддю-доповідача та пояснення присутніх в судовому засіданні представників сторін, дослідивши матеріали справи, Дніпропетровський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

З матеріалів справи, між ПАТ "НАК "Нафтогаз України" та ПАТ "Інтерпайп Новомосковський трубний завод" укладений договір купівлі-продажу природного газу №23/15-ПР від 27.12.2014 (надалі – договір), за умовами якого позивач зобов’язується передати у власність відповідачу у 2015 році природний газ, а відповідач зобов'язується прийняти його та сплатити.

Відповідно до п. 1.2 договору газ, що продається за договором, використовується відповідачем виключно для власних потреб. Відповідач є кінцевим споживачем.

Пунктом 2.1 договору передбачено, що позивач передає відповідачеві з 01.01.2015 по 31.12.2015 газ обсягом до 3180 тис. куб. м.

Як зазначено у п. 3.3 договору, приймання-передача газу, переданого позивачем відповідачеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу. Обсяг використання газу відповідачем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку газу відповідача.

Згідно п. 3.4 договору не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, відповідач зобов'язується надати позивачеві підписані та скріплені печатками відповідача та газотранспортного підприємства три примірники акта приймання-передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Позивач не пізніше 8-го числа зобов'язується повернути відповідачеві та газотранспортному підприємству по одному примірнику оригіналу акта, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта. Акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами.

Кількість газу, яка подається відповідачеві, визначається за показами комерційних вузлів обліку газу відповідача (п. 4.1 договору).

За приписами п. 5.1 договору ціна (граничний рівень ціни) на газ і тарифи на його транспортування установлюються уповноваженим державною владою України органом.

У п. 5.2 договору зазначено про те, що ціна за 1000 куб. м газу становить 5 900,00 грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того:

- збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ – 2%;

- податок на додану вартість за ставкою – 20%;

- тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами – 366 грн. 70 коп., крім того ПДВ 20% - 73 грн. 34 коп., всього з ПДВ – 440 грн. 04 коп.

До сплати за 1000 куб.м. природного газу – 6 384 грн. 70 коп., крім того ПДВ 20% - 1 276 грн. 94 коп., всього з ПДВ – 7 661 грн. 64 коп.

19.02.2015, 04.03.2015, 03.04.2015, 06.05.2015, 02.06.2015, 08.10.2015, 22.10.2015, 03.11.2015, 11.11.2015, 25.11.2015 сторонами були укладені додаткові угоди до договору, якими внесені зміни щодо вартості газу тощо.

На виконання умов договору та додаткових угод до нього у період: січень-грудень 2015 року позивач поставив відповідачу природний газ на загальну суму 13 717 582 грн. 98 коп., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу (а.с. 32-42, т.1).

Пунктом 6.1 договору передбачено, що оплата за природний газ з врахуванням вартості транспортування територією України проводиться відповідачем виключно грошовими коштами в такому порядку:

- оплата в розмірі 30% від вартості запланованих місячних обсягів проводиться не пізніше ніж 5 банківських днів до початку місяця поставки газу;

- оплата в розмірі 35% від вартості запланованих місячних обсягів проводиться до 5 числа та до 15-го числа поточного місяця поставки;

- остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

За невиконання або неналежне виконання договірних зобов'язань сторони несуть відповідальність у випадках, передбачених чинним законодавством України, а також цим договором (п. 7.1 договору).

Відповідно до п. 7.2. договору у разі невиконання відповідачем пункту 6.1. цього договору він у безспірному порядку повинен сплатити позивачу, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу, а за прострочення понад 30 днів додатково сплатити штраф у розмірі 7 % від суми простроченого платежу.

Позивач вказує, що оплату за переданий газ відповідач здійснював несвоєчасно та не виконав зобов’язання у строк, визначений договором, чим порушив умови господарського зобов’язання, зокрема вимоги п.6.1 договору.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (ст. 611 Цивільного кодексу України).

Позивачем нараховано та пред’явлено до стягнення штраф в загальному розмірі 404 761 грн. 92 коп., з яких за січень 2015 року – 265 412 грн. 37 коп., за березень 2015 року – 109 708 грн. 75 коп., за квітень 2015 року – 29 640 грн. 80 коп.

Відповідно до акта приймання-передачі від 31.01.2015 позивач передав відповідачу природний газ на суму 3 791 605 грн. 24 коп.; за умовами договору відповідач мав оплатити отриманий газ в повному обсязі до 14.02.2015 включно; вказана дата припадає на вихідний день - суботу.

Відповідно до ч.5 ст. 254 Цивільного кодексу України якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Таким чином, свої зобов'язання з оплати відповідач мав виконати по 16.02.2015 включно, а прострочка з оплати товару розпочалась 17.02.2015.

Умовами п. 7.2 договору передбачено обов'язок покупця сплатити 7% штрафу від суми простроченого платежу у разі прострочки оплати понад 30 днів.

18.03.2015 відповідач частково сплатив заборгованість в сумі 2 727 259 грн. 63 коп. з прострочкою платежу, що не перевищує 30 днів, тому на цю суму штраф не підлягає нарахуванню.

Решта боргу в сумі 1 064 345 грн. 61 коп. сплачена відповідачем 20.03.2015 з простроченням, що перевищує 30 днів та дає підстави для заявлення позивачем штрафу у сумі 74 504 грн. 19 коп.

Відповідно до акту приймання-передачі від 31.03.2015 відповідачу поставлено природного газу на загальну суму 1 567 267 грн. 92 коп.; строк його оплати становить по 14.04.2015 включно, сплачено 24.06.2015, тобто з простроченням більше 30 днів, тому є обґрунтованим нарахування позивачем штрафу в розмірі 109 708 грн. 75 коп.

Відповідно до акту приймання-передачі від 30.04.2015 відповідачеві поставлено природного газу на загальну суму 423 440 грн. 04 коп.; строк його оплати становить по 14.05.2015 включно, сплачено 15.07.2015, тобто з простроченням більше 30 днів, тому є обґрунтованим нарахування позивачем штрафу в розмірі 29 640 грн. 80 коп.

Таким чином, позивачем обґрунтовано пред’явлено вимогу про стягнення з відповідача штрафу в загальному розмірі 213 853 грн. 74 коп., але враховуючи, що відповідачем штраф у розмірі 69 674 грн. 78 коп. добровільно сплачено, що підтверджується меморіальним ордером №4395 від 22.05.2017 (а.с.98, т.2), в цій частині провадження у справі слід закрити за відсутності предмету спору, вимогу ж позивача щодо стягнення з відповідача штрафу в розмірі 144 178 грн. 96 коп. слід задовольнити.

У заяві від 31.01.2017 відповідач просив суд зменшити розмір суми штрафу та пені на 70% від суми, яка підлягає стягненню, розстрочити їх стягнення на шість місяців з оплатою рівними частинами до кінця кожного місяця.

Відповідно до ч.3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Частиною першою ст. 233 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Клопотання відповідача щодо зменшення належного до стягнення штрафу задоволенню не підлягає, оскільки наведені і ньому обставини (збитковість підприємства), на думку колегії суддів, не є підставою для його задоволення, при цьому враховано майновий стан та інтерес й позивача.

Оскільки місцевий господарський суд розглянув позовні вимоги позивача щодо стягнення штрафу лише за січень 2015 року, залишивши поза межами судового розгляду інші періоди (березень, квітень 2015 року), оскаржуване рішення слід скасувати.

З огляду на викладене та керуючись п.2 ч.1 ст. 231, ст. 277, ст. 282, ст. 284 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.11.2017 у справі №904/11367/16 скасувати.

Прийняти нове рішення.

Позов в частині стягнення з Публічного акціонерного товариства "Інтерпайп Новомосковський трубний завод" на користь Публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” штрафу задовольнити частково.

В частині стягнення з Публічного акціонерного товариства "Інтерпайп Новомосковський трубний завод" на користь Публічне акціонерне товариство “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” штрафу в розмірі 69 674 грн. 78 коп. закрити провадження у справі.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Інтерпайп Новомосковський трубний завод" на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 144 178 грн. 96 коп. штрафу.

В решті позову в частині стягнення з Публічного акціонерного товариства "Інтерпайп Новомосковський трубний завод" на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" штрафу відмовити.

Судові витрати в зв’язку з переглядом справи у суді в апеляційному порядку в розмірі 18 017 грн. 43 коп. покласти на Публічне акціонерне товариство "Інтерпайп Новомосковський трубний завод".

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту до Верховного Суду.

Головуючий суддя Е.В. Орєшкіна

Суддя Л.О. Чимбар

Суддя І.Л. Кузнецова

(Повний текст постанови складено 16.03.2018).