
16.03.2018 227/779/18
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16.03.2018 року м. Добрпілля
Слідчий суддя
Добрпоільського міськрайонного суду Донецької області Левченко А.М.
за участю секретаря Черкасової О.В.,
слідчого Капуша Д.В.,
прокурора Філімановського М.А.,
підозрюваного ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Добропільського ВП Покровського ВП ГУ НП в Донецькій області старшого лейтенанта поліції Капуша Д.В., погоджене з прокурором Костянтинівської місцевої прокуратури Філімановським М.А., відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018050230000360 від 14.03.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України відносно:
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився в місті Донецьк Донецької області, громадянин України, із середньою освітою, не одружений, не працюючий, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, постійного місця мешкання не має, востаннє судимий вироком Краматорського міського суду Донецької області від 19.02.2013 року за ч.3 ст. 185 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 4 роки -
ВСТАНОВИВ:
Досудовим розслідуванням встановлено, що 13.03.2018 року у період часу з 18:00 години по 20:25 годину, ОСОБА_2 перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, знаходячись біля будинку АДРЕСА_2, маючи намір на повторне, таємне викрадення чужого майна і звернення його на свою користь, з метою особистого збагачення, з корисливих мотивів, вирішив викрасти майно з квартири ОСОБА_5, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2.
Реалізуючи свій злочинний намір, направлений на повторне, таємне викрадення чужого майна і звернення його на свою користь, ОСОБА_2, переконавшись, що у вищевказаній квартирі відсутні мешканці, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом віджиму пластикового вікна кухонної кімнати, за допомогою заздалегідь підготовленої викрутки, яка у нього була при собі, проник до вищевказаної квартири, звідки повторно, таємно викрав належне потерпілому ОСОБА_5 майно, а саме: грошові кошти у розмірі 900 ( дев'ятсот) доларів США, що станом на 13.03.2018 року за офіційним курсом Національного банку України еквівалентні сумі 23328 ( двадцять три тисячі триста двадцять вісім) грн; грошові кошти у розмірі 15000 ( п'ятнадцять тисяч) грн; мобільний телефон марки «Нокіа 700» чорного кольору ІМЕІ НОМЕР_1; мобільний телефон «Нокіа 8600» чорного кольору ІМЕІ НОМЕР_2; рюкзак жовто-блакитного кольору марки «Адідас»; спиртні напої - запакована пляшка «Irish Whiskey Jameson» у кількості 1 одиниця, запакована пляшка «Ballantine's» у кількості 1 одиниця, запакована пляшка Santeli «Алазанская долина» у кількості 1 одиниця, пляшка «Muscat Migdal» у кількості 1 одиниця частково заповнена, пляшка «Red Label» у кількості 1 одиниця частково заповнена. Після вищевказаних дій ОСОБА_2 з викраденим майном зник, розпорядившись ним на власний розсуд.
Таким чином, ОСОБА_2 підозрюється у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненій повторно, поєднаній із проникненням у житло, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.
15.03.2018 о 19 год. 35 хв. ОСОБА_2 затриманий в порядку ст. 208 КПК України та поміщений до ІТТ №3 ГУНП в Донецькій області корпус №2 м. Селидове.
15.03.2018 ОСОБА_2 слідчим СВ Добропільського ВП за погодженням з прокурором Костянтинівської місцевої прокуратури повідомлено про підозру ОСОБА_2 за ч.3 ст. 185 КК України.
16.03.2018 року до суд надійшло клопотання слідчого, погоджене з прокурором, про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді тримання під вартою на строк 60 днів.
В судовому засіданні прокурор підтримав заявлене клопотання, просив суд його задовольнити. Із посиланням на письмові матеріали, додані до клопотання, зазначив, що ОСОБА_2 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст. 185 ч. 3 КК України, а саме, крадіжка вчинена повторно поєднана з проникненням у житло. Крім цього, прокурор вважає доведеними існування ризиків, передбачених п. 1, 5 ст. 177 КПК України, а саме, ОСОБА_2 ймовірно може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; вчинити інше кримінальне праовопрушення.
В судовому засіданні підозрюваний пояснив суду, що вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнає у повному обсязі та дійсно вчинив інкримінований йому злочин при викладених у клопотанні обставниках. Просить суд застосувати до нього більш м'який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, а саме, у вигляді домашнього арешту, або застави у мінімальному розмірі.
Заслухавши учасників судового провадження, дослідивши доводи заявленого клопотання, а також додані до нього документи, слідчий суддя дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст. 29 Конституції України, ніхто не може триматися під вартою інакше як на підставах та в порядку, передбачених законом.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд враховує вимоги п.п. 3, 4ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою
Відповідно до ч. 1 ст. 183 Кримінального процесуального кодексу України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Згідно п. 5 ч. 2 ст. 183 Кримінального процесуального кодексу України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Частиною 1 статті 194 Кримінального процесуального кодексу України передбачено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами протоколом огляду місця події, протоколом допиту потерпілого, протоколами допитів свідків, протоколами огляду предметів, протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_2, поясненнями наданими ОСОБА_2 в судовому засіданні.
Слідчий суддя вважає доведеними існування ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені у п. 1, 5, ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування, а також вчинити інше кримінальне правопорушення.
ОСОБА_2 не одружений, на утриманні малолітніх дітей не має, не працевлаштований, на життя заробляє випадковими заробітками, постійного місця мешкання не має, зареєстрований у м. Горлівка, який на даний час є тимчасово окупованою територією України, тобто підозрюваний не має стійких соціальних зв'язків, тобто може в будь-який час виїхати на тимчасово окуповану територію України де зарестрований.
ОСОБА_2 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 6 років, що є тяжким покаранням та може спонукати підозрюваного на переховування.
Таким чином, слідчим суддею встановлено, що наявний ризик, передбачений п.1 ч.1 ст. 177 КПК України, що ОСОБА_2 може переховуватися від органів досудового розслідування.
ОСОБА_2 засуджений 24.12.1992 року Ворошилівським районним судом
м. Донецька за ст.ст. 142 ч.2, 206 ч.2, 206 ч.3 КК України (ред. 1960 року) до 11 років позбавлення волі. 17 червня 2010 року засуджений вироком Верховинського районного суду Івано-Франківської області за статтями ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 185 та ч. 5 ст. 185 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 4 роки 9 місяців. Також засуджений 19 лютого 2013 року вироком Краматорського міського суду Донецької області за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 4 роки.
Про схильність ОСОБА_2 до вчинення злочинів, свідчить той факт, що він вчинив злочин, у період часу, коли його остання судимість у встановленому законом порядку не знята та не погашена, те, що він не працевлаштований, постійного джерела доходу не має, злочин, в якому він підозрюється, вчинив з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, що на переконання слідчого судді свідчать про наявність ризику, що підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення проти власності з метою незаконного збагачення, та безпосередньо здобуття грошей на життя, бо фактично іншого джерела доходу, крім грошей, виручених у ході його злочинної діяльності у останнього немає, про що також свідчить аналогічність способу вчинення злочину, за яким йому повідомлено про підозру, та злочину, за який він був раніше засуджений, що визначає його як людину кваліфіковану у зазначеній сфері.
Таким чином, слідчим суддею встановлено, що наявний ризик, передбачений п.5 ч.1 ст. 177 КПК України, що ОСОБА_2 може вчинити інше кримінальне правопорушення.
Вирішуючи питання про можливість застосування більш м`яких запобіжних заходів, для запобігання встановленим судом ризикам передбаченим п. 1, 5 ст. 177 КПК України, слідчий суддя виходить з наступного.
У зв`язку з тим, що ОСОБА_2 не має постійного місця мешкання, обрання запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання не зможе у повній мірі реалізувати покладені на підозрюваного обов`язки, бо здійснення контролю слідчим за виконанням особистого зобов`язання не є можливим. Також той факт, що ОСОБА_2 не має постійного місця мешкання, зареєстрований у м. Горлівка, яка на даний час є тимчасово окупованою територію, унеможливлює й обрання йому запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
У зв`язку з відсутністю у ОСОБА_2 міцних соціальних зв'язків, обрання запобіжного заходу у вигляді особистої поруки також не є можливим, у зв`язку з відсутністю осіб, що заслуговують на довіру та які б могли поручитися за виконанням підозрюваним покладених на нього обов`язків.
Суд також вважає, що обрання відносно підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу вигляді застави не зможе запобігти ризикам, які встановлені слідчим суддею під час судового розгляду, оскільки як пояснив сам підозрюваний, гроші, які можуть бути внесені на забезпечення застави, є грошима його родичів. Проте, враховуючи, що ймовірні заставодавці, які зі слів підозрюваного є його родичами, спільно з ним не проживають, доказів міцних соціальних зв'язків з ними матеріали справи не містять, слідчий суддя вважає, що підозрюваний ймовірно може легковажно поставитися до грошових коштів, які не є його власністю і лекгковажно поставитися до обов'язків, які будуть покладені на нього судом. Крім цього, слідчий суддя ставить під сумнів доцільність застави, у зв`язку із відсутністю у ОСОБА_2 постійного джерела доходів та вважає, що обрання більш м'якого запобіжного заходу у вигляді застави так само не є доцільним і у зв`язку з тим, що ймовірним єдиним джерелом заставних коштів можуть бути кошти, набуті злочинним шляхом.
Враховуючи наявність обґрунтованої підозри та обґрунтованих ризиків, передбачених п. п. 1,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_2, тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_2 за вчинення вказаного кримінального правопорушення у вигляді позбавлення волі, факт того, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищевказаним ризикам, слідчий суддя дійшов висновку про наявність підстав для обрання відносно ОСОБА_2 виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Разом із тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Визначаючи розмір застави слідчий суддя виходить з того, що її розмір повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього. При цьому, слідчий суддя враховує встановлені обставини кримінального правопорушення, майновий та сімейний стан підозрюваного, інші дані про його особу, ризики, передбачені статтею 177 КПК України, та вважає достатнім і необхідним визначити підозрюваному ОСОБА_2 заставу в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 140960,00 грн.
Керуючись ст. 176, 177, 178, 183,193,194, 197, 205, 395 КПК України, слідчий суддя,-
УХВАЛИВ:
Клопотання слідчого СВ Добропільського ВП Покровського ВП ГУ НП в Донецькій області старшого лейтенанта поліції Капуша Д.В., погоджене з прокурором Костянтинівської місцевої прокуратури Філімановським М.А., відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018050230000360 від 14.03.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.
Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 днів, взявши його під варту негайно в залі судових засідань.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, обчислювати з моменту його затримання, тобто, з 15.03.2018 року по 13.05.2018 року.
Визначити підозрюваному ОСОБА_2 заставу в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 140960,00 грн., які необхідно внести на р\р 37311047011792 Держказначейська служба України, м. Київ МФО 820172 ОКПО 26288796 Одержувач: Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області, до сплину терміну тримання під вартою.
При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_2 з-під варти звільнити.
У разі внесення застави, відповідно до ст. 194 КПК України, покласти на ОСОБА_2 такі обов'язки:
1) прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за першим викликом;
2) повідомляти слідчого, прокурора про зміну свого місця проживання;
3) носити електронний засіб контролю.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_2, що в разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Ухвала закінчує свою дію 13.05.2018 року.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення та може бути оскаржена до Апеляційного суду Донецької області протягом 5 днів з моменту її проголошення.
Копію цієї ухвали негайно після її проголошення вручити підозрюваному ОСОБА_2.
Слідчий суддя Левченко А.М.
Судове рішення № 72762888, Добропільський міськрайонний суд Донецької області було прийнято 16.03.2018. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 227/779/18. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: