Ухвала суду № 72762229, 16.03.2018, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

№ 201/1943/18

УХВАЛА

16 березня 2018 року м. Дніпро

Суддя Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська Антонюк О.А., ознайомившись з заявами ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: ОСОБА_3 і приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Юнівес», про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, стягнення витрат,–

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 26 лютого 2018 року звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_3, про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, стягнення витрат.

Разом з позовом заявником було подано заяву про забезпечення позову.

Ухвалою судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 27 лютого 2018 року позовну заяву залишено без руху і надано позивачу строк для усунення недоліків в позовній заяві, які ним було усунуто.

ОСОБА_1 13 березня 2017 року до суду подано ще одну заяву про забезпечення позову

Ухвалою судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 16 березня 2017 року провадження по цій справі було відкрито та призначено проведення судового засідання.

В заявах про забезпечення позову заявник просить накласти арешт на майно та грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи інших осіб, оскільки в провадженні суду перебуває зазначена справа та з метою реального виконання рішення суду та усунення причин, які можуть вплинути на його виконання, а також з огляду на вище наведене та доводів позивача та дій відповідача, пов’язаність заходів забезпечення з предметом спору, наявність обставин, які свідчать про можливість утруднення або унеможливлення виконання рішення суду у разі задоволення позову слід вжити вказані заходи забезпечення позову.

Статтею 151 ЦПК України визначено зміст і форма заяви пор забезпечення позову, а також, що повинно бути зазначено у заяві про забезпечення позову.

Пунктом 1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» передбачено, що єдиною підставою для забезпечення позову є відповідне клопотання у формі мотивованої заяви будь-якої з осіб, котрі беруть участь у справі, також п. 4 вказаної Постанови визначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір і існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Як вбачається з вище зазначеного заявником не обґрунтовано необхідність застосування саме такого виду забезпечення позову, що зазначено у заявах; не зазначено, яким чином може сприяти виконанню рішення суду вказаний захід забезпечення позову; у заявах не вказано на яке саме майно позивач просить накласти арешт та не надано документи, які підтверджують право власності (свідоцтво про право власності та інше), відповідача на це майно, не зазначено чи є вид забезпечення позову співмірним із заявленими вимогами; не зазначено обставини та не надано документи, які б свідчили про те, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, також у заявах не було вказано інші відомості, потрібні для забезпечення позову, а саме: реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв’язку та адресу електронної пошти, за наявності, учасників справи, оскільки ч. 1 ст. 157 ЦПК України передбачено, що ухвала суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.

Згідно ч. 9 ст. 153 ЦПК України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

Враховуючи наведене, вважаю необхідним вказані заяви повернути, оскільки вони були подана без додержання вимог ст. 151 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 151, ч. 9 ст. 153 ЦПК України, –

УХВАЛИВ:

Повернути ОСОБА_1 заяви про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: ОСОБА_3 і приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Юнівес», про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, стягнення витрат.

Ухвалу може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подання апеляційної скарги протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя