Ухвала суду № 72761793, 16.03.2018, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 127/20483/17

Провадження №11-кп/772/201/2018

Категорія: крим.

Головуючий у суді 1-ї інстанції: Каленяк Р. А.

Доповідач : Рупак А. А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2018 року м. Вінниця

Апеляційний суд Вінницької області в складі:

головуючого: Рупака А.А.

суддів: Нагорняка Є.П., Ковальської І.А.

при секретарі Доценко М.І.

з участю прокурора Миколайчука Д.Г.

захисника Тишківського С.Л.

обвинуваченого ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вінниці кримінальне провадження №12016020010007121, внесене в єдиний реєстр досудових розслідувань 09 вересня 2016 року за апеляційною скаргою заступника прокурора Вінницької області Янківа О.Ф. на вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 06.11.2017, яким

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Вінниці, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, має на утриманні малолітнього сина, не працюючого, ідентифікаційний код НОМЕР_1, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1, раніше судимого:

17 жовтня 2001 року Немирівським районним судом Вінницької області, за ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185, ст. 76 КК України на три роки позбавлення волі, звільнений з іспитовим строком на 1 рік;

28 листопада 2003 року Замостянським районним судом м. Вінниця за ч. 4 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 70, ст. 71 КК України на 7 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна;

15 квітня 2015 року Вінницьким міським судом Вінницької області за ч. 1 ст. 185 КК України, покарання у вигляді штрафу, в розмірі 850 грн.,

визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.263 КК України та призначено йому покарання у виді штрафу, в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.

Кримінальне провадження відносно ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 309 КК України - закрито на підставі ч.4 ст. 309 КК України. Звільнено ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 309 КК України.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь держави витрати за проведення експертних досліджень та експертиз в сумі 3612 (три тисячі шістсот дванадцять) грн.

Вирішено питання про речові докази.

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до вироку суду, ОСОБА_3 маючи умисел на незаконне придбання, зберігання без мети збуту наркотичних засобів, при невстановлених обставинах, місця, дати та часу, всупереч Законам України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» та «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними», незаконно придбав наркотичний засіб - канабіс, який зберігав, без мети збуту.

09 вересня 2016 року, близько 02:10, працівниками поліції, біля будинку № 67 по вул. Данила Нечая у м. Вінниці, був зупинений автомобіль марки ВАЗ 2107 державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3, в ході огляду якого, в присутності понятих, із карти передніх пасажирських дверей було виявлено та вилучено один паперовий згорток із речовиною рослинного походження, в подрібненому стані, зеленого кольору та із кишені джинсів, які знаходились на задньому пасажирському сидінні автомобіля, також було виявлено та вилучено один паперовий згорток із речовиною рослинного походження, в подрібненому стані, зеленого кольору.

Згідно висновку № 1445 від 20 грудня 2016 року надана на експертне дослідження речовина рослинного походження, є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабісом, загальною масою (у перерахунку на висушену речовину) 5,15 г.

Крім того, ОСОБА_3, маючи умисел на незаконне придбання та зберігання холодної зброї, при невстановлених обставинах, місця, дати та часу незаконно придбав ніж з ознаками холодної зброї, який в подальшому перевозив у автомобілі марки ВАЗ 2107 державний номерний знак НОМЕР_2.

В подальшому 09 вересня 2016 року о 02:10, працівниками поліції біля будинку № 67 по вул. Данила Нечая у м. Вінниці, був зупинений автомобіль марки ВАЗ 2107 державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3, в ході огляду якого, в присутності понятих, під переднім водійським сидінням було виявлено та вилучено ніж, з ознаками холодної зброї.

Відповідно до висновку експерта № 378-Х від 06 жовтня 2016 року, ніж який було вилучено під час огляду місця події, відноситься до холодної зброї колюче-ріжучої дії. Даний ніж виготовлений заводським способом по типу ножів для виживання в тяжких умовах.

Так як, ОСОБА_3 після придбання, добровільно не здав до органів влади ніж, який відноситься до холодної зброї колюче-ріжучої дії, та продовжив його незаконне зберігання, чим порушив вимоги визначені «Інструкцією про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями металевими снарядами несмертельної дії та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів», затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України 21 серпня 1998 року №622 та «Положення про дозвільну систему», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2012 року №576.

В апеляційній скарзі заступника прокурора Вінницької області Янківа О.Ф. ставиться питання про скасування вироку Вінницького міського суду Вінницької області від 06.11.2017 через істотні порушення вимог кримінального процесуального закону. Просить кримінальне провадження призначити до нового розгляду в суді першої інстанції з підготовчого судового засідання.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд, в порушення вимог ст. ст. 284, 285, 286, 288 КПК України, після звернувся до суду з клопотанням про звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 309 КК України на підставах, визначених ч. 4 ст. 309 КК України, негайно не розглянув таке клопотання, відповідну ухвалу з цього приводу не постановив, а звільнив ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності і закрив кримінальне провадження за ч. 1 ст. 309 КК України, ухвалюючи вирок, що чинним законодавством не передбачено, крім того судом першої інстанції в порушення вимог кримінального процесуального закону, у підготовчому судовому засіданні жодним чином не вирішувалось питання про надання доручення органу з питань пробації на складання досудової доповіді стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 Також судом не звернуто увагу на вимоги ч. 1 ст. 368 КПК України, у якій вказано, що, ухвалюючи вирок, суд повинен прийняти до відома досудову доповідь з інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинуваченого. Крім того, у разі звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 309 КК України із закриттям провадження на підставі ухвали суду, а не вироку, з урахуванням вимог ч. 2 ст. 124 КПК України та роз'яснень постанов Пленуму Верховного Суду України № № 6, 11 з обвинуваченого на користь держави судові витрати за проведення судово-хімічних дослідження і експертизи, які становлять 2908,32 грн., не підлягали стягненню.

Прокурор Миколайчук Д.Г., підтримав апеляційну скаргу прокурора з підстав, викладених в ній та просив задовольнити її в повному об'ємі.

Обвинувачений ОСОБА_3 та його захисник Тишківський С.Л. заперечили проти задоволення апеляційної скарги прокурора, вважаючи вирок суду законним та обґрунтованим.

Заслухавши доповідача, виступи учасників провадження, дослідивши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляції, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга прокурора підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення в межах апеляційних скарг.

Відповідно до ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим та вмотивованим, тобто ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України; ухвалене на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до вимог ст.94 КПК України; з наведенням належних і достатніх мотивів та підстав його ухвалення.

Суд правильно встановив фактичні обставини справи і дійшов обґрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення. Даний висновок ґрунтується на зібраних у встановленому законом порядку та належним чином перевірених судом доказах, які в апеляційній скарзі не заперечуються.

Разом з тим доводи апеляційної скарги заступника прокурора Вінницької області в частині істотних порушень вимог кримінального процесуального закону є обґрунтованими.

Відповідно до ст. 369 КПК України судове рішення, у якому суд вирішує обвинувачення по суті, викладається у формі вироку, а судове рішення, у якому суд вирішує інші питання, викладається у формі ухвали.

Частиною 4 ст. 286 КК України визначено, що якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

При цьому, на підставі ч. 2 ст. 284, ч. 1 ст. 285, ч. 3 ст. 288 КК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Як вбачається з оскаржуваного вироку Вінницького міського суду від 06.11.2017 та матеріалів кримінального провадження, органом досудового розслідування ОСОБА_3 обвинувачувався у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 263, ч. 1 ст. 309 КК України.

У ході судового розгляду захисник обвинуваченого звернувся до суду з клопотанням про звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 309 КК України на підставах, визначених ч. 4 ст. 309 КК України, оскільки обвинувачений добровільно звернувся до лікувального закладу і пройшов лікування від наркоманії.

Разом з тим, суд, в порушення вимог ст. ст. 284, 285, 286, 288 КПК України, негайно не розглянув таке клопотання, відповідну ухвалу з цього приводу не постановив, а звільнив ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності і закрив кримінальне провадження за ч. 1 ст. 309 КК України, ухвалюючи вирок, що чинним законодавством не передбачено.

За таких обставин суд, з урахуванням вимог кримінального процесуального закону, мав негайно розглянути клопотання про звільнення ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 309 КК України від кримінальної відповідальності та, прийшовши до переконання про його задоволення, закрити провадження за даною статтею, а розгляд провадження за ч. 2 ст. 263 КК України продовжити у загальному порядку, що не зроблено Вінницьким міським судом у кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_3

Отже, судом допущено порушення вимог статей 284-286, 288, 370 КПК України, які перешкодили ухвалити законне та обґрунтоване рішення, а тому вони є істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону та відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 409, ст. 412 КПК України є підставою для скасування судового рішення.

Крім цього, відповідно до вимог ч. 5 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд у випадках, передбачених цим Кодексом, за власною ініціативою або за клопотанням обвинуваченого, його захисника чи законного представника, чи за клопотанням прокурора і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини вирішує питання щодо складання досудової доповіді, про що постановляє ухвалу із зазначенням строку підготовки такої доповіді.

Випадки, коли досудова доповідь є обов'язковою, визначені ч. 2 ст. 314-1 КПК України, згідно якої досудова доповідь складається щодо особи, обвинуваченої у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості, або тяжкого злочину, нижня межа санкції якого не перевищує п'яти років позбавлення.

Відповідно п. 2 ч. 1 ст. 2, ст. 9 Закону України « Про пробацію» від 05.02.2015 досудова доповідь - це письмова інформація для суду, що характеризує обвинуваченого, з метою прийняття судом рішення про міру його відповідальності.

Так, з матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_3 вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 263, ч. 1 ст. 309 КК України, які згідно ст. 12 КК України відносяться до категорії злочинів середньої тяжкості, а тому відповідно до вимог ч. 2 ст. 314-1 КПК України, з метою захисту прав обвинуваченого, в даному кримінальному провадженні в обов'язковому порядку суд мав доручити органу пробації скласти досудову доповідь.

Однак, Вінницьким міським судом, в порушення вищезазначених вимог кримінального процесуального закону, у підготовчому судовому засіданні жодним чином не вирішувалось питання про надання доручення органу з питань пробації на складання досудової доповіді стосовно обвинуваченого ОСОБА_3

Також судом не звернуто увагу на вимоги ч. 1 ст. 368 КПК України, у якій вказано, що, ухвалюючи вирок, суд повинен прийняти до відома досудову доповідь з інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинуваченого. Таким чином, неналежне встановлення таких відомостей, що характеризують особу, суперечить вимогам п. 4 ч. 1 ст. 91 КПК України щодо обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та перешкодило виконаннюсудом передбаченої п. 3 ч. 1 ст. 65 КК України імперативної вимоги щодо всебічного з'ясування обставин, які характеризують особу винного, та щодо призначення покарання, необхідного і достатнього для її виправлення та попередження нових злочинів (ч. 2 ст. 65 КК України).

Отже, ще у підготовчому судовому засіданні судом допущено порушення вимог статей 314, 314-1 КПК України, які перешкодили ухвалити законне та обґрунтоване рішення, а тому вони є істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону та відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 409, ст. 412 КПК України також є підставою для скасування судового рішення в апеляційному порядку.

Крім цього, згідно ч. 3 ст. 372 КПК України у резолютивній частині ухвали, що має викладатись окремим документом, зазначаються тільки висновки суду та строк і порядок набрання ухвалою законної сили і її оскарження.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 124 КПК України та роз'яснень, що містяться у п. 13 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про правові позиції Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ» № 6 від 03.06.2016, суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта у разі ухвалення обвинувального вироку. Таким чином, питання щодо процесуальних витрат вирішується судом у підсумковому рішенні (викладеному у формі вироку), яким відповідно завершується провадження на стадії судового розгляду (п. 13 ч. 1 ст. 368, п. 1 ч. 4 ст. 374 КПК України), а покладення судових витрат на осіб, звільнених від кримінальної відповідальності кримінальним процесуальним законом (ст. 124 КПК України) не передбачено.

Відповідно до роз'яснень, які містяться у п. 12 постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 07.07.1995 «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину та судових витрат», розмір судових витрат визначається і вони стягуються з засудженого в межах обвинувачення, яке визнано судом доведеним.

Таким чином, як вбачається з аналізу зазначених норм (ст. ст. 124, 372 КПК України та роз'яснень постанов Пленуму), з особи, яку звільнено від кримінальної відповідальності із закриттям провадження щодо неї, суд не вправі стягнути витрати на залучення експерта.

Саме до таких висновків дійшов і Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ у справі № 5-2325км15 від 17.11.2015 та визнав аналогічне рішення ухваленим з істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що в ході досудового розслідування, з метою встановлення належності виявленого ножа до холодної зброї, проводилось експертне дослідження, вартість якого становить 703,68 грн., а з метою встановлення належності вилученої речовини до наркотичних засобів - судово-хімічні дослідження та експертиза, вартість яких становить 2908,32 гривень.

Таким чином, у разі дотримання судом вимог кримінального процесуального закону (ст. ст. 284-286, 288, 369 КПК України) та звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 309 КК України із закриттям провадження на підставі ухвали суду, а не вироку, з урахуванням вимог ч. 2 ст. 124 КПК України та роз'яснень постанов Пленуму Верховного Суду України № № 6, 11 з обвинуваченого на користь держави судові витрати за проведення судово-хімічних дослідження і експертизи, які становлять 2908,32 грн., не підлягали стягненню.

Отже, Вінницьким міським судом допущено порушення вимог статей 124, 370 КПК України, які перешкодили йому постановити законне та обґрунтоване рішення, а тому вони є істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону та відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 409, ст. 412 КПК України також є підставою для скасування судового рішення в апеляційному порядку.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 36, 393, 395, 396, 407, 409, 412, 415 КПК України, п.3 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій та статус суддів», суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу заступника прокурора Вінницької області Янківа О.Ф. задовольнити.

Вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 06.11.2017 у кримінальному провадженні №12016020010007121, внесеному в єдиний реєстр досудових розслідувань 09 вересня 2016 року по обвинуваченню ОСОБА_3, за ч.1 ст. 309, ч.2 ст.263 КК України скасувати через істотні порушення вимог кримінального процесуального закону.

Кримінальне провадження за №12016020010007121, внесене в єдиний реєстр досудових розслідувань 09 вересня 2016 року по обвинуваченню ОСОБА_3, за ч.1 ст. 309, ч.2 ст.263 КК України призначити до нового розгляду в суді першої інстанції зі стадії підготовчого судового засідання.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Відповідно до ч.4 ст.532 КПК України судове рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення.

Судді:

Згідно з оригіналом: