Ухвала суду № 72761750, 14.03.2018, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 141/675/16-к

Провадження №11-кп/772/235/2018

Категорія: крим.

Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1

Доповідач : Кривошея А. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2018 року м. Вінниця

Колегія суддів Апеляційного суду Вінницької області у складі:

головуючого: судді - доповідача Кривошеї А.І.

суддів: Бурденюка С.І. та Ковальської І.А.

за участю секретаря Табачук В.О.

прокурора Кузьміна С.В.

обвинуваченого ОСОБА_2

адвоката ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження № 12016020250000069 за апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_2 та прокурора на вирок Оратівського районного суду Вінницької області від 04.10.2016, яким засуджено

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше не судимого,

-за ст. 122 ч. 1 КК України до покарання у виді 1 року обмеження волі.

Згідно вироку суду, ОСОБА_2 визнано винним в тому, що він 01.05.2016 року близько 00:00 год., перебуваючи біля входу в приміщення кафе «Шинок» в с. Мервин Оратівського району, під час словесного конфлікту, що виник між ним та ОСОБА_4, на ґрунті неприязних відносин, діючи умисно, схопив лівою рукою ОСОБА_4 за верхній одяг та одягнув його на голову останнього, після чого умисно наніс 5-6 ударів правою рукою в область обличчя ОСОБА_4, чим спричинив тілесні ушкодження у вигляді синця та садна на обличчі, перелому тіла нижньої щелепи справа.

Відповідно до висновку експерта № 721/942/983 виявленні у ОСОБА_4 тілесні ушкодження – синець та садно на обличчі відносяться до легких, перелом тіла нижньої щелепи справа – до середньої тяжкості тілесних ушкоджень, оскільки був небезпечний в момент спричинення, за своїм характером спричинив тривалий (понад 21 день) розлад здоров’я.

Крім того, цим же ж вироком, ОСОБА_2 визнано невинуватим за ч. 1 ст. 296 КК України, який згідно обвинувального акта обвинувачується у тому, що він 01.05.2016р. близько 00:00 год., перебуваючи біля входу в приміщення кафе «Шинок» в с. Мервин Оратівського району, під час словесного конфлікту, з особливою зухвалістю, ігноруючи існуючі правила поведінки в суспільстві, нецензурно виражаючись в присутності інших осіб, використовуючи малозначний привід, схопив лівою рукою ОСОБА_4 за верхній одяг та одягнув його на голову останнього, після чого умисно наніс 5-6 ударів правою рукою в область обличчя ОСОБА_4, чим спричинив тілесні ушкодження у вигляді синця та садна на обличчі, перелому тіла нижньої щелепи справа, чим вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 296 КК України.

Суд першої інстанції виправдав ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 296 КК України, оскільки зазначені в обвинувальному акті обставини щодо зазначеного кримінального правопорушення не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду кримінального провадження, так як органом досудового слідства обвинувачення в цій частині не конкретизовано, зокрема в чому полягають хуліганські мотиви дій обвинуваченого, та спростовується показами свідків, які показали, що ОСОБА_4 незадовго до бійки розповідав, що побив ОСОБА_2 та ставив його на коліна, а тому тілесні ушкодження ОСОБА_4 заподіянні ОСОБА_2 на ґрунті неприязних стосунків.

В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_2 просить вирок суду змінити, в частині призначення йому покарання за ч. 1 ст. 122 КК України, а саме до призначеної міри покарання застосувати положення ст. 75 КК України та звільнити його від призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 1 рік, та згідно ст. 76 КК України покласти на нього обов’язки, передбачені п. 2, 3, 4 ст. 76 КК України, оскільки призначене покарання вважає несправедливим через його суворість, так суд першої інстанції не врахував всі пом’якшуючі обставини та те, що злочин він вчинив внаслідок протиправних та провокуючих дій потерпілого ОСОБА_4, який розпускав проти ОСОБА_2 плітки та під час з’ясування стосунків перед побиттям ОСОБА_4 виражався нецензурною лайкою до ОСОБА_2, а також суд належно не мотивував призначення йому саме реального виду покарання.

Прокурор відкликав свою апеляційну скаргу.

Заслухавши доповідача, обвинуваченого ОСОБА_2 та його захисника, які просили задовольнити його апеляційну скаргу, думку прокурора, який погодився з апеляційною скаргою, перевіривши матеріали справи в межах апеляційної скарги та обговоривши її доводи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу обвинуваченого слід задовольнити.

Вирок суду першої інстанції підлягає зміні, оскільки суд першої інстанції неправильно застосував закон України про кримінальну відповідальність.

Суд першої інстанції, обираючи обвинуваченому покарання у вигляді обмеження волі у вироку зазначив, що суд враховує ступінь тяжкості кримінального правопорушення, вчиненого проти особи з нанесенням тілесних ушкоджень, хоча за саме нанесені тілесні ушкодження обвинувачений притягнутий до кримінальної відповідальності.

Суд також зазначив про відсутність обставин, що обтяжують покарання, вказав наявні обставини, що пом'якшують покарання, але не мотивував своє рішення про неможливість застосування ст. 75 КК України, як про це просив обвинувачений та його захисник.

Судом при обранні покарання у вигляді обмеження волі не взято до уваги в повній мірі обставини, які передували скоєнню кримінального правопорушення, а саме поведінка ОСОБА_4

Потерпілий не побажав примиритись з обвинуваченим, проте не заявив цивільний позов, який обвинувачений готовий був визнати та намагався здійснити відшкодування моральних збитків в процесі слідства.

Обвинувачений ОСОБА_2 проживає з матір'ю, яка є особою похилого віку та потребує догляду.

Крім того, ухвалою ВССУ від 06.12.2017 ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 12.01.2017, якою щодо ОСОБА_2вже застосовувалась ст. 75 КК України, скасовувалась не з підстав незаконності звільнення обвинуваченого від призначеного покарання.

За таких обставин є підстави для застосування ст. 75 КК України до призначеного судом покарання, оскільки ОСОБА_2 зможе досягти мети виправлення та попередження нових злочинів при покладені на нього обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.

Оскільки прокурор відмовився від апеляційної скарги, апеляційне провадження за його апеляційною скаргою підлягає закриттю.

Керуючись ст. ст. 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

апеляційне провадження за апеляційною скаргою прокурора закрити.

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_2 задовільнити.

Вирок Оратівського районного суду Вінницької області від 04.10.2016 року щодо ОСОБА_2 в частині призначеного покарання – змінити.

Вважати ОСОБА_2 засудженим за ч. 1 ст. 122 КК України до 1 року обмеження волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком на 1 рік.

На підставі ст. 76 КК України на ОСОБА_2 покласти обов’язки:

періодично з’являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

Врешті вирок залишити без змін.

Відповідно до ч. 4 ст. 532 КПК України судові рішення апеляційної інстанції набирають законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення.

Судді:

А.І. ОСОБА_5 ОСОБА_6 Ковальська