Рішення № 72761280, 12.03.2018, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua ___________________________ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

12 березня 2018 року Справа № 913/12/18

Провадження №1/913/12/18

За позовом Українського державного геологорозвідувального інституту (УКРДГРІ), м. Київ

до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “ДТЕК Ровенькиантрацит”, м. Сєвєродонецьк Луганської області

про стягнення 27062 грн. 38 коп.

Суддя Зюбанова Н.М.

Секретар судового засідання – Сокрута Н.М.

В засіданні брали участь представники:

від позивача – не викликався;

від відповідача – ОСОБА_2, за довіреністю від 11.12.2017 № ББУ/РА79/СЛ/17;

Суть спору: про стягнення 10320 грн. 00 коп. боргу, який утворився при розрахунках за договором про надання послуг з проведення моніторингу та наукового супроводження надрокористування від 20.12.2013 № КД2514-00/113-86ДШР, 15036 грн. 29 коп. інфляційних втрат та 1706 грн. 09 коп. 3% річних.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши представника відповідача, суд встановив, що спір між сторонами виник з наступних причин.

Так, 20.12.2013 між позивачем – Державним підприємством “Український державний геологорозвідувальний інститут” /виконавцем/ та відповідачем - ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “ДТЕК Ровенькиантрацит” було укладено договір № КД2514-00/113-86 ДШР з надання послуг з проведення моніторингу та наукового супроводження надрокористування (поле реконструйованої шахти ім..Космонавтів (пласти: h10в, h7), за умовами якого позивач зобов’язався виконати для відповідача, а відповідач зобов’язався прийняти й оплатити вказані послуги.

У відповідності до умов п.5.1 договору та протоколу узгодження договірної ціни, остання складає 91750 грн. 00 коп., крім того ПДВ 20% - 18350 грн. 00 коп., всього 110100 грн. 00 коп. Замовник перераховує виконавцю аванс у розмірі 25% від вартості робіт за відповідним етапом (підетапом). Перерахування авансу здійснюється на підставі рахунку-фактури виконавця протягом 10 робочих днів з дати отримання рахунку (п. 5.3 договору).

У той же час, сторони передбачили, що по завершенню кожного етапу (під етапу) виконавець надає замовнику акт здавання-приймання послуг в 2-х примірниках та інформаційний звіт у письмовій формі. Замовник протягом 5 робочих днів з дня отримання звітних документів та акту здавання-приймання послуг, якщо виконані послуги відповідають умовам договору, зобов’язаний надіслати виконавцю підписаний акт здавання-приймання послуг (п. п. 4.2, 4.3 договору).

За умовами п. 5.4 договору передбачено, що остаточний розрахунок за виконаний етап (підетап) здійснюється замовником на підставі акту здавання-приймання протягом 10 робочих днів з дати його підписання.

Як свідчать матеріали справи, відповідач повністю не оплатив надані позивачем послуги після підписання акту здавання-приймання № 5/2014 від 15.12.2014 на суму 24945 грн. 00 коп..

Таким чином, належне виконання позивачем своїх зобов'язань по здійсненню відповідно до “Методичних рекомендацій з проведення моніторингу та наукового супроводження надрокористування” аналізу робіт, що виконуються надрокористувачем на передбачених договором об’єктах, підтверджено зазначеним актом, підписаним сторонами належним чином (арк. справи 26).

До стягнення заявлено 10320 грн. 00 коп. боргу, оскільки позивач посилається на часткову оплату, проведену відповідачем за платіжним дорученням № 2116651413АСО19/433 від 12.10.2016.

Відповідач у відзиві за листом від 06.02.2018 проти позову заперечує з посиланням на закінчення строку позовної давності щодо заявлених вимог.

У поясненнях за листом від 14.02.2018, які фактично є відповіддю на відзив, позивач зазначає, що в позовній заяві помилково була вказана сума 4305,00 за виконані роботи V етапу 2014 року, насправді, ця сума становить 14625,00 грн.; надані послуги по договору ІV етапу 2013-2014 років прийняті замовником за актом № 4/2014 від 15.12.2014 та оплачені ним платіжним дорученням № 2116651413АСО19/433 від 12.10.2016; надані послуги по договору V етапу 2013-2014 років прийняті замовником за актом № 5/2014 від 29.09.2014 та оплачені ним частково тим же платіжним дорученням № 2116651413АСО19/433 від 12.10.2016, тобто оплата була здійснена за ІV етап 2013-2014 повністю в сумі 24945,00 грн. та попередньо за V етап 2013-2014 в сумі 14625,00.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін у сукупності, суд дійшов висновку про необгрунтованість позову та відмову у його задоволенні, з огляду на наступне.

Так, правове регулювання правовідносин сторін здійснюється главою 63 ЦК України. Зокрема, ст. 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

У відповідності до ст. 903 ЦК України, яка регулює проведення оплати за договором про надання послуг, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Як було встановлено при розгляді справи, належне виконання позивачем зобов'язань по виконанню передбачених договором послуг підтверджено підписаним сторонами актом № 5/2014 здавання-приймання за договором № КД2514-00/113-86 ДШР від 20 грудня 2013 р. з проведення моніторингу та наукового супроводження надрокористування (поле реконструйованої шахти ім. Космонавтів (пласти: h10в, h7), від 15.12.2014 на суму 24945 грн. 00 коп. (підписано документ 15.12.2014).

Відповідачем у відзиві заявлено про пропуск позивачем строку позовної давності щодо цих вимог.

Так, у відповідності зі ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові; якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Статтею 257 ЦК України передбачено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно ст. 256 ЦК України позовна давність – це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Так, позивач звернувся до суду 29.12.2017 /згідно роздруківки з сайту “Укрпошти” (Пошук поштових відправлень) в мережі Інтернет, який зроблено судом, оскільки відмітки штемпелю на конверті не читаються (поштове відправлення 0411406191400 – арк. справи 41).

За матеріалами цієї справи строк позовної давності для стягнення боргу за актом здавання-приймання № 5/2014 від 15.12.2014 на суму 24945 грн. 00 коп. закінчився 27.12.2017, враховуючи, що обчислення такого строку здійснюється у відповідності до умов п. 5.4 договору та ст. 261 ЦК України, а саме - 26.10.2014 – строк оплати з дати підписання документу 15.12.2014 протягом 10 робочих днів, а початок строку позовної давності - 27.12.2014.

У цій частині оцінки судом обставин спору слід зазначити, що приписи ст. 253 ЦК України про початок перебігу строку стосуються лише строків, які визначаються певним періодом часу. Сторони у договорі передбачили проведення оплати протягом 10 робочих днів з дати підписання акту-здавання-приймання, тобто з певної календарної дати, а тому й строк позовної давності судом обчислено з урахуванням цього “договірного” строку, тобто строку, визначеного правочином.

Щодо обставин переривання строку позовної давності, передбачених ст. 264 ЦК України, у вигляді вчинення особою дій, що свідчать про визнання нею свого боргу, то судом було встановлено, що зарахування коштів за платіжним дорученням № 2116651413АСО19/433 від 12.10.2016 на суму 39570 грн. 00 коп. не відповідають змісту рядку “призначення платежу” цього документу.

Так, позивач зазначає, що вказаною сумою коштів було повністю погашено борг за актом здавання-приймання № 4/2014 від 26.09.2014 на суму 24945 грн. 00 коп., а решта – 14625 грн. 00 коп. ним враховано на погашення спірного акту здавання-приймання № 5/2014 від 15.12.2014, оскільки зазначеного у “призначенні платежу” акту від 01.02.2015 не існує.

Однак, на думку суду, ці дії свідчать про помилковість (безпідставність) перерахування 14625 грн. 00 коп., а не про намір платника ТОВ “ДТЕК Ровенькиантрацит” здійснити часткову оплату послуг за спірним актом здавання-приймання № 5/2014 від 15.12.2014, а тому переривання строку позовної давності за обставинами спору не відбулось.

У задоволенні додаткових вимог, нарахованих за прострочення сплати боргу за актом здавання-приймання № 5/2014 від 15.12.2014 у 15036 грн. 29 коп. інфляційних втрат та 1706 грн. 09 коп. 3% річних слід відмовити у відповідності до ст. 266 ЦК України, якою передбачено – зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги.

За таких обставин у задоволенні позову слід відмовити на підставі ст. 267 ЦК України через пропуск позивачем строку позовної давності для пред‘явлення вказаних вимог з віднесенням судових витрат на позивача у відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 129 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 129, 232, 233, 236-241 ГПК України, суд

в и р і ш и в :

1.У задоволенні позову Українського державного геологорозвідувального інституту (УКРДГРІ), м. Київ, ідент. код 01432032 до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “ДТЕК Ровенькиантрацит”, м. Сєвєродонецьк Луганської області, ідент. код 37713861 про стягнення 27062 грн. 38 коп. в і д м о в и т и.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 16.03.2018.

Суддя Н.М.Зюбанова