Рішення № 72761027, 01.02.2018, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" лютого 2018 р. Справа № 911/3652/17

Господарський суд Київської області у складі головуючого судді Лилака Т.Д. за участю секретаря судового засідання Москалика О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом приватного акціонерного товариства "Київобленерго"

(юридична адреса: 08132, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Вишневе, вул. Київська, 2 Б, код 23243188)

до фізичної особи-підприємця Бровченка Олександра Васильовича

(адреса: 09175, АДРЕСА_2, код НОМЕР_1)

про стягнення 27948,60 гривень

за участю представників:

позивача - Вакало В.Г.

відповідача - не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач, приватне акціонерне товариство "Київобленерго" звернувся до господарського суду Київської області з позовом до фізичної особи-підприємець Бровченко О.В. про стягнення 27948,60 гривень, з яких: 21851,69 гривень боргу за використану активну електроенергію, 2146,31 гривень інфляційних втрат, 501,41 гривень 3% річних, 3449,19 гривень пені.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором про постачання електричної енергії від 22.03.2008 № 1408.

Ухвалою господарського суду Київської області від 07.12.2017 порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 21.12.2017.

21.12.2017 через канцелярію суду представник позивача подав письмові підтвердження того, що у провадженні господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує господарський спір, немає справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет, з тих же підстав, а також немає рішення цих органів з такого спору.

Ухвалою господарського суду Київської області від 21.12.2017 постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого провадження. Оголошено перерву у підготовчому засіданні до 18.01.2018.

Ухвалою господарського суду Київської області від 18.01.2018 постановлено закрити підготовче провадження у справі №911/3652/17, призначено справу до розгляду по суті на 01.02.2018.

Представник відповідача в жодне судове засідання не з'явився. Про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Ухвали Господарського суду Київської області від 07.12.2017, 21.12.2017, 18.01.2018 направлялась відповідачу з рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення на адресу, зазначену позивачем у позові, яка відповідає адресі, зазначеній в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців та громадських формувань, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців та громадських формувань.

Відповідно до правої позиції, викладеної в п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи те, що нез'явлення відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами.

У судовому засіданні представник позивача надав усні пояснення щодо своїх позовних вимог, позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

22.03.2008 між закритим акціонерним товариством «А.Е.С. Київобленерго» (постачальник) та фізичною особою-підприємцем Бровченко Олександр Васильович (споживач) був укладений договір №1408 про постачання електричної енергії.

Постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 70 кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) ним електричної енергії та здійснює інші платежі за умовами цього договору. Точка продаж електричної енергії встановлюється сторонами згідно «Акту розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності», що є невід'ємною частиною даного договору (п.п. 1.1., 1.2 договору).

Відповідно до п. 2.3.3. договору споживач зобов'язаний оплачувати вартість електричної енергії згідно з умовами додатку №4 «Порядок розрахунків за активну електроенергію» та додатку №6 «Порядок зняття показів розрахункових приладів обліку електричної енергії та форма звіту споживача про покази приладів обліку».

Відповідно до п. 2.3.8. договору споживач зобов'язаний надавати постачальнику відомості про обсяги очікуваного споживання електричної енергії на наступний рік з помісячним розділом до 1-го жовтня поточного року за формою додатку №2 «Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу».

Згідно пунктів 1.1., 2.1., 3 додатку №4 до договору, розрахунковий період відповідачу встановлено з 16 числа календарного місяця до 16 числа наступного місяця, порядок оплати встановлено в розмірі 100% від договірного обсягу, у формі оплати авансового платежу на поточне споживання розрахункового періоду, до початку розрахункового періоду. Остаточний розрахунок здійснюється протягом 5 операційних днів з дати закінчення розрахункового періоду. Рахунок представник споживача отримує особисто в розрахунковому відділу Білоцерківського підрозділу за адресою м. Біла Церква, вул. Офіцерська, 1 каб. №27.

У відповідності до п. 7 додатку №6 до договору, споживач зобов'язаний особисто або через представника, протягом п'яти годин з моменту зняття ним показів лічильників, довести їх значення до постачальника, шляхом надання до Білоцерківського підрозділу звіту за формою встановленою п. 15 цього додатку. Згідно п.8 додатку №6 до договору, у разі неподання відповідачем даних про покази лічильників та у разі відсутності показів цих лічильників, знятих позивачем, визначення обсягу спожитої електроенергії здійснюється у відповідності із правилами користування електричною енергією, що затверджені постановою НКРЕ №28 від 31.07.1996. Відповідно до п. 6.39 ПКЕЕ, у разі неможливості отримання постачальником електричної енергії даних про спожиту електричну енергію в зазначений термін (за винятком порушення роботи розрахункового обліку) визначення обсягу спожитої електричної енергії за поточний розрахунковий період здійснюється за середньодобовим обсягом споживання за попередній розрахунковий період з подальшим перерахунком у разі надання даних протягом наступного розрахункового періоду. Тривалість періоду розрахунку за середньодобовим обсягом споживання електричної енергії до отримання показів розрахункових засобів обліку має не перевищувати одного повного розрахункового періоду, після чого розрахунок обсягу спожитої електричної енергії здійснюється постачальником електричної енергії за величиною дозволеної потужності струмоприймачів та кількістю годин їх використання без подальшого перерахунку. У цьому разі відновлення розрахунків за розрахунковими засобами обліку здійснюється після спільного складання акта, у якому фіксуються покази розрахункових засобів обліку електричної енергії.

Відповідно до п. 6.14, 6.16 ПКЕЕ, перевищення договірної величини споживання електричної енергії визначається під час підбиття підсумків розрахункового періоду на основі підтверджених сторонами даних розрахункового обліку електричної енергії або акта прийняття-передавання електричної енергії. Обсяг перевищення договірної величини споживання електричної енергії протягом розрахункового періоду оплачується споживачами постачальнику електричної енергії за регульованим тарифом відповідно до законодавства України та договору.

Позивач у позовній заяві зазначає, що відповідач порушує умови договору, не виконуючи взяті на себе зобов'язання по оплаті за поставлену електроенергію. Зазначає, що він не подає звіти за спожиту електричну енергію, не надає відомості про обсяги очікуваного споживання електричної енергії на наступний рік, оплачує вартість спожитої електричної енергії не в повному обсязі. Внаслідок чого за період з 01.12.2016 по 28.11.2017 відповідачу нараховано 21851,69 гривень боргу за використану електричну енергію.

Предметом позову є вимога про стягнення 21851,69 гривень боргу за використану активну електроенергію, 2146,31 гривень інфляційного збільшення суми боргу, 3% річних в розмірі 501,41 гривень, 3449,19 гривень пені.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Так, статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 901 Цивільного кодексу України , за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Як встановлено ст. 903 Цивільного кодексу України , якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Доказів сплати відповідачем зазначеної суми боргу суду не надано.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач довів суду та відповідач не спростував належними і допустимими доказами те, що у відповідача перед позивачем наявна заборгованість за договором у розмірі 21851,69 гривень.

За таких обставин суд вимоги позивача про стягнення заборгованості за договором про постачання електричної енергії від 22.03.2008 №1408 у розмірі 21851,69 гривень є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до вимог ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами. Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, що передбачено ст. 3 зазначеного Закону.

Відповідно до п. 4.2.1. договору за внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.3-2.3.4 цього договору, з порушенням термінів, визначених в додатку №4 «Порядок розрахунків за активну електроенергію», споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Сума пені зазначається у розрахунковому документі окремим рядком.

Здійснений позивачем розрахунок 3% річних у розмірі 501,41 гривень, 2146,31 гривень інфляційних втрат та пені у розмірі 3449,19 гривень відповідає вимогам законодавства та обставинам справи, а тому вимога в цій частині підлягає задоволенню.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі та з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 27948,60 гривень, з яких: 21851,69 гривень боргу за використану активну електроенергію, 2146,31 гривень інфляційних, 501,41 гривень 3% річних, 3449,19 гривень пені.

Витрати по сплаті судового збору покладається судом на відповідача у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-80, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємець Бровченка Олександра Васильовича (09175, АДРЕСА_2, код НОМЕР_1, ІНФОРМАЦІЯ_1) на користь приватного акціонерного товариства «Київобленерго» (08132, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Вишневе, вул. Київська, 2Б, код 23243188):

на розрахунковий рахунок зі спеціальним режимом використання №26039308734279 в ПАТ «Державний ощадний банк України» МФО 322669, код 23243188: 21851,69 гривень боргу за використану активну електроенергію.

на поточний рахунок №26003010517308 в ПАТ «Альфа-Банк» МФО: 300346, код 23243188: 2146,31 гривень інфляційного збільшення суми боргу, 3% річних в розмірі 501,41 гривень, 3449,19 гривень пені та 1600,00 гривень судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 01.02.2018 оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складено 12.02.2018.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Т.Д. Лилак