Ухвала суду № 72760766, 16.03.2018, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа №127/5375/18

Провадження №1-кп/127/274/18

У Х В А Л А

16 березня 2018 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

у складі головуючого - судді Романчук Р.В.,

секретар судового засідання Гордієнко О.О.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12.07.2017 р. за № 12017020010003418 за обвинуваченням ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 127, ст. 198 КК України, -

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора Олійник О.С.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

захисника ОСОБА_2,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького міського суду Винницької області надійшов обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 127, ст. 198 КК України.

У підготовчому судовому засіданні прокурор Олійник О.С. підстав для прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України не вбачає. Просить призначити судовий розгляд кримінального провадження в який викликати сторони кримінального провадження.

Крім того, прокурор заявила клопотання про продовження дії застосованого до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на те, що продовжують існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України, оскільки останній може ухилятися від суду, впливати на потерпілого та свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення. Зазначила, що запобіжний захід до обвинуваченого застосований вірно, підстав для його зміни, скасування немає, а тому з метою попередження вчинення нових правопорушень просить продовжити дію застосованого до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, Крім того, зазначила, що наявний ризик переховування від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, оскільки обвинувачений органом досудового розслідування двічі був оголошений у розшук. Вважає, що застосування інших більш м'яких запобіжних заходів, окрім виняткового, не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки обвинуваченого та запобігти вказаним ризикам.

У підготовчому судовому засіданні захисник ОСОБА_2, позицію якого підтримав обвинувачений ОСОБА_1, вважає можливим призначити судовий розгляд кримінального провадження. Крім того, захисник заявив клопотання про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт за місцем проживання, оскільки обвинувачений має постійне місце проживання, має неповнолітню дитину, потерпілий до нього претензій немає, уникати суду обвинувачений наміру немає.

У підготовче судове засідання потерпілий ОСОБА_3, який належним чином був повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не прибув, однак надав до суду заяву, в якій просить підготовче судове засідання та судовий розгляд кримінального провадження здійснювати без нього, оскільки він не може з'явитися в судові засідання у зв'язку із зайнятістю.

Згідно ч. 2 ст. 314 КПК України підготовче судове засідання відбувається, зокрема, за участю потерпілого. Відповідно до ст. 325 КПК України, якщо в судове засідання не прибув за викликом потерпілий, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, суд, заслухавши думку учасників судового провадження, залежно від того, чи можливо за його відсутності з'ясувати всі обставини під час судового розгляду, вирішує питання про проведення судового розгляду без потерпілого або про відкладення судового розгляду.

Суд, заслухавши думку сторін судового провадження, які не заперечують проти проведення підготовчого судового засідання без потерпілого, вважає за можливе проведення підготовчого засідання без потерпілого.

Заслухавши думку прокурора, обвинуваченого та його захисника, проаналізувавши матеріали кримінального провадження, суд вважає, що дію застосованого до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слід продовжити на максимальний строк. При цьому суд бере до уваги таке.

Частиною 1 статті 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 176 КПК України запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.

Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.

Так, відповідно до положень ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першоюцієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 194 КПК України встановлено, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов’язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м’яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м’який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов’язки, передбачені частиною п’ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання. (ч. 4 ст. 194 КПК України).

У відповідності до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п’ятою статті 176 цього Кодексу.

Згідно із п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п’ять років.

В підготовчому судовому засіданні встановлено, що під час досудового розслідування ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Винницької області від 23.01.2018 року до обвинуваченого ОСОБА_1 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів до 23.03.2018 року.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, які за ступенем тяжкості є злочином середньої тяжкості та тяжким злочином, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років, раніше неодноразово судимий, органом досудового розслідування у даному кримінальному провадженні двічі оголошувався в розшук, офіційно не працевлаштований, є батьком малолітньої дитини, в зареєстрованому шлюбі не перебуває, власного нерухомого майна на території м. Вінниці немає. Відтак, соціальні зв'язки обвинуваченого за місцем фактичного проживання не можна визнати стійкими.

Суд приймає до уваги і стадію даного судового провадження, в межах якого судовий розгляд не розпочато, обвинувачений, потерпілий та свідки на даний час судом не допитані, відтак докази, на яких може ґрунтуватися або якими може спростовуватися обвинувачення, судом не досліджувалися. В разі переховування обвинуваченого, ризик якого залишається високим, стане неможливим подальше судове провадження та реалізація принципу змагальності сторін під час судового розгляду, що також зумовлює подальше застосування тримання під вартою щодо обвинуваченого.

При цьому суд, враховучи вимоги ст. 5 Конвенції «Про захист прав людини та основоположних свобод», враховує також наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення, особу обвинуваченого у їх взаємозв'язку з можливими ризиками по справі, зокрема, що обвинувачений може переховуватись від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на потерпілу та свідків.

За таких обставин, суд приходить до висновку про наявність підстав для продовження дії застосованого до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки ризики, встановлені під час розгляду клопотання прокурора, є достатніми для переконання, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст.176 КПК України, не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам.

Залишається достатньо підстав вважати, що обвинувачений, опинившись на волі, зможе перешкодити встановленню істини у справі під час судового провадження.

Оскільки клопотання захисту про зміну запобіжного заходу не можливо визнати таким, що ставить під сумнів вище викладені висновки суду, суд вважає за необхідне вказане клопотання захисту залишити без задоволення.

Враховуючи викладене вище, з метою забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання спробам переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення суд дійшов висновку про необхідність задоволення клопотання прокурора.

В підготовчому судовому засіданні встановлено, що підстав для прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України, немає.

Суд зазначає, що відповідно до положень ч. 5 ст. 314, ч. 1 ст. 314-1 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд у випадках, передбачених цим Кодексом, за власною ініціативою або за клопотанням обвинуваченого, його захисника чи законного представника, чи за клопотанням прокурора і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини вирішує питання щодо складання досудової доповіді, про що постановляє ухвалу із зазначенням строку підготовки такої доповіді. З метою забезпечення суду інформацією, що характеризує обвинуваченого, а також прийняття судового рішення про міру покарання представник уповноваженого органу з питань пробації складає досудову доповідь за ухвалою суду.

Отже, з положень ч. 5 ст. 314 КПК України вбачається, що доручення представнику персоналу органу пробації скласти досудову доповідь є правом, а не обов'язком суду, тому суд дійшов висновку, що в дорученні представнику персоналу органу пробації скласти досудову доповідь потреби немає.

Враховуючи вимоги ст. 27 КПК України, судовий розгляд слід здійснювати у відкритому судовому засіданні.

В судове засідання необхідно викликати сторони судового провадження.

Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд вважає, що слід призначити судовий розгляд кримінального провадження, клопотання прокурора про продовження дії застосованого до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно задовольнити.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 176-178, 183, 194, 314-316 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Призначити судовий розгляд кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 127, ст. 198 КК України у відкритому судовому засіданні о 15 год. 00 хв. 10 квітня 2018 року в приміщенні Вінницького міського суду Вінницької області, зал судових засідань №28.

В судове засідання викликати сторони судового провадження.

Клопотання прокурора про продовження дії застосованого до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, застосований до обвинуваченого - залишити без зміни, продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, на строк 60 календарних днів, починаючи з 16.03.2018 року до 14.05.2018 року включно.

Копію ухвали направити начальнику Державної установи "Вінницька установа виконання покарань (№1) для відома та виконання та до Вінницької місцевої прокуратури для відома.

Ухвала в частині застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Строк дії ухвали в частині застосування запобіжного заходу - з 16.03.2018 року до 14.05.2018 року включно.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя