Рішення № 72760659, 15.03.2018, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

15.03.2018Справа № 910/471/18

Суддя Господарського суду міста Києва Морозов С.М. розглянувши без повідомлення сторін у спрощеному позовному провадженні справу

За позовом Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ

в особі Регіональної філії "Південно-західна залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "УВК "Метал-Мейк", м. Київ

про стягнення 182 013,60 грн., -

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Південно-західна залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (позивач) звернулось до суду з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "УВК "Метал-Мейк" (відповідач) штрафу за Договором поставки №ПЗ/НХ-171285/НЮ від 25.07.2017р. в розмірі 182 013,60 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог, позивач посилається на те, що відповідач в порушення умов договору прострочив поставку товару, замовленого позивачем, у зв'язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача штраф, нарахований за несвоєчасну поставку товару, у розмірі 182 013,60 грн. (20% від суми непоставленого в строк товару) на підставі п. 7.3.1. Договору.

Частиною 1 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.

У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції господарського суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті (ч. 2 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч. 3 ст. 247 ГПК України при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

При вирішенні питання щодо розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження судом враховано питання визначені ч. 3 ст. 247 ГПК України.

Частиною 1 ст. 250 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.01.2018р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

06.02.2018р. до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до змісту якого відповідач заперечує проти задоволення вимог позивача, посилаючись на те, що письмова заявка № НХ-4/2168 від 10.10.2017р. на поставку товару «Клин фрикційний чавунний» в кількості 1 810 шт. на суму 910 068,00 грн. на адресу відповідача не надходила, у зв'язку з чим, останній вказує на те, що у нього відсутнє зобов'язання перед позивачем щодо виконання зазначеної заявки та відповідно і сплати штрафних санкцій у зв'язку з її невиконанням.

Позивач своїм правом на подання відповіді на відзив у визначений в ухвалі суду від 22.01.2018р. строк не скористався, відповідь на відзив не подав.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

25.07.2017р. між позивачем (покупець) та відповідачем (постачальник) укладено Договір поставки № ПЗ/НХ-171285/НЮ (надалі - Договір), відповідно до п. 1.1. якого постачальник зобов'язувався у 2017 році поставити і передати у власність покупцю продукцію, відповідно до Специфікації № 1 (Додаток № 1), а покупець зобов'язувався прийняти і оплатити товар на умовах даного договору.

Згідно п. 1.2. Договору найменування товару: - Клин фрикційний чавунний (2017 року випуску).

За умовами п. 1.4. Договору кількість та асортимент товару визначений у специфікації № 1 (Додаток № 1), яка є невід'ємною частиною даного договору.

В Специфікації № 1 (Додаток № 1) до Договору сторони погодили, що найменуванням товару є Клин фрикційний чавунний, кількістю 3060 шт., загальною вартістю 1 538 568,00 грн., у тому числі ПДВ 20% 256 428,00 грн.

Згідно п. 3.1. Договору покупець оплачує поставлений постачальником товар за ціною, вказаною у Специфікації № 1 (Додаток № 1).

Відповідно до п. 3.4. Договору сума договору становить 1 538 568,00 грн., у тому числі ПДВ 20% 256 428,00 грн.

Згідно з п. 4.2. Договору днем отримання товару вважається день підписання сторонами або їх уповноваженими представниками видаткової накладної.

Як передбачено в п. 5.1. Договору товар повинен бути поставлений постачальником не пізніше 10 робочих днів від дня отримання постачальником заявки покупця.

Згідно з п. 5.2 Договору заявка направляється постачальнику поштою або передається нарочно під особистий підпис представника постачальника.

Відповідно до п. 5.3 Договору товар постачається за рахунок та транспортом постачальника на склад покупця на умовах DDP (Київський головний матеріальний склад: 07434, Київська обл., Броварський р-н, с. Шевченкове, вул. Польова, 5 (ст. Бобрик) або інші підрозділи покупця, вказані в заявці на поставку товару) відповідно до Інкотермс 2010.

Згідно з п. 7.3.1. Договору за несвоєчасну поставку товару постачальник сплачує покупцю штраф у розмірі 20% від суми непоставленого в строк товару.

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2017р. (п. 12.1. Договору).

Як зазначає позивач та підтверджується матеріалами справи, на підставі видаткової накладної № 68 від 14.08.2017р. відповідачем поставлено, а позивачем отримано Клин фрикційний чавунний у кількості 1 250,00 шт. на суму 628 500,00 грн.

12.10.2017р. позивач направив (докази направлення у матеріалах справи) на адресу відповідача, яка вказана у Договорі (03067, м. Київ, вул. Машинобудівна, буд. 46), заявку №НХ-4/2168 від 10.10.2017р., в якій просив відповідача відвантажити Клин фрикційний чавунний у кількості 1 810 шт. на адресу Київського головного матеріального складу (Київська обл., Броварський р-н, ст. Бобрик, с. Шевченкове, вул. Польова, 5).

Матеріалами справи також підтверджується звернення (докази направлення у матеріалах справи) позивача з претензією № НЮ-16-103/17п від 08.11.2017р. до відповідача про оплату штрафу на підставі п. 7.3.1. Договору за несвоєчасну поставку товару на суму 182 013,60 грн. та термінове здійснення поставки товару на суму 910 068,00 грн., яка була залишена без відповіді та задоволення зі сторони відповідача.

У зв'язку з тим, що відповідачем не виконано своє зобов'язання за договором та не здійснено поставку товару у встановлений договором строк, позивач звернувся до суду з даним позовом та просить суд стягнути з відповідача штраф у розмірі 20 % від суми непоставленого товару, що становить 182 013,60 грн. (910 068,00 грн. х 20%).

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Матеріалами справи підтверджується, що також не заперечується сторонами поставка відповідачем на підставі видаткової накладної № 68 від 14.08.2017р. та прийняття позивачем Клину фрикційний чавунний у кількості 1 250,00 шт. на суму 628 500,00 грн.

Як вказувалось вище, відповідно до п. 5.2 Договору заявка направляється постачальнику поштою або передається нарочно під особистий підпис представника постачальника.

Судом встановлено, що 12.10.2017р. позивач направив (докази направлення у матеріалах справи) на адресу відповідача, яка вказана у Договорі (03067, м. Київ, вул. Машинобудівна, буд. 46), заявку №НХ-4/2168 від 10.10.2017р., в якій просив відповідача відвантажити Клин фрикційний чавунний у кількості 1 810 шт. на адресу Київського головного матеріального складу (Київська обл., Броварський р-н, ст. Бобрик, с. Шевченкове, вул. Польова, 5).

За даними з офіційного сайту ПАТ "Укрпошта" за ідентифікатором відстеження пересилання поштового відправлення 0103027087586, судом встановлено, що вказана заявка була отримана відповідачем 24.10.2017р.

За умовами п. 5.1. Договору товар повинен бути поставлений постачальником не пізніше 10 робочих днів від дня отримання постачальником заявки покупця.

Таким чином, враховуючи отримання 24.10.2017р. заявки №НХ-4/2168 від 10.10.2017р. відповідачем та строки поставки товару, встановлені у п. 5.1. Договору, суд дійшов висновку, що відповідач повинен був поставити позивачу товар (Клин фрикційний чавунний у кількості 1 810 шт., загальною вартістю 910 068,00 грн.) у строк до 07.11.2017 включно.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 664 Цивільного кодексу України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар.

Як передбачено в п. 5.3. Договору товар постачається за рахунок та транспортом постачальника на склад покупця на умовах DDP (Київський головний матеріальний склад: 07434, Київська обл., Броварський р-н, ст. Бобрик, с. Шевченкове, вул. Польова, 5 або інші підрозділи покупця, вказані в заявці на поставку товару) відповідно до Інкотермс 2010.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується з положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як встановлено судом, відповідач свої зобов'язання щодо поставки обумовленого договором товару належним чином не виконав, в тому числі й станом на час розгляду справи в суді, чим порушив умови укладеного з позивачем договору.

Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

Відповідно до ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

У відповідності до норм частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Згідно з ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно з п. 7.3.1. Договору за несвоєчасну поставку товару постачальник сплачує покупцю штраф у розмірі 20% від суми непоставленого в строк товару.

Таким чином, умовами Договору сторони погодили, що за несвоєчасну поставку товару відповідач сплачує позивачу штраф у розмірі 20% від суми непоставленого в строк товару.

Як встановлено судом, відповідачем було прострочено виконання обов'язку з поставки товару за Договором на суму 910 068,00 грн. Отже, має місце несвоєчасне виконання обов'язку (порушення строку виконання) з поставки товару, обумовленого договором.

Таким чином, судом визнаються обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафу, нарахованого на підставі п. 7.3.1. Договору у розмірі 20% від суми непоставленого в строк товару, тобто 182 013,60 грн. (910 068,00 грн. х 20%).

Факт направлення відповідачу заявки №НХ-4/2168 від 10.10.2017р. на поставку товару (Клин фрикційний чавунний у кількості 1 810 шт., загальною вартістю 910 068,00 грн.), підтверджується належними засобами доказування, а саме описом вкладення у цінний лист та фіскальним чеком № 7289 від 12.10.2017р., факт отримання заявки підтверджується даними з офіційного сайту ПАТ "Укрпошта" за ідентифікатором відстеження пересилання поштового відправлення 0103027087586.

З цих підстав, судом визнаються необґрунтованими та такими, що не заслуговують на увагу суду посилання відповідача на те, що письмова заявка № НХ-4/2168 від 10.10.2017р. на поставку товару «Клин фрикційний чавунний» в кількості 1 810 шт. на суму 910 068,00 грн. на його адресу не надходила.

Доказів на підтвердження виконання наданої відповідачем заявки позивача №НХ-Н/1483 від 28.07.2017р. на відвантаження товару «Клин фрикційний чавунний» в кількості 3 060 шт. (кількість штук товару визначена у Специфікації № 1 (Додаток № 1)) суду також не надано, а щодо поставки товару та відповідно отримання позивачем товару на підставі видаткової накладної № 68 від 14.08.2017р. у кількості 1 250,00 шт. на суму 628 500,00 грн., суд відзначає, що позивачем факт здійснення такої поставки обумовлюється та не заперечується, натомість нарахування штрафу у розмірі передбаченому п. 7.3.1. Договору позивачем здійснюється на суму непоставленого товару 910 068,00 грн.

За приписами ст. ст. 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

За таких обставин, дослідивши всі обставини справи, перевіривши їх наявними доказами, судом встановлено, що позовні вимоги в справі №910/471/18 підлягають задоволенню в повному обсязі та до стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума штрафу в розмірі 182 013,60 грн.

Судовій збір в розмірі 2 730,20 грн., відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 232, 233, 237-238, 240-241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "УВК "Метал-Мейк" (ідентифікаційний код 39939419, адреса: 01042, м. Київ, вул. І.Кудрі, буд. 37-А, нежиле прим. № 2) на користь Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (ідентифікаційний код 40075815, адреса: 03680, м. Київ, вул. Тверська, буд. 5) в особі Регіональної філії "Південно-західна залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (ідентифікаційний код 40081221, адреса: 01601, м. Київ, вул. Лисенка, буд. 6) 182 013,60 грн. (сто вісімдесят дві тисячі тринадцять гривень 60 коп.) штрафу та 2 730,20 грн. (дві тисячі сімсот тридцять гривень 20 коп.) судового збору.

3. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

4. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 15.03.2018р.

Суддя С.М. Морозов