Рішення № 72760638, 12.03.2018, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

12.03.2018Справа № 910/22265/17

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «УБМ-ГРУП»доТовариства з обмеженою відповідальністю «Сієнто»простягнення 665 808,80 грн.Суддя Босий В.П.

при секретарі судового засідання Єрмак Т.Ю.

Представники сторін:

від позивача:Онопрієнко О.П.;від відповідача:не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «УБМ-ГРУП» (надалі - ТОВ «УБМ-ГРУП») звернулося до господарського суду міста Києва із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сієнто» (надалі - ТОВ «Сієнто») про стягнення 665 808,80 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем було оплачено вартість товару згідно договору купівлі-продажу № 0206-17 від 02.06.2017, а відповідачем належним чином зобов'язання по поставці товару не виконано, в зв'язку з чим позивач просить повернути на його користь суму попередньої оплати у розмірі 488 174,00,00 грн., а також заявляє про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 177 634,80 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.12.2017 порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 15.01.2018.

У зв'язку з тим, що з 15.12.2017 введено в дію зміни до Господарського процесуального кодексу України, ухвалою господарського суду міста Києва від 15.01.2018 ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 12.02.2018.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.02.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті за правилами загального позовного провадження на 12.03.2018.

Представник позивача в судове засідання з'явився, надав пояснення по суті спору, позов підтримав та просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, відзив на позов не подав, про причини неявки суду не повідомив, хоча про місце і час розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується повідомлення про вручення поштового відправлення № 0103044208141, № 0103040766212 та № 0103040770180.

Частиною 8 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.01.2018 судом встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву - протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення такої ухвали.

Як вбачається із повідомлення про вручення поштового відправлення № 0103040766212, ухвалу суду від 15.01.2018 відповідач отримав 24.01.2018.

Таким чином, з моменту отримання відповідачем ухвали від 15.01.2018, відповідач своїм правом не скористався, відзив на позов у встановлений судом строк не подав.

Пунктом 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України визначено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

За таких обставин, оскільки відповідача було належним чином повідомлено про дату, час і місце судового засідання, суд вважає, що неявка представника відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду справи по суті.

У судовому засіданні 12.03.2018 відповідно до приписів ч. 1 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

02.06.2017 між ТОВ «Сієнто» (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «У.Б.К.», правонаступником якого є ТОВ «УБМ-ГРУП» (покупець) був укладений договір купівлі-продажу № 0206-17 (надалі - «Договір»), відповідно до п. 1.1 якого продавець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, поставляти покупцю (передавати у власність) обрізні пиломатеріали (сосна), а покупець зобов'язується приймати товар та оплатити його вартість згідно умов договору.

Пунктом 2.1 Договору передбачено, що поставка товару здійснюється партіями, в кількості, якості, місце та строк узгоджений сторонами у специфікації.

Згідно з п.п. 3.1, 3.2 Договору покупець оплачує товар за цінами, в термін та на умовах узгоджених сторонами у специфікації.

Згідно умов договору, сторонами підписані Специфікація № 1 від 02.06.2017 на суму 500 000,00 грн., Специфікація № 2 від 24.07.2017 на суму 268 174,00 грн. та Специфікація № 3 від 26.09.2017 на суму 120 000,00 грн.

Пунктами 4 та 5 Специфікації № 1 від 02.06.2017 сторонами узгоджений терпін оплати - до 07.06.2017, на умовах 100% передоплати, а також узгоджений термін постачання - до 16.06.2017.

На виконання умов Договору та Специфікації № 1 від 02.06.2017, платіжним дорученням № 3509 від 02.06.2017 позивачем сплачено відповідачу передоплату у розмірі 500 000,00 грн.

Пунктами 4 та 5 Специфікації № 2 від 24.07.2017 сторонами узгоджений терпін оплати - до 28.07.2017, на умовах 100% передоплати, а також узгоджений термін постачання - до 24.08.2017.

На виконання умов Договору та Специфікації № 2 від 24.07.2017, платіжним дорученням № 3956 від 27.07.2017 позивачем сплачено відповідачу передоплату у розмірі 268 174,00 грн.

Пунктами 20 та 21 Специфікації № 3 від 26.09.2017 сторонами узгоджений терпін оплати - до 02.10.2017, на умовах 100% передоплати, а також узгоджений термін постачання - до 31.10.2017.

На виконання умов Договору та Специфікації № 3 від 26.09.2017, платіжним дорученням № 4357 від 28.09.2017 позивачем сплачено відповідачу передоплату у розмірі 120 000,00 грн.

Відповідачем оплачений товар позивачу не поставлено, однак повернуто частину передоплати у розмірі 400 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 89 від 31.07.2017 та банківською випискою з рахунку позивача.

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем зобов'язання по поставці товару, у зв'язку з чим позивач вказує на існування заборгованості у розмірі 488 174,00 грн.

Укладений сторонами договір є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно із ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Матеріалами справи (платіжні доручення № 3509 від 02.06.2017, № 3956 від 27.07.2017 та № 4357 від 28.09.2017) підтверджується перерахування позивачем на рахунок відповідача вартості передоплати за товар у розмірі 888 174,00 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, за Специфікацією № 1 від 02.06.2017 відповідач мав поставити позивачу товар до 16.06.2017, за Специфікацією № 2 від 24.07.2017 - до 24.08.2017, за Специфікацією № 3 від 26.09.2017 - до 31.10.2017.

Відповідачем оплачений товар не поставлений, а передоплату частково повернуто у розмірі 400 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 89 від 31.07.2017 та банківською випискою з рахунку позивача.

Суд відзначає, що часткове повернення передоплати свідчить про те, що відповідач в погоджені строки обов'язку з поставки оплаченого товару не виконав, а навпаки підтвердив те, що така поставка не відбудеться.

Частиною 2 статті 693 Цивільного кодексу України визначено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

28.11.2017 позивачем на адресу відповідача направлено лист про відмову від товару, припинення дії Договору та повернення сплачених грошових коштів, що підтверджується фіскальним чеком № 6235 від 28.11.2017 на описом вкладення у цінний лист № 420911190191.

Таким чином, у відповідача виникло грошове зобов'язання по поверненню позивачу передоплати у розмірі 488 174,00 грн., а строк його виконання настав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача 488 174,00 грн. згідно ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України. Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідачем обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

За таких обставин, позовні вимоги ТОВ «УБМ-ГРУП» про стягнення з ТОВ «Сієнто» заборгованості у розмірі 488 174,00 грн. є правомірними та обґрунтованими.

Також, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 177 634,80 грн. за невиконання умов з поставки товару за Договору.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений строк свого обов'язку по поставці товару не виконав, допустивши прострочення виконання зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням зобов'язання (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

За змістом ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно з п. 4.4 Договору покупець має право, при порушенні продавцем строків поставки, в односторонньому порядку припинити дію договору, вимагати від продавця повернення сплачених коштів та сплати штрафних санкцій в розмір 20 % від вартості товару узгодженій у відповідній специфікації.

Враховуючи, що судом встановлено факт порушення виконання зобов'язання з поставки товару за Договором, а розрахунок позивача є арифметично вірним, то правомірним є стягнення з відповідача штрафу у розмірі 177 634,80 грн.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність повного задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у розмірі 488 174,00 грн. та штрафу у розмірі 177 634,80 грн.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 129, 233, 237-240 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «УБМ-ГРУП» задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сієнто» (04053, м. Київ, провулок Бехтерівський, будинок 4, літ. А, нежиле приміщення 19; ідентифікаційний код 39374960) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УБМ-ГРУП» (04209, м. Київ, вул. Лебединська, будинок 2 літера А; ідентифікаційний код 39907319) заборгованість у розмірі 488 174 (чотириста вісімдесят вісім тисяч сто сімдесят чотири) грн. 00 коп., 20 % штрафу у розмірі 177 634 (сто сімдесят сім тисяч шістсот тридцять чотири) грн. 80 коп. та судовий збір у розмірі 9 987 (дев'ять тисяч дев'ятсот вісімдесят сім) грн. 19 коп. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 16.03.2018.

Суддя В.П. Босий