Рішення № 72760574, 15.03.2018, Старовижівський районний суд Волинської області

Справа № 168/95/18

Провадження № 2/168/74/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 березня 2018 року смт. Стара Вижівка

Старовижівський районний суд Волинської області в складі:

головуючого-судді Назарука О.В.,

секретар судових засідань – ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Стара Вижівка матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Любохинівської сільської ради Старовижівського району Волинської області про визнання права власності в порядку спадкування,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 звернулись з позовом до Любохинівської сільської ради про визнання права власності в порядку спадкування на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться в с.Любохини по вул. Зелена, 12, Старовижівського району Волинської області.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 16 січня 2015 року померла їх мати та дружина ОСОБА_5 За життя вона заповіту не складала. ОСОБА_2 та ОСОБА_3 прийняли спадщину шляхом спільного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини, а ОСОБА_4 шляхом подання нотаріусу заяви про прийняття спадщини за згодою спадкоємців. Позивачі зазначають, що прийняли спадщину, однак нотаріусом було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину через відсутність у спадкодавця правовстановлюючих документів на спадковий житловий будинок.

Позивачі в судове засідання не з’явилися, подали суду, кожен зокрема, заяви з проханням розглядати справу за їх відсутності, позовні вимоги підтримують.

Представник Любохинівської сільської ради Старовижівського району Волинської області в судове засідання не з’явився, подав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, проти задоволення позову не заперечив.

Враховуючи, що особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з’явились, суд розглядає справу в порядку, встановленому частиною 2 статті 247 ЦПК України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, дослідивши та оцінивши докази, приходить до висновку про те, що позов підставний та підлягає до задоволення з огляду на таке.

Відповідно до вимог статтей 1216, 1217 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Статтями 1268, 1269, 1270 ЦК України визначено, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто. Особа, яка подала заяву про прийняття спадщини, може відкликати її протягом строку, встановленого для прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року передбачено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду з правилами позовного провадження.

Судом, з матеріалів справи та наданої в судове засідання нотаріусом спадкової справи № 90/2017, заведеної після смерті ОСОБА_5, встановлені наступні обставини.

Спадкодавець ОСОБА_5 померла 16 січня 2015 року (аркуш справи 7). За життя ОСОБА_5 заповіту не складала, позивачі по справі є спадкоємцями І черги за законом. Відповідно до заяв, наявних в матеріалах спадкової справи ОСОБА_2 та ОСОБА_3 прийняли спадщину шляхом спільного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини, а ОСОБА_4 шляхом подання нотаріусу заяви про прийняття спадщини за згодою спадкоємців. Інших спадкоємців за заповітом, за законом, чи таких, що мають право на обов’язкову частку у спадщині після смерті ОСОБА_5 немає.

Таким чином судом встановлено, що позивачі в установленому законом порядку прийняли спадщину, однак не можуть отримати свідоцтво про право на спадщину за законом на спадкове майно, зокрема житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться в с.Любохини по вул. Зелена, 12, Старовижівського району Волинської області, через відсутність у спадкодавця правовстановлюючих документів, про що державним нотаріусом винесена відповідна постанова (аркуш справи 6).

Відповідно до статті 392 ЦК України власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно з довідкою Любохинівської сільської ради Старовижівського району Волинської області від 17 серпня 2017 року № 1154 (аркуш справи 12) та випискою з погосподарської книги №3 за 2011-2015 роки Любохинівської сільської ради (аркуш справи 13) підтверджується право спадкодавця ОСОБА_5 на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться в с.Любохини по вул. Зелена, 12, Старовижівського району Волинської області.

Позивачами виготовлено Технічний паспорт на садибний (індивідуальний) житловий будинок № 12 по вул. Зелена в с.Любохини Старовижівського району Волинської області (аркуш справи 14-16).

Із заяви, поданої відповідачем до суду убачається, що Любохинівській сільській раді Старовижівського району Волинської області було відомо про відкриття спадщини, позовні вимоги визнаються. Дані обставини, в силу вимог статті 206 ЦПК України, серед інших, є підставою для задоволення позову, оскільки визнання позову не суперечить закону та не порушує права, свободи та інтереси інших осіб.

Таким чином суд приходить до переконання, що зазначений житловий з господарськими будівлями та спорудами будинок входить до складу спадщини, на яку у позивачів виникло право після смерті спадкодавця ОСОБА_5 (в силу вимог статті 1218 ЦК України), а тому у є всі законні підстави для визнання за ними права власності на це майно в порядку спадкування.

Враховуючи зазначені вище обставини справи та правові норми, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність визнання за позивачами ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 права власності в порядку спадкування за законом на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться в с.Любохини по вул. Зелена, 12 Старовижівського району Волинської області, що залишилося після ОСОБА_5, яка померла 16 січня 2015 року.

Керуючись статтями 392, 1216, 1217, 1218, 1223, 1268, 1269, 1270 ЦК України, статтями 11, 13, 200, 206, 229, 247, 352-355 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, в порядку спадкування право власності на 1/3 житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходяться в с.Любохини по вул. Зелена, 12, Старовижівського району Волинської області.

Визнати за ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, в порядку спадкування право власності на 1/3 житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходяться в с.Любохини по вул. Зелена, 12 Старовижівського району Волинської області.

Визнати за ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, в порядку спадкування право власності на 1/3 житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходяться в с.Любохини по вул. Зелена, 12 Старовижівського району Волинської області.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя ОСОБА_6