Рішення № 72759633, 15.03.2018, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/608/18

Провадження № 2/161/1148/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

15 березня 2018 року місто Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого – судді Черняка В.В.

за участю секретаря судового засідання – Новаковської В.В.,

позивача – ОСОБА_1,

представника позивача – ОСОБА_2,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача – ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Кредо», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача – ОСОБА_3 про стягнення страхового відшкодування за завдану шкоду здоров’ю,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до суду з позовом до відповідача, зазначаючи, що 23.03.2014 року, близько 20:30 год., водій ОСОБА_3, рухаючись автомобілем RENAULT TRAFIK, державний номерний знак НОМЕР_1, в салоні якого вона знаходилась, зі сторони міста Дубно Рівненської області в напрямку міста Луцька Волинської області, виконуючи маневр лівого повороту на перехресті, не врахував дорожньої обстановки, не надав переваги зустрічному транспорту, виїхав на зустрічну смугу, і допустив зіткнення з автомобілем FIAT SCUDO. Вироком Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 20.04.2015 року ОСОБА_3 визнано винним у ДТП. Внаслідок ДТП вона отримала тілесні ушкодження у зв’язку з чим тривалий час знаходилась на стаціонарному лікуванні. На лікування та відновлення здоров’я в результаті отриманих челюсно-лицевих ушкоджень витратила грошові кошти у розмірі 118 032, 00 грн.

На час ДТП цивільно-правова відповідальність водія автомобіля ОСОБА_3 була застрахована у ТДВ «Страхова компанія «Кредо» відповідно до договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Пунктами 9.3., 9.5 статті 9 ЗУ «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що страхова сума за шкоду, завдану життю і здоров'ю потерпілих, становить 100 000, 00 грн. на одного потерпілого. Позивач зазначила, що у 2015 році вона зверталась до страховика щодо виплати страхового відшкодування, однак їй було відмовлено з посиланням на те, що ОСОБА_3 їй особисто було виплачене відшкодування. Вказує, що дана обставина не відповідає дійсності, її відмова від майнових претензій до ОСОБА_3 пояснюється намірами звертатись за страховим відшкодуванням.

З врахуванням зазначеного, просила суд стягнути з відповідача на її користь страхове відшкодування, пов'язане із витратами на лікування у розмірі 100 000, 00 грн., на відповідача покласти витрати по сплаті судового збору.

В судовому засіданні позивач та її представник підтримали позовні вимоги та просили їх задовольнити. Не заперечували проти заочного розгляду справи на підставі наявних доказів.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився. У письмовому відзиві вважає позов безпідставним, посилаючись на те, що згідно вироку Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 20.04.2015 року у справі № 559/3718/14-к потерпіла (позивач у справі) власноручно написала розписку про відсутність претензій щодо отримання нею тілесних ушкоджень, оскільки матеріальна та моральна шкода їй відшкодована в повному обсязі.

Третя особа ОСОБА_3 в письмових поясненнях та допитаний особисто в судовому засіданні в якості свідка підтвердив, що коштів ОСОБА_1 не сплачував. Розписка про відшкодування ним майнової шкоди та відсутності претензій написана ОСОБА_1 за порадою слідчого, оскільки вона повідомила про намір звертатись до страхової компанії.

За погодженням позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, відповідно до статті 280 ЦПК України.

Заслухавши пояснення позивача, його представника, дослідивши письмові докази у справі, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 23.03.2014 року, близько 20:30 год., водій ОСОБА_3, рухаючись автомобілем RENAULT TRAFIK, державний номерний знак НОМЕР_1, в салоні якого вона знаходилась, зі сторони міста Дубно Рівненської області в напрямку міста Луцька Волинської області, виконуючи маневр лівого повороту на перехресті, не врахував дорожньої обстановки, не надав переваги зустрічному транспорту, виїхав на зустрічну смугу, і допустив зіткнення з автомобілем FIAT SCUDO. Позивач, будучи пасажиром автомобіля RENAULT TRAFIK, отримала тілесні ушкодження.

Вироком Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 20.04.2015 року у справі № 559/3718/14-к ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, а саме, у вказаній ДТП.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди позивачу – ОСОБА_1 була заподіяна матеріальна шкода. У зв'язку із отриманими під час ДТП травмами позивач була змушена проходити тривале лікування у Волинській обласній клінічній лікарні, де їй встановлено діагноз: перелом альвеорального паростку нижньої щелепи на рівні 31; 32; 33 зубів, травматичний вивих 43; 42; 41 зубів, перелом коронок 23; 24; 25 зубів та ін. ушкодження. Для відновлення свого здоров'я витратила грошові кошти у розмірі 118 032, 00 грн., що підтверджується наданими позивачем копіями квитанцій (а.с. 11-27).

Судом встановлено, що на час ДТП цивільно-правова відповідальність водія автомобіля RENAULT TRAFIK, державний номерний знак НОМЕР_1, ОСОБА_3 була застрахована у ТДВ «Страхова компанія «Кредо» відповідно до договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Згідно зі статтею 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, які її завдала.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України, відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Правові відносини у сфері страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та відшкодування шкоди, заподіяної майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України регулюється спеціальним законодавчим актом - Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Зокрема, ст. 6 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров’ю та/або майну потерпілого.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров’ю, майну третьої особи.

Пунктом 9.3. статті 9 ЗУ «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що страхова сума за шкоду, завдану життю і здоров'ю потерпілих, становить 100 000, 00 грн. на одного потерпілого.

Позивач у 2015 році звернулась до страховика - ТДВ «Страхова компанія «Кредо» з метою отримання страхового відшкодування, однак їй було відмовлено з посиланням на те, що ОСОБА_3 їй особисто було виплачене таке відшкодування.

Як встановлено з пояснень позивача та третьої особи ОСОБА_3 коштів позивачу не відшкодовано, розписка про відсутності претензій до ОСОБА_3 написана ОСОБА_1, оскільки вона мала намір звертатись до страхової компанії.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що саме ТДВ «Страхова компанія «Кредо» має нести обов'язок за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів щодо відшкодування шкоди, заподіяної позивачеві внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до частини 1 статті 24 цього Закону у зв'язку з лікуванням потерпілого відшкодовуються обґрунтовані витрати, пов'язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням, протезуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров'я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та придбанням лікарських засобів.

Оскільки судом встановлено, що позивач проходила тривале лікування у закладі охорони здоров'я, витратила власні грошові кошти для відновлення свого здоров'я в сумі 118 032, 00 грн., що підтверджено відповідними доказами, суд вважає, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума страхового відшкодування, пов'язаного з витратами позивача на лікування та з врахуванням приписів п. 9.3. ст. 9 ЗУ «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у розмірі 100 000, 00 грн.

Оскільки позивач на підставі ст.5 Закону України «Про судовий збір» звільнена від сплати судового збору, на відповідача покладаються судові витрати по сплаті судового збору відповідно до ст.141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 77, 78, 263-265, 280-282 ЦПК України, на підставі ст.ст. 979, 1166, 1187 ЦК України, Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Кредо» в користь ОСОБА_1 100 000 (сто тисяч) грн. страхового відшкодування.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Кредо» в доход держави 1000 (одну тисячу) гривень судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте Луцьким міськрайонним судом за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 16.03.2018 року

Суддя Луцького міськрайонного суду Черняк В.В.