Ухвала суду № 72759460, 16.03.2018, Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області

Справа № 138/626/18

Провадження №:1-в/138/39/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2018 року м.Могилів-Подільський

Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючого, судді Ясінського Ю.А.,

з участю: секретаря судового засідання Стафійчук Н.А.,

прокурора Радька С.Б.,

представника Могилів-Подільської ВК-114 Боднара С.М.,

засудженого ОСОБА_2,

захисника Рудого В.А.,

розглянувши у відкритому дистанційному судовому засіданні в залі судових засідань Могилів-Подільського міськрайонного суду, в режимі відеоконференцїї з Державною установою «Могилів-Подільська виправна колонія (№114)», клопотання засудженого ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Миколаїв, громадянина України, з середньо-технічною освітою, неодруженого, до засудження жителя АДРЕСА_1 до засудження займався підприємницькою діяльністю, раніше не судимого, засудженого вироком Апеляційного суду м.Києва від 29.01.2007 за п.4, 6 ч.2 ст.115, ч.4 ст.187 КК України до 15 років позбавлення волі з конфіскацією всього особистого майна. Ухвалою Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 18.02.2016 зараховано в строк відбування покарання строк попереднього ув'язнення з 23.06.2006 по 24.04.2007 включно відповідно до ч.5 ст.72 КК України, про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання

ВСТАНОВИВ:

26.02.2018 до Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області надійшло клопотання засудженого ОСОБА_2 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, мотивоване тим, що засуджений, який відбуває покарання в місцях позбавлення волі з 23.06.2006, в тому числі з 15.05.2007 в Державній установі «Могилів-Подільська виправна колонія (№114)», сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.

В судовому засіданні засуджений ОСОБА_2 клопотання підтримав, просив звільнити його умовно-достроково на невідбутий строк покарання. Зазначив, що він довів своє виправлення, оскільки усі його стягнення вже погашені, він має 3 заохочення, приймає активну участь у соціальних програмах з виховання, проводить служіння в церкві установи.

Захисник підтримав копотання засудженого.

Прокурор та представник ВК-114 вважають, що клопотання засудженого не підлягає задоволенню.

Заслухавши клопотання засудженого, думки захисника, представника ВК-114 та прокурора, дослідивши зміст клопотання з доданими матеріалами та матеріали особової справи засудженого, суд дійшов висновку, що в поданні слід відмовити з наступних підстав.

Так, вироком Апеляційного суду м.Києва від 29.01.2007 ОСОБА_2 засуджено за п.4, 6 ч.2 ст.115, ч.4 ст.187 КК України до 15 років позбавлення волі з конфіскацією всього особистого майна. Ухвалою Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 18.02.2016 зараховано в строк відбування покарання строк попереднього ув'язнення з 23.06.2006 по 24.04.2007 включно відповідно до ч.5 ст.72 КК України. Станом на 16.03.2018 він відбув 3/4 строку - 13 років 10 місяців 22 дні, до відбуття залишилось 1 рік 1 місяць 8 днів.

Згідно характеристики ОСОБА_2 приймає участь у суспільному житті установи, програмах диференційованого виховного впливу, підтримує соціально-корисні зв'язки з матір'ю шляхом особистих побачень, отримує від неї посилки та передачі, що позитивно впливає на процес його виправлення.

Разом з тим, за час відбування покарання характеризується наступним чином: за допущені порушення порядку відбування покарання ОСОБА_2 мав 22 стягнення (в 2007-2014 роках), при цьому 6 разів поміщався до ДІЗО та 1 раз до ПКТ. Після цього ОСОБА_2 3 рази (в 2014-2017 роках) заохочувався за сумлінну поведінку та ставлення до праці, а також за дотримання правил трудового розпорядку та вимог безпеки праці. При цьому ОСОБА_2 досі перебуває на профілактичному обліку в установі як схильний до конфліктних ситуацій. 15.02.2018 комісією ВК-114 було відмовлено ОСОБА_2 в умовно-достроковому звільненні від відбування покарання, у зв'язку з тим, що він не довів свого виправлення.

Усе вказане свідчить, що ОСОБА_2 лише став на шлях виправлення, що дозволить йому претендувати на застосування вимог ст.82 КК України, і жодним чином ще не довів свого виправлення, як цього вимагає ст.81 КК України.

Крім того, відповідно до ч.1 ст.539 КПК України питання, які виникають під час та після виконання вироку, вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.

Разом з тим, згідно ч.3 ст.154 КВК України стосовно засудженого, щодо якого відповідно до статей 81, 82 КК України може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання або заміна невідбутої частини покарання більш м'яким, орган або установа виконання покарань у місячний термін надсилає клопотання до суду у порядку, встановленому кри-мінальним процесуальним законодавством. Адміністрація органу або установи виконання по-карань після відбуття засудженим установленої КК частини строку покарання зобов'язана в мі-сячний термін розглянути питання щодо можливості представлення його до умовно-дострокового звільнення від відбування покарання або до заміни невідбутої частини покарання більш м'яким. Таким чином, нормами КВК України визначено суб'єкта звернення до суду з відповідним поданням: орган або установа виконання покарань.

За правилами ст.154 КВК України засуджений та його захисник не наділені правом са-мостійно подавати клопотання про застосування умовно-дострокового звільнення від відбування покарання або заміни більш м'яким. При цьому положення ст.539 КПК України щодо визначення суб'єктів звернення до суду в порядку виконання вироку є загальною нормою, в якій вказані усі суб'єкти, які можуть звернутися до суду на підставі ст.537 КПК України, однак щодо кожного конкретного положення ст.537 КПК України необхідно виходити з норм інших законодавчих актів, які регламентують розгляд цих конкретних питань, що виникають під час виконання вироку. В контексті розгляду клопотань про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання або заміну невідбутої частини покарання більш м'яким, таким суб'єктом є адміністрація установи виконання покарань та спостережна комісія виконавчого органу місцевої ради або служби у справах неповнолітніх.

Враховуючи наведене, клопотання про умовно-дострокове звільнення, подані засуджени-ми та їх захисниками не підлягають задоволенню з огляду на неможливість у визначений зако-нодавством спосіб встановити факт того, що засуджений став на шлях виправлення (ст. 81 КК).

Разом з тим питання про можливість розгляду та задоволення відповідного клопотання, поданого засудженим залежить від таких обставин, як: виконання/невиконання органом або установою виконання покарань обов'язків, визначених ч.3 ст.154 КВК України, встановлення під час судового розгляду факту бездіяльності суб'єктів, визначених у ч.3 ст.154 КВК України щодо своєчасності звернення до суду із відповідним поданням про умовно-дострокове звільнення засудженого або заміни призначеного судом покарання більш м'яким, що порушує права засудженого на вирішення питання про можливість застосування умовно-дострокового звіль-нення від відбування покарання чи заміни покарання більш м'яким.

Така позиція викладена Вищим спеціалізованим судом України в узагальненні судової практики розгляду судами деяких питань, які вирішуються судом під час виконання вироків.

Як встановлено судом з матеріалів особової справи на засудженого ОСОБА_2 протоколом №3 15.02.2018 йому відмовлено в клопотанні перед судом про умовно-дострокове звільнення, у зв'язку з тим, що засуджений не став на шлях виправлення. З вказаним рішенням комісії та правом звернення до суду засуджений ознайомлений, однак жодним чином його не оскаржив.

Таким чином, вказане рішення комісії Могилів-Подільської ВК № 114 прийняте вчасно, і відсутній факт бездіяльності вказаного суб'єкта, що з огляду на викладене виключає підстави для звернення засудженого чи його захисника з даним клопотанням та його задоволення судом.

Разом з тим, ОСОБА_2 та його захисник вправі згідно ч.1 п.13-1 ст.537, ч.9 ст.539 КПК України оскаржити рішення, дії чи бездіяльність адміністрації установи виконання покарань в порядку адміністративного судочинства.

Керуючись ст.81 КК України, ст.369-372, ст.537 ч.1 п.2, ст.539 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Вінницької області протягом 7 днів з дня її проголошення.

Суддя Ю.А.Ясінський