Ухвала суду № 72758653, 28.02.2018, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2018 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:

головуючого судді Глиняного В.П.

суддів Масенка Д.Є., Присяжнюка О.Б.

за участі секретаря Зайчишиної Т.В..

прокурора Попадин Я.І.

представника

ТОВ «ГАЗ ПОСТАЧАННЯ» Карнарук А.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу директора ТОВ «ГАЗ ПОСТАЧАННЯ» ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 12 січня 2018 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою задоволено клопотання прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих слідчого відділу управління з розслідування злочинів, вчинених на тимчасово окупованих територіях ГПУ Рудько А.В. та накладено арешт на майно ТОВ «ГАЗ ПОСТАЧАННЯ», а саме: на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку НОМЕР_1 (українська гривня, російський рубль, долар США, євро), який обслуговується в ПАТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» (МФО 305749), розташований за адресою: вул. Мечникова, 3 в м. Київ,та зупинено видаткові операції з коштами, які надійшли на зазначений рахунок і вже знаходяться на ньому, окрім здійснення обов'язкових платежів до бюджету та випрати заробітної плати.

В ухвалі слідчий суддя вказав, що клопотання прокурора містить достатньо правових підстав для його задоволення у відповідності до вимог ст. 170 КПК України враховуючи наведені в ньому правові підстави, а саме, що грошові кошти які розміщені на банківському рахунку товариства набуті в наслідок незаконної діяльності та є доказом вчинення кримінальних правопорушень

Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді директор ТОВ «ГАЗ ПОСТАЧАННЯ» ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали та скасувати ухвалу слідчого судді постановивши нову, якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого.

Апелянт зазначає про незаконність прийнятого рішення, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та неповному судового розгляду та

Зазначає, що слідчим суддею належним чином не досліджено обставини справи, які слугували прийняттю незаконного рішення. Зокрема, між ТОВ «ГАЗ ПОСТАЧАННЯ» та ТОВ «Дніпроолія» було укладено договір поставки сільськогосподарської продукції. Разом з тим, ТОВ «Газ постачання» повернуто отриману продукцію та ніяких розрахунків не проводилось, про що було зазначено у податковій звітності.

Також апелянт додає, що у кримінальному провадженні відсутні заподіянізбитки, а матеріали справи не містять достатніх доказів того, що грошові кошти розміщені на банківському рахунку отримані внаслідок вчинення злочину, так як від ТОВ «Дніпроолія» не було отримано ніяких коштів.

Також апелянт додає, що за наслідками розслідування кримінального провадження № 42015000000002519, з якого було виділено кримінальне провадження № 42017000000004251, процесуальним керівником було прийнято рішення про закриття кримінального провадження у зв'язку з відсутність складу злочину у діях службових осіб ТОВ «Дніпроолія».

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника власника майна, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, позицію прокурора, щодо законності прийнятого слідчим суддею рішення, дослідивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга директора ТОВ «ГАЗ ПОСТАЧАННЯ» ОСОБА_2підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, Генеральної прокуратури України проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42017000000004251 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.11.2017 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 364-1 КК України.

У ході здійснення досудового розслідування, як зазначає прокурор, встановлено ряд ризикових та пов'язаних між собою суб'єктів господарювання, службові особи яких, при здійсненні фінансово-господарських операцій здійснюють підміну позицій товарних груп та задіяні у схемах формування ризикового податкового кредиту з податку на додану вартість. Такі їхні дії спрямовані на умисне ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів, що входять в систему оподаткування та подальшого ненадходження до державного бюджету грошових коштів в особливо великих розмірах.

Досудовим розслідуванням встановлено, що службові особи ТОВ «Дніпроолія» за попередньою змовою із службовими особами групи підприємств, підконтрольних «Nadezhda Limited» (Британія), в тому числі і ТОВ «ГАЗ ПОСТАЧАННЯ» (код 41046125) та колом інших суб'єктів господарської діяльності, ухиляються від сплати податків в особливо великих розмірах, здійснюючи операції, пов'язані з нетиповим експортом, за договором комісії, шляхом укладення нікчемних правочинів, пов'язаних із придбанням товарно-матеріальних цінностей у ризикових підприємств з ознаками фіктивності, у тому числі, які знаходяться на територіях так званих ЛНР та ДНР.

Прокурор відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих слідчого відділу управління з розслідування злочинів, вчинених на тимчасово окупованих територіях ГПУ РудькоА.В. звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м.Києва з клопотанням про арешт майна ТОВ «ГАЗ ПОСТАЧАННЯ», а саме: на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку НОМЕР_1 (українська гривня, російський рубль, долар США, євро), який обслуговується в ПАТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» (МФО 305749), з метою недопущення втрат Бюджету, припинення кримінального правопорушення, забезпечення можливості для подальшої конфіскації майна або забезпечення цивільного позову в разі його задоволення, а також вказуючи, що грошові кошти, які знаходяться на банківських рахунках, набуті внаслідок незаконної діяльності та є доказом кримінального правопорушення.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 12 січня 2018 року клопотання задоволено, проте з таким рішенням слідчого судді погодитися неможливо, з огляду на такі обставини.

При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки, згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Однак, зазначених вимог закону слідчий суддя та прокурор не дотрималися.

Як вбачається з матеріалів провадження, прокурор звертаючись до суду із клопотанням про арешт майна зазначив, що метою накладення арешту на майно є забезпечення збереження речових доказів, забезпечення спеціальної конфіскації, забезпечення можливої конфіскації майна, а також забезпечення у подальшому можливості заявлення цивільного позову

Згідно положень ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Виходячи з положень наведеної норми права, матеріальні об'єкти, які, на переконання органу досудового розслідування, мають одну або декілька ознак наведених в ст. 98 КПК України можуть набути статусу речового доказу за рішенням слідчого. Відсутність постанови про визнання майна речовим доказом, як окремого процесуального документа, який фіксує висновок слідчого про набуття майном статусу речового доказу та мотиви з яких він дійшов такої думки, позбавляє слідчого суддю можливості провести аналіз та зробити висновок про наявність чи відсутність підстав для арешту майна саме з метою його збереження як речового доказу.

Орган досудового розслідування в клопотанні не надав будь якої оцінки щодо правової підстави для арешту майна - грошових коштів, достатності доказів розміру можливої конфіскації майна, спеціальної конфіскації, можливого розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням та цивільного позову, наслідків арешту майна для інших осіб. Об'єктивних підстав вважати, що грошові кошти, які знаходяться містяться на банківських рахунках ТОВ «ГАЗ ПОСТАЧАННЯ» набуті в результаті вчинення кримінального правопорушення, тобто є доказом злочину, і відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України та віднесено саме до знаряддя вчинення кримінального правопорушення, або ж містять на собі ознаки вчиненого кримінального правопорушення або ж відповідні сліди кримінального правопорушення не має.

Наведені прокурором у клопотанні про арешт майна підстави, у зв'язку з якими майно відповідає критеріям визначеним ст. 98 КПК України, не може бути визнано достатнім для висновку, що це майно є речовим доказом, оскільки, згідно положень ст. 171 КПК України, наведені прокурором у клопотанні обставини мають бути доведені доказами, доданими до клопотання.

Таким чином, слідчий, прокурор, який вважає за потрібне звернутись до слідчого судді з клопотанням про арешт майна з метою забезпечити збереження речового доказу, першочергово мав би визнати майно, на яке він просить накласти арешт, речовим доказом у кримінальному провадженні шляхом винесення про це постанови, в якій зазначити підстави для визнання майна речовим доказом, з огляду на положення ст. 98 КПК України, проте таких дій вчинено не було, з огляду на відсутність у доданих до клопотання матеріалах постанови про визнання майна речовим доказом.

Оскільки в даному кримінальному провадженні відсутні підозрювані, то підстав для накладення арешту з метою конфіскації та застосування спец конфіскації також не було

Враховуючи вищевикладене та мету клопотання органу досудового розслідування, колегія суддів вважає, що в відповідності до вимог ст. 132 КПК України прокурор не надав достатніх і належних доказів тих обставин, на які орган досудового розслідування вказує у клопотанні про арешт майна, а слідчий суддя, у відповідності до ст. 94 КПК України, належним чином не оцінив їх з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття рішення.

На підставі вищевикладених обставин, які свідчать про однобічність і необ'єктивність судового розгляду, ухвала слідчого судді підлягає скасуванню, а апеляційна скарга задоволенню з постановленням апеляційним судом нової ухвали про відмову у задоволенні клопотання прокурора як такого, що внесено до суду з порушенням вимог КПК України та за недоведеності необхідності арешту майна, який при викладених у клопотанні обставинах явно порушуватиме справедливий баланс між інтересами власників, гарантованими законом, і завданням цього кримінального провадження.

Керуючись ст. ст. 170, 171, 172 ,173, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу директора ТОВ «ГАЗ ПОСТАЧАННЯ» ОСОБА_2- задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 12 січня 2018 року, якою задоволено клопотання прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих слідчого відділу управління з розслідування злочинів, вчинених на тимчасово окупованих територіях ГПУ Рудько А.В. та накладено арешт на майноТОВ «ГАЗ ПОСТАЧАННЯ», а саме: на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку НОМЕР_1 (українська гривня, російський рубль, долар США, євро), який обслуговується в ПАТ «БАНККРЕДИТ ДНІПРО» (МФО 305749), розташований за адресою: вул. Мечникова, 3 в м. Київ, та зупинено видаткові операції з коштами, які надійшли на зазначений рахунок і вже знаходяться на ньому, окрім здійснення обов'язкових платежів до бюджету та випрати заробітної плати - скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих слідчого відділу управління з розслідування злочинів, вчинених на тимчасово окупованих територіях ГПУ Рудько А.В. про накладення арешту на майно ТОВ «ГАЗ ПОСТАЧАННЯ», а саме: на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку НОМЕР_1 (українська гривня, російський рубль, долар США, євро), який обслуговується в ПАТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» (МФО 305749), розташований за адресою: вул. Мечникова, 3 в м. Київ.

Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає.

Судді: Глиняний В.П. Масенко Д.Є. Присяжнюк О.Б.

Справа № 11-сс/796/4695/2017

Слідчий суддя суду 1-ї інстанції Соколов О.М. Доповідач: Глиняний В.П.