Рішення № 72758260, 07.03.2018, Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 464/7958/17

пр.№ 2/464/375/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01.03.2018 м.Львів

Сихівський районний суд м.Львова

у складі: головуючого - судді Мички Б.Р.

секретар судового засідання Янишин М.Б.,

позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Львові в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи ОСОБА_3, ОСОБА_4, про визнання особи такою, що втратила право користування житлом,

у с т а н о в и в:

позивач звернувся до суду із позовом, в якому просить визнати відповідача ОСОБА_2 такою, що втратила право користування квартирою № 52 в будинку № 6 по вул.Скорини, що у м.Львові. В обґрунтування позову покликається на те, що позивачу та третім особам ОСОБА_3 та ОСОБА_4-І.А., на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_1. Відповідач ОСОБА_2 у зазначеній квартирі зареєстрована з 11 лютого 2005 року як член сім’ї і проживала в ній до січня 2008 року. Проте, в січні 2008 року між позивачем та дружиною ОСОБА_2 розпався шлюб, після чого колишня дружина з неповнолітньою на той час донькою ОСОБА_2 добровільно виселилась з квартири і почали проживати в ІНФОРМАЦІЯ_1. Оскільки відповідач більше одного року в зазначеній квартирі не проживає, будь-яких домовленостей з приводу подальшого користування нею цим житлом з власниками квартири не існує, просить визнати її такою, що втратила право користування квартирою.

Ухвалою від 03.01.2018 р. у справі відкрито загальне позовне провадження.

Позивач у судовому засіданні позов підтримав з підстав, що наведені в такому.

Відповідач у судове засідання не з'явилась, про час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, у зазначений строк в ухвалі від 03.01.2018 про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі остання не надала суду відзив на позовну заяву без поважних причин.

Треті особи в судове засідання не з’явились, хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи.

На підставі ст. 280 ЦПК України, враховуючи думку позивача, суд ухвалив провести заочний розгляд справи.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи та з’ясувавши її дійсні обставини, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно дост.47 Конституції України кожен має право на житло. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

Відповідно до ст.ст.401, 405 ЦК України, ст.156 ЖК України члени сім’ї власника жилого будинку (квартири), які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку (квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням.

Частиною 2 ст.405 ЦК України передбачено, що член сім’ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім’ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

У відповідності до положень п.39 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ 07.02.2014р. № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав», члени сім’ї власника житла, які проживають разом із ним, мають право користування цим житлом відповідно до закону (особистий сервітут, частина перша статті 405 ЦК). Суди повинні мати на увазі, що таким законом не може бути ЖК УРСР, а застосуванню підлягають норми, передбачені главою 32 ЦК. З урахуванням зазначеного суди повинні виходити з того, що стосовно права членів сім’ї власника житлового приміщення на користування ним підлягають застосуванню положення ст.405 ЦК. Оскільки інше не встановлено законом, договором чи заповітом, на підставі яких встановлено сервітут, то відсутність члена сім’ї понад один рік без поважних причин є юридичним фактом, що є підставою для втрати членом сім’ї права користування житлом.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, позивач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, зареєстровані за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6. Квартира складається з двох кімнат, загальною площею 43,80 кв.м.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстрацію прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо об’єкта нерухомого майна, позивачу належить на праві приватної власносіті 1/3 частки квартира по вул.Скорини, 6/52, що у м.Львові.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка позивач ОСОБА_1, ствердив, що відповідачка більше року у квартирі не проживає.

Крім цього, факт не проживання ОСОБА_2 за адресою: м.Львів, вул.Скорини, 6/52, стверджується актами ЛКП «Бондарівка» від 20.10.2017 року та від 15.02.2018 р.

Відповідно до ч.1ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно із ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Таким чином, суд повно, всебічно та об’єктивно оцінивши всі зібрані по справі докази в їх сукупності, дійшов до висновку, що відповідачка, не проживаючи у спірній квартирі понад один рік без поважних причин, втратила право на користування нею з підстав ч.2 ст.405 ЦК України, а тому позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Згідно з ст.141 Цивільного процесуального кодексу України на відповідача слід покласти сплачені позивачем при подачі позову до суду документально підтверджені судові витрати, а саме 640 грн. судового збору.

На підставі ст.ст.401, 405 ЦК України та керуючись ст.ст. 2, 12, 81, 89, 128, 141, 258, 263-265, 274-279, 280-284,284, 289 354 ЦПК України,

у х в а л и в:

позов задоволити.

Визнати ОСОБА_2 такою, що втратив право користування квартирою № 52 в будинку № 6 по вул..Скорини в м.Львові.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 640 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається з урахуванням Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст судового рішення складено 07.03.2018.

Позивач: ОСОБА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_6.

Відповідач: ОСОБА_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2, місце реєстрації: м.Львів, вул.Скорини, 6/52, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_7.

Треті особи: ОСОБА_3, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_6;

ОСОБА_4, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_6.

Головуючий Б.Р. Мичка