Ухвала суду № 72757676, 15.03.2018, Айдарський районний суд Луганської області (до 25.04.2025 - Новопсковський районний суд Луганської області)

Дата документу 15.03.2018

ЄУ № 420/312/18

Провадження №1-кс/420/82/18

УХВАЛА

про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою

15 березня 2018 року смт. Новопсков

Луганська область

Слідчий суддя Новопсковського районного суду Луганської області Пронька В.В., за участю секретаря судового засідання Колесник Г.О., прокурора Мукбаніані Д.В., слідчого Гладкого Д.П., захисника ОСОБА_1, підозрюваного ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Новопсков Луганської області клопотання слідчого СВ Новопсковського ВП ГУНП в Луганській області лейтенанта поліції ОСОБА_3, погоджене прокурором Новопсковського відділу Старобільської місцевої прокуратури ОСОБА_4, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, який має середню-спеціальну освіту, не одружений, не має на утриманні неповнолітніх чи малолітніх дітей, не працює, в силу ст. 89 КК України раніше не судимий, зареєстрований та проживає за адресою: кв. ТепличнийАДРЕСА_1, в матеріалах досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018130510000066 від 20.02.2018, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України,

ВСТАНОВИВ:

15 березня 2018 року до слідчого судді Новопсковського районного суду Луганської області надійшло клопотання слідчого СВ Новопсковського ВП ГУНП в Луганській області лейтенанта поліції ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Клопотання обґрунтоване тим, що СВ Новопсковського ВП ГУНП в Луганській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018130510000066 від 20.02.2018, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

Під час досудового розслідування встановлено, що 06.03.2018, у вечірній час більш точного часу в ході досудового розслідування встановити не надалося можливим, ОСОБА_2, перебуваючи поблизу магазину «Жасмин», який розташований по вул. Магістральній в смт. Новопсков Луганської області, випадково зустрівся з раніше йому знайомим ОСОБА_5, де в ході бесіди з останнім, ОСОБА_2, діючи умисно, незаконно, порушуючи правовий режим обігу наркотичних засобів в Україні, що встановлений Законом України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», маючи злочинний намір направлений на незаконний збут особливо небезпечних наркотичних засобів, повідомив ОСОБА_5 про те, що в нього є наркотичний засіб – канабіс, вартість якого складає 150 гривень за один сірниковий коробок.

В подальшому ОСОБА_2 домовився з ОСОБА_5 про те, що останній 07.03.2018 прийде за місцем проживання ОСОБА_2 за адресою: кв. ТепличнийАДРЕСА_2, де придбає у ОСОБА_2 наркотичний засіб – канабіс за ціною 150 гривень.

07.03.2018 приблизно о 16 год. 10 хв. ОСОБА_5 прибув за місцем проживання ОСОБА_2, розташованого за вищевказаною адресою. Після чого, перебуваючи в квартирі, ОСОБА_5 передав ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 150 гривень, а ОСОБА_2, в свою чергу, за вказані грошові кошти незаконно збув ОСОБА_5 речовину рослинного походження, придбану ним у невстановленому в ході досудового розслідування місці та часу, яка згідно висновку експерта № 19/113/8-2/229е від 13.03.2018 є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабісом, масою у перерахунку на суху речовину 2,1 грама, яку у подальшому ОСОБА_5 добровільно видав працівникам поліції.

13.03.2018 під час проведення другого етапу оперативної закупки ОСОБА_5 було вручені грошові кошти у сумі 150 гривень, а саме: 50 гривень серії УЛ 0502897, 50 гривень серії УЕ 3222957, 20 гривень серії ТЛ 8144878, 20 гривень серії ТЖ 4958111 та 10 гривень серії ЦД 1412394, які оброблені спеціальною хімічною речовиною «Промінь-1».

13.03.2018 приблизно о 17 год. 20 хв. ОСОБА_5 по домовленості з ОСОБА_2 прибув за місцем проживання останнього, розташованого за вищевказаною адресою, де перебуваючи в квартирі, ОСОБА_5 передав ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 150 гривень, а ОСОБА_2, в свою чергу, за вказані грошові кошти незаконно збув ОСОБА_5 речовину рослинного походження, яку у подальшому ОСОБА_5 добровільно видав працівникам поліції.

Дії ОСОБА_2 орган досудового розслідування кваліфікує за ч. 2 ст. 307 КК України.

Слідчий в судовому засіданні клопотання підтримав з підстав, викладених в клопотанні.

Прокурор наполягав на задоволенні клопотання, зазначив, що менш суворий запобіжний захід не може забезпечити виконання підозрюваним обов’язків.

Захисник підозрюваного ОСОБА_1 в судовому засіданні заперечував проти клопотання, вважає, що відсутні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а також, що підозрюваному ОСОБА_2 можливо обрати більш м’який запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою.

Підозрюваний в судовому засіданні не заперечував проти обрання йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, однак просив суд врахувати стан його здоров’я, оскільки протягом останніх трьох тижнів він погано себе почуває .

Вислухавши думку прокурора, слідчого, захисника та підозрюваного, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя вважає, що клопотання підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Кримінальне провадження зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №12018130510000066 від 20.02.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

13.03.2018 ОСОБА_2 затримано за підозрою у вчиненні вищезазначеного злочину в порядку ст.208 КІІК України.

14.03.2018 слідчий СВ Новопсковського ВП ГУНП в Луганській області лейтенант поліції ОСОБА_3 повідомив ОСОБА_2 про підозру у вчиненні ним злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

Згідно з ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 цієї статті.

Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов’язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров’я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв’язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Слідчий в своєму клопотанні зазначає, що метою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_2.О. є забезпечення виконання останнім покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання спробам переховуватись від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, незаконно впливати на свідків, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Згідно ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, та згідно з положеннями ст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, оцінити дані, що характеризуються особу підозрюваного та визначені у п. 1- п. 11 частини 1 вказаної статті.

Слідчий суддя враховує, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, бере до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у п. 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об’єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182), те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).

Обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_2 злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:

- протоколом допиту свідка ОСОБА_6 від 21.02.2018;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 07.03.2018;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_5 від 07.03.2018;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 07.03.2018;

- протоколом огляду предмета та вручення грошових коштів від 07.03.2018;

- протоколом огляду місця події від 07.03.2018;

- протоколом обшуку квартири за адресою: кв. Тепличний, 29/6, смт. Новопсков, Новопсковського району Луганської області від 13.03.2018;

- протоколом огляду предмета та вручення грошових коштів від 13.08.2018;

- протоколом огляду місця події 13.08.2018;

- висновком експерта № 19/113/8-2/229е від 13.03.2018;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 14.03.2018;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 14.03.2018;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 14.03.2018;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 14.03.2018;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_13 від 14.03.2018;

- протоколом додаткового допиту свідка ОСОБА_5 14.03.2018;

- протоколом додаткового допиту свідка ОСОБА_8 від 15.03.2018;

- протоколом додаткового допиту свідка ОСОБА_14 від 15.03.2018;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_15 від 15.03.2018.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання, долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів, лише щодо пред’явленої підозри, - з точки зору достатності та взаємозв’язку, не вирішуючи питання щодо правильності кваліфікації дій підозрюваного, вважає, що наявні у провадженні докази свідчать про обґрунтованість підозри підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, оскільки об'єктивно зв'язують її з ним, тобто підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об’єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний міг вчинити дане правопорушення.

Частиною 1 ст. 177 КПК України передбачено забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Як вбачається з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних засобів не може запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п’ятою статті 176 цього Кодексу.

Слідчий суддя, з’ясовуючи наявність зазначених ризиків, виходить з наступного.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини – рішення «Бекчиєв проти Молдови», § 58, ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв’язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню.

Аналізуючи ризик переховування від органів досудового розслідування та суду в контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Panchenko v. Russia (Панченко проти Росії)).

Підставами вважати, що підозрюваний ОСОБА_2 може переховуватися від органів досудового розслідування або суду є те, що він під час проведення обшуку та затримання поводив себе зухвало та намагався вибігти з квартири, але був затриманий працівниками поліції, що підтверджується показами свідків ОСОБА_14 та ОСОБА_8 Крім того, з пояснень матері підозрюваного ОСОБА_12 вбачається, що на території РФ та тимчасово непідконтрольній території України проживають родичі підозрюваного.

Крім того, оцінюючи ризик переховування ОСОБА_2 від слідства та суду з позиції практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що останній підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від шести до десяти років, вивченням даних про особистість підозрюваного встановлено, що останній неповнолітніх дітей не має, офіційно не працевлаштований, він є людиною молодого віку, працездатним, що підвищує ймовірність ризику переховування його від слідства та суду, оскільки під важкістю відповідальності останній може виїхати з місця проживання.

Обставинами, що підтверджують можливість вчинити інше кримінальне або продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_2, є те, що він раніше вчиняв умисні кримінальні правопорушення, в тому числі у сфері обігу наркотичних засобів.

Слідчим суддею при обранні запобіжного заходу врахована практика Європейського суду з прав людини рішення «Сельчук проти Туреччини», § 34, згідно якого наявність судимості може стати підставою для обґрунтування того, що обвинувачений може вчинити новий злочин.

На ризик того, що підозрюваний може незаконно впливати на свідків, вказує те, що допитані в якості свідків ОСОБА_14, ОСОБА_5 та ОСОБА_8, які свідчать про вчинення ОСОБА_2 злочину, у вчиненні якого він підозрюється, заявили, що ОСОБА_2 та його батьки погрожували їм фізичною розправою. Крім того, ОСОБА_14 та ОСОБА_8 подали клопотання про забезпечення безпеки на підставі п. 8 ч. 1 ст. 66 КПК України та ст. 20 Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві».

Доводи сторони обвинувачення, що підозрюваний, перебуваючи на волі, може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей і документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, є безпідставними, і не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні.

Оскільки ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, санкція якої передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна, враховуючи тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання винним в кримінальному правопорушенні, з урахуванням обставин, якими підтверджується зазначені в клопотанні ризики, у слідчого судді є підстави для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_2 Застосування до підозрюваного більш м’якого запобіжного заходу не зможе забезпечити виконання покладених процесуальних обов’язків, та запобігти спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні.

З огляду на викладене, оцінивши обставини, викладені в ст.178 КПК України, а також наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 вказаного кримінального правопорушення, те, що останній, залишаючись на свободі, може переховуватися від органів досудового розслідування чи суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, слідчий суддя вважає, що запобігання передбаченим ст.177 КПК України ризикам, можливо лише шляхом застосування до підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Строк тримання під вартою рахувати з моменту затримання підозрюваного ОСОБА_2

Згідно ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов’язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов’язків передбачених цим кодексом. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов’язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу, будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов’язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до п.2 ч.5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, становить від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи, що злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_2 згідно ст.12 КК України, належить до тяжкого злочину та ризики, передбачені статтею 177 цього Кодексу, а також те, що розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов’язків та не може бути завідомо непомірним для неї, слідчий суддя вважає за необхідне застосувати до нього розмір застави – 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави підозрюваному роз’яснюються його обов’язки і наслідки їх невиконання, а заставодавцю - у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється чи обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов’язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обов’язків, що передбачено ч.3 ст.182 КПК України.

Керуючись ст. 176-178, ч. 1, 2, 4 ст. 183, ст.ст. 184, 186,193-194,196,197, 205, 395 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого СВ Новопсковського ВП ГУНП в Луганській області лейтенанта поліції ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, задовольнити.

Застосувати запобіжний захід - тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, строком на шістдесят днів з утриманням його в ІТТ № 3 ГУНП в Луганській області та Старобільському слідчому ізоляторі управління ДДУПВП у Луганській області.

Строк тримання під вартою рахувати з моменту затримання підозрюваного ОСОБА_2 з 13.03.2018 з 17 години 50 хвилин.

Встановити строк дії ухвали про тримання підозрюваного ОСОБА_2 під вартою - до 14.05.2018 включно.

Встановити ОСОБА_2, підозрюваному у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, заставу у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 35240,00 (тридцять п’ять тисяч двісті сорок) грн, які необхідно внести у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому КМУ, а саме: р/р 37317017002672, одержувач Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Луганській області, код ЄДРПОУ 26297948, банк одержувача – Держказначейська служба України в м. Київ, МФО – 820172 Призначення платежу: застава, ухвала суду № 420/214/18, платник застави ОСОБА_2О.), або забезпечити їх внесення заставодавцем, та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду.

Заставодавцем не може бути юридична особа державної або комунальної власності або така, що фінансується з місцевого, державного бюджету, бюджету Автономної Республіки Крим, або у статутному капіталі якої є частка державної, комунальної власності, або яка належить суб'єкту господарювання, що є у державній або комунальній власності.

В разі внесення застави, уповноваженій службовій особі місця ув’язнення необхідно негайно звільнити ОСОБА_2, підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, з під варти у зв’язку з внесенням застави. Після внесення застави підозрюваний ОСОБА_2 буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

В разі внесення застави покласти на ОСОБА_2 обов’язки:

1) прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду;

2) не відлучатися без дозволу слідчого, прокурора, суду з смт. Новопсков Луганської області.

В разі внесення застави, строк дії покладених на ОСОБА_2 обов’язків не може перевищувати двох місяців з моменту внесення застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз'яснити заставодавцю обов'язок із забезпечення належної поведінки підозрюваного та його явки за викликом.

У випадку невиконання підозрюваним ОСОБА_2, покладених обов'язків, застава буде звернута в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України й використана у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Луганської області протягом п’яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя: В.В. Пронька