Рішення № 72756442, 15.03.2018, Віньковецький районний суд Хмельницької області

Віньковецький районний суд Хмельницької області

Справа № 670/83/18

Провадження № 2/670/129/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2018 року смт. Віньківці

Віньковецький районний суд Хмельницької області в складі:

головуючого – судді Волкової О.М.

з участю секретаря Сікорської В.О.

за відсутності сторін

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в смт. Віньківці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Віньковецької селищної ради Віньковецького району Хмельницької області про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду із вказаним позовом, у якому просила визнати за нею право власності на садибний (індивідуальний) житловий будинок загальною площею основи забудови 113,5 кв.м., що знаходиться в смт. Віньківці Віньковецького району Хмельницької області по вул. Лєрмонтова, 9, в порядку спадкування після смерті матері ОСОБА_2, яка померла 29.01.2014 року.

В обґрунтування позову ОСОБА_1 вказувала, що 30.08.2011 року помер її батько ОСОБА_3, який був зареєстрований та проживав до дня смерті в смт. Віньківці по вул. Лєрмонтова, 9, разом із дружиною ОСОБА_2

Після смерті ОСОБА_3 його дружина -- мати позивача ОСОБА_2 в порядку передбаченому ч. 3 ст. 1268 ЦК України прийняла спадщину, однак не оформила спадкових прав.

29.01.2014 року ОСОБА_2 померла, і після її смерті відкрилась спадщина, в тому числі на домоволодіння в смт. Віньківці по вул. Лєрмонтова, 9.

Позивач є спадкоємцем померлої за законом, у шестимісячний строк звернулась до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, і отримала свідоцтво про право на спадщину на частину спадкового майна -- земельну ділянку. Однак у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок позивачу було відмовлено у зв’язку з відсутністю правовстановлюючих документів на спадкове домоволодіння. Тому вона позбавлена можливості реалізувати своє спадкове право, і це право підлягає захисту в судовому порядку.

У підготовче судове засідання 06.03.2018 року учасники справи, будучи повідомленими належним чином про місце, дату та час розгляду справи, не з’явились.

Представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_4 подала до суду письмову заяву, у якій просила справу розглянути без участі сторони позивача та задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача -- Віньковецької селищної ради Віньковецького району Хмельницької області ОСОБА_5 також подав до суду письмову заяву, у якій просив справу розглянути без участі представника селищної ради, та визнав позовні вимоги.

Згідно ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Дослідивши письмові матеріали справи, враховуючи, що належний відповідач визнав позовні вимоги, які обґрунтовані та підтверджуються належними доказами, що не суперечить закону, не порушує прав, свобод та інтересів інших осіб, суд вважає, що позов підлягає до задоволення.

Судом встановлено, що 30.08.2011 року в смт. Віньківці Віньковецького району Хмельницької області помер батько позивача ОСОБА_3, який був власником житлового будинку, що знаходиться в смт. Віньківці по вул. Лермонтова, 9, та земельної ділянки площею 1,9966 га на території Віньковецької селищної ради.

Дружина померлого ОСОБА_2 спадщину прийняла, оскільки на день смерті спадкодавця перебувала з ним у зареєстрованому шлюбі, була зареєстрована та проживала спільно в одному будинку.

29.01.2014 року ОСОБА_2 померла, не провівши реєстрації спадкового майна.

Після її смерті спадщину прийняла спадкоємець за законом дочка ОСОБА_1 оскільки на день смерті спадкодавця вона була зареєстрована та проживала разом із нею, протягом шестимісячного строку звернулась в нотаріальну контору із заявою про прийняття спадщини, та переоформила частину спадкового майна -- земельну ділянку площею 1,9966 га на території Віньковецької селищної ради.

Вказані обставини підтверджуються: свідоцтвом про смерть ОСОБА_3 серії І-БВ № 171779; свідоцтвом про смерть ОСОБА_2 серії І-БВ № 225979; витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу ЕКО № 338544, згідно якого ОСОБА_3 уклав шлюб із ОСОБА_6, і прізвище дружини «Русевич»; свідоцтвом про народження ЯЛ № 511617, згідно якого батьками ОСОБА_7 є ОСОБА_3 та ОСОБА_2; свідоцтвом про укладення шлюбу І-БВ № 470444, згідно якого ОСОБА_8 уклав шлюб із ОСОБА_7, і прізвище дружини «Моспан»; паспортом позивача; матеріалами спадкової справи 130-2014.

Відповідно до довідки КП «БТІ» Віньковецької районної ради Хмельницької області від 11.12.2017 року № 1-782, інвентаризація домоволодіння в смт. Віньківці по вул. Лермонтова, 9, проводилась 04.01.1991 року, правовстановлюючі документи на домоволодіння на ім`я ОСОБА_3 не видавались.

Відповідно до довідки КП «БТІ» Віньковецької районної ради Хмельницької області від 11.12.2017 року № 1-779 дійсна вартість домоволодіння в смт. Віньківці по вул. Лермонтова, 9, становить 62520,00 гривень.

Згідно ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. (ст. 1217 та ст. 1218).

Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України спадщина належить спадкоємцям з часу її відкриття.

Матеріалами справи встановлено, що позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем ОСОБА_2 за законом, спадщину прийняла, однак у зв’язку з відсутністю правовстановлюючого документа на спадкове домоволодіння по вул. Лермонтова, 9, в смт. Віньківці на ім`я ОСОБА_3, постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 23.01.2018 року приватним нотаріусом Віньковецького районного нотаріального округу ОСОБА_9 відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті матері ОСОБА_2, яка померла 29.01.2014 року.

У зв’язку з цим позивач позбавлена можливості отримати свідоцтво про право на спадщину за законом в нотаріальні конторі.

Відповідно до ст. ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Способами захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Відповідно до ч. 3. ст. 3 Закону України від 01 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Відповідно до ч. 4 ст. 3 зазначеного Закону права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов’язкової реєстрації таких прав.

Державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди регулювалася підзаконними нормативними актами, зокрема, такими як Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української PCP, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української PCP 31 січня 1966 року і яка втратилачинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу від 13 грудня 1995 року № 56, Тимчасове положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 07 лютого 2002 року № 7/5 і зареєстроване в Мін’юсті 18 лютого 2002 року за № 157/6445 (з подальшими змінами).

Зазначені нормативні акти передбачали державну реєстрацію будівель, споруд, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК та Законом України від 01 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Отже, у разі відсутності державної реєстрації права власності на нерухоме майно, створене та оформлене в передбаченому законом порядку до набрання чинності Законом України від 01 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», спадкоємці, які прийняли спадщину, мають право на оформлення спадкових прав шляхом звернення до нотаріальної контори за видачею свідоцтва про право на спадщину.

Із свідоцтва на забудову садиби в сільських населених пунктах Української РСР слідує, що на підставі рішення Віньковецької сільської ради та довідки правління колгоспу ім. Мічуріна, ОСОБА_3 надано земельну ділянку 0,23 га під забудову будинку в с. Тополівка Віньковецького району.

Оцінивши досліджені докази, суд доходить висновку, що ОСОБА_3 за життя набув право на домоволодіння по вул. Лермонтова, 9, в смт. Віньківці відповідно до закону, його спадкоємець ОСОБА_2 відповідно до закону успадкувала це нерухоме майно, однак не провела його реєстрацію, через що ОСОБА_1 не має змоги реалізувати свої спадкові права, у зв’язку з чим виник спір. Його вирішення можливе лише в судовому порядку.

Визнання права власності за ОСОБА_1 на домоволодіння визнається відповідачем, не порушує прав чи інтересів інших осіб.

Враховуючи, що позов ґрунтується на законі, доведений належними доказами, він підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 15, ст. 16, ст. ст. 1261-1265, ст. ст. 1267-1269, ст. 1278 ЦК України, ст. ст. 10-13, ст. 17, ст. 200 ч. 3, ст. ст. 258-259, ст. ст. 263-265 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителькою смт. Віньківці вул. Лермонтова, 9, Віньковецького району Хмельницької області, в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_2, яка померла 29.01.2014 року, право приватної власності на житловий будинок з надвірними будівлями, що розміщений в смт. Віньківці вул. Лермонтова, 9, Віньковецького району Хмельницької області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов’язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Хмельницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 15 березня 2018 року.

Суддя О.М.Волкова