
ун. № 759/41/18
пр. № 1-кп/759/284/18
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 березня 2018 року м. Київ
Святошинський районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді Ясельського А.М.,
за участю секретарів Никитюк Н.І., Левчиної О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12017100080007962 внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань 11.09.2017 року відносно:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1,
уродженця м. Баку Азербайджану, азербайджанця, громадянина
Азербайджану, освіта вища, не одружений, офіційно не працює,
номер облікової картки платника податків фізичної особи не
відомий, в Україні не зареєстрований, проживає за адресою:
АДРЕСА_1), не судимий, -
у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 187 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора Гродського О.В.,
обвинуваченого ОСОБА_1.,
захисника Асатрян О.В.,
потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_4,
законного представника неповнолітнього потерпілого ОСОБА_5,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1., 10.09.2017 року, у денний час, проходячи біля будинку № АДРЕСА_2, помітив раніше незнайомого йому неповнолітнього ОСОБА_4, котрий розклеював рекламні листівки. З метою реалізації свого злочинного умислу та особистого збагачення, направленого на заволодіння чужим майном, ОСОБА_1. приблизно о 16 годині підійшов до неповнолітнього ОСОБА_4 та попросив останнього відійти з ним до будинку № АДРЕСА_2, де з метою уникнення можливого опору, дістав предмет схожий на ніж та , пригрозивши його застосуванням, наказав неповнолітньому ОСОБА_4 дістати мобільний телефон. Подолавши таким чином опір та переслідуючи мотив, направлений на заволодіння чужим майном з метою подальшого його обернення на свою користь та особистого збагачення, ОСОБА_1. відкрито викрав у неповнолітнього ОСОБА_4 мобільний телефон «Meizu M3s», ІМЕІ 1: НОМЕР_1, ІМЕІ 2: НОМЕР_2, вартістю 2200 гривень, в якому знаходилась сім-картка, вартістю 25 гривень та батарею «Power Bank», вартістю 200 гривень, які належать ОСОБА_3, завдавши потерпілому матеріальну шкоду на загальну суму 2425 гривень.
Заволодівши чужим майном у неповнолітнього ОСОБА_4, яке належить ОСОБА_3, ОСОБА_1. з місця вчинення злочину втік, розпорядившись в подальшому викраденим на власний розсуд.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1. свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 187 КК України за наведених вище обставин визнав в повному обсязі та пояснив, що 10.09.2017 року проходив по АДРЕСА_2, де зустрів раніше незнайомого потерпілого ОСОБА_4 З останнім у них зав'язалась розмова, під час якої він хотів лише пошуткувати над потерпілим, однак коли вони разом пройшли приблизно 5-7 хвилин, то він попросив ОСОБА_4 відати йому мобільний телефон. Оскільки в нього на той момент був ніж-брелок, яким він почав погрожувати потерпілому, останній сприйняв це як погрозу для свого здоров'я, а тому віддав йому свій мобільний телефон та батарею «Power Bank». Забравши у потерпілого ОСОБА_4 мобільний телефон та батарею «Power Bank» він швидко пішов із місця вчинення злочину. В подальшому мобільний телефон та батарею «Power Bank» він продав у магазин.
Крім повного визнання своєї вини у висунутому обвинуваченні обвинуваченим ОСОБА_1., вина останнього у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 187 КК України також повністю підтверджується показаннями потерпілого ОСОБА_4, який під час судового слідства дав суду показання про те, що 10.09.2017 року, приблизно о 15 годині 30 хвилин, по АДРЕСА_2 розклеював рекламні листівки. В цей момент до нього підійшов раніше незнайомий обвинувачений ОСОБА_1. та запитав у нього чому він в цьому місці розклеює листівки, а також почав у нього запитувати його анкетні дані та місце його навчання. Коли він сказав ОСОБА_1. свої анкетні дані, останній пригрозив, що йому необхідно буде сплатити штраф в сумі 20 000 гривень за розклеювання рекламних листівок або він телефонує своєму роботодавцю, який вже має заплатити ОСОБА_1. 300 000 гривень штрафу. Однак він йшов далі по пр-ту. Перемоги та продовжував розклеювати листівки, оскільки не сприйняв слова ОСОБА_1. серйозно, а обвинувачений ОСОБА_1. йшов за ним. Він запитав у ОСОБА_1. хто він такий, однак останній йому не відповів. В подальшому ОСОБА_1. запропонував йому пройти до Радіологічного центру, який знаходився по АДРЕСА_2, на що він погодився, оскільки хотів і там розклеїти листівки, при цьому ОСОБА_1. не проявляв до нього агресії. Коли вони зайшли на територію Радіологічного центру, то ОСОБА_1. запропонував сісти на лавку, однак він залишався стояти, а ОСОБА_1. сів на лавку. Після чого ОСОБА_1. дістав із своєї задньої кишені ніж та сказав йому сісти на лавку, сприймаючи погрозу ножом як реальну загрозу для свого здоров'я, він сів на лавку. В даний момент сторонніх людей навколо не було. Потім ОСОБА_1. сказав йому відкрити свій портфель та дістати із кишень мобільний телефон. Він на вимогу ОСОБА_1. відкрив портфель та дістав телефон, ОСОБА_1. забрав у нього мобільний телефон, на якому стояв пароль. Тоді ОСОБА_1. запитав у нього пароль від телефону, і коли останній вів пароль то почав видаляти дані із його мобільного. Також ОСОБА_1. почав перевіряти вміст його портфеля, де знайшов батарею «Power Bank», яку також забрав, при цьому вдаривши його рукою по щоці та погрожуючи, що поріже ножом, оскільки він намагався назад забрати у ОСОБА_1. батарею «Power Bank». При цьому ОСОБА_1. на підтвердження своїх слів показав йому свою ліву руку, яка була майже вся від плеча була у шрамах від порізів. Потім ОСОБА_1. сказав йому показати вміст кишень, що він і зробив. У його кишенях були ключі, навушники та дрібні гроші, однак ОСОБА_1. нічого із вищезазначеного не взяв. Мобільний телефон та батарею «Power Bank» ОСОБА_1. поклав до своєї кишені, у ніж продовжував тримати у руці, у вони почали вдвох йти. Коли вони йшли разом ОСОБА_1. почав розпитувати у нього про його друзів, а також запитав за скільки можна продати його телефон. Коли вони разом підійшли до виходу із території Радіологічного центру, ОСОБА_1. ножом намагався вийняти сім-картку із його мобільного, коли в останнього нічого не вийшло, ОСОБА_1. попросив його знайти якийсь предмет щоб витягти сім-картку, саме в цей момент ОСОБА_1. побіг в сторону метро «Житомирська» в м. Києві. Потерпілий повідомив, що через деякий час слідчий повернув йому мобільний телефон, який ОСОБА_1. у нього забрав при вищезазначених обставинах. Також на досудовому слідстві він був запрошений до Святошинського УП, де йому були пред'явлені для впізнання декілька чоловіків, серед яких він впізнав ОСОБА_1., як особу, яка вчинила на нього напад 10.09.2017 року. Крім того, потерпілий впізнав шрами від порізів на лівій руці обвинуваченого, які останній продемонстрував в судовому засіданні.
Таким чином, аналізуючи зібрані матеріали в їх сукупності, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_1. повністю доведена, а кваліфікація його дій за ч.1 ст. 187 КК України вірна, оскільки він вчинив напад з метою заволодіння чужим майном, з погрозою застосування насильства, яке є небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій).
Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_1. вид та міру покарання у відповідності до ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який згідно ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, обставини скоєння злочину, враховує особу обвинуваченого, який характеризується як позитивно так і негативно за місцем навчання, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, не судимий, офіційно не працює, в Україні не зареєстрований, його відношення до скоєного, стан здоров'я останнього. Згідно ст. 66 КК України, обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1., є щире каяття та добровільне відшкодування завданих збитків. Згідно ст. 67 КК України, обставин, що обтяжують покарання останнього, судом не встановлено. На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що обвинуваченому ОСОБА_1. слід обрати міру покарання у виді позбавлення волі з застосуванням ст.69 КК України.
Суд вважає, що відповідно до вимог ч.2 ст.65 КК України дане покарання є достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.
Крім того відповідно до вимог ч.2 ст. 124 КПК України, підлягає стягненню із обвинуваченого ОСОБА_1. на користь держави вартість проведення судово-трасологічної експертизи, що становить 593 гривні 22 копійки.
Питання про речові докази необхідно вирішити відповідно до вимог ч.9 ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 100, 124, 368, 369-371, 373-376 КПК України, суд -
У Х В А Л И В:
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 187 КК України та призначити покарання з застосуванням ст. 69 КК України у виді 1 (одного) року позбавлення волі.
Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу обвинуваченому ОСОБА_1 у виді тримання під вартою в Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України - залишити без змін.
Строк відбуття покарання обвинуваченому ОСОБА_1 рахувати з 4 грудня 2017 року.
Стягнути із обвинуваченого ОСОБА_1 вартість проведення судово-трасологічної експертизи, що становить 593 (п'ятсот дев'яносто три) гривні 22 (двадцять дві) копійки на користь ГУДКСУ у Святошинському районі м. Києва (р/р 31110115700009, МФО 820019, код 37962074, код платежу 24060300, призначення платежу: інші надходження).
Речові докази після набрання вироком законної сили:
1)мобільний телефон «Meizu M3s», який було передано на відповідальне зберігання ОСОБА_5 - залишити ОСОБА_3;
2)предмет схожий на ніж, який знаходиться на зберіганні в камері схову речових доказів Святошинського УП ГУНП в м. Києві (м. Київ, пр-т. Перемоги, 109) - знищити.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Апеляційного суду м. Києва, шляхом подачі апеляції через Святошинський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутній в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Суддя: А.М. Ясельський
Судове рішення № 72754334, Святошинський районний суд міста Києва було прийнято 15.03.2018. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 759/41/18. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: