Рішення № 72752924, 15.03.2018, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/3698/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" березня 2018 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Виниченко Л.М.,

при секретарі Гноілек М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві адміністративну справу № 755/3698/18 за позовом Головного управління Державної міграційної служби України в м. Києві до громадянина Грузії ОСОБА_1 про примусове видворення та затримання з метою ідентифікації та забезпечення видворення за межі України,-

за участю:

представника позивача Івасенко Д.Ю.,

відповідача ОСОБА_1,

перекладача Футкарадзе Р.-

В С Т А Н О В И В:

ГУ ДМС України в м. Києві звернулося до суду з адміністративним позовом про примусове видворення з території України громадянина Грузії ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, і затримання з метою ідентифікації та забезпечення видворення відповідача за межі України строком на шість місяців.

Вимоги мотивовані тим, що 04.08.2017 року у ході проведення профілактичних заходів з виявлення іноземців та осіб без громадянства, які нелегально перебувають на території України співробітниками Оболонського управління поліції ГУ НП України в м. Києві був виявлений громадянин Грузії ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який знаходиться в Україні без наявних законних підстав та документів, які б надавали право законного перебування його на території України.

Громадянин Грузії ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, пояснив, що на територію України він прибув в 08.06.2016 року у приватних справах, після закінчення терміну перебування на території України вчасно не виїхав у зв'язку з відсутністю коштів на придбання квитка.

В результаті проведеної перевірки встановлено, що громадянин Грузії ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 знаходиться на території України без документів та законних підстав, які б надавали йому право знаходитись в Україні.

За порушення правил перебування іноземців в Україні, тобто проживання без документів на право проживання в Україні, 04.08.2017 року відносно відповідача було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 203 КУпАП та винесено постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 30 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

У цей же день ОСОБА_1 без жодних зауважень отримав копію постанови про накладення адміністративного стягнення та сплатив штраф.

04.08.2017 року на підставі п. 1 ст. 26 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», пункту 2.1 Інструкції № 353/271/150 територіальним підрозділом ГУДМС України в місті Києві було прийнято рішення про примусове повернення з України до Грузії ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, відповідно до якого останнього зобов'язано виїхати з України до 03.09.2017 року.

Вказане рішення громадянином Грузії ОСОБА_1 не оскаржувалося та не виконано.

В судовому засіданні представник позивача Івасенко Д.Ю. підтримав позов та викладені у ньому обставини, просив задовольнити заявлені вимоги.

Відповідач в судовому засіданні позов та викладені у ньому обставини визнав, пояснив, що на території України родичів не має, за отриманням статусу біженця або особи, яка потребує додаткового захисту на території України до органів ДМС України не звертався.

Суд, вислухавши представника позивача, відповідача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи убачається, що під час перебування в Україні громадянин Грузії ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 вчинив адміністративне правопорушення, у зв'язку з чим 04 серпня 2017 року Головним управлінням ДМС у м. Києві було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ПР МКМ № 001656 за ч. 1 ст. 203 КУпАП та винесено постанову про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 510 гривень.

Відповідачем штраф в сумі 510 грн. було сплачено згідно квитанції № 27139501 від 04.08.2017 року.

04 серпня 2017 року Оболонським РВ ГУДМС України в м. Києві прийнято рішення про примусове повернення з України громадянина Грузії ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, та зобов'язано його залишити територію України у термін до 03 вересня 2017 року, проте вказане рішення відповідачем виконано не було.

Як пояснив сам відповідач, він є громадянин Грузії, на території України з 08.06.2016 року проживає без відповідних документів на право проживання в Україні, близьких родичів в Україні не має, за отриманням статусу біженця або особи яка потребує додаткового захисту на території України до органів ДМС України не звертався.

За нормою ч. 1 ст. 9 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» іноземці та особи без громадянства в'їжджають в Україну за наявності визначеного цим Законом чи міжнародним договором України паспортного документа та одержаної у встановленому порядку візи, якщо інше не передбачено законодавством чи міжнародними договорами України. Це правило не поширюється на іноземців та осіб без громадянства, які перетинають державний кордон України з метою визнання їх біженцями або особами, які потребують додаткового або тимчасового захисту чи отримання притулку.

Згідно ч. 1 ст. 26 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» іноземець або особа без громадянства можуть бути примусово повернуті в країну походження або третю країну, якщо їх дії порушують законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства або суперечать інтересам забезпечення національної безпеки України чи охорони громадського порядку, або якщо це необхідно для охорони здоров'я, захисту прав і законних інтересів громадян України за рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органу Служби безпеки України або органу охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України), з подальшим повідомленням протягом 24 годин прокурору про підстави прийняття такого рішення. У рішенні про примусове повернення зазначається строк, протягом якого іноземець або особа без громадянства повинні виїхати з України. Зазначений строк не повинен перевищувати 30 днів з дня прийняття рішення.

Частиною 2 ст. 26 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» визначено, що рішення про примусове повернення іноземців та осіб без громадянства, зазначених у частині першій цієї статті, може супроводжуватися забороною щодо подальшого в'їзду в Україну строком на три роки. Строк заборони щодо подальшого в'їзду в Україну обчислюється з дня винесення такого рішення. Порядок виконання рішення про заборону щодо подальшого в'їзду в Україну визначає Кабінет Міністрів України.

Згідно ч. 3 ст. 26 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» із примірників рішення про примусове повернення іноземців та осіб без громадянства видається іноземцю або особі без громадянства, стосовно яких воно прийнято. У рішенні зазначаються підстави його прийняття, порядок оскарження та наслідки невиконання. Форма рішення про примусове повернення іноземців та осіб без громадянства затверджується спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України.

Відповідно до ч. ч. 4, 5, 6 ст. 26 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» рішення про примусове повернення може бути оскаржено до суду. Іноземець або особа без громадянства зобов'язані самостійно залишити територію України у строк, зазначений у рішенні про примусове повернення. Контроль за правильним і своєчасним виконанням рішення про примусове повернення іноземця або особи без громадянства здійснюється органом, що його прийняв.

Статтею 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» визначено, що центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органи охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України) або органи Служби безпеки України можуть лише на підставі винесеної за їх позовом постанови адміністративного суду примусово видворити з України іноземця та особу без громадянства, якщо вони не виконали в установлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення або якщо є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятимуться від виконання такого рішення, крім випадків затримання іноземця або особи без громадянства за незаконне перетинання державного кордону України поза пунктами пропуску через державний кордон України та їх передачі прикордонним органам суміжної держави.

Як роз'яснено у п. 26 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 25.06.2012 року № 1 «Про судову практику розгляду спорів щодо статусу біженця та особи, яка потребує додаткового або тимчасового захисту, примусового повернення і примусового видворення іноземця чи особи без громадянства з України та спорів, пов'язаних із перебуванням іноземця та особи без громадянства в Україні» (у редакції, викладеній в Постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України від 16.03.2012 року № 3), примусове видворення та затримання іноземця та особи без громадянства здійснюється лише на підставі постанови адміністративного суду. З позовом про примусове видворення та затримання іноземця та особи без громадянства до адміністративного суду мають право звернутися центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органи охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України) або органи Служби безпеки України за місцезнаходженням вищезгаданих органів. Позовна заява про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства може бути подана до суду разом з позовною вимогою про затримання, у той же час вимога про затримання може бути подана після вирішення вимоги про видворення іноземця чи особи без громадянства. Якщо ці вимоги подані разом, то судам необхідно враховувати те, що вирішення вимоги про затримання є похідним від вирішення вимоги про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства. Водночас судам необхідно враховувати, що задоволення позовної вимоги в частині примусового видворення іноземця чи особи без громадянства не є абсолютним для вирішення позову в частині затримання. Однак слід мати на увазі, що у разі задоволення цих позовних вимог судом, рішення в частині затримання підлягає негайному виконанню, про що суди повинні зазначити в резолютивній частині постанови (пункт 9 частини першої статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України).

Як визначено ч. 8 ст. 26 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» примусове повернення не застосовується до іноземців та осіб без громадянства, які не досягли 18-річного віку, до іноземців та осіб без громадянства, на яких поширюється дія Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту".

Згідно ст. 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та ч. 1 ст. 31 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» іноземець або особа без громадянства не можуть бути примусово повернуті чи примусово видворені або видані чи передані до країн: де їх життю або свободі загрожуватиме небезпека за ознаками раси, віросповідання, національності, громадянства (підданства), належності до певної соціальної групи або політичних переконань; де їм загрожує смертна кара або страта, катування, жорстоке, нелюдське або таке, що принижує гідність, поводження чи покарання; де їх життю або здоров'ю, безпеці або свободі загрожує небезпека внаслідок загальнопоширеного насильства в ситуаціях міжнародного або внутрішнього збройного конфлікту чи систематичного порушення прав людини, або природного чи техногенного лиха, або відсутності медичного лікування чи догляду, який забезпечує життя; де їм загрожує видворення або примусове повернення до країн, де можуть виникнути зазначені випадки.

Відповідач не звертався до Управління Державної міграційної служби України у м. Києві із заявою про надання йому статусу біженця або особи, яка потребує додаткового захисту.

З огляду на встановлені обставини, враховуючи, що громадянин Грузії ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, досяг 18-річного віку, порушив законодавство України про правовий статус іноземців та осіб без громадянства і не виконав в установлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення, у відповідача відсутні документи на право перебування на території України, а також відповідач не відноситься до осіб, яким надано статус біженця і не є особою, яка потребує додаткового захисту; підстави вважати, що відповідач підпадає під захист статті 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод або статті 31 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» відсутні, тому суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову у частині заявлених вимог про примусове видворення громадянина Грузії ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 за межі території України.

Відповідно до ч. 1 ст. 289 КАС України, за наявності обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства, стосовно якої подано адміністративний позов про примусове видворення, ухилятиметься від виконання рішення про її примусове видворення, перешкоджатиме проведенню процедури видворення чи реадмісії відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію або якщо існує ризик її втечі, а так само у разі відсутності в іноземця або особи без громадянства, яка вчинила порушення законодавства України з прикордонних питань або про правовий статус іноземців, документа, що дає право на виїзд з України, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, його територіальним органом чи підрозділом, органом охорони державного кордону або Служби безпеки України подається до місцевого загального суду як адміністративного суду за місцезнаходженням цих органів (підрозділів) або за місцезнаходженням пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, позовна заява про застосування судом до іноземця або особи без громадянства одного з таких заходів: затримання іноземця або особи без громадянства з метою ідентифікації та (або) забезпечення видворення за межі території України; затримання іноземця або особи без громадянства з метою забезпечення її передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію; взяття іноземця або особи без громадянства на поруки підприємства, установи чи організації; зобов'язання іноземця або особи без громадянства внести заставу.

Нормою ч. 11 ст. 289 КАС України визначено, що строк затримання іноземців та осіб без громадянства в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, становить шість місяців. За наявності умов, за яких неможливо ідентифікувати іноземця або особу без громадянства, забезпечити примусове видворення чи реадмісію особи у зазначений строк або прийняти рішення за заявою про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, цей строк може бути продовжений, але не більш як на вісімнадцять місяців.

У зв'язку з тим, що відповідач не має постійного місця проживання, у нього відсутні документи, що дають право на виїзд з України, у суду наявні підстави вважати, що відповідач ухилятиметься від виконання рішення про його примусове видворення та існує ризик його втечі, тому позовні вимоги про затримання відповідача з метою ідентифікації та забезпечення видворення за межі України строком на шість місяців також підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 373 КАС України, суд вважає за можливе звернути рішення до негайного виконання.

Керуючись ст. ст. 9, 26, 30, 31 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про судову практику розгляду спорів щодо статусу біженця, видворення іноземця чи особи без громадянства з України та спорів, пов'язаних із перебуванням іноземця та особи без громадянства в Україні» від 25.06.2009 р. № 1, ст. ст. 2, 5, 6, 194, 211, 217, 288, 289, 373 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В:

Позов Головного управління Державної міграційної служби України в м. Києві до громадянина Грузії ОСОБА_1 про примусове видворення та затримання з метою ідентифікації та забезпечення видворення за межі України задовольнити.

Примусово видворити з України громадянина Грузії ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Затримати громадянина Грузії ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, з поміщенням його до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, на строк, необхідний для забезпечення примусового видворення за межі України, але не більше як на шість місяців.

Рішення суду звернути до негайного виконання.

Рішення суду може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а в разі його оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Сторони справи:

Позивач - Головне управління Державної міграційної служби України в м. Києві, місцезнаходження: 02152, м. Київ, вул. Березняківська, 4-а, код ЄДРПОУ 37768863.

Відповідач - ОСОБА_1, громадянин Грузії, без постійного місця проживання в Україні.

Суддя