Ухвала суду № 72752832, 13.03.2018, Апеляційний суд Сумської області

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2018 року м.Суми

Справа №588/279/17

Номер провадження 22-ц/788/360/18

Апеляційний суд Сумської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого - Левченко Т.А. (суддя-доповідач),

суддів – Хвостика С.Г., Ткачук С.С.,

з участю секретаря судового засідання – Пархоменко А.П.,

сторони:

позивач – ОСОБА_1,

відповідач – Приватне підприємство «Рассвєт Агро»,

розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду Сумської області в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 – адвоката ОСОБА_2

на рішення Тростянецького районного суду Сумської області від 20 грудня 2017 року, ухваленого у складі судді Щербаченко М.В., в приміщенні Тростянецького районного суду Сумської області, повний текст рішення складено 26 грудня 2017 року, -

В С Т А Н О В И В :

Відповідно до п.3 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VІІІ «Про судоустрій і статус суддів» апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах.

У березні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Приватного підприємства «Рассвєт Агро», третя особа: Тростянецький районний виробничий відділ Сумської регіональної філії державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру про визнання договору недійсним, зобов’язання вчинити дії. Свої вимоги обґрунтовував тим, що він є власником земельної ділянки, площею 3,5243 га, кадастровий номер 5925084600:00:001:1981, яка розташована на території Люджанської сільської ради Тростянецького району Сумської області. У 2006 році з ПП «Рассвєт Агро» було укладено договір оренди землі, а також акт приймання-передачі вказаної земельної ділянки, примірника договору йому надано не було. У 2016 році він звернувся до відповідача з вимогою про повернення земельної ділянки, на що йому було відмовлено, з посиланням на продовження додатковою угодою до договору строку дії оренди на 20 років. Зазначив, що договору оренди він не підписував, повноважень на його підписання від свого імені не надавав.

Просив суд ухвалити рішення, яким визнати недійсними: договір оренди землі №228 від 06 вересня 2006 року, укладений між ним та ПП «Рассвєт Агро», який зареєстрований Тростянецьким районним реєстраційним відділенням Сумської регіональної філії ДП «Центр ДЗК» при Державному комітеті України по земельних ресурсах про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 24 січня 2007 року за №040763500269; угоду про внесення змін до договору оренди землі №228, зареєстрований 29 липня 2008 року за №040683503844; зобов’язати ПП «Рассвєт Агро» повернути йому вказану земельну ділянку.

Рішенням Тростянецького районного суду Сумської області від 20 грудня 2017 року позов ОСОБА_1 залишено без задоволення.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 –ОСОБА_2, посилаючись на незаконність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з’ясування судом обставин, які мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

12 березня 2018 року до апеляційного суду надійшла заява ОСОБА_1 про закриття провадження у справі у зв’язку з його відмовою від позову. Окрім того, просив повернути йому із державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого ним при подачі позову та за апеляційний перегляд рішення суду.

Колегія суддів вважає, що зазначене клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно приписів статей 206, 373 ЦПК України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

В суді апеляційної інстанції позивач має право відмовитися від позову, а сторони - укласти мирову угоду відповідно до загальних правил про ці процесуальні дії незалежно від того, хто подав апеляційну скаргу.

Якщо заява про відмову від позову чи мирова угода сторін відповідають вимогам статей 206, 207 цього Кодексу, суд постановляє ухвалу про прийняття відмови позивача від позову або про затвердження мирової угоди сторін, якою одночасно визнає нечинним судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, та закриває провадження у справі.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.

В судовому засіданні апеляційного суду представник ОСОБА_1 – адвокат ОСОБА_3, який згідно довіреності також має повноваження на відмову від позову, підтримав заяву позивача. Йому роз’яснено наслідки вчинення такої процесуальної дії, передбачені ст. ст. 255, 256 ЦПК України.

Таким чином підстав для відмови у задоволенні заяви ОСОБА_1 колегія суддів не вбачає, а тому рішення суду належить визнати нечинним, а провадження у справі - закрити.

Клопотання ОСОБА_1 про повернення із державного бюджету 50 відсотків судового збору підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Частиною 1 статті 142 ЦПК України встановлено, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Тобто, з вказаної норми вбачається, що повернення позивачу з державного бюджету сплаченого за подання позовної заяви судового збору передбачено лише в разі відмови від позову, яке мало місце до початку розгляду справи по суті.

Враховуючи те, що із заявою про відмову від позову ОСОБА_1 звернувся на стадії апеляційного перегляду рішення суду, сплачений ним судовий збір при поданні позову поверненню не підлягає.

У відповідності до приписів ч. ч. 2-3 ст. 142 ЦПК України, у разі укладення мирової угоди, відмови від позову, визнання позову відповідачем на стадії перегляду рішення в апеляційному чи касаційному порядку суд у відповідній ухвалі у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення скаржнику (заявнику) з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого ним при поданні відповідної апеляційної чи касаційної скарги.

Таким чином, ОСОБА_1 належить повернути з державного бюджету 50 відсотків сплаченого ним судового збору за подання апеляційної скарги - 960 грн 00 коп.

Керуючись ст. ст. 367; 374 ч. 1 п. 3; 373; 381-382 ЦПК України, суд –

У Х В А Л И В :

Заяву ОСОБА_1 про відмову від позову задовольнити.

Прийняти відмову ОСОБА_1 від позову до Приватного підприємства «Рассвєт Агро», третя особа: Тростянецький районний виробничий відділ Сумської регіональної філії державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру про визнання договору недійсним, зобов’язання вчинити дії.

Рішення Тростянецького районного суду Сумської області від 20 грудня 2017 рокувизнати нечинним, провадження у справі закрити.

Повернути ОСОБА_1з державного бюджету 960 гривень 00 копійок судового збору за подання апеляційної скарги, сплачені згідно квитанції №СВ00396510 від 23 січня 2018 року, на рахунок 31211206780002, отримувач: УК у м. Сумах (м. Суми) 22030101, банк отримувача 837013 ГУ ДКСУ у Сумській області.

Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 14 березня 2018 року.

Головуючий: Т.А. Левченко

Судді: С.Г. Хвостик

ОСОБА_4