Вирок № 72751731, 12.03.2018, Соснівський районний суд м. Черкас

Вирок

Іменем України

Справа № 711/10867/14-к

Провадження № 1кп/712/11/18

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 березня 2018 року Соснівський районний суд м.Черкаси в складі:

Головуючого судді - Бащенка С.М.

при секретарі - Ляховецькій Ю.Л.

з участю прокурорів - Дєдусь О.І., Тітко А.А.

захисників - ОСОБА_1, ОСОБА_2

потерпілих - ОСОБА_3В, ОСОБА_4 ОСОБА_5, ОСОБА_6,

ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9В

представника потерпілого - ОСОБА_10М

обвинуваченого - ОСОБА_11

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси кримінальне провадження відносно ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, не одруженого, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей, раніше не судимого, -

за підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 3 ст.190, ч. 4 ст. 191 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_11 на початку червня 2006 року, маючи умисел на заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою, вчинив сплановані шахрайські дії відносно ОСОБА_3 та заволодів його майном при наступних обставинах. Так він у 2006 році дізнався від свого знайомого ОСОБА_3, з яким підтримував довірливі відносини, що останній зацікавлений у придбанні земельної ділянки. І маючи умисел на заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою, ОСОБА_12 повідомив ОСОБА_3 неправдиву інформацію, що має можливість надати допомогу у виділенні земельної ділянки на вигідних умовах, при цьому демонстрував останньому наявні в нього викопіювання з плану території Геронимівської сільради та спільно із ним оглядав земельні ділянки, розташовані поблизу с. Дахнівка Черкаського району, що перебували під засадженням лісу, іншими способами запевняв його у своїй компетентності, завідомо не маючи наміру і можливості сприяти в питанні виділення цієї землі. Після чого ОСОБА_11 запропонував ОСОБА_3 передати йому грошові кошти в сумі 5000 доларів США, в якості нібито першопочаткового платежу за оформлення документів. На вказану пропозицію ОСОБА_3 погодився і на початку червня 2006 року, будучи введеним в оману, знаходячись в офісі за адресою: м. Черкаси, вул. Громова, 138/3, передав ОСОБА_11 грошові кошти в сумі 5000 доларів США, що згідно курсу гривні до долара США, встановленого Національним банком України станом на 01.06.2006, становить 25 250 гривень, якими останній умисно, з корисливих мотивів, шляхом зловживання довірою заволодів і використав на власні потреби, що більше ніж у 144 рази перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, встановлений на цей період, чим завдав значної шкоди потерпілому.

Крім того, на початку листопада 2006 року, ОСОБА_11, повторно, маючи умисел на заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою, вчинив сплановані шахрайські дії відносно ОСОБА_4 та заволодів його майном при наступних обставинах. Так він восени 2006 року дізнався від свого знайомого ОСОБА_4, з яким підтримував довірливі відносини, що останній займається пошуком приміщення під оренду для розміщення власного виробництва. І маючи умисел на заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою, ОСОБА_12 повідомив ОСОБА_4 неправдиву інформацію, що може сприяти у вирішенні питання пошуку та оренди підходящого приміщення, при цьому демонстрував останньому ряд будівель, у тому числі приміщення котельні, розташоване на території аеропорту в м. Черкаси, як таке, що може бути запропоноване під оренду, завідомо не маючи наміру і можливості сприяти в питанні здачі демонстрованих будівель в користування. Після чого ОСОБА_11 запропонував ОСОБА_4 передати йому грошові кошти в сумі 10 000 гривень, в якості передплати за подальшу оренду приміщення котельні, що розташоване на території аеропорту м. Черкаси. На вказану пропозицію ОСОБА_4 погодився та на початку листопада 2006 року, будучи введеним в оману, знаходячись поблизу ресторану «Макдональдз», що на перехресті бул. Шевченка та вул. Смілянська в м. Черкаси, передав ОСОБА_11 грошові кошти в сумі 10 000 грн., якими останній умисно, з корисливих мотивів, шляхом зловживання довірою заволодів і використав на власні потреби, чим завдам матеріальну шкоду потерпілому на вказану суму.

Крім того, 12.03.2007 року у денний час, ОСОБА_11, повторно, маючи умисел на заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою, вчинив сплановані шахрайські дії відносно ОСОБА_3 та заволодів його майном при наступних обставинах. Так у березні 2007 року в нього виникла необхідність установки металопластикових вікон на одному з об’єктів будівництва. Тоді він пригадав, що його знайомий ОСОБА_3, з яким він підтримував довірливі відносини, займається виготовленням такого товару. І маючи умисел на заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою, повідомив ОСОБА_3 неправдиву інформацію, що йому потрібні металопластикові вікна в кількості трьох штук, для того щоб пришвидшити вирішення питання стосовно виділення земельної ділянки, раніше продемонстрованої неподалік с. Дахнівка Черкаського району, завідомо не маючи наміру і можливості сприяти у вирішенні вказаного питання. Після чого ОСОБА_12 запропонував ОСОБА_3 передати йому металопластикові вікна, на що останній погодився та 12.03.2007 року у денний час, будучи введеним в оману, перебуваючи в офісі за адресою: м. Черкаси, вул. Громова, 138/3, передав ОСОБА_11 металопластикові вікна в кількості трьох штук, загальною вартістю 6035 гривень, якими останній умисно, з корисливих мотивів, шляхом зловживання довірою заволодів, в подальшому реалізував, та виручені грошові кошти витрати на власні потреби, чим завдав матеріальну шкоду потерпілому на вказану суму.

Крім того, у вересні 2007 року, ОСОБА_11 повторно, маючи умисел на заволодіння чужим майном шляхом обману, вчинив сплановані шахрайські дії відносно ОСОБА_5 та заволодів його майном при наступних обставинах. Так він у 2007 році дізнався від свого знайомого ОСОБА_5, з яким підтримував довірливі відносини, що останній зацікавлений у придбанні земельної ділянки. І маючи умисел на заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою, ОСОБА_12 повідомив ОСОБА_5 неправдиву інформацію, що має можливість надати допомогу у виділенні земельної ділянки на вигідних умовах, при цьому демонстрував останньому наявні в нього викопіювання з плану території Геронимівської сільради та спільно із ним оглядав земельні ділянки, розташовані поблизу с. Дахнівка Черкаського району, що перебували під засадженням лісу, іншими способами запевняв його у своїй компетентності, у тому числі наводив у приклад спільного знайомого ОСОБА_3, який вже нібито вигідно вклав свої кошти, завідомо не маючи можливості сприяти в питанні виділення цієї землі. Після чого, ОСОБА_11, запропонував ОСОБА_5 передати йому грошові кошти в сумі 5000 доларів США, в якості нібито першопочаткового платежу за оформлення документів. Натомість ОСОБА_13 повідомив, що має можливість сплатити лише 1000 доларів США, і така пропозиція ОСОБА_11 влаштувала. Так у вересні 2007 року, ОСОБА_5, будучи введеним в оману, знаходячись у дворі будинку за адресою: м. Черкаси, вул. Боженка, 11, передав ОСОБА_11 грошові кошти в сумі 1000 доларів США, що згідно курсу гривні до доларів США, встановленого Національним банком України станом на 01.09.2007, становить 5050 гривень, якими останній умисно, з корисливих мотивів, шляхом зловживання довірою заволодів і використав на власні потреби, чим завдам матеріальну шкоду потерпілому на вказану суму.

Крім того, на початку грудня 2007 року, ОСОБА_11, маючи умисел на заволодіння чужим майном шляхом обману, вчинив шахрайські дії відносно ОСОБА_6 та заволодів її майном при наступних обставинах. Так він запевнивши свого батька ОСОБА_14, що має значні матеріальні труднощі та перебуває у скрутному фінансовому становищі, попросив його домовитись про надання боргу із знайомою ОСОБА_6, що останній і зробив. На таке прохання ОСОБА_6 погодилась та на початку грудня 2007 року, будучи введеною в оману, знаходячись у службовому кабінеті, що за адресою м. Черкаси, бул. Шевченка, 185, на умовах усного договору, який ОСОБА_11 завідомо не мав наміру виконувати, передала в борг останньому грошові кошти в сумі 2000 США, що згідно курсу гривні до доларів США, встановленого Національним банком України станом на 01.12.2007, становить 10 100 гривень, якими останній умисно, з корисливих мотивів шляхом обману заволодів та використав на власні потреби, чим завдав матеріальну шкоду на вказану суму.

Крім того, в період часу з 26.05.2013 по 08.07.2013, ОСОБА_11, повторно, маючи єдиний умисел на заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою, вчинив шахрайські дії відносно ОСОБА_7 та заволодів її майном при наступних обставинах. Так він у травні 2013 року, познайомившись із сином потерпілої ОСОБА_15, увійшовши в довіру, неодноразово повідомляв йому неправдиві відомості про те, що має проблеми з власним банківським рахунком, на якому знаходяться кошти і з невідомих причин скористатись ними він не міг та неодноразово просив останнього надати йому у позику кошти на незначні терміни, на умовах усної домовленості, завідомо не маючи умислу повертати отримані гроші, які ОСОБА_15 отримував від своєї матері ОСОБА_7. Так 26.06.2013 у денний час, перебуваючи неподалік «Будинку Зв’язку», що на перехресті бул. Шевченка та вул. Б.Вишневецького в м. Черкаси, ОСОБА_15 передав в борг ОСОБА_11 грошові кошти в сумі 250 доларів США, що згідно курсу гривні до доларів США, встановленого Національним банком України станом на 26.06.2013, становить 1998 гривень, отримані від потерпілої; а також 07.06.2013, перебуваючи знову неподалік «Будинку Зв’язку», що на перехресті бул. Шевченка та вул. Б.Вишневецького в м. Черкаси, ОСОБА_15 передав в борг ОСОБА_11 грошові кошти в сумі 3500 грн., отримані від потерпілої; а також 23.06.2013, перебуваючи неподалік перехрестя вулиць Кірова та Благовісна в м. Черкаси, ОСОБА_15 передав в борг ОСОБА_11 грошові кошти в сумі 2800 грн., отримані від потерпілої; а також 08.07.2013, перебуваючи неподалік ломбарду «Форум», що за адресою: м. Черкаси, бул. Шевченка, 470, ОСОБА_15 передав у борг ОСОБА_11 грошові кошти в сумі 3550 грн., отримані від потерпілої. Таким чином ОСОБА_11 в період часу з 26.05.2013 по 08.07.2013 умисно, з корисливих мотивів, шляхом зловживання довірою, заволодів грошовими коштами ОСОБА_7 на загальну суму 11 848 гривень та не виконавши своїх зобов’язань про повернення грошей, витратив їх на власні потреби, чим завдав матеріальну шкоду потерпілому на вказану суму.

Крім того, 10.10.2007 року, ОСОБА_11, повторно, маючи умисел на заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою, вчинив сплановані шахрайські дії відносно ОСОБА_8 та заволодів його майном при наступних обставинах. Так будучи знайомим із ОСОБА_8, увійшов йому в довіру, при цьому неодноразово брав у нього в позику незначні суми грошових коштів, які вчасно повертав. І маючи умисел на заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою, в жовтні 2007 в черговий раз звернувся до ОСОБА_8 з проханням надати у позику гроші в сумі 20000 доларів США, при цьому повідомив неправдиву інформацію, що кошти потрібні йому для зведення фундаментів під будівництво в с. Червона Слобода, з метою подальшого продажу таких земельних ділянок, що не відповідало дійсності. На таке прохання ОСОБА_8 погодився та 10.10.2007 року в денний час, будучи введеним в оману, перебуваючи у квартирі по місцю проживання ОСОБА_11 за адресою: АДРЕСА_1, ОСОБА_8 передав у позику ОСОБА_11 грошові кошти в сумі 20000 доларів США, що згідно курсу гривні до доларів США, встановленого Національним банком України станом на 10.10.2007, становить 101 000 гривень, які останній зобов’язувався повернути до 20.11.2007, що його батько ОСОБА_14 підтвердив розпискою. Натомість в подальшому ОСОБА_11 умови домовленості не виконав, гроші не повернув, а умисно, шляхом обману, зловживаючи довірою, заволодів грошовими коштами на вказану суму, які використав на власні потреби, чим завдав матеріальну шкоду потерпілому на суму, що більше ніж у 439 разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, встановлений на цей період та є великим розміром.

Він же, в період часу з 01.11.2009 по 11.11.2010, працюючи згідно наказів № 6 від 01.11.2009 та № 7 від 01.11.2009 на посаді заступника директора та за сумісництвом менеджером з реалізації рибної продукції приватного підприємства "Літест" (юридична адреса: м. Черкаси, вул. Смілянська, 132), діючи в порушення умов трудового договору та посадової інструкції від 01.11.2009, укладеного ним із зазначеним приватним підприємцем, будучи матеріально-відповідальною особою за передані товарно-матеріальні цінності та грошові кошти, маючи єдиний умисел на привласнення чужого майна, отримав на вказаному підприємстві, відповідно до накладної № РН-0000021 від 09.02.2010 рибну продукцію, на загальну вартість 193 387 грн. 27 коп., яку привласнив з метою подальшої реалізації, та грошові кошти за вказану рибну продукцію до каси підприємства не вніс, в результаті чого спричинив підприємству матеріальну шкоду на вищевказану суму, що більше ніж у 445 разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, встановлений на цей період та є великим розміром.

Будучи допитаний в судовому засіданні, обвинувачений ОСОБА_11 вину не визнав та пояснив, що працюючи в агенції нерухомості в 2006 році мав можливість надати ОСОБА_3 технічну допомогу в оформленні документів на обрану для придбання земельну ділянку, для чого взяв у останнього грошові кошти в сумі 5000 доларів США. Підготувати всі документи у нього не вийшло, тому він не надав ОСОБА_3 ані документів, ані грошей.

Так само на початку листопада 2006 р., дізнавшись від свого знайомого ОСОБА_4, з яким підтримував довірливі відносини, що останній займається пошуком приміщення під оренду для розміщення власного виробництва, запропонував за винагороду в розмірі 10000 грн. допомогу в оформленні документів на оренду обраної будівлі котельної на території аеропорту в м. Черкаси. Потім Батов передумав, очевидно, вирішивши, що сума в 10000 грн. є завеликою. Хоча сам ОСОБА_11 частину взятих на себе зобов’язань вже виконав, провівши експертизу об’єкту.

В вересні 2007 року ОСОБА_11 вирішив допомогти ОСОБА_5, так само, як ОСОБА_3 в виборі та оформленні документів на придбання земельної ділянки, узявши на вказані потреби кошти в сумі 1000 доларів США. Однак зібрати документи у нього не вийшло і кошти він не повернув.

На початку грудня 2007 року ОСОБА_11 попросив у свого батька взяти у когось гроші в борг, щоб відкупитись від бандитів. Кошти в сумі 2000 доларів США були останнім позичені у потерпілої ОСОБА_6, повернути їх не вийшло.

Продовжуючи працювати в агенції нерухомості, ОСОБА_11 мав доручення на продаж земельних ділянок на території с.Ч.Слобода Черкаського району. Плануючи сам придбати ділянки для зведення на них фундаменту і подальшого перепродажу, він на ці цілі 10.10.2007 року позичив грошові кошти у свого знайомого ОСОБА_8 в сумі 20000 доларів США. Однак здійснити задумане у ОСОБА_11 не вийшло, як і повернути гроші.

Як пояснив далі ОСОБА_11, він дійсно в травні-липні 2013 року неодноразово позичав у свідка ОСОБА_7 належні його матері кошти, однак щоразу своєчасно розраховувався і боргу перед ними не має.

В лютому 2009 року він, ОСОБА_11, офіційно влаштувався на підприємство «Літест», що розташоване за адресою: м. Черкаси, вул. Смілянська, 132. Його було прийнято на посаду менеджера, а в подальшому був переведений на посаду заступника директора та відповідно із ним було підписано договір про повну матеріальну відповідальність. Директором вказаного підприємства являвся ОСОБА_16, посаду головного бухгалтера займала ОСОБА_17. Його робоче місце знаходилось в кабінеті адміністративного корпусу, де також працювала і бухгалтер ОСОБА_17 Дане підприємство займалося реалізацією рибною продукції. В його функціональні обов’язки входив пошук клієнтів для реалізації рибної продукції. Також реалізацією продукції займалася особисто ОСОБА_17, яка відповідно і займалася питанням відвантаження товару. На території вказаного підприємства розташовувалось холодильне приміщення, в якому зберігався товар, а саме різні види риби. Ключі від холодильного приміщення знаходились у кабінеті, брав він їх з дозволу ОСОБА_17, та міг самостійно користуватись холодильником. Відповідно він почав підшукувати клієнтів для реалізації. Продаж продукції клієнтам полягав у наступному: можливому покупцю він розповідав про асортимент та ціни, після чого покупець робив заявку в усній формі, при цьому повідомляв свої дані, так як в подальшому на нього виписувалась накладна. Надалі він передавав заявку бухгалтеру, ОСОБА_17 виписувала товарно-транспортну накладну, на підставі якої риба завантажувалась із холодильного приміщення. Транспорт, на якому вивозилась рибна продукція, був або наданий покупцем, тобто замовником, або ж найманий підприємством ТОВ «Літест». Зокрема в разі необхідності найманий транспорт підшукувала бухгалтер, інколи цим питанням він займався особисто, а саме звертався в транспортну, відповідно вони погодинно видавали в оренду транспорт та водія. Розрахунок за оренду авто проводила переважно бухгалтер, в окремих випадках він, за її дозволу. Замовлення здійснювалось в незначній кількості, зокрема по 1,5 – 2 тони. Завантаження товару здійснювали робітники підприємства «Ветзоопромстач», на території якого орендувало приміщення ПП «Літест», в його присутності або присутності бухгалтера. Відповідно після того, як товар був завантажений, ОСОБА_17 видавала товарно-транспорту накладну (одна водієві, друга йому, а третя – кінцевому покупцю), а також перерахувала кількість товару. В цей же час вона могла проводити розрахунки за орендований транспорт та водія. Після відвантаження товару замовник розрахувався із ним готівкою, а він відповідно вносив отримані грошові кошти в касу підприємства, зокрема передавав готівку бухгалтеру з підписом кінцевого споживача. Розпорядження отримувати та передавати кошти готівкою також мав від бухгалтера. Про отримані грошові кошти жодного документу бухгалтер йому не видавала, свої підписи за здачу коштів він також ніде не ставив. Також в нього бували клієнти, які купували рибу при умові відстрокування оплати. Конкретних осіб не пригадує, переважно це були приватні підприємці, більшість із них вели свою підприємницьку діяльність на базі ОПС. В такому випадку, він телефонував ОСОБА_17, пояснював їй ситуацію та умови за яких клієнт згоден взяти товар, а вона в свою чергу давала йому свою згоду. Тоді він брав копії установчих документів клієнта, та передавав їх головному бухгалтеру, після чого по указаній вище схемі відбувалося відвантаження товару. При цьому накладна виписувалась для кожного клієнта, в ній указувалась вартість та кількість товару. Він особисто переважно працював із тими клієнтами, яких знайшов сам, а також і з тими, що вже обслуговувались на підприємстві. Яка кількість риби знаходилась у холодильнику йому відомо не було. З приводу товарно-транспортної накладної № РН-000021 від 09.02.2010, згідно якої йому була передана рибна продукція на суму 193387 гривень пояснює наступне. Власним підписом на цій накладній він засвідчив, що риба знаходиться в холодильнику. Підписати накладку його попросила ОСОБА_17 ніби-то для ревізії Одночасно відвантажити та вивезти таку кількість риби фізично неможливо.

Вважає, що безспірні докази вини у вчиненні інкримінованих йому діянь відсутні, відсутній також умисел на вчинення шахрайських дій щодо потерпілих.

Пояснює, що у зв’язку з вчиненням певними особами протиправних дій щодо нього самого, він не міг своєчасно повернути борги потерпілим та стверджує, що в його діях відсутня суб’єктивна сторона кримінальних правопорушень, а отже і склад кримінальних правопорушень. Впевнений, що в його діях мають місце цивільно-правові, а по епізоду з потерпілим ОСОБА_9 – трудові правовідносини.

Незважаючи на невизнання вини обвинуваченим, його винність у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень підтверджується сукупністю доказів, досліджених в судовому засіданні:

- показами потерпілого ОСОБА_3, який в судовому засіданні пояснив, що з ОСОБА_11 знайомий досить давно і до певного часу підтримував із ним ділові стосунки. Йому було відомо, що ОСОБА_11 займається ремонтно-будівельними роботами. На початку літа 2006 року до нього звернувся ОСОБА_11 з пропозицією оформити декілька земельних ділянок у с. Дахнівка, Черкаської області, при цьому для початкових документів йому потрібно було п’ять тисяч доларів США. Він пояснив, як оформить документи, йому потрібно буде ще 10 тисяч доларів США, тобто вартість ділянки загалом стане близько 15 тисяч доларів США. В результаті чого ОСОБА_11 передасть одну із земельних ділянок йому у власність. Через деякий час вони поїхали в с. Дахнівка, де ОСОБА_11 показував земельні ділянки, що перебували під засадженням лісу. Також він показав рішення Геронимівської сільської ради на розроблення технічної документації вказаних земель. Пояснював, що впродовж всього часу він буде контролювати дане питання та попереджати, коли потрібні будуть додаткові гроші на оформлення. При цьому разом з ними був його товариш по роботі ОСОБА_18, який також цікавився земельними ділянками, але в нього не було на це грошей, тому він і відмовився. Його ж особисто така пропозиція зацікавила. Декількома днями пізніше він з ОСОБА_11 домовились про зустріч, та зустрілись біля «Укргазбанку», що по вул. Гоголя в м. Черкаси. Разом з ОСОБА_18 та ОСОБА_11 прийшли у вищевказаний банк, звідки він забрав гроші з індивідуального сейфу. Після чого всі троє проїхали до його офісу, що знаходиться за адресою: м. Черкаси, вул. Громова 138/3, де в присутності ОСОБА_18 він перерахував гроші і віддав 5000 доларів США ОСОБА_11, після чого розпрощались. Про отримання коштів ОСОБА_11 розписки не писав, тому що запевняв, що дані зобов’язання виконає, окрім того він йому довіряв. В подальшому протягом тривалого часу ОСОБА_11 пояснював, що займається оформленням документів, натомість свої зобов’язання не виконав та грошові кошти не повернув по теперішній час. Навесні 2007 року ОСОБА_11 знову звернувся до нього і повідомив, що йому потрібні вікна для того, щоб їх встановити комусь, щоб швидше просувалось оформлення документів на земельні ділянки в с. Дахнівка. Так, як його підприємство займалось виготовленням та монтажем вікон з пхв виробів, а він особисто був зацікавлений у пришвидшенні вирішення земельного питання, то він передав ОСОБА_11 металопластикові вікна в кількості 3 штук, загальною вартістю 6035 гривень, що в еквіваленті становило 1207 доларів США. ОСОБА_11 пообіцяв, що оформлення документів буде швидшим. Коли ОСОБА_11 забирав вікна, ОСОБА_18 був присутнім при цьому і знав, для чого ОСОБА_11 бере в нього вікна. В подальших розмовах з ОСОБА_11 по мобільному телефону, він пояснював, що всі документи він оформляє, а потім почались різні відмовки і він взагалі перестав брати телефон. В подальшому з’ясувалось, що отримані вікна ОСОБА_12 реалізував та виручені кошти витратив на власні потреби. По теперішній час завданні збитки не відшкодовані;

- даними протоколу одночасного допиту потерпілого ОСОБА_3 та підозрюваного ОСОБА_11, в ході якого було уточнено та деталізовано обставини вчинення ОСОБА_11 спланованих шахрайських дій відносно Кавка.С.М. (т. 3 а.м.к.п.150-153);

- даними протоколу одночасного допиту потерпілого ОСОБА_4 та підозрюваного ОСОБА_11, в ході якого було уточнено та деталізовано обставини вчинення ОСОБА_11 спланованих шахрайських дій відносно ОСОБА_4 (т. 3 а.м.к.п. 141-143);

- даними протоколу огляду предмету від 18.09.2014, а саме накладної № 28, виписаної ПП ОСОБА_3 на ім'я ОСОБА_11, що засвідчує передачу ОСОБА_11 металопластикових вікон в кількості трьох штук, загальною вартістю 6035 гривень (т. 3 а.м.к.п. 160);

- показами потерпілого ОСОБА_5, який в судовому засіданні пояснив, що з ОСОБА_11 він знайомий протягом тривалого часу та раніше підтримував із ним ділові стосунки. Йому було відомо, що ОСОБА_11 займався ремонтно-будівельними роботами. На початку осені, приблизно у вересні 2007 року до нього звернувся ОСОБА_11 та запропонував придбати земельну ділянку у с. Дахнівка, Черкаської області. При цьому останній пояснив, що документація на земельну ділянку знаходиться на завершальній стадії, окрім цього показував технічну документацію із мокрими печатками державних установ та організацій, наводив приклади спільних знайомих, які вже вклали кошти, а саме ОСОБА_3. Одного разу він спільно із ОСОБА_11 виїздив до Дахнівки, де останній демонстрував земельні ділянки, що в подальшому мали перейти у власність фізичних осіб. З його слів, для кінцевого завершення та отримання державних актів на землю, для вирішення деяких документальних питань, йому необхідні були певні грошові кошти. При цьому вказав, що кінцева вартість ділянки обійдеться приблизно у 10-15 тис. доларів США, та говорив, що для початку треба буде сплатити частину, а в подальшому він буде мене повідомляти в залежності від руху справи, яку суму потрібно буде надати додатково. Одного вечора він йому зателефонував на мобільний телефон і сказав, що йому негайно потрібні гроші на оформлення документів в сумі 5 тис. доларів США, але він йому пояснив, що на даний час має тільки 1000 доларів США, ОСОБА_11 погодився і під’їхав до його під’їзду. Він разом з дружиною вийшов до свого під’їзду, що у дворі будинку за адресою: м. Черкаси, пров. Боженка, 11, де передав ОСОБА_11 1000 доларів США, номіналом по 100 доларів. Останній перерахував гроші, ще раз його запевнив в тому, що земельна ділянка буде його. Ніякої розписки він не давав, оскільки викликав у нього довіру. В подальшому протягом тривалого часу ОСОБА_11 повідомляв, що питання знаходиться на стадії вирішення, та необхідно ще трохи зачекати. Коли пройшов досить значний період часу, близько року, ОСОБА_11 взагалі почав уникати із ним спілкування та зустрічей. Йому стало зрозуміло, що ОСОБА_11 шахрайським шляхом заволодів його грошовими коштами, також він спільних знайомих він дізнався, що під тим же приводом він отримував кошти від інших осіб, а в реальності не мав жодного відношення до продемонстрованих земельних ділянок, у тому числі дозвільних документів на них. Завдані збитки по теперішній час не відшкодовані;

- даними протоколу одночасного допиту потерпілого ОСОБА_5 та підозрюваного ОСОБА_11, в ході якого було уточнено та деталізовано обставини вчинення ОСОБА_11 спланованих шахрайських дій відносно ОСОБА_5 (.т. 3 а.м.к.п. 178-181);

- показами потерпілої ОСОБА_6, яка в судовому засіданні пояснила, що особисто знайома із ОСОБА_14, з яким довгий час працювала в одній установі та була його підлеглою. Відповідно із останнім вона перебувала у довірливих відносинах. В 2007 році вона працювала в обласному фінансовому управлінні, що розташоване за адресою: м. Черкаси, бул. Шевченка, 185. Приблизно в грудні 2007 року до неї в службовий кабінет завітав ОСОБА_14, останній розповів, що його сину вкрай необхідні гроші та просив позичити йому 5000 доларів США. При цьому пояснював, що його син ОСОБА_19 потрапив у неприємності та звертатись йому більше немає до кого. Спочатку вона відповіла, що таких коштів не має та допомогти не може. Однак наступного дня ОСОБА_14 прийшов та знову почав умовляти, при цьому говорив, якщо вона не зможе допомогти, то ОСОБА_5 вб’ють, у подробиці вона не вдавалась, які саме проблеми їй не розповідали. Тоді вона відповіла, що все що має, це 2000 доларів США, і в разі крайньої необхідності може їх дати у позику, однак при собі в неї їх не було. ОСОБА_14 дуже просив позичити ці гроші та повідомив, що через пару місяців їх поверне. Через декілька днів, за попередньою домовленістю, коли вона підготувала необхідну суму, до неї у денний час в службовий кабінет прийшов ОСОБА_11 – син ОСОБА_20, якого вона раніше знала наглядно. Сергієві вона передала вказані кошти в сумі 2000 доларів США, при цьому жодних документів не укладали. Приблизно через пів року, з того часу, як гроші були передані ОСОБА_11, вона почала телефонувати ОСОБА_14 Останній безкінечно давав обіцянки, що поверне гроші дещо пізніше, потім обіцяв, що продасть будинок у Смілі та власний автомобіль. В подальшому ОСОБА_21 почав їй грубити у слухавку, а дещо пізніше дав зрозуміти, що кошти їй не поверне, так як не має відношення до боргових зобов’язань свого сина. По теперішній час грошові кошти їй не повернуто.

- даними протоколу одночасного допиту потерпілої ОСОБА_6 та підозрюваного ОСОБА_11, в ході якого було уточнено та деталізовано обставини вчинення ОСОБА_11 шахрайських дій відносно ОСОБА_6 (т. 3 а.м.к.п. 202-204);

- показами потерпілої ОСОБА_7, яка в судовому засіданні пояснила, що 26.05.2013 року до неї підійшов син ОСОБА_15 та повідомив, що він спілкується із ОСОБА_11. Як з’ясувалося ОСОБА_11 є похресником брата її померлого чоловіка. В ході розмови син ОСОБА_22 повідомив, що ОСОБА_11 просив в нього позичити грошові кошти в сумі 250 доларів США, оскільки він опинився в скрутному фінансовому становищі. ОСОБА_23 вирішила допомогти хлопцеві. У цей період її син ОСОБА_22 саме назбирав зароблені кошти для того, щоб повернути борг, який вона раніше позичала у подруги ОСОБА_24, з метою ремонту автомобіля. Таким чином у нього на руках була необхідна сума коштів та вона дозволила ОСОБА_25 дати їх в позику Сергієві ОСОБА_11. Цього ж дня 26.05.2013 у денний час, вона спільно із ОСОБА_12, пересуваючись на автомобілі сина, під’їхати до будинку Зв’язку, що розташований по бул. Шевченка в м. Черкаси, де чекав ОСОБА_11. Таким чином вона особисто побачила ОСОБА_11 і в цей час син ОСОБА_22 передав йому у позику кошти в сумі 250 доларів США. При цьому ОСОБА_11 пообіцяв Олександрові повернути гроші через пару тижнів, тобто в середині червня 2013 року, розповідав що займається бізнесом у сфері реалізації пального. Розписки або будь-які інші документи не укладались. 07 червня 2013 року син ОСОБА_25 розповів, що ОСОБА_11 знову попросив в нього в борг гроші в сумі 3500 грн., обґрунтовуючи це тим, що в нього є проблеми фінансового характеру, зокрема з невідомих причин були заблоковані його банківські рахунки. Просив позичити ці коти та обіцяв, що приблизно через два тижні поверне повну суму боргу, з урахуванням попередньої заборгованості. Відповідно цього ж дня у денний час ОСОБА_12, знаходячись також неподалік будинку Зв’язку в м. Черкаси, знову зустрівся із ОСОБА_11, де передав йому кошти в сумі 3500 грн.. В середині червня на зв'язок з ОСОБА_15 знову вийшов ОСОБА_11. Він повідомив, що не може повернути гроші та 23 червня попросив ще 2800 грн. При цьому продовжував розповідати, що на його банківському рахунку знаходиться значна кількість коштів, але в наслідок ряду причин скористатися ними він зможе лише через деякий час. ОСОБА_25 розповів про такі обставини, та вона знову вирішили допомогти хлопцеві, оскільки продовжували вірити йому. Відповідно гроші в сумі 550 гривень вона цього ж дня взяла у позику в своєї куми ОСОБА_23, а 2250 гривень віддала з отриманої пенсії. Таким чином цього ж дня у денний час ОСОБА_12 передав ОСОБА_11 кошти в сумі 2800 грн., що було неподалік перехрестя вул. Кірова та Благовісна в м. Черкаси. Після чого 8 липня 2013 року ОСОБА_11 знову поросив у ОСОБА_12 гроші в сумі 3500 грн., мотивуючи це тими ж проблемами з банківським рахунком, а син звернувся з даного приводу до неї. Оскільки на той момент в неї було лише дві тисячі гривень, з яких тисяча була позичена у ОСОБА_26, так як вона планувала робити зуби, і передала ці гроші ОСОБА_25, для того щоб він віддав ОСОБА_11, а також дала свою золоту обручку, щоб син заклав її до ломбарду та надав Сергієві позику. Таким чином 08.07.2013 року син ОСОБА_15 на власний паспорт заклав до ломбарду «Форум», що по вул. Шевченка, 470, її золоту обручку, за що отримав гроші в сумі 1576 грн., що засвідчено договором № 02-133719 від 08.07.2013. Відразу після цього, перебуваючи поблизу вказаного ломбарду, ОСОБА_15 передав ОСОБА_11 кошти в сумі 3550 грн. При цьому ОСОБА_11 пообіцяв повернути борг 12 липня 2013 року та назначив зустріч по вул. Університетська, 33, неподалік відділення КБ «Приватбанк». 12.07.2013 року вона разом із сином приїхали за вказаним місцем та прочекавши близько 3 годин, ОСОБА_11 так і не приїхав та борг не віддав. Зателефонувавши ОСОБА_11 на телефон, він сказав щоб вони чекали, але прочекавши його 3 години, ОСОБА_11 так і не приїхав. В подальшому він призначав зустріч 13 липня та 15 липня відповідно, але жодного разу у зазначене місце та час не з’являвся. Відповідно стало зрозуміло, що ОСОБА_11 кошти повертати не збирається та заволодів ними шахрайським шляхом, зловживаючи її доврою. Таким чином, в період з 26.05.13 року по 08.07.2013 рок вона разом із сином передала ОСОБА_11 гроші на загальну суму 250 доларів США та 9850 гривень, які останній по теперішній час не повернув.

- показами свідка ОСОБА_15, який пояснив, що приблизно в березні 2013 року він підвозив незнайомого раніше хлопця, та в ході розмови випадково з’ясувалося, що той є похресником його рідного дядька, тобто брата його батька. Його ім'я ОСОБА_11. З того часу вони періодично почали підтримувати спілкування. Зі слів ОСОБА_11, він займався діяльністю у сфері нафтопереробної промисловості та іншими справами, де була можливість заробити. Так 26.05.2013 року до нього звернувся ОСОБА_11 та попросив дати кошти в борг в сумі 250 доларів США. В цей час в нього саме малися гроші, так як він планував повернути борг, раніше отриманий у маминої подруги ОСОБА_27, що були взяті його матір’ю для ремонту його авто. Відповідно матері ОСОБА_7 він розповів про вище викладені обставини, та вона дала згоду на те, щоб допомогти Сергієві. Цього ж дня 26.05.2013 у денний час, він спільно із матір’ю, пересуваючись на власному автомобілі, під’їхати до будинку Зв’язку, що розташований по бул. Швченка в м. Черкаси, де на нього чекав ОСОБА_11. Таким чином він особисто передав ОСОБА_11 Сергієві кошти в сумі 250 доларів США. При цьому ОСОБА_11 пообіцяв повернути гроші через пару тижнів, тобто в середині червня 2013 року. Розписки або будь-які інші документи не укладались. 07 червня 2013 року йому знову зателефонував ОСОБА_11 та попросив дати в борг гроші в сумі 3500 грн., обґрунтовуючи це тим, що в нього є проблеми фінансового характеру, зокрема з невідомих причин були заблоковані його банківські рахунки. Просив позичити ці кошти та обіцяв, що приблизно через два тижні поверне повну суму боргу, з урахуванням попередньої заборгованості. Відповідно цього ж дня у денний час він, знаходячись також неподалік будинку Зв’язку в м. Черкаси, знову зустрівся із ОСОБА_11, де передав йому кошти в сумі 3500 грн. В середині червня ОСОБА_11 знову вийшов на зв'язок. Він повідомив, що не може повернути гроші та 23 червня попросив ще 2800 грн.. При цьому продовжував розповідати, що на його банківському рахунку знаходиться значна кількість коштів, але в наслідок ряду причин скористатися ними він зможе лише через деякий час. Своїх коштів в нього не було, та він розповів про такі обставини матері, та вони знову вирішили допомогти хлопцеві, оскільки продовжували вірити йому. Матір назбирала кошти в сумі 2800 гривень, та цього ж дня у денний час, неподалік перехрестя вул. Кірова та Благовісна в м. Черкаси він передав ОСОБА_11 вказану суму грошей. Після чого 8 липня 2013 ОСОБА_11 знову поросив у нього гроші в сумі 3500 грн., мотивуючи це тими ж проблемами з банківським рахунком, а він звернувся з даного приводу до матері. Мати назбирала усього 2 тисячі гривень готівкою, а також дала свою золоту обручку, так як повної суми не вистачало. Відповідно 08.07.2014 року на власний паспорт він заклав до ломбарду «Форум», що по бул. Шевченка, 470, золоту обручку матері, за що отримав гроші в сумі 1576 грн., що засвідчено договором № 02-133719 від 08.07.2013. Відразу після цього, перебуваючи поблизу вказаного ломбарду, він передав ОСОБА_11 кошти в сумі 3550 грн. При цьому ОСОБА_11 пообіцяв повернути борг 12 липня 2013 року, з урахуванням відсотків ломбарду, та назначив зустріч по вул. Університетська, 33, неподалік відділення КБ «Приватбанк». 12.07.2013 року він разом із матір’ю приїхали за вказаним місцем та прочекавши близько 3 годин, ОСОБА_11 так і не приїхав та борг не віддав. В подальшому він в телефонному режимі продовжував призначати зустрічі, на які так і не з’являвся. Відповідно стало зрозуміло, що ОСОБА_11 їх ошукав. Таким чином, в період з 26.05.13 року по 08.07.2013 року він передав ОСОБА_11 гроші на загальну суму 250 доларів США та 9850 гривень, які були отримані від матері. В подальшому ОСОБА_11 категорично почав уникати зустрічей та розмов із ним та його матір’ю, при випадкових зустрічах продовжував знаходити різні відмовки. На теперішній час ОСОБА_11 не віддав жодної копійки;

- даними протоколу одночасного допиту потерпілої ОСОБА_7, свідка ОСОБА_15 та підозрюваного ОСОБА_11, в ході якого потерпіла зі свідком уточнили та деталізували обставини вчинення ОСОБА_11 шахрайських дій відносно ОСОБА_7, а ОСОБА_11 залишився наполягати на попередніх показах (т. 3 а.м.к.п. 263-267);

- копією договору ПТ «Ломбард Форум» № 02-133719 від 08.07.2014 року, згідно якого ОСОБА_15 заклав золоту обручку, за що отримав 1576 гривень, що підтверджує покази потерпілої ОСОБА_7 та свідк.(т. 3 а.м.к.п. 259);

- показами потерпілого ОСОБА_8, який в судовому засіданні пояснив, що протягом тривалого часу знайомий із ОСОБА_11 через спільного знайомого ОСОБА_28. Зі слів ОСОБА_11, він зрозумів, що той наймає людей для виконання ремонтних робіт. Через певний час він запропонував ОСОБА_11 зробити в нього ремонт, на що той погодився. Продовж всього часу вони підтримували з ним дружні стосунки. ОСОБА_29 позичав в нього гроші в незначних розмірах, які у визначений термін віддавав. Тобто між ними склалися довірливі відносини. Восени 2007 року до нього звернувся ОСОБА_11 із проханням позичити йому грошові кошти в сумі 20000 доларів США. Він пояснив, що ці кошти потрібні йому для зведення фундаментів під будівництво в с. Червона Слобода, для того, щоб в подальшому їх продати за більш вигідну суму. Так як до теперішнього часу він його знав та раніше останній брав у нього в борг невеликі суми, які потім віддавав, він вирішив йому допомогти. Однак сам особисто таких коштів не мав, та ОСОБА_11 попросив його звернутись до знайомих, так як я він має широке коло друзів. Тоді він звернувся до своєї знайомої ОСОБА_30 та попросив дати у борг. Так 10.10.2007 року він приїхав до ОСОБА_30 в офіс, де вона без розписки позичила йому гроші в сумі 20000 доларів, що в еквіваленті на той час становило 100000 гривень. Надія гроші позичила безпосередньо йому, у зв’язку із чим зобов’язання віддавати їх також рахувалося за ним особисто. Так як, ОСОБА_11 неодноразово говорив, що його батько ОСОБА_21, який раніше займав посаду начальника податкової інспекції в Черкаській області, та його сім’я, знають про будівництво фундаменту під будинок, він попросив у ОСОБА_11 поїхати на зустріч до його батька і в присутності ОСОБА_21 віддати ОСОБА_11 вказану суму, на що той погодився. Таким чином він хотів перестрахувати себе. Приїхавши до ОСОБА_14 додому, за адресою: АДРЕСА_2, на кухні вказаної квартири в присутності ОСОБА_11 він запитав у ОСОБА_14: «Чи знаєте він, що ОСОБА_11 хоче позичити гроші в сумі сто тисяч гривень на будівництво фундаменту під будинок?», на що ОСОБА_21 дав тверду відповідь і сказав, що гроші будуть віддані вчасно, а саме до 20 листопада 2007 року. Він попросив ОСОБА_21 написати розписку, при цьому пояснив, що гроші перепозичив у своєї знайомої. Батько ОСОБА_19 власноручно в його присутності та в присутності самого ОСОБА_11 написав розписку. У розписці сума зазначається в гривневій валюті, а саме 100000 гривень, однак передавались кошти в сумі 20000 доларів США. Перерахувавши гроші, він віддав їх ОСОБА_11 в присутності його батька. ОСОБА_21 ще раз нагадав ОСОБА_11, що треба повернути гроші вчасно, на що ОСОБА_11 погодився. Після чого він поїхав у власних справах. Від знайомих про ОСОБА_21 він чув добрі відгуки, тому в нього не було сумнівів відносно того, що ОСОБА_11 не поверне гроші, так як за нього ручався батько. Окрім того, перед тим як він позичив ОСОБА_11 гроші, останній на своєму автомобілі повіз його до с. Червона Слобода, де біля річки Дніпро показував на декілька земельних ділянок і казав, що ці ділянки належать йому і він збирається там будувати фундамент під будинки, які згодом продасть. ОСОБА_11 розповідав також, що одна із фірм, з якою він працював, заборгувала йому гроші в сумі 400000 гривень і яка обіцяє йому повернути їх, що давало йому впевненість, в тому що гроші будуть повернуті вчасно. Натомість у визначений термін ОСОБА_11 гроші так і не повернув. Його телефонні дзвінки він ігнорував. Коли він звернувся до батька ОСОБА_19, той йому сказав, що місцезнаходження сина йому не відоме і стосовно боргів можна звертатися куди завгодно. Звичайно що із ОСОБА_30 він розрахувався в повному обсязі, відповідно сам поніс збитки. До цього часу ОСОБА_11 частково повернув йому кошти, що перераховував поштовим переказом, ця сума складає 39000 гривень. Наполягає на тому, що ОСОБА_11 шахрайським шляхом заволодів його коштами, так як нічого будувати не збирався, як і повертати кошти також.

- даними протоколу одночасного допиту потерпілого ОСОБА_8 та підозрюваного ОСОБА_11, в ході якого було уточнено та деталізовано обставини вчинення ОСОБА_11 спланованих шахрайських дій відносно ОСОБА_8 (а т. 3 а.м.к.п. 188-190);

- даними копії розписки від 10.10.2007 року, виписаної від імені ОСОБА_14, якою останній підтверджує факт передачі грошових коштів ОСОБА_8 (т.1 а.м.к.п. 8);

- показами потерпілого ОСОБА_9, який в судовому засіданні пояснив, що в 2005 році він заснував приватне підприємство «Літест», основним видом діяльності якого була реалізація рибної продукції в м. Черкаси, яку він хотів поставляти з Литви. Взяв на роботу в якості виконавчого директора ОСОБА_16. Валерія він знав протягом вже тривалого часу і він реалізовував поставлену ним рибу на території України. Також у останнього була база з холодильниками, в яких він зберігав свою рибу, яку привозив. Оскільки при заснуванні підприємства крім ОСОБА_16 він нікого не знав в м. Черкаси, то запропонував йому бути виконавчим директором. ОСОБА_31 на роботу прийшла головний бухгалтер ОСОБА_17, яка працювала у ОСОБА_16 на його підприємстві бухгалтером. Офіс ПП «Літест» розташовувався за адресою м. Черкаси, вул. Смілянська, 132. До 2008 року фірма існувала, але фактично не працювала, оскільки вся продукція повинна була розмитнюватися в м. Києві, але це було дуже дорого та не рентабельно. ОСОБА_31 законодавство змінилось та було дозволено розмитнювати продукцію за місцем реєстрації фірми, а саме в м. Черкаси. На протязі 2008 року з Литви до України ним було направлено три вантажних автомобілі з рибою. Два прибуло в м. Черкаси в один час, а одна машина прибула пізніше. Всі три машини розгрузились на території бази по вул. Смілянській 132 в м. Черкаси, там і знаходились холодильники в яких вона зберігалась. Документи про розмитнення машин маються в матеріалах справи, згідно них до м. Черкаси було поставлено риби зальною вагою 54 тони. Риба на територію України була ввезена на законних підставах з отриманням всіх необхідних дозволів. Коли прийшла остання машина з рибою він вже перебував на території України. ОСОБА_17, будучи матеріально відповідальною особою, спочатку здійснювала відпуск рибної продукції самостійно, та виконувала свої обов’язки справно. ОСОБА_23 відповідала за всю продукцію, яка надходила на підприємство та без її відома не можливо було проводити відвантаження продукції, оскільки тільки у неї були ключі від холодильників. ОСОБА_31 сказала йому, що вона самостійно не може займатися таким великим обсягом продукції та їй потрібен помічник. Світлана дала об’яву у газету та приходили різні люди, які просились на роботу. Так на ПП «Літест» був працевлаштований ОСОБА_11, якого він вперше побачив коли той приступив до виконання своїх обов’язків. Про ОСОБА_11 директор ОСОБА_16 розповідав, що добре знає його батька, як порядну людину, і додав, що із ОСОБА_11 ніяких проблем виникнути не може. Спочатку, риба продавалась невеликими партіями по 0,5-1 тоні. В обов’язки саме ОСОБА_11 входило шукати ринок збуту для риби. Риба продавалась погано і він сам почав шукати ринок її збуту. Так згодом, він знайшов клієнтів, яким можна було реалізувати рибу та коли прийшов на офіс та повідомив ОСОБА_31, що знайшов людей, які куплять рибу, ОСОБА_31 в свою чергу сказала, що продукції вже немає. Однак ні грошей, ні документів на відвантаження риби не було. Він пішов до ОСОБА_16 та запитав, де поставлена ним риба, на що той відповів, що про це йому нічого не відомо. Світлана повідомила, що частину рибної продукції вона віддала ОСОБА_11 для її реалізації, але грошей від нього вона ще не отримала. На той момент жодних документів про те, що рибу отримав саме ОСОБА_11 він не бачив. В подальшому була пред’явлена накладна за підписом ОСОБА_11, в якій було зазначено, що він отримав рибної продукції на суму 193387,27 грн. До часу виявлення недостачі наявність риби в морозильному приміщенні він не перевіряв. Всього за час діяльності підприємства йому було перераховано кошти за поставлений товар в сумі 9300 доларів США. Після того, як він дізнався про зникнення поставленої ним продукції, було направлено звернення в правоохоронні органи. В ході розслідування кримінальної справи, під час розмови з ОСОБА_11 він в свою чергу підтвердив те, що взяв риби на 193387,27 грн. та повідомив що поверне гроші. Такі покази він давав і попереднім слідчим, в той час коли перебував під вартою. Але як наслідок вже протягом тривалого часу ніяких дій для цього він не зробив, а також переховувався від слідства.

- показами свідка ОСОБА_16, який в судовому засіданні пояснив, що більше десяти років тому познайомився з ОСОБА_9, який являється громадянином ОСОБА_32 та раніше займався поставками рибної продукції з Прибалтики в м. Черкаси. В 2005 році ОСОБА_9 зареєструвався приватним підприємцем, із тим, щоб в подальшому проводити діяльність у сфері поставки та реалізації рибної продукції. Так як на підприємстві по місцю його роботи, що за адресою: м. Черкаси, вул. Смілянська, 132, малися холодильні камери та територія, що придатна для ведення даного виду господарської діяльності, то ОСОБА_9, враховуючи досвід попередніх трудових відносин, запропонував йому стати директором ПП «Літест», власником якого він являвся, на що він погодився. Посаду бухгалтера у ПП «Літест» займала ОСОБА_17, яка працювала із ним на основному місці роботи. Окрім того, ОСОБА_9 заключив договір оренди із ОСОБА_33, у якого за вказаною адресою орендував морозильні камери. У 2008 році ОСОБА_9 почав закуповувати рибну продукцію з Прибалтики та транспортувати її в м. Черкаси. Перші два автомобілі з рибою прибули однією партією навесні 2008 році, а третя машина прибула дещо пізніше. Загальна вага доставленої риби складала близько 54 тон, яка була поміщена до морозильних камер. Ключі від морозильних камер зберігались у ОСОБА_17 Так саме вона займалася реалізацією даної продукцією. Спочатку торгівля йшла не дуже активно, та здійснювали невеликими партіями. Відпуском товару, та документацією займалася безпосередньо бухгалтер. Система відпуску продукції полягала у тому, що кінцевий покупець, який придбавав продукцію, розраховувався за товар через банк на розрахунковий рахунок, після чого з платіжкою приходили на склад, де під особистим контролем бухгалтера відбувалося відвантаження. Він особисто питанням відпуску товару та розрахунком за нього не займався. В подальшому в усній розмові із ОСОБА_9 було прийнято рішення взяти на роботу особу, яка б займалася реалізацією продукції, так як строк придатності товару зменшувався. Після звернення на біржу праці та надання оголошення в газету, на підприємство звернувся ОСОБА_11, який в листопаді був прийнятий на посаду менеджера з реалізації та із ним був підписаний договір про повну матеріальну відповідальність. Заробітна плата була обумовлена у відсотках від реалізованої продукції. При створенні посади менеджера з реалізації, ОСОБА_11 отримав доступ до складу продукції, тобто ключі від морозильної камери. Останній повинен був займатися пошуком покупців та безпосередньо реалізацією та відгрузкою товару. Таким чином, на нього, як на матеріально відповідальну особу, було виписано весь залишок товару, на загальну суму 193387, 27 грн., що підтверджується видатковою накладною № РН-0000021 від 09.02.2010 року, яка підписана бухгалтером та ОСОБА_11 особисто. В подальшому ОСОБА_11 безпосередньо займався підшукуванням клієнтів та почав реалізовувати продукцію, займався її відвантаженням, тобто сам передавав покупцям товар, маючи доступ до морозильного складу. На цей час ОСОБА_17 перестала контролювати питання відгрузки. Так ОСОБА_11 пояснював, що клієнти, яким була реалізована риба, просять відстрочку оплати товару, у зв’язку із тим, що він не продається. На скільки йому відомо, то жодних договорів ОСОБА_11 із клієнтами не заключав. На вимоги до ОСОБА_11 розрахуватись із клієнтами та витребувати борги, останній постійно повторював, що потрібно почекати. В подальшому він заборонив ОСОБА_11 отримувати продукцію зі складу до проведення повного розрахунку, а надалі було виявлено, що на складі відсутній товар, який був виписаний на ОСОБА_11, однак грошові кошти на рахунок підприємства так і не надійшли. Останнього було звільнено, а ОСОБА_9 звернувся із заявою в правоохоронні органи. Встановити кому продавав продукцію ОСОБА_11 не представилось можливим. При особистих зустрічах із ОСОБА_9, ОСОБА_11 визнав свою вину у привласненні грошових коштів за реалізовану продукцію. В ході проведення слідчих дій ОСОБА_11 свою вину визнавав та навіть ніби-то повертав якісь кошти, а потім почав переховуватись від слідства.

- показами свідка ОСОБА_17, яка в судовому засіданні пояснила, що протягом тривалого часу працює в ТОВ «Ветзоопромпостач» та в 2008 році директор ОСОБА_16 запропонував їй посаду бухгалтера в ПП «Літест», створеного ОСОБА_9 Дане підприємство було створено останнім з метою поставки свіжомороженої риби з Прибалтики та подальшої її реалізації в м. Черкаси. Підприємство розташовувалось за адресою знаходження морозильних камер, що були орендовані ОСОБА_9 у ФОП ОСОБА_33 за адресою: м. Черкаси, вул. Смілянська, 132. У 2008 році ОСОБА_9 почав закуповувати рибну продукцію з Прибалтики та транспортувати її в м. Черкаси. Перші два автомобілі з рибою прибули однією партією навесні 2008 році, а третя машина прибула дещо пізніше. Загальна вага доставленої риби складала близько 54 тон, яка була поміщена до морозильних камер. Ключі від морозильних камер зберігались у неї в кабінеті по місцю роботи. Спочатку вона займалася реалізацією даної продукцією. Торгівля йшла не дуже активно, та здійснювалася невеликими партіями. Відпуском товару, та документацією займалася також вона. Система відпуску продукції полягала у тому, що кінцевий покупець, який придбавав продукцію, розраховувався за товар через банк на розрахунковий рахунок, після чого з платіжкою приходили на склад, де під особистим контролем бухгалтера відбувалося відвантаження. Надалі керівництвом було прийнято рішення взяти на роботу особу, яка б займалася реалізацією продукції, так як строк придатності товару зменшувався. Після звернення на біржу праці та надання оголошення в газету, на підприємство звернувся ОСОБА_11, який в листопаді був прийнятий на посаду менеджера з реалізації та із ним був підписаний договір про повну матеріальну відповідальність. Заробітна плата була обумовлена у відсотках від реалізованої продукції. При створенні посади менеджера з реалізації, ОСОБА_11 отримав доступ до складу продукції, тобто ключі від морозильної камери. Останній повинен був займатися пошуком покупців та безпосередньо реалізацією та відгрузкою товару. Таким чином, на нього, як на матеріально відповідальну особу, було виписано весь залишок товару, на загальну суму 193387, 27 гривень, що підтверджується видатковою накладною № РН-0000021 від 09.02.2010 року, яка підписана нею та ОСОБА_11 особисто, в її присутності. В подальшому ОСОБА_11 безпосередньо займався підшукуванням клієнтів та почав реалізовувати продукцією, займався її відвантаженням, тобто сам передавав покупцям товар, маючи доступ до морозильного складу. ОСОБА_23 на той час перестала контролювати питання відгрузки. Так ОСОБА_11 пояснював, що клієнти, яким була реалізована риба, просять відстрочку оплати товару, у зв’язку із тим, що він не продається. На скільки їй відомо, то жодних договорів ОСОБА_11 із клієнтами не заключав. На вимогу до ОСОБА_11 розрахуватись із клієнтами та витребувати борги, останній постійно повторював, що потрібно почекати. В подальшому було виявлено, що на складі відсутній товар, який був виписаний на ОСОБА_11, однак грошові кошти на рахунок підприємства так і не надійшли. Встановити кому продавав продукцію ОСОБА_11 не представилось можливим, названі ОСОБА_11 покупці факту придбання риби не підтверджували. При особистих зустрічах із ОСОБА_9, ОСОБА_11 визнав свою вину у привласненні грошових коштів за реалізовану продукцію. Надалі ОСОБА_9 звернувся в правоохоронні органи і в ході проведення слідчих дій ОСОБА_11 свою вину визнавав, обіцяв повернути кошти, а потім почав переховуватись від слідства. Також свідок знайома с ще одною ошуканою ОСОБА_11 жінкою, у якої останній брав на реалізацію рибу та присвоїв її.

- показами свідка ОСОБА_33, який в судовому засіданні пояснив, що приблизно з 1996 року працює на підприємстві ТОВ «Ветзоопромпостач», що розташоване за адресою: м. Черкаси, вул. Смілянська, 132. На вказаному підприємстві перебував спочатку на посаді провідного спеціаліста, а потім і по теперішній час на посаді завідуючого складу. Директором підприємства протягом тривалого часу являється ОСОБА_16. Приблизно в 2008 році він оформив на себе приватне підприємництво. Зокрема, взяв в оренду у ТОВ «Ветзоопромпостач» одне складське приміщення, та власними силами і за свій рахунок, переобладнав його у холодильне приміщення, з тією метою, щоб в подальшому здавати в оренду, на чому отримувати прибуток. Цього ж року він заключив договір із ПП «Літест», з приводу передачі в оренду належного йому холодильного приміщення. На скільки йому відомо, ПП «Літест», засновником якого являвся ОСОБА_9, орендувало і офісне приміщення на території ТОВ «Ветзоопромпостач» також за адресою: м. Черкаси, вул. Смілянська, 132. Вказує, що директором ПП «Літест» став ОСОБА_16, а посаду бухгалтера зайняла ОСОБА_17. Дане підприємство займалося реалізацією рибної продукції. Так як паралельно він продовжував працювати в ТОВ «Ветзоопромпостач» та постійно знаходився на території вказаного товариства, йому стало відомо, що роком пізніше, тобто восени 2009 в ПП «Літест» на посаді заступника директора почав працювати молодий хлопець ОСОБА_11. В обов’язки ОСОБА_11 входила реалізація продукції. Зокрема, точних дат не пригадує, приблизно в 2010 році, до нього неодноразово зверталася бухгалтер ОСОБА_17, яка просила надати допомогу ОСОБА_11, на що він погоджувався. Відповідно він особисто неодноразово брав участь у завантаженні приватних грузових автомобілів рибною продукцією з холодильного складу, за участю ОСОБА_11, який контролював завантаження товару та безпосередньо мав доступ до холодильного приміщення. Вказує, що ОСОБА_11 мав доступ та розпоряджався рибною продукцією самостійно, так як неодноразово відвантаження товару, де він допомагав в якості вантажника, відбувалось за його участю а також водія автомобіля, куди йшло завантаження. Бувало й таке, коли під час завантаження процес контролювала бухгалтер. Крім того слід указати, що на прохання ОСОБА_17 декілька разів він пропонував Сергієві свою допомогу у відвантаженні продукції кінцевому покупцеві, тобто пропонував проїхати із ним до замовника. Так одного разу, завантаживши товар в приватний автомобіль газель, за участю ОСОБА_11, той особисто займався питанням замовлення авто та завантаженням товару, він проїхав із ним та водієм до м. Сміла, де мало відбуватись розвантаження. Натомість ОСОБА_11 наказав водієві зупинитись у центрі Сміли та висадити його. Останній знаходив якісь відмовки та він зрозумів, що той не бажає щоб він знав кому продається рибу, адже він міг розповісти про це директору та бухгалтеру ПП «Літест». Ідентична ситуація відбулася і під час поїздки в с. Червона Слобода, де за вказівкою ОСОБА_11, товар було перевантажено в інший автомобіль. Також йому відомо, що ОСОБА_11 знаходив покупців і на базі ОПС, що по вул. Смілянська в Черкаси та у інших місцях. Іншими питаннями, зокрема проведенням розрахунків із замовниками за поставлений товар, він ніколи не цікавився, так як це не входило до його компетенції. В подальшому від керівництва підприємства йому стало відомо, що ОСОБА_11 реалізував значну кількість рибної продукції, а грошові кошти привласнив, не внісши їх у касу підприємства. Стверджує, що ОСОБА_11 мав доступ до холодильного приміщення, що підтверджується його самостійним користуванням ним, свідком якого він являвся, а також те, що про автомобілі та перевізників, які транспортували товар до назначеного місця, домовлявся безпосередньо ОСОБА_11, про що свідчили його розмови з водіями і тому подібне. В подальшому ОСОБА_11 був звільнений з підприємства, а через деякий час ПП «Літест» припинило свою діяльність та виїхали із орендованого холодильного складу. Підтверджує, що одночасно вивезти продукцію на суму майже 200000 грн. неможливо.

- даними протоколу одночасного допиту свідка ОСОБА_17 та підозрюваного ОСОБА_11, в ході якого свідок уточнила та деталізувала обставини вчинення ОСОБА_11 привласнення майна ПП «Літест», а ОСОБА_11 залишився наполягати на попередніх показах (т. 3 а.м.к.п. 121-125);

- даними наказу ПП «Літест» № 7 від 01.11.2009, яким ОСОБА_11 призначено заступником директора ( т. 4 а.м.к.п. 6);

- наказом ПП «Літест» № 6 від 01.11.2009 про перевід ОСОБА_11 реалізатором рибної продукції за сумісництвом з повною матеріальною відповідальністю (т. 4 а.м.к.п. 4);

- даними договору про повну матеріальну відповідальність від 01.11.2009 між ПП «Літест» в особі директора ОСОБА_16 та ОСОБА_11 (т. 2 а.м.к.п. 61);

- даними висновку судово-економічної експертизи № 3/2 від 16.03.2012, яким документально підтверджено, що заборгованість у сумі 193387,27 грн. виникла у результаті передачі риби ОСОБА_11 по накладній № 21 від 09.02.2010 на суму 193387,27 грн. (т. 2 а.м.к.п. 188-193);

- даними протоколу огляду предмету від 19.07.2014, а саме накладної ПП «Літест» № РН-0000021 від 09.02.2013 виписаної на ім'я ОСОБА_11, що засвідчує передачу ОСОБА_11 рибної продукції на загальну суму 193 387 грн. 27 коп. (т. 4 а.м.к.п. 14);

- даними висновку почеркознавчої експертизи № 1/855 від 13.08.2014, яким встановлено, що підпис від імені ОСОБА_11 в графі «Отримав(ла)» видаткової накладної № РН-000021 від 09.02.2010 виконаний самим ОСОБА_11 (т. 4 а.м.к.п. 20-25);

Науковість та обґрунтованість висновків вищеперерахованих експертиз, додержання вимог кримінально-процесуального закону при проведенні експертних досліджень, а також компетентність експерта сумнівів у суду не викликають, в зв’язку з чим не мається підстав для визнання даних експертиз недопустимими доказами.

Оцінюючи покази ОСОБА_11, дані ним в ході досудового слідства і в суді, суд доходить висновку, що невизнання вини в суді спрямоване на уникнення кримінальної відповідальності.

Покази потерпілих та свідків в цілому по обставинах справи і по кожному факту послідовні та логічні, а тому беруться судом за основу обвинувачення. Покази одержані у відповідності з вимогами кримінально-процесуального закону, в деталях узгоджуються як з показами ОСОБА_11 про фактичні обставини справи, так і з іншими доказами у справі.

Підстав сумніватися в наявності у діях ОСОБА_11 складу кримінальних правопорушень не мається.

Вина ОСОБА_11 по всіх фактах вчинення шахрайства та у привласненні чужого майна, яке було ввірене особі, та перебувало у її віданні, вчиненого у великих розмірах встановлена показами обвинуваченого, потерпілих, свідків, іншими письмовими доказами.

Доводи обвинуваченого про повернення потерпілій ОСОБА_7 всіх заборгованих грошових коштів, не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні. Суд доходить висновку, що на час інкримінуємих діянь обвинувачений не мав можливості повернути грошові кошти в строки, які сам же встановлював, при цьому він усвідомлював свою неплатоспроможність.

Крім того, як встановлено в судовому засіданні , боргові зобов’язання ОСОБА_11 значно перевищували розмір його припустимого доходу, і після прострочення попередніх зобов’язань останній продовжував обманним шляхом здійснювати позички у потерпілих, не складаючи при цьому жодних боргових документів.

Оцінюючи кожний окремий доказ з точки зору співвідносності, допустимості та достовірності, сукупність досліджених в суді доказів з точки зору достатності для вирішення кримінального провадження, суд доходить висновку, що вина ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень доведена і кваліфікує його дії за:

ч. 2 ст. 190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), що завдало значної шкоди потерпілому, вчинене повторно;

ч. 3 ст. 190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчинене у великих розмірах;

ч. 4 ст. 191 КК України, як привласнення чужого майна, яке було ввірено особі та перебувало у її віданні, вчинене у великих розмірах.

Зазначені вище, а також інші наведені в цьому вироку докази достовірно підтверджують винуватість ОСОБА_11 у вчиненому.

Визнання ним боргу по деяких епізодах не свідчить про відсутність умислу на вчинення шахрайських дій.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості кримінальних правопорушень, особу обвинуваченого, який по місцю проживання характеризується позитивно, має незадовільний стан здоров’я, на обліках в лікарів нарколога та психіатра не перебуває, раніше не судимий, має на утриманні малолітню дитину.

Обставин, які пом’якшують та обтяжують покарання обвинуваченого судом не встановлено.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що виправлення обвинуваченого не можливе без ізоляції від суспільства, у зв’язку з чим обвинуваченому необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі, з позбавленням права обіймати посади, пов’язані з виконанням організаційно – розпорядчих і адміністративно – господарських функцій. При призначенні покарання за сукупністю злочинів, суд вважає необхідним застосувати ч. 1 ст. 70 КК України та визначити покарання шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, що буде необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів.

Витрати на залучення експертів під час здійснення досудового розслідування за проведення експертизи в розмірі 4611 гривень 28 копійок підлягають стягненню з обвинуваченого.

Цивільним позивачем ОСОБА_34 заявлено цивільний позов на суму 71035 грн. матеріальної шкоди.

Цивільним позивачем ОСОБА_4 заявлено цивільний позов на суму 5000 грн. матеріальної шкоди.

Цивільним позивачем ОСОБА_5 заявлено цивільний позов на суму 13000 грн. матеріальної шкоди.

Цивільним позивачем ОСОБА_8 заявлено цивільний позов на суму 641023,36 грн. матеріальної шкоди з урахуванням інфляції, 3 проценти річних в сумі 16162,66 грн.

Цивільним позивачем ОСОБА_6 заявлено цивільний позов на суму 50280 грн. матеріальної шкоди з урахуванням інфляції, 3 проценти річних в сумі 12571,38 грн..

Крім цього, ОСОБА_8 та ОСОБА_6 просять стягнути на їх користь моральну шкоду по 10000 грн., оскільки обвинуваченим їм завдано моральних страждань та переживань з приводу неправомірних дій щодо їх майна та необхідності додавати додаткових зусиль для організації свого життя.

Суд приймає обґрунтування визнаних цивільним відповідачем ОСОБА_11 цивільних позовів та задовольняє їх в повному обсязі.

Цивільним позивачем ОСОБА_7 заявлено цивільний позов на суму 39599 грн. матеріальної шкоди, яка складається з суми неповернутих коштів ринкової вартості зданих, з слів потерпілої, до ломбарду золотих виробів, за рахунок чого обвинуваченому була видана позика.

Однак, оскільки не підлягають розгляду в кримінальній справі позови за вимогами про відшкодування матеріальної шкоди, що не випливають з пред'явленого обвинувачення, суд вважає за необхідне задовольнити даний невизнаний цивільним відповідачем ОСОБА_11 позов частково в розмірі доведеної слідством шкоди 11 848 грн.

Цивільним позивачем ОСОБА_9 заявлено цивільний позов на суму 654996,38 грн., яка складається з 193387,27 грн. вартості товару, 242936, 81 грн. пені, 185261,34 грн. інфляційних, 33410,96 грн. – 3 процентів річних.

Вирішуючи даний цивільний позов, суд виходить з того, що працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов'язків.

Відповідно до ст.130 КзПП України, при покладенні матеріальної відповідальності права і законні інтереси працівників гарантуються шляхом встановлення відповідальності тільки за пряму дійсну шкоду, лише в межах і порядку, передбачених законодавством, і за умови, коли така шкода заподіяна підприємству, установі, організації винними протиправними діями (бездіяльністю) працівника.

Згідно ст.134 КзПП України, працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, у випадках, коли шкоди завдано, зокрема, діями працівника, які мають ознаки діянь, переслідуваних у кримінальному порядку.

За таких обставин суд частково, в розмірі доведеної слідством прямої дійсної шкоди задовольняє не визнаний цивільним відповідачем ОСОБА_11 даний цивільний позов на суму 193387,27 грн.

Долю речових доказів необхідно вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 368, 370, 374 КПК України, суд, -

З А С У Д И В :

Визнати ОСОБА_11 винним у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 3 ст. 190, ч. 4 ст. 191 КК України та призначити покарання за:

- ч. 2 ст. 190 КК України у вигляді 2 ( двох ) років позбавлення волі;

- ч. 3 ст. 190 КК України у вигляді 4 ( чотирьох ) років позбавлення волі,;

- ч. 4 ст. 191 КК України, у вигляді 6 ( шести ) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов’язані з виконанням організаційно – розпорядчих і адміністративно – господарських функцій строком на 3 (три) роки.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити ОСОБА_11 остаточне покарання у вигляді у вигляді 6 ( шести ) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов’язані з виконанням організаційно – розпорядчих і адміністративно – господарських функцій строком на 3 (три) роки.

Обрати запобіжний захід відносно ОСОБА_11 у вигляді тримання під вартою по набуттю вироком чинності.

Початок терміну відбуття покарання ОСОБА_11 рахувати з моменту затримання.

Стягнути з ОСОБА_11 на користь ОСОБА_3 заподіяну кримінальним правопорушенням матеріальну шкоду в сумі 71035 грн.

Стягнути з ОСОБА_11 на користь ОСОБА_5 заподіяну кримінальним правопорушенням матеріальну шкоду в сумі 13000 грн.

Стягнути з ОСОБА_11 на користь ОСОБА_8 заподіяну кримінальним правопорушенням матеріальну шкоду в сумі 641023,36 грн. неповернутих коштів з урахуванням інфляції, 3 проценти річних в сумі 16162,66 грн., моральної шкоди в сумі 10000 грн., а всього 667186,02 грн.

Стягнути з ОСОБА_11 на користь ОСОБА_6 заподіяну кримінальним правопорушенням матеріальну шкоду в сумі 50280 грн. неповернутих коштів з урахуванням інфляції, 3 проценти річних в сумі 12571,38 грн., моральну шкоду в сумі 10000 грн., а всього 72851 грн. 38 коп.

Стягнути з ОСОБА_11 на користь ОСОБА_4 заподіяну кримінальним правопорушенням матеріальну шкоду в сумі 5000 грн.

Стягнути з ОСОБА_11 на користь ОСОБА_7 заподіяну кримінальним правопорушенням матеріальну шкоду в сумі 11 848 грн.

Стягнути з ОСОБА_11 на користь ОСОБА_9 заподіяну кримінальним правопорушенням матеріальну шкоду в сумі 193387,27 грн.

Стягнути з ОСОБА_11 на користь держави витрати на залучення експертів під час здійснення досудового розслідування в сумі 4611 гривень 28 копійок. Кошти перерахувати на рахунок: 31116115700002 отримувач УДКСУ у м. Черкаси ЄДРПОУ отримувача 38031150 банк отримувача ГУ ДКСУ у Черкаській області МФО 854018 ККДБ 24060300.

Речові докази в кримінальному провадженні: 1) накладна ПП «Літест» № РН-0000021 від 09.02.2013 виписана на ім'я ОСОБА_11, що засвідчує передачу ОСОБА_11 рибної продукції на загальну суму 193 387 грн. 27 коп.; 2) накладна № 28 від 12.03.2007 виписана ПП ОСОБА_3 на ім'я ОСОБА_11, що засвідчує передачу ОСОБА_11 металопластикових вікон в кількості трьох штук, загальною вартістю 6035 гривень – залишити в матеріалах кримінального провадження.

На вирок протягом 30 діб може бути подана апеляція до апеляційного суду Черкаської області.

Копію вироку негайно вручити учасникам судового провадження.

Головуючий