Постанова № 72751153, 06.03.2018, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/1436/18

Номер справи місцевого суду: 522/19824/16-ц

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Таварткіладзе О. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.03.2018 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого – Таварткіладзе О.М.

суддів: Вадовської Л.М., Сєвєрової Є.С,

при секретарі: Гарбуз В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 – ОСОБА_3 на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 04 квітня 2017 року про закриття провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції в Одеській області, Державного реєстратора управління Державного територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_4, третя особа ОСОБА_5 про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

У жовтні 2016 року представник ОСОБА_2 – ОСОБА_3 звернувся до Приморського районного суду м. Одеси з позовом до Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції в Одеській області, Державного реєстратора управління Державного територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_4, третя особа ОСОБА_5 про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_4 від 13.04.2016 року про припинення права власності на житловий будинок № 13 по вул.Южна в смт Великодолинське, Овідіопольського району, Одеської області за ОСОБА_2.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 27 жовтня 2016 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду (а.с.31).

04.04.2017 року представник Головного територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_6 звернулася до Приморського районного суду м. Одеси із клопотанням про закриття провадження у справі (а.с.84-85).

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 04 квітня 2017 року провадження по даній справі закрито на підставі ч.1 п.1 ст.205 ЦПК України (а.с.89-90).

Не погоджуючись з таким рішенням суду, представник ОСОБА_2 – ОСОБА_3 звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 04 квітня 2017 року скасувати та постановити нову, якою поновити провадження по справі та задовольнити вимоги позивача, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість ухвали в межах позовної заяви та доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню на наступних підставах.

Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, юрисдикція даних правовідносин відноситься до адміністративного судочинства, які мають вирішуватися за правилами КАС України.

Проте, судова колегія з таким висновком суду погодитися не може, виходячи з наступного.

Звертаючись з даним позовом до суду (про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора), ОСОБА_2 посилалася на те, що рішенням державного реєстратора Овідіопольського районного управління юстиції ОСОБА_7 від 25.06.2013 року зареєстровано право власності на житловий будинок № 13 по вул.Южна в смт Великодолинське Овідіопольського району Одеської області за ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу № 771 від 01.03.2006 року.

Рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 12 травня 2011 року, залишеним в силі ухвалою апеляційного суду Одеської області від 15.11.2011 року визнано недійсним договір купівлі-продажу № 771.

14.04.2016 року представник ОСОБА_5 ОСОБА_5 ОСОБА_8 звернулась до відповідача із заявою про скасування прав на нерухоме майно, а саме на вищезазначений будинок.

На підставі вищевказаної заяви державний реєстратор Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_4 прийняв рішення про скасування державної реєстрації права власності № 29245603 від 13.04.2016 року на житловий будинок № 13 по вул.Южна в смт Великодолинське Овідіопольського району Одеської області.

Позивач вважає, що державним реєстратором було допущено порушення норм чинного законодавства, а тому і звернувся з даним позовом до суду.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 04 квітня 2017 року провадження по даній справі закрито на підставі ч.1 п.1 ст.205 ЦПК України, як таке, що не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства України (а.с.89-90).

Згідно пункту 6 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов - це звернення до суду про захист прав, свобод та інтересів у публічно-правових відносинах. Під поняттям публічно-правових відносин слід розуміти відносини, які складаються в процесі реалізації владних повноважень органами державної влади та місцевого самоврядування.

Відповідно до частини другої статті 3 Конституції України головним обов'язком держави є утвердження і забезпечення прав і свобод людини, за свою діяльність держава відповідає перед людиною. Забезпечення прав і свобод потребує, зокрема, законодавчого закріплення механізмів (процедур), які створюють реальні можливості для здійснення кожним громадянином прав і свобод (абзац четвертий підпункту 3.2 пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 24 грудня 2004 року N 22-рп/2004). До таких механізмів належить структурована система судів і види судового провадження, встановлені державою. Судовий захист вважається найбільш дієвою гарантією відновлення порушених прав і свобод людини і громадянина.

В Україні систему судів утворено згідно з положеннями статей 6, 124, 125 Конституції України із застосуванням принципу спеціалізації з метою забезпечення найбільш ефективних механізмів захисту прав і свобод людини у відповідних правовідносинах.

За приписом частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен при вирішенні питання щодо його прав та обов'язків має право на справедливий і відкритий розгляд незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. У розвиток вказаного положення Європейський суд з прав людини в Рішенні від 25 лютого 1993 року у справі "Доббертен проти Франції" зазначив, що частина перша статті 6 Конвенції змушує держави-учасниці організувати їхню судову систему в такий спосіб, щоб їхні суди і трибунали виконували кожну зі своїх функцій (пункт 44), притаманну відповідній судовій установі.

Системний аналіз вказаних норм Конституції та законів України дає підстави стверджувати, що розмежування юрисдикційних повноважень між загальними і спеціалізованими судами підпорядковано гарантіям права кожної людини на ефективний судовий захист.

У постанові від 17 лютого 2015 року по справі №21-551а14 Верховний Суду України висловив правову позицію, яка полягає у тому, що у разі прийняття суб'єктом владних повноважень рішення, на підставі якого виникають (припиняються) цивільні права та обов'язки особи та такі права підтверджуються чи оформленні відповідним правовстановлюючим документом, подальше оспорювання іншою особою правомірності набуття фізичною чи юридичною особою права має вирішуватись у порядку цивільної (господарської) юрисдикції, оскільки виникає спір про цивільне право.

Такого ж висновку Верховний Суд України дійшов у постановах від 24 лютого 2015 (справа №21-34а15), від 16 грудня 2014 року (справа №21-544а14) від 09 грудня 2014 року (справа №21-308а14), від 11 листопада 2014 року (справа №21-493а14).

Окремо слід звернути увагу, що діючим цивільно-процесуальнм законодаством (ст. 30 ч. 8 ЦПК України)передбачено, що вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій розглядаються судом визначеним за правилами підсудності щодо розгляду спору, похідними від якого є такі вимоги.

Сторони не заперечували в судовому засіданні про існування невирішеного судового спору щодо будинку № 13 по вул. Южній в с. Великодолинське Овідіопольського району Одеської області, при цьому ОСОБА_5 та її представник ОСОБА_9 підтвердили, що ОСОБА_2 претендує і на гроші і на зазначений будинок.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 вже зверталася з таким позовом до суду адміністративної юрисдикції, та ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2016 року постанову Одеського окружного адміністративного суду від 18 липня 2016 року було скасовано та закрито провадження у справі. Ухвалою суду позивачеві роз”яснено про право звернення з даним позовом до суду в порядку цивільного судочинства (а.с.16-18).

Проте, Приморський районний суд м.Одеси на вказане уваги не звернув та припустився процесуальних помилок.

За таких обставин, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а ухвала Приморського районного суду м. Одеси від 04 квітня 2017 року скасуванню з передачею справи до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.

Відповідно до ч.1 п.6 ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 379, 381, 383 ЦПК України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 – ОСОБА_3 – задовольнити частково.

Ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 04 квітня 2017 року – скасувати та передати справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття, проте може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 14.03.2018 року.

Головуючий О.М. Таварткіладзе

Судді: Л.М. Вадовська

ОСОБА_10