Рішення № 72750433, 05.03.2018, Приморський районний суд м. Одеси

Провадження № 2/522/436/18

Справа № 522/5381/16-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2018 р. м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого-судді Домусчі Л.В.,

при секретарі – Шевчик В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , за участю третьої особи на боці відповідача без самостійних вимог щодо предмету спору -ТзДВ «Страхове товариство «ДОМІНАНТА» про відшкодування шкоди

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 та ОСОБА_2 звернулись до Приморського районного суду м. Одеси з позовом до ОСОБА_3 за участю третьої особи на боці відповідача без самостійних вимог щодо предмету спору -ТзДВ «Страхове товариство «ДОМІНАНТА», про відшкодування шкоди, в якому просили стягнути з відповідача ОСОБА_3 матеріальну шкоду у сумі 37193,53 грн., моральну шкоду у сумі 37193,53 грн., а також судові витрати.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 28.09.2015 року у м. Одеса пр. Шевченка, 33-б, сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок чого було пошкоджено автомобіль НОМЕР_1, що належить ОСОБА_1 на праві власності, під керуванням ОСОБА_2 та мотоцикла НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3.

Також Позивач, у позовній заяві зазначає, що ним було проведено відновлювальний ремонт транспортного засобу «Porsche Macan», д/н НОМЕР_3, за власні кошти, та згідно Акту виконаних робіт № 559 від 10.05.2016 року, вартість відновлення внаслідок ДТП – складає 36 532,00 гривень, ТДВ СТ «Домінанта» здійснена виплата страхового відшкодування на користь власника транспортного засобу ОСОБА_1 у розмірі 4 136, 27 грн., але зазначеної суми не достатньо для погашення шкоди в повному обсязі, тому вони просили стягнути з відповідача ОСОБА_3 різницю між страховим відшкодуванням та завданою матеріальною шкодою, що становить суму 37193,53 грн., а також судові витрати. Одночасно в своєму позові ставили питання щодо стягнення моральної шкоди з відповідача ОСОБА_3 винної в скоєнні ДТП, що сталося 28.09.2015 року. Моральну шкоду обґрунтовує тим, що на протязі тривалого часу позивач був позбавлений можливості користуватися належним йому транспортним засобом, з вини ОСОБА_3, стресову ситуацію, особисті образи, тривалі моральні страждання. Позивачами вказано, що моральна шкода полягає у перенесених моральних стражданнях унаслідок ДТП. Всі ці обставини стали приводом для звернення до суду з позовом про відшкодування моральної шкоди розмір якої він визначив у моральну шкоду у сумі 37193,53 гривень.

Ухвалою суду від 25.04.2016 року провадження у справі було відкрито.

Ухвалою суду від 23.05.2016 року за клопотання представника відповідача було витребувано з ТДВ СТ «Домінанта» (м. Одеса, вул. Спирідонівська 10) належним чином завірені матеріали страхової справи по страховому випадку який стався 28.09.2015року у м.Одеса по пр. Шевченко, 33Б за участю т/з «Porshe Macan» д/н НОМЕР_4 та т/з «Нarley – Davidson Softail Fat Boy» д/н ВН 3099АА.

11.07.2016 року Позивачі звернулись до Приморського районного суду м. Одеси з заявою про уточнення позовних вимог до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, в якому просили стягнути з відповідача ОСОБА_3 матеріальну шкоду у сумі 32395,73 грн., а також судові витрати у сумі 743,87 грн.

Ухвалою суду від 13.03.2017 року по справі за клопотанням представника відповідача було призначено судову авто-товарознавчу експертизу, на час проведення експертизи провадження у справі було зупинено.

04.10.2017 року до суду повернулися матеріали цивільної справи із висновком експерта №17-1267 від 18.09.2017 року та ухвалою суду від 05.10.2017 року провадження у справі було відновлено.

Відповідно до п. 9 Перехідних положень ЦПК України (в редакції від 15.12.2017 року) справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Представник позивача – ОСОБА_5 в судове засідання не з’явився, був сповіщений про час та місце розгляду справи належним чином, причини неявки суду не повідомив.

У судове засідання з’явився представник відповідача – ОСОБА_6, позов не визнав та просив відмовити в задоволені позовних вимог, посилаючись на необґрунтованість позову. Посилався на те, що представник відповідача був ознайомлений з висновком судового експерта від 18.09.2017 року, та останньому відомий перелік документів, який був наданий експерту. Вважає, що страховою компанією було відшкодовано позивачам завдану шкоду у повному обсязі, висловив сумніви щодо акту виконаних робіт від 10.05.2016 року, надано позивачами в обґрунтування їх позовних вимог. Також заперечував щодо вимог про стягнення відшкодування моральної шкоди, вважає факт завдання моральних страждань не доведеним, посилався на те, що розмір моральної шкоди перевищує матеріальний збиток. Крім того, вказував на те, що машина позивача ще до спірної події неодноразово потрапляла в ДТП, автомобіль не новий, тому має враховуватись втрата товарної вартості. У матеріалах справи наявні письмові заперечення від 23.05.2016 року.

Представник третьої особи у судове засідання не з’явився, був сповіщений про час та місце розгляду справи належним чином, у матеріалах справи наявна заява представника, згідно якої просили справу розглядати за їх відсутності (а.с.118).

У відповідності до ч.1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

З урахуванням викладеного, на підставі ч.1, ч.3 ст. 223 ЦПК України та за згоди представника відповідача, враховуючи розумні строки розгляду справи, суд ухвалив розглядати справу за відсутності представника позивачів, сповіщеного належним чином, та представника третьої особи, від якої надійшла до суду заява про розгляд справи за його відсутності.

Суд, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, додані до неї документи, заслухавши пояснення осіб, які брали участь у справі, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 28.09.2015 року о 09.00 год. за адресою м. Одеса, проспект Шевченко №33 Б сталася дорожньо-транспортна пригода, в наслідок чого було пошкоджено автомобіль «Porsche Macan» д./н ВН 8443 ЕХ, який належить на правах особистої власності ОСОБА_1 (на час ДТП знаходився під управлінням мого сина ОСОБА_2), та мотоцикла НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3.

За фактом даних подій було складено європротокол від 28.09.2015 року, відповідно до якого ОСОБА_3 свою провину у скоєні дорожньо-транспортної пригоди визнав.

ДТП відбулося з вини ОСОБА_3, що підтверджується з повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду (Європротокол) від 28.09.2015 року, що не оспорюється його представником.

На момент ДТП цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3, була застрахована полісом обов’язкового страхування у ТДВ СТ «Домінанта» (поліс №АЕ/3748865, терміном дії з 30.05.2015 року по 29.05.2016 року включно).

Ухвалою суду від 23.05.2016 року суд зобов’язав ТДВ СТ «Домінанта» представити матеріали страхової справи по страховому випадку 28.09.2015 року у м. Одеса пр. Шевченка, 33Б за участю т/з «Porshe Macan» д/н НОМЕР_4 та т/з «Harley-davidson Softail Fat Boy» д/н ВН 3099АА.

Приписами ст. 1166 Цивільного кодексу України передбачені загальні підстави відповідальності за завдану шкоду згідно з якими майнова шкода завдана неправомірними рішеннями,діями чи бездіяльністю майну фізичної або юридичної особи,відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. При цьому, під шкодою розуміється зменшення абро втрата певного особистого майнового блага.

Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України, особа ,якій завдані збитків у результаті порушення її цивільного права, має право ні відшкодування.

Необхідною підставою для настання цивільно-правової відповідальності за заподіяння шкоди є наявність складу правопорушення, що включає в себе певні елементи, а саме: протиправної поведінки (дії чи бездіяльність) особи; шкідливого результату такої поведінки (шкоди): причинного зв’язку між протиправною поведінкою і шкодою.

Наявність цих елементів правопорушення є необхідною вимогою для притягнення до відповідальності і відсутність хоча б одного елемента складу правопорушення виключає настання відповідальності, передбаченої ст. 1181 Цивільного кодексу України.

За змістом ст. 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим обертом, використання, зберігання, або утримання якого створює підвищену небезпеку. Відповідно до п.3 ч.1 ст.988 ЦК України страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 990 ЦК України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Статтею 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.

Відповідно до п.п. 22.1-22.2 ст.22 вказаного Закону при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст. 29 Закону у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності відшкодовує у встановленому Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров’ю, майну третьої особи.

Страховою компанією ТДВ СТ «Домінанта», на виконання Ухвали суду від 23.05.2016 року направлені наступні документи:

-повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (Європротокол) (а.с.143)

-повідомлення страхувальника про дорожньо-транспортну пригоду по страховій справі № 3888 від 01.10.2015 року (а.с.144-145)

-посвідчення водія виданого на ім’я ОСОБА_3 (а.с.146)

-поліс АЕ/3748865(а.с.142)

-повідомлення потерпілого про дорожньо-транспортну пригоду по страховій справі № 3888 від 28.09.2015 року (а.с.148-149)

-посвідчення водія виданого на ім’я ОСОБА_2 (а.с.150-151)

-заява про виплату страхового відшкодування від власника транспортного засобу по страховій справі № 3888 від 28.09.2015 року (а.с.152)

- рахунок-фактура №ЗН-506814 від 28.09.2015 року (а.с.153)

- лист ТДВ СТ «Домінанта» вих. № 0533 від 17.03.2016 року про проведення регламентної виплати по страховій справі №3888 у розмірі 3 760,06 грн. та пені у розмірі 376,21 грн. (а.с.154)

- звіт № 02-D/15/9 від 04.03.2016 року про вартість матеріального збитку завданого власнику транспортного засобу марки «Porsche Macan» д./н ВН 8443 ЕХ (а.с.155-168)

На підставі протоколу огляду транспортного засобу від 29.09.2015 року Porsche Macan, д/н НОМЕР_3 були зазначені наступні пошкодження транспортного засобу у результаті дорожньо-транспортної пригоди, що сталося 28.09.2015 року, а саме деформація передньої правої двері – 10х10 см. (а.с.167-168).

Виходячи з пошкоджень транспортного засобу Porsche Macan, д/н НОМЕР_3, та відповідно до результатів проведеної оцінки вартість (розмір) матеріального збитку завданого власнику КТЗ, страхова компанія визначила вартість (розмір) матеріального збитку, завданого власнику КТЗ, рівним вартості відновлювального ремонту з урахуванням фізичного зносу, без урахування ВТВ, у розмірі 3760,06 грн. (а.с.161).

Також в ході розгляду справи, судом встановлено та у відповідність до листа вих. № 0533 від 17.03.2016 року про проведення регламентної виплати по страховій справі №3888, ТДВ СТ «Домінанта» здійснено регламентну виплату на користь власника транспортного засобу ОСОБА_1 у розмірі 4 136,27 грн., що підтверджується платіжним дорученням №6691 від 16.03.2016 року.

Між тим з розміром відшкодованої матеріальної шкоди позивачі не згодні, представником Позивачів в обґрунтування позовних вимог надано до суду рахунок № 259 від 10 травня 2016 року та акт виконаних робіт № 559 від 10.05.2016 року, виставлений фізичною особою - підприємцем ОСОБА_7, згідно яких роботи по ремонту транспортного засобу «Porsche Macan» д./н ВН 8443 ЕХ обійшлися у сумі 36 532,00 грн.. Також надано квитанцію від 10.05.2016 року про сплату на користь фізичною особою - підприємцем ОСОБА_7 на суму 36 532,00 грн.

Розглянувши у судовому засіданні зазначений доказ та заслухавши пояснення сторін, суд вважає його таким що не відповідає вимогам чинного законодавства України та не може прийняти його до уваги, з наступних підстав:

Відповідно до Положення про ведення касових операцій у національній валюті України підприємства (підприємці), які відкрили поточні рахунки в банках і зберігають на цих рахунках свої кошти, здійснюють розрахунки за своїми грошовими зобов'язаннями, що виникають у господарських відносинах, пріоритетно в безготівковій формі, а також у готівковій формі (з дотриманням чинних обмежень) у порядку, установленому законодавством України.

Підприємства (підприємці) здійснюють розрахунки готівкою між собою і з фізичними особами (громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, які не здійснюють підприємницької діяльності) через касу як за рахунок готівкової виручки, так і за рахунок коштів, одержаних із банків. Зазначені розрахунки проводяться також шляхом переказу готівки для сплати відповідних платежів.

Підприємства (підприємці) здійснюють облік операцій з готівкою у відповідних книгах обліку.

Згідно пункту 3 п.п.3.3 Положення, приймання готівки в каси проводиться за прибутковими касовими ордерами (додаток 2), підписаними головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником підприємства.

Про приймання підприємствами готівки в касу за прибутковими касовими ордерами видається засвідчена відбитком печатки цього підприємства квитанція (що є відривною частиною прибуткового касового ордера) за підписами головного бухгалтера або працівника підприємства, який на це уповноважений керівником, що оформлена у відповідність до Додатку 2 цього Положення.

Під час роботи з готівкою касири (особи, що виконують їх функції) керуються правилами визначення платіжності банкнот і монет Національного банку України.

Між тим, надані позивачем рахунок від 10.05.2016 року про сплату ОСОБА_1 коштів на суму 36 532, 00 грн. ФОП ОСОБА_7 (а.с.30) не відповідає вищевказаним вимогам належного оформлення документу в підтвердження здійснення фінансової операції.

Крім того з акту виконаних робіт від 10.05.2016 року №559 вбачається виконання ремонтних робіт поза тими пошкодження ТЗ, вказаними в повідомленні страхувальника про ДТП від 01.10.2015 року на СТ «Домінанта» (а.с.144-145), висновку страхової компанії про вартість майна (а.с.156-164), протоколу огляду ТЗ від 29.09.2015 року (а.с.167-171).

У зв’язку з тим, що представник відповідача також заперечував заявлений позивачами розмір матеріальної шкоди, ухвалою суду від 13.03.2017 року по справі було призначено судову автотоварознавчу експертизу.

Поставлені наступні запитання:

-Яка вартість матеріального збитку (шкоди), завдана власнику дорожнього транспортного засобу (ОСОБА_1, Porsche Macan, д/н НОМЕР_3) внаслідок ДТП, на дату проведення ремонтних робіт, а саме 10.05.2016 року.

-Чи можливо провести ремонтно-відновлювальні роботи пошкодженого ДТЗ (його складових)? Якщо можливо, то який обсяг, характер і вартість цих робіт на 10.05.2016 року.

-Чи відповідає заявлені у Акті виконаних робіт № 559 від 10.05.2016 року перелік робіт пошкодженням транспортного засобу Porsche Macan, д/н НОМЕР_3 в результаті ДТП нормативним вимогам заводу виробника?

При складані висновку, експертом враховані всі матеріали справи та зазначені відповідні посилання.

Згідно висновку судової автотоварознавчої експертизи №17-1267 від 18.09.2017 року (а.с.194-210), що розмір матеріальної шкоди в результаті дорожньо-транспортної пригоди від 10.05.2016 року становить 4 637, 87 грн.

Суд не приймає до уваги представлене представником позивачів докази та посилання на Рахунок № 259 від 10 травня 2016 року (а.с.30) та Акту виконаних робіт № 559 від 10.05.2016 року (а.с.29 ) на суму 36532,00 грн., як на доказ розміру матеріальної шкоди, оскільки розмір ремонту різниться з висновком Судової автотоварознавчої експертизу №17-1267 від 18.09.2017 року, яка на думку суду, з урахуванням принципів допустимості доказів має пріоритетне значення.

Згідно висновку Судової автотоварознавчої експертизи № 17-1267 від 18.09.2017 р. вбачається, відповідно до результатів проведеної оцінки вартість (розмір) матеріального збитку завданого власнику колісного транспортного засобу, приймається рівним вартості відновлювального ремонту, на дату проведення ремонтних робіт, а саме 10.05.2016 року, складає 4 637, 87 грн..

Крім того, згідно повідомлення від АТ «Просто-страхування» від 24.05.2016 року (вих..№01-2212) вказано, що страхувальником колісного транспортного засобу Porsche Macan, д/н НОМЕР_3, який був застрахований за договором добровільного страхування (КАСКО) в період 10.09.2014 року по 09.09.2015 року, подано шість повідомлень про події, що мають ознаки страхових випадків, та зазначено в повідомлені наступне, а саме:

- 21.01.2015 р. – пошкодження ручки передньої двері (виїзд з паркінгу);

- 22.01.2015 р. – пошкодження диску та колеса (наїзд на перешкоду);

- 22.07.2015 р. – пошкодження лівого порогу ( під час руху наїзд на бордюр);

- 23.07.2015р. – пошкодження бокового скла (протиправні дії 3-х осіб);

- 04.08.2015 р. - пошкодження лак офарбованого покриття т/з (протиправні дії 3-х осіб);

- 11.08.2015 р. – пошкодження т/з (зовнішній вплив).

По всім вищевказаним страховим випадкам було сплачено страхове відшкодування.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України.

Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом, у передбачених ЦПК України випадках.

Таким чином, з урахуванням викладеного, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відшкодування майнової шкоди у розмірі 501,60 грн., що складає різницю між отриманим страховим відшкодуванням, що підтверджується платіжним дорученням №6691 від 16.03.2016 року та сумою шкоди, визначеною висновком судової автотоварознавчої експертизи №17-1267 від 18.09.2017 року (4637, 87 грн. – 4136, 27 грн. = 501,60 грн.).

В іншій частині позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 щодо відшкодування матеріальної шкоди суд вважає необґрунтованими та в їх задоволенні відмовляє.

Щодо позовних вимог про відшкодування моральної шкоди суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 23 ЦП України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Згідно ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Зі змісту п.5 Постанови Пленум Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року № 4 , відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Суд не приймає посилання позивачів на стресовий стан здоров'я, порушенні нормального способу життя, сильні переживання, у зв'язку з відсутністю належних доказів у підтвердження зазначеного.

У зв'язку із вищевикладеним суд відмовляє в задоволенні позовних вимог щодо стягнення з відповідача моральної шкоди в розмірі 37193,53 грн. у повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ч 1-3,5 ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

На основі повно та всебічно з'ясованих обставин, на які посилаються сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень підтверджених доказами, перевірених у судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, з огляду на те, що цивільне судочинство не може ґрунтуватись на припущеннях, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.3-13,33, 42, 43, 48,49 ,62,72, 81,83, 89 95, 102 ч.5, 103, 104, 109, 116,133, 209, 222, 223, 241, 242, 258 259, 263-266, 268, 354, п. 9 Перехідних положень ЦПК України ст.ст.15,16, 22, 610-612, 623, 636, 1166 ЦК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , за участю третьої особи на боці відповідача без самостійних вимог щодо предмету спору - ТзДВ «Страхове товариство «ДОМІНАНТА» про відшкодування шкоди, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 (іпн НОМЕР_5 який проживає ІНФОРМАЦІЯ_1 бу. 15-а кВ.2) на користь ОСОБА_1 (іпн НОМЕР_6 який проживає за адресою : ІНФОРМАЦІЯ_2) матеріальну шкоду у розмірі 501 (п’ятсот одна) грн. 60 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 (іпн НОМЕР_5 який проживає ІНФОРМАЦІЯ_1 бу. 15-а кВ.2) на користь ОСОБА_1 (іпн НОМЕР_6 який проживає за адресою : ІНФОРМАЦІЯ_2) судовий збір у розмірі 551 (п’ятсот п’ятдесят одна) грн. 20 .

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення, згідно ч.1 ст. 294 ЦПК України

Повний текст рішення складено 15.03.2018 року.

Суддя: Домусчі Л.В.