Ухвала суду № 72750362, 15.03.2018, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/94/18

У Х В А Л А

6 березня 2018 року слідчий суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси Демчик Р.В., за участю секретаря Бузун Л.В., прокурора Щербини М.Ю., слідчого Хоміка М.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси скаргу ОСОБА_1 на постанову заступника начальника СВ прокуратури ОСОБА_2 від 19 грудня 2017 року про закриття кримінального провадження № 42017250000000180 від 1 вересня 2017 року,-

встановив:

ОСОБА_1 звернувся в суд із скаргою на постанову заступника начальника СВ прокуратури ОСОБА_2 від 19 грудня 2017 року про закриття кримінального провадження № 42017250000000180 від 1 вересня 2017 року.

Скаргу обґрунтовує тим, що постановою заступника начальника СВ прокуратури ОСОБА_2 від 19 грудня 2017 року закрите кримінальне провадження № 42017250000000180 від 1 вересня 2017 року, у зв’язку з відсутністю в діях працівників Золотоніської місцевої прокуратури Черкаської області ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, складів кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 396, ч. 3 ст. 364 (чинна до 28.02.2014), ч. 3 ст. 365, ч. 2 ст. 370 КК України.

Вважає, що постанова про закриття кримінального провадження прийнята за неповного дослідження обставин справи оскільки прокурор Хомік М.В. не вжив необхідних мір направлених на проведення належного досудового розслідування у кримінальному провадженні.

Досудове розслідування у кримінальному провадженні проведено не об’єктивно, поверхнево та упереджено. Слідчим не проведено ряд слідчих та процесуальних дій направлених на встановлення істини у кримінальному провадженні.

Просить суд скасувати постанову заступника начальника СВ прокуратури ОСОБА_2 від 19 грудня 2017 року про закриття кримінального провадження № 42017250000000180 від 1 вересня 2017 року та відсторонити прокурора від розслідування вказаного кримінального провадження.

В судовому засіданні ОСОБА_1 скаргу підтримав, просив її задовольнити, з підстав, викладених вище.

Прокурор та слідчий в судовому засіданні проти задоволення скарги заперечували, посилаючись на те, що досудове розслідування у кримінальному провадженні проведено повно та об’єктивно, а тому підстав для задоволення скарги не вбачається.

Дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя приходить до наступного.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора: рішення слідчого про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.

Згідно вимог ч.1 ст.304 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом 10 днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого чи прокурора оформляється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.

В судовому засіданні встановлено, що в провадженні заступника начальника СВ прокуратури ОСОБА_2 перебувало кримінальне провадження № 42017250000000180 від 1 вересня 2017 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 396, ч. 3 ст. 364 (чинна до 28 лютого 2014 року), ч. 3 ст. 365, ч. 2 ст. 370 КК України, відомості про яке внесено на підставі ухвали Придніпровського районного суду м. Черкаси від 01.09.2017, якою зобов’язано внести відомості до ЄРДР за заявою ОСОБА_1 від 28 серпня 2017 року, в якій останній вказує про протиправні дії працівників Золотоніської місцевої прокуратури, які, з його слів вчинили вищезазначені кримінальні правопорушення

19 грудня 2017 року заступник начальника СВ прокуратури ОСОБА_2 за результатами проведеного досудового розслідування прийняв рішення про закриття кримінального провадження № 42017250000000180 від 1 вересня 2017 року, у зв’язку з відсутністю в діях працівників Золотоніської місцевої прокуратури Черкаської області ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, складів кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 396, ч. 3 ст. 364 (чинна до 28.02.2014), ч. 3 ст. 365, ч. 2 ст. 370 КК України.

На обґрунтування прийнятого рішення слідчим в постанові вказано на те, що встановлені у ході досудового розслідування обставини у сукупності виключають наявність в діях працівників Золотоніської місцевої прокуратури Черкаської області – ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 ознак складів кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 396, ч. 3 ст. 364 (чинна до 28 лютого 2014 року ), ч. 3 ст. 365, ч. 2 ст. 370 КК України.

Відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається у разі, якщо встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.

За таких обставин, враховуючи викладене, у ході всебічного, повного та неупередженого дослідження всіх обставин справи та безпосереднього дослідження й оцінки показань, речей і документів, які стосуються цього провадження, у їх сукупності, не здобуто об’єктивних, фактичних та достатніх доказів, які б вказували на наявність в діях працівників Золотоніської місцевої прокуратури Черкаської області ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, обов’язкових ознак складів кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 396, ч. 3 ст. 364 (чинна до 28 лютого 2014 року ), ч. 3 ст. 365, ч. 2 ст. 370 КК України

Так, закриття кримінального провадження є одним із способів його остаточного вирішення, а тому провадження може бути закрито лише після всебічного, повного та об'єктивного дослідження обставин справи та оцінки слідчим всіх зібраних та перевірених доказів (ст.ст. 2,284 КПК України).

Постанова слідчого про закриття кримінального провадження має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, зокрема в ній має бути викладено суть заяви особи, яка звернулася з метою захисту свої прав, та відповіді на всі поставлені нею питання, які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття, що є однією з гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу (ст. 110 КПК України).

Закриття кримінального провадження за відсутністю складу кримінального правопорушення можливо у разі встановлення, що подія, з приводу якої надійшли заява або повідомлення, відбулася, була результатом вчиненого особою діяння (дії або бездіяльності), але сама по собі не є злочином, оскільки: відсутній хоча б один із елементів складу кримінального правопорушення (об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт, суб'єктивна сторона); або наявні обставини, які виключають злочинність діяння.

З досліджених в судовому засіданні матеріалів кримінального провадження № 42017250000000180 від 1 вересня 2017 року вбачається, що допитаний 31 жовтня 2017 року ОСОБА_1 пояснив, що приблизно з 2005-2006 року ходив в церкву „Посольство Боже”, яка знаходиться в Києві. Пастором в цій церкві був ОСОБА_6. Під впливом його проповідей ним 17.01.2008 був отриманий кредит в сумі 15000 Євро в Укргазбанку, та в подальшому ці гроші були передані представникам ПП „Кінгз Кепітал”, знову ж таки під впливом пастора. Слідчим відділом Чорнобаївського ВП Золотоніського ВП ГУНП в Черкаській області 4 роки здійснювалось досудове розслідування по кримінальному провадженні 12013250280000733 від 26.11.2013 р. за фактом підробки його підпису в договорі умов кредитування про програмі «іпотечний кредит» ВАТ АБ «Укргазбанк» за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України. 3 червня 2016 року він звернувся до заступника керівника Золотоніської місцевої прокуратури ОСОБА_4 з заявою про скасування постанови про закриття вказаного кримінального провадження, а ле в установлений законом строк відповіді не отримав. Після отримання постанови про закриття даного провадження, оскаржив її до суду, і суддя Цибра Н.В. скасувала своєю ухвалою постанову слідчої ОСОБА_7 Його звернення в поліцію і прокуратуру про скоєні злочини працівниками правоохоронних органів ОСОБА_4 вважає правильним, що їх не реєструють в ЄРДР окремим кримінальним провадженням і у своїх відповідях перекручує скоєний злочин на бездіяльність працівників. Тільки після звернення в НАБУ, ОСОБА_4 задовольнив усі заяви і дав вказівки слідчому, яка вибрала з цих вказівок те, що вона буде робити. Виконання інших вказівок вона проігнорувала, а ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_4 це ігнорують. На даний час ОСОБА_3 скасовує ці вказівки. Прокурори своїми відповідями і бездіяльністю підбурювали його до дачі взятки. Порушили розумні строки розслідування. На його думку прокурорами поставлена ціль - закрити кримінальне провадження у будь-який спосіб. Він розуміє, що прокурор являється процесуальним керівником для слідчого поліції. ОСОБА_4 пише у своїх відповідях що розслідування кримінального провадження знаходиться на контролі, хоча це не так. На даний час рішення у провадженні не прийнято. На питання які безпосередні дії працівників Золотоніської місцевої прокуратури Черкаської області він вважає неправомірними, відповів, що ОСОБА_3 – він є керівником Золотоніської прокуратури, тому він не вплинув за 4 роки на стан розслідування кримінального провадження №12013250280000733 від 26.11.2013 р. за ч. 1 ст. 358 КК України, у якому на даний час не прийняте остаточне рішення. Своєю бездіяльністю та зловживанням своїм службовим становищем, перевищенням своєї влади він вчинив приховування злочину передбаченого ст. 358 КК України, так як провадження по суті не розслідуване, та не притягнуто винних осіб до відповідальності. В тому числі він безпосередньо сприяє закриттю даного кримінального провадження. Вважає, що своєю бездіяльністю він спонукає його до дачі неправомірної вигоди, після чого мабуть кримінальне провадження було б розслідуване. В діях ОСОБА_4 є такі ж самі кримінальні правопорушення, як і у ОСОБА_3 Тільки ОСОБА_4 сам, безпосередньо вчиняє ці дії. В даному випадку ОСОБА_5 вважає є просто виконавцем вказівок ОСОБА_4 Вказані особи просто не контролювали хід проведення досудового розслідування як процесуальні прокурори. На питання чи казав йому хтось із вказаних осіб про необхідність надання неправомірної вигоди, відповів, що ні, ніхто із вказаних осіб, чи інших осіб прокуратури чи поліції про це йому нічого не казав. Такі висновки він зробив, через отримані відповіді на клопотання та запити. На питання чи був він свідком надання будь-яких неправомірних вказівок вказаними особами щодо проведення розслідування у кримінальному провадженні №12013250280000733 від 26 листопада 2013 року за ч. 1 ст. 358 КК України, відповів, що ні, не був, про такі дії тільки здогадується. На питання чи оскаржував він бездіяльність слідчого чи прокурора у вказаному провадженні, відповів, що дії слідчого поліції щодо закриття вказаного кримінального провадження оскаржував в суді, вказане рішення було скасоване судом. В судовому засіданні ОСОБА_5 підтримувала думку слідчого щодо закриття провадження. Крім того, звертався до суду щодо зобов’язання слідчого провести судово-економічну експертизу, але суд в цьому відмовив. Більше до суду про зобов’язання проведення слідчих дій не звертався (а.34-38).

Свідок ОСОБА_8 пояснив, що з жовтня 1999 року працює в АБ «Укргазбанк» на посадах: юриста, начальника юридичного відділу та з 17 вересня 2010 року начальника юридичного управління Черкаської обласної дирекції. ОСОБА_1 знає як боржника за кредитним договором з АБ «Укргазбанк». З ним зустрічався в судових засіданнях як за його позовами до АБ «Укргазбанк», так і за позовами банку до нього. Остаточне рішення по кредитному договору було поставлене рішенням Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 30 квітня 2014 року по справі № 2322/395/11, яким позовні вимоги АБ «Укргазбанк» задоволені в повному обсязі та стягнено з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором в сумі 15 009,77 Євро та 26 810,07грн. В позовних вимогах ОСОБА_1Ю та його дружини до банку про визнання кредитного договору та договору іпотеки недійсними, судом відмовлено. Рішення вступило в законну силу. До даного часу ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором не погашає і відшукує різні шляхи щоб уникнути від цивільно-правової відповідальності перед АБ «Укргазбанк». Обвинувачення ОСОБА_1 працівників банку, прокуратури, суддів та слідчих у скоєних злочинах вважає безпідставними, так як ніхто його майнових та немайнових прав не порушував. (109-113).

В якості свідка допитано ОСОБА_5 яка пояснила, що з грудня 2015 року перебуває на посаді начальника Чорнобаївського відділу Золотоніської місцевої прокуратури. До службових обов’язків входить здійснення процесуального керівництва досудовим розслідуванням кримінальних правопорушень у межах території Чорнобаївського району. В провадженні СВ Чорнобаївського ВП ГУНП в Черкаській області перебували матеріали кримінального провадження № 12013250280000733 від 26.11.2013 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України за фактом звернення ОСОБА_9, яка повідомила про те, що 22 листопада 2013 її чоловік ОСОБА_1 виявив підробку свого підпису посадовими особами ПАТ АБ «Укргазбанк» по програмі «Іпотечний кредит».

Відповідно до ч. 5 ст. 40 КПК України слідчий є самостійним у своїй процесуальній діяльності, так само як і прокурор, який відповідно до ст. 36 КПК України здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні. Тому, будь-яких вказівок, які б виходили за межі її повноважень не надавала. Зазначила, що ОСОБА_1 неодноразово звертався до прокуратури із зверненнями різного змісту, жодне з яких не залишено без розгляду. Кожне звернення розглянуто в межах строків, визначених чинним законодавством з наданням ґрунтовної відповіді та акцентуванням уваги заявника про можливість оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора до слідчого судді. Хоче зазначити, що за час розслідування даного провадження жодних незаконних вказівок слідчому чи прокурору нею не надавалось. Про необхідність надання їй чи іншим особам неправомірної вигоди, для прийняття потрібного рішення у провадженні, нею нікому не наголошувалось. Від проведення спільних слідчих дій з іншими учасниками провадження, в тому числі у проведенні одночасних допитів відмовилась (а.с114-116).

Допитана як свідок ОСОБА_7 пояснила, що на даний час, а саме з 7 листопада 2015 року працює на посаді слідчого СВ Чорнобаївського ВП Золотоніського ВПї ГУНП в Черкаській області. Так дійсно, слідчим відділом Чорнобаївського ВП Золотоніського ВП ГУНП в Черкаській області здійснювалось досудове розслідування по кримінальному провадженні №12013250280000733 від 26.11.2013 р. за фактом підробки підпису ОСОБА_10 в договорі умов кредитування про програмі «іпотечний кредит» ВАТ АБ «Укргазбанк» за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України. На даний час досудове розслідування передано в інший слідчий підрозділ за рішенням прокурора області. Під час проведення досудового розслідування у даному кримінальному провадженні вона вживала необхідних мір направлених на проведення належного досудового розслідування у даному кримінальному провадженні. Досудове розслідування у провадженні здійснював не один слідчий. Після відсторонення від розслідування кримінального провадження вона його не розслідувала та слідчі дії не проводила. Хоче зазначити, що в ході проведення нею досудового розслідування жодних незаконних вказівок від свого керівництва чи працівників прокуратури не отримувала. Досудове розслідування проводила відповідно до чинного законодавства України. Жодних дій, спрямованих на спонукання ОСОБА_1 до надання йому чи іншим працівникам прокуратури чи поліції неправомірної вигоди, нею не вчинялось. Від проведення спільних слідчих дій з іншими учасниками провадження, в тому числі у проведенні одночасних допитів, відмовилась (117-120).

Допитаний як свідок ОСОБА_4 пояснив, що з грудня 2015 року перебуває на посаді заступника керівника Золотоніської місцевої прокуратури та в коло його службових обов'язків входить організація здійснення нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні територіальними підрозділами органів Національної поліції, зокрема з питань додержання законів при прийманні, реєстрації та вирішенні заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, та у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням слідчими, у тому числі щодо проведення негласних слідчих (розшукових) дій у межах території Чорнобаївського району. В провадженні СВ Чорнобаївського ВП ГУНП в Черкаській області перебували матеріали кримінального провадження № 12013250280000733 від 26 листопада 2013 року за ч. 1 ст. 358 КК України за фактом звернення ОСОБА_9, яка повідомила про те, що 22 листопада 2013 року її чоловік ОСОБА_1 виявив підробку свого підпису посадовими особами ПАТ АБ «Укргазбанк» по програмі «Іпотечний кредит». Процесуальне керівництво у вказаному кримінальному провадженні здійснювалось прокурорами Чорнобаївського відділу Золотоніської місцевої прокуратури. За результатами досудового розслідування вказаного кримінального провадження декілька разів приймалося рішення про його закриття, яке потім скасовувалось судом. При прийнятті рішень у кримінальних провадженнях відповідно до ч. 5 ст. 40 КПК України слідчий є самостійним у своїй процесуальній діяльності, так само як і прокурор, який відповідно до ст. 36 КПК України здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні. Тому, відповідних уповноважених осіб він націлював на необхідності дотримання вимог статей 9 та 28 КПК України. Будь-яких вказівок, які б виходили за межі його повноважень не надавав. Також, може вказати, що ОСОБА_1 неодноразово звертався до органів прокуратури із зверненнями різного змісту, які розглянуті у встановленому законом порядку, про що заявника інформовано. Кожне звернення розглянуто в межах строків, визначених чинним законодавством з наданням ґрунтовної відповіді та акцентуванням уваги заявника про можливість оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора до слідчого судді. Хоче зазначити, що за час розслідування даного провадження жодних незаконних вказівок слідчому чи прокурору ним не надавались. Про необхідність надання йому чи іншим особам неправомірної вигоди, для прийняття потрібного рішення у провадженні, ним нікому не наголошувалось. Від проведення спільних слідчих дій з іншими учасниками провадження, в тому числі у проведенні одночасних допитів відмовився (121-122).

В якості свідка допитано ОСОБА_3 який пояснив, що на займаній посаді працює з 15 грудня 2015 року. Територіальна юрисдикція Золотоніської місцевої прокуратури поширюється на Золотоніський, Канівський, Драбівський та Чорнобаївський райони Черкаської області. Йому відомо, що у провадженні СВ Чорнобаївського ВП ГУНП в Черкаській області перебували матеріали кримінального провадження №12013250280000733 від 26 листопада 2013 року. З приводу скасування вказівок наданих в провадженні може пояснити, що жодному з підпорядкованих процесуальних прокурорів не казав виконувати чи не виконувати вказівки чи проводити (не проводити) будь-які слідчі дії та приймати (не приймати) процесуальні рішення. Також, щодо незабезпечення належного проведення досудового розслідування протягом 4 років може пояснити, що на займаній посаді працює 2 роки. Крім того, у даному випадку не відбулось приховування злочину так, як здійснювалось досудове розслідування за заявами потерпілого. Також, хоче додати, що постановою слідчого від 14 вересня 2017 року кримінальне провадження №12013250280000733 від 26 листопада 2013 закрито. Твердження ОСОБА_1 щодо провокування останнього до дачі неправомірної вигоди неправдиві, особисто він та його підпорядковані працівники таких дій не вчиняли, особисто з ОСОБА_1 він не знайомий та не зустрічався жодного разу. Від проведення спільних слідчих дій з іншими учасниками провадження, в тому числі у проведенні одночасних допитів відмовився (а.с.123-125).

Оглянуто матеріали кримінального провадження №12013250280000733 від 26 листопада 2013 року за ч. 1 ст. 358 КК України, копії якого долучено до матеріалів провадження.

До матеріалів провадження долучено висновки службових перевірок, проведених за скаргами ОСОБА_1 у вказаному кримінальному провадженні.

На підставі зібраних у кримінальному провадженні доказів, заступником начальника СВ прокуратури Черкаської області ОСОБА_2 зроблено висновок про таке.

Згідно вимог ст. 62 Конституції України та ст. 17 КПК України обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. За результатом досудового розслідування кожен має право щоб обвинувачення щодо нього в найкоротший строк або стало предметом судового розгляду, або щоб відповідне кримінальне провадження було закрите.

Згідно норм ст. 396 КПК України об’єктивна сторона цього злочину полягає лише в активній поведінці – діях, спрямованих на приховування злочину. Так, згідно даної статті відповідальність настає за приховування злочину лише певного ступеня тяжкості – тяжкого чи особливо тяжкого. Таким чином, приховування злочину невеликої чи середньої тяжкості не є кримінально караним. Зі змісту закону випливає, що приховування злочину може бути вчинене лише шляхом так званих фізичних дій і лише тих із них, які передбачені ч. 6 ст. 27 КК України. Тому так зване «інтелектуальне приховування» не містить ознак складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 396 КК України. Суб’єктивна сторона злочину характеризується лише прямим умислом. Якщо приховування злочину вчиняє службова особа з використанням службового становища чи з перевищенням службових повноважень, вчинене слід кваліфікувати за статтями 364 або 365 КК України. Якщо злочин, який приховується, є тяжким або особливо тяжким, дії службової особи слід додатково кваліфікувати і за ч. 1 ст. 396 КК.

Об’єктивна сторона зловживання владою або службовим становищем, тобто кримінального правопорушення передбаченого ст. 364 КК України, виявляється у діянні (дії чи бездіяльності), яке: вчиняється з використанням влади або службового становища; здійснюється у межах повноважень, наданих особі за посадою чи у зв’язку з виконанням нею службових обов’язків; суперечить інтересам служби; заподіює істотну шкоду; знаходиться у причинному зв’язку із зазначеними наслідками. Окремо слід звернути увагу, що склад зловживання владою або службовими обов’язками передбачає заподіяння істотної шкоди. Про поняття цієї ознаки визначено в коментарі, що викладений у загальних положеннях до розділу ХVII КК України. Для кваліфікації діяння за ст. 364 слід встановити, що воно вчинене службовою особою під час виконання владних, організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій. Відповідно до загальних положень розділу ХVII КК України істотною шкодою вважається така шкода, яка в сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян. Із змісту ч. 3 примітки до ст. 364 КК України випливає, що істотна шкода повинна обчислюватися у вказаних розмірах, незалежно від форми та виду вини, якими характеризується психічне ставлення винного до суспільне небезпечних наслідків, а також незалежно від того, чи була вона результатом діяння, що призвело до втраченої вигоди чи до прямого зменшення наявних фондів. Крім того слід зазначити, що ч. 3 ст. 364 КК України виключено на підставі Закону України „Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо імплементації до національного законодавства положень ст. 19 Конвенції ООН проти корупції” №746-VII (746-18) від 21.02.2014.

Крім того, об’єктивна сторона кримінального правопорушення, передбаченого ст. 365 КК України, а саме перевищення влади або службових повноважень характеризується трьома обов’язковими ознаками: діянням; наслідками, що виявляються в істотній шкоді чи тяжких наслідках правам, свободам та інтересам фізичних, юридичних осіб або державним чи громадським інтересам; причинним зв’язком між діянням і наслідками. Характерною ознакою об’єктивної сторони перевищення влади є також і те, що при вчиненні цього злочину винний хоча і здійснює ті чи інші службові діяння, проте вони не тільки не входять до його компетенції, а навпаки, явно (очевидно, безперечно) виходять за межі наданих суб’єкту прав і повноважень. Суб’єктивна сторона перевищення влади характеризується умисною або змішаною формою вини. У цілому злочин передбачений ст. 365 КК України, є умисним. За ч. 3 ст. 365 КК України настає відповідальність за перевищення службових повноважень, яке заподіяло тяжкі наслідки, які згідно ч. 4 Примітки до ст. 364 КК України вважаються такими, які у двісті п’ятдесят і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Об’єктивна сторона цього злочину, передбаченого ч. 2 ст. 370 КК України, а саме – провокація підкупу, тобто дії службової особи з підбурення особи на пропонування, обіцянку чи надання неправомірної вигоди або прийняття пропозиції, обіцянки чи одержання такої вигоди, щоб потім викрити того, хто пропонував, обіцяв, надав неправомірну вигоду або прийняв пропозицію, обіцянку чи одержав таку вигоду, вчинене службовою особою правоохоронних органів, полягає у створенні обставин і умов, що зумовлюють вчинити певні дії. Створення обставин і умов у цьому злочині – це формування штучних об’єктивно-предметних факторів, що обумовлюють вчинення особою одного або декількох з таких злочинів. Провокація підкупу вчиняється лише шляхом активної поведінки – дії. Обов’язковою ознакою об’єктивної сторони цього злочину є використання суб’єктом для провокації підкупу своїх службових повноважень. Конкретні способи провокації можуть бути різноманітними: натяки, поради, пропозиції, прохання, умовляння, рекомендації, вказівки тощо. Не виключається і використання такого способу провокації, як обман, коли винний здійснює провокацію підкупу, поширюючи неправдиву інформацію про можливість вирішення тих чи інших питань лише за допомогою підкупу. За частиною 2 ст. 370 КК України карається провокація підкупу, вчинена службовою особою правоохоронних органів. Суб’єктивна сторона злочину полягає в прямому умислі, бо службова особа свідомо створює обстановку, яка зумовлює пропонування, обіцянку чи надання неправомірної вигоди або прийняття пропозиції, обіцянки чи одержання такої вигоди, переслідуючи при цьому спеціальну мету – викрити того, хто пропонував, обіцяв, надав неправомірну вигоду або прийняв пропозицію, обіцянку чи одержав таку вигоду. Відсутність такої мети виключає кваліфікацію дій за ст. 370 КК України.

Крім того, згідно санкції ч. 1 ст. 358 КК України, підроблення документів, печаток, штампів та бланків, збут чи використання підроблених документів, печаток, штампів, караються штрафом до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до двох років, що відповідно до ст. 12 КК України є злочином невеликої тяжкості, у зв’язку з чим виключається наявність ознак складу злочину, передбаченого ст. 396 КК України.

Відсутність обов’язкових ознак складу кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 364, 365 КК України зумовлено тим, що наслідками вчинення даних злочинів є настання відповідних матеріальних збитків, які в провадженні відсутні.

Наявність ознак злочину, передбаченого ст. 370 КК України в ході розслідування не підтвердилась.

У зв’язку з цим, слідчий вважає, що твердження ОСОБА_1 про те, що в діях працівників Золотоніської місцевої прокуратури Черкаської області можливо наявні ознаки складів злочинів, передбачених ч. 1 ст. 396, ч. 3 ст. 364 (чинна до 28.02.2014), ч. 3 ст. 365, ч. 2 ст. 370 КК України, це особиста думка та здогадки ОСОБА_1, фактичних даних підтверджуючих вчинення ними вказаних злочинів у останнього немає, про необхідність надання ним неправомірної вигоди ніхто із працівників прокуратури йому не казав.

Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до ч.2 ст. 9 КПК України прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов’язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом’якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних та неупереджених процесуальних рішень.

Відповідно до ч.4 ст. 38 КПК України, орган досудового розслідування зобов’язаний застосувати всі передбачені законом заходи для забезпечення ефективності досудового розслідування.

Відповідно до вимог ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі встановлення відсутності події кримінального правопорушення, встановлення відсутності в діянні складу правопорушення, або невстановлені достатні докази для доведення винуватості особи в суді і вичерпані можливості їх отримати. Правові підстави визначені ст. 284 КПК України є вичерпними і не підлягають розширенню, відповідно до вимог кримінального процесуального законодавства.

На думку слідчого судді, під час проведення досудового розслідування слідчим виконані всі необхідні слідчі дії, направлені на встановлення об’єктивної істини по справі.

Таким чином, суд вважає, що постанова органу досудового розслідування від 19 грудня 2017 року про закриття кримінального провадження є законною та обґрунтованою. Слідчим вірно дана оцінка встановленим обставинам справи та прийнято відповідне рішення про відсутність складу кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 396, ч. 3 ст. 364 (чинна до 28.02.2014), ч. 3 ст. 365, ч. 2 ст. 370 КК України.

Про прийняте рішення належним чином було повідомлено скаржника ОСОБА_1

За таких обставин слідчий суддя приходить до висновку про відсутність підстав для скасування постанови заступника начальника СВ прокуратури ОСОБА_2 від 19 грудня 2017 року про закриття кримінального провадження № 42017250000000180 від 1 вересня 2017 року.

На підставі викладеного та, керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 310, 395 КПК України, суд, -

ухвалив :

В задоволенні скарги ОСОБА_1 на постанову заступника начальника СВ прокуратури ОСОБА_2 від 19 грудня 2017 року про закриття кримінального провадження № 42017250000000180 від 1 вересня 2017 року відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Черкаської області через суд першої інстанції протягом 5 днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали буде проголошено 13 березня 2018 року о 8.45 год.

Слідчий суддя: ОСОБА_11