Ухвала суду № 72749681, 14.03.2018, Окнянський районний суд Одеської області (до 25.04.2025 - Красноокнянський районний суд Одеської області)

Красноокнянський районний суд Одеської області

Справа № 506/742/17

Провадження № 2/506/15/18

У Х В А Л А

про задоволення відводу

14.03.2018 року с.м.т. Окни

Красноокнянський районний суд Одеської області у складі

головуючого судді Чеботаренко О.Л.

секретаря судового засідання Нечитайло Є.О.

за участю позивача ОСОБА_1

представника позивача адвоката ОСОБА_2

відповідача ОСОБА_3

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог

на предмет спору ОСОБА_4

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні заяву про відвід, заявлений головуючому судді Чеботаренко О.Л. по цивільній справі за позовом

ОСОБА_1 до ОСОБА_3, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору – Великомихайлівська районна державна нотаріальна контора Одеської області, ОСОБА_5, ОСОБА_4 про визнання недійсними свідоцтв про право на спадщину, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Красноокнянського районного суду (головуючий суддя Чеботаренко О.Л.) перебуває вищеозначена цивільна справа.

06 березня 2018 року через засоби поштового зв’язку надійшла заява відповідача ОСОБА_3 про відвід головуючого судді Чеботаренко О.Л. у зв’язку із тим, що відповідачу нещодавно стало відомо, що представник позивача адвокат ОСОБА_2 до початку зайняття адвокатською діяльністю працювала у Красноокнянському районному суді та була напряму підпорядкована головуючому судді Чеботаренко О.Л. як голові суду та підтримує з нею дружні відносини, що ставить під сумнів неупередженість головуючого судді Чеботаренко О.Л.

У судовому засіданні відповідач ОСОБА_3 наполягала на задоволенні заяви.

Позивач ОСОБА_1 та третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_4 заперечували проти задоволення заяви про відвід.

Представник позивача адвокат ОСОБА_2 вважала, що заява подана безпідставно, так як її колишня робота в Красноокнянському районному судді за час її трирічного зайняття адвокатською діяльністю жодним чином не впливала та не впливає на об’єктивність розгляду справ у суді, про що свідчить як неодноразова незгода суду з її правовою позицією, так і задоволення позовних вимог її довірителів, однак питання про задоволення заяви відповідача ОСОБА_3 залишила на розгляд суду.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору – ОСОБА_6 в підготовче судове засідання не з’явився, надавши заяву про розгляд справи у його відсутність, тому підготовче судове засідання проведено у його відсутність, що не суперечить положенням ст.223 ЦПК України.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору – Великомихайлівської районної державної нотаріальної контори Одеської області в підготовче судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про день та час проведення підготовчого судового засідання був повідомлений належним чином. Тому суд визнає причини його неявки неповажними і тому підготовче судове засідання відповідно до п.1 ч.3 ст.223 ЦПК України проведено у його відсутність.

Вислухавши думку сторін по справі, третю особу та представника позивача, суд прийшов до наступного.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об’єктивності судді.

Відповідно до ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод суд, який розглядає справу має бути «безстороннім» і «незалежним». Так, Європейський суд з прав людини розрізняє чи в конкретній справі існує яке-небудь переконання або особиста зацікавленість даного судді та вимоги, чи суддя забезпечує достатню гарантію, щоб виключити підозру в цьому. Крім того, згідно принципу, який є стабільним, суд має бути неупередженим і безстороннім.

З огляду на це, навіть зовнішні прояви можуть мати певну важливість або, іншими словами, "правосуддя повинно не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться" (рішення у справі "ОСОБА_7 проти Бельгії" ("De. Belgium"), від 26 жовтня 1984 року, п.26).

У справі "П'єрсак проти Бельгії" Європейський суд з прав людини висловив позицію, згідно з якою, незважаючи на той факт, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередженості, або, навпаки, її наявність може бути перевірено різноманітними способами, провів розмежування між суб'єктивним підходом, який відображає особисте переконання громадянина у конкретній справі, та об'єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви з цього приводу. Таким чином, на основі вищезазначеного, слід зробити висновок, що при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб'єктивний та об'єктивний аспект.

Відповідно до суб'єктивного критерію, беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.

З суб'єктивної точки зору, суд не повинен виявляти будь-яку упередженість або особисті переконання.

Об'єктивний підхід стосується надання судом необхідних гарантій для відсутності можливості будь-якого правомірного сумніву щодо безсторонності і незалежності суду.

Так, безспірним ,відомим та відкритим є той факт, що адвокат ОСОБА_2 тривалий час працювала у Красноокнянському районному суді на різних посадах, в тому числі і на посадах під прямим підпорядкуванням головуючого судді Чеботаренко О.Л. як голови Красноокнянського районного суду, однак з 2015 року представник позивача ОСОБА_2 не працює у Красноокнянському районному суді і про будь-яке підпорядкування не йдеться і сам факт підпорядкування особи у минулому головуючому судді не може бути доказом упередженості судді.

При цьому суд звертає увагу, що про будь-яке порушення прав відповідача ОСОБА_3 остання не вказує.

Таким чином, як зазначено у справі "Хаушильд проти Данії", Європейському суду з прав людини не потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного.

Разом з тим, важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві (рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" та рішення у справі "ОСОБА_8 проти Іспанії", від 28 жовтня 1998 року, п.45).

Бангалорські принципи поведінки суддів від 19.05.2006 року, схвалені Резолюцією Економічної та Соціальної ради ООН 27.07.2006 року № 2006/23, визначають та встановлюють стандарти етичної поведінки суддів. Так, у ст.2 визначено, що суддя підлягає відводу у випадку, зокрема, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Тому суд прийшов до висновку, що для уникнення будь-яких сумнівів у відповідача щодо безсторонності та неупередженості суду при розгляді конкретної судової справи та для укріплення довіри до судової системи у цілому, заяву відповідача ОСОБА_3 про відвід головуючого суді ОСОБА_9 слід задовольнити, а справу передати до канцелярії Красноокнянського районного суду.

Керуючись ст. ст. 33, 36, 40, 41, 260 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Заяву відповідача ОСОБА_3 про відвід головуючому у справі судді Чеботаренко О.Л. задовольнити.

Справу передати до канцелярії Красноокнянського районного суду для повторного автоматичного розподілу відповідно до ст. 14 ЦПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_9