Постанова № 72749008, 14.03.2018, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 635/2084/16-ц

Провадження № 22-ц/790/772/18

14 березня 2018 року

м. Харків

Апеляційний суд Харківської області в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого – Овсяннікової А.І.

суддів - Коваленко І.П., Сащенко І.С.

розглянув в порядку спрощеного провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Елавус ЛТД» на рішення Харківського районного суду Харківської області від 05 жовтня 2017 року(суддя Токарєва Н.М.) по цивільній справі №635/2084/16-ц за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Елавус ЛТД», третя особа – ОСОБА_2 про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку та компенсації за втрату частини доходу,-

ВСТАНОВИВ:

У березні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Елавус ЛТД» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку та компенсації за втрату частини доходу.

В обґрунтування позову зазначає, що з 01 липня 2010 року по 21 березня 2014 року працював на посаді водія автомобіля в ТОВ Фірма «Елавус ЛТД».

21 березня 2014 року звільнений за ст. 36 КЗпП за згодою сторін.

Судовим наказом Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 05 травня 2014 року з ТОВ фірма «Елавус ЛТД» стягнуто на його користь заборгованість по заробітній платі в розмірі 9662 грн. 14 коп.

Кошти у повному обсязі виплачено лише 03 грудня 2015 року.

Його середньоденна заробітна плата складає 72,41 грн. Середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 22 березня 2014 року по 02 грудня 2015 року за 611 робочих днів складає 44242,51 грн. Компенсація за нараховану, але не виплачену заробітну плату станом на 02 грудня 2015 року з урахуванням індексу інфляції становить 32077 грн. 05 коп.

Просить стягнути середній заробіток за час затримки розрахунку у розмірі 44242 грн.51 коп. та компенсацію з урахуванням індексу інфляції у розмірі 32077 грн.05 коп.

Рішенням Харківського районного суду Харківської області від 13 травня 2016 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Стягнуто з ТОВ «Фірма "Елавус ЛТД» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку у розмірі 44 242 грн. 51 коп., компенсацію втрати частини доходів у зв’язку затриманням строків їх виплати у розмірі 17 309 грн. 98 коп., а всього 61 552 грн.47 коп. Стягнуто з ТОВ фірма "Елавус ЛТД" на користь держави судовий збір у розмірі 615 грн.52 коп.

Рішенням апеляційного суду Харківської області від 07 липня 2016 року рішення суду змінено.

Зменшено розмір компенсації втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати з 17 390 грн. до 7 005, 05 грн. В іншій частині рішення суду залишено без змін.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 26 серпня 2016 року ТОВ Фірма «Елавус» відмовлено у відкритті касаційного провадження.

Постановою Верховного Суду України віл 01 березня 2017 року судові рішення попередніх інстанцій скасовані, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

При новому розгляді справи ОСОБА_1 підтримав позовні вимоги, просив стягнути середній заробіток за час затримки розрахунку у розмірі 44242 грн.51 коп. та компенсацію з урахуванням індексу інфляції у розмірі 32077 грн.05 коп.

Відповідач ТОВ Фірма «Елавус ЛТД» позовні вимоги не визнав. В письмових запереченнях посилався на пропущений позивачем строк на звернення до суду за захистом свого права, встановлений ст. 233 КЗпП України. Суми, належні позивачеві у якості заборгованості по заробітній платі, були виплачені у повному обсязі в ході розгляду справи Господарським судом Харківської області про банкрутство товариства. Оскільки рішення суду, яким стягнено заборгованість по заробітній платі виконано у повному обсязі, додаткових майнових претензій позивач до ТОВ Фірма Елавус ЛТД» в межах справи про банкрутство не заявляв, то не має підстав для застосування вимог ст. 117 КЗпП України.

Третя особа ОСОБА_2 в судове засідання не з’явився.

Рішенням Харківського районного суду Харківської області від 05 жовтня 2017 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.

Стягнуто з ТОВ Фірма «Елавус ЛТД» середній заробіток за час затримки розрахунку у розмірі 30846 грн.66 коп.; компенсацію втрати частини доходів, у зв’язку з порушенням строків їх виплати у розмірі 7005,05 грн., а всього 37851,71 грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з ТОВ Фірма «Елавус ЛТД» на користь держави судовий збір у розмірі 551 грн. 20 коп.

Рішення мотивовано тим, що фактично остаточний розрахунок по заробітній платі з ОСОБА_1 проведений 03 грудня 2015 року, тому вимога позивача про стягнення середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати та компенсації за нараховану, але невиплачену заробітну плату у урахуванням індексу інфляції обґрунтована.

Проте, нарахування середнього заробітку шляхом множення середньоденної заробітної плати на календарні дні не є вірним ,а тому врахуванню підлягають лише робочі дні.

Відповідач прострочив виплату позивачеві заробітної плати на 426 днів. Тому, середній заробіток за час затримки розрахунку становить 30846 грн. 66 коп. (72 грн.41 коп. х 426 днів). З урахуванням індексу інфляції сума компенсації втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків виплати суми за березень 2014 року - грудень 2015 року становить 7005,05 грн.

У повороті виконання рішення суду відмовлено у зв’язку з відсутністю підстав.

В апеляційній скарзі ТОВ Фірма «Елавус ЛТД» просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову.

Апеляційна скарга мотивована тим, що ухвалою господарського суду Харківської області від 15 січня 2016 року у справі про банкрутство ТОВ фірма «Елавус ЛТД», у якій брав участь ОСОБА_1 визначено, що вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений цим Законом строк або відхилені господарським судом, вважаються погашеними, а виконавчі документи за відповідними документами визнаються такими, що не підлягають виконанню, а тому підстав для стягнення коштів немає.

Колегія суддів, вислухав суддю – доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що скарга підлягає задоволенню.

Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_1 суд першої інстанції виходив з тих обставин, що остаточний розрахунок з позивачем проведено несвоєчасно, а тому сума середньоденного заробітку за час затримки такого розрахунку підлягає стягненню на користь позивача.

Погодитись з таким висновком суду не можна.

Як встановлено судом і підтверджується матеріалами справи ОСОБА_1 з 01 липня 2010 року по 21 березня 2014 року працював в ТОВ фірма «Елавус ЛТД» на посаді водія.

21 березня 2014 року ОСОБА_1 звільнено з роботи за ст. 36 КЗпП України за згодою сторін.

Судовим наказом Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 05 травня 2014 року з ТОВ фірма «Елавус ЛТД» на користь ОСОБА_1 стягнуто заборгованість по заробітній платі в розмірі 9662, 14 грн., які отримані позивачем у повному обсязі 03 грудня 2015 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 23 жовтня 2015 року затверджено кредиторські вимоги ОСОБА_1 до ТОВ фірма «Елавус ЛТД» та включено їх до першої черги задоволення вимог кредиторів боржника.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 15 січня 2016 року провадження у справі про банкрутство ТОВ фірма «Елавус ЛТД» припинено у зв'язку із задоволенням всіх кредиторських вимог, у тому числі й позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 116,117 КЗпП України виплата всіх сум, що належить працівнику від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

В разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Згідно з ч. 4 ст. 10 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України.

У ч. 4 ст. 83 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» визначено, що у випадку, передбаченому п. 7 ч. 1 цієї статті, господарський суд в ухвалі про припинення провадження у справі зазначає, що вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений цим Законом строк або відхилені господарським судом, вважаються погашеними, а виконавчі документи за відповідними документами визнаються такими, що не підлягають виконанню.

Судом не враховано, що на час відкриття провадження у справі ухвалою господарського суду Харківської області від 15 січня 2016 року у справі про банкрутство ТОВ фірма «Елавус ЛТД», визначено, що вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений цим Законом строк або відхилені господарським судом, вважаються погашеними, а виконавчі документи за відповідними документами визнаються такими, що не підлягають виконанню.

Отже, вимоги щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку за період з 22 березня 2014 року по 02 грудня 2015 року є такими, що вважаються погашеними; підстав для стягнення коштів з відповідача немає.

За таких обставин рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового про відмову у задоволенні позову.

Щодо заяви про поворот виконання рішення, то суд апеляційної інстанції виходив з наступного.

Згідно ст. 444, 445 ЦПК України суд апеляційної чи касаційної інстанції, приймаючи постанову, вирішує питання про поворот виконання, якщо, скасувавши рішення (визнавши його нечинним), він відмовляє в позові повністю.

У справах про стягнення аліментів, а також у справах про стягнення заробітної плати чи інших виплат, що випливають з трудових правовідносин, поворот виконання не допускається незалежно від того, у якому порядку ухвалено рішення, за винятком випадків, коли рішення було обґрунтоване на підроблених документах або на завідомо неправдивих відомостях позивача.

Позивачем пред’явлено позов про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку та компенсації за втрату частини доходу, оскільки він перебував у трудових відносинах з відповідачем.

Даних, що рішення суду першої інстанції ухвалено на підставі підроблених документів чи внаслідок подання неправдивих відомостей позивачем матеріали справи не містять.

За таких обставин підстав для повороту виконання рішення суду немає.

Згідно ч1.,6 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Оскільки спір виник щодо стягнення середнього заробітку та відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір» позивача звільнено від сплати судового збору, то судові витрати за подання апеляційної скарги підлягають компенсації відпоавічдачу за рахунок держави.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374 ч.1 п.2,376, 381-384 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Елавус ЛТД» - задовольнити.

Рішення Харківського районного суду Харківської області від 05 жовтня 2017 року – скасувати.

Ухвалити нове рішення.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Елавус ЛТД», третя особа – ОСОБА_2 про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку та компенсації за втрату частини доходу – відмовити.

Компенсувати за рахунок держави Товариству з обмеженою відповідальністю Фірма «Елавус ЛТД» (63002, Харківська обл., Валківський район, місто Валки, вулиця Харківська, будинок 5, ЄДРПОУ 14093152) судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 839 грн. 52 коп.( вісімсот тридцять дев’ять гривень п’ятдесят дві копійки)за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Елавус ЛТД» про поворот виконання рішення суду – відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий – А.І. Овсяннікова

Судді: І.П. Коваленко

ОСОБА_3