Ухвала суду № 72748214, 01.03.2018, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 461/8524/15-к Головуючий у 1 інстанції: Стрельбицького В.В.

Провадження № 11-кп/783/1128/17 Доповідач: Стельмах І. О.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2018 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого-судді Стельмаха І.О.

суддів Гуцала І.П., Калиняк О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові кримінальне провадження № 461/8524/15-к про обвинувачення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2,

за ч.1 ст. 185 КК України,

з участю секретаря Мазур-Іванько Ж.В.,

прокурора Горин У.І.,

за апеляційною скаргою заступника прокурора Львівської області Пуківського Б.В. на вирок Галицького районного суду м. Львова від 27 вересня 2017 року,

в с т а н о в и л а :

Вироком Галицького районного суду м. Львова від 27 вересня 2017 року ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України та йому призначено покарання у виді одного року позбавлення. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком один рік. Покладено на обвинуваченого ОСОБА_1 обов’язки, передбачені п.1, п.2 ч.1 ст. 76 КК України. Цивільний позов ОСОБА_2 задоволено повністю. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 17 100 грн та відшкодування моральної шкоди в розмірі 100 000 грн.

ОСОБА_1 визнаний винним у тому, що він 25 лютого 2015 року в період часу з 16 год. по 19 год. 30 хв., перебуваючи в кв. 37 на вул. Я. Мудрого, 12а у м. Львові, будучи у стані алкогольного сп’яніння та маючи умисел на викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, з метою протиправного збагачення, таємно викрав із приміщення квартири мобільний телефон «Нокія 225 DS», вартістю 1 068 грн та ноутбук «HP Pavilion g7», вартістю 4 500 грн, які належать ОСОБА_2, чим завдав останньому матеріальної шкоди на загальну суму 5 568 грн.

На вирок суду заступник прокурора Львівської області Пуківський Б.В. подав апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі прокурор просить вирок скасувати в частині вирішення цивільного позову та призначити в цій частині новий судовий розгляд. У решті вирок залишити без змін.

В обґрунтування апеляційної скарги прокурор покликається на те, що визначений судом розмір матеріальної та моральної шкоди суперечать встановленим обставинам справи, нічим не підтверджений та жодним чином у вироку не мотивований. Фактично потерпілому завдано шкоди в розмірі 5 568 грн, а не 17 100 грн, як стверджує потерпілий. Судовий розгляд продився в порядку ст. 349 КПК України, а тому докази на підтвердження розміру завданої шкоди на суму 17 100 грн не досліджувалися та не подавалися. Також у матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження розміру завданої моральної шкоди на суму 100 000 грн та суд таких не досліджував, а тому вирок суду, в цій частині, є необґрунтованим та суперечить матеріалам справи.

Потерпілий ОСОБА_2 на апеляційну скаргу прокурора подав заперечення, у яких просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги через її безпідставність. Вважає, що задоволення цивільного позову жодним чином не впливає на кримінально-правову кваліфікацію кримінального правопорушення та ступінь його суспільної небезпеки, оскільки даний розмір заподіяної шкоди охоплюється ч.1 ст. 185 КК України.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав апеляційну скаргу, обговоривши наведені в апеляційній скарзі доводи, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити з таких підстав.

Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об’єктивно з’ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Однак зазначені вимоги закону судом першої інстанції дотримані не були.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 409 КПК України, підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону. Істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону в розумінні ч.1 ст. 412 КПК України є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

Так, кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України, розглянуто судом першої інстанції в порядку ч.3 ст. 349 КПК України, тобто визнано недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Судом першої інстанції встановлено, що злочинними діями ОСОБА_1 потерпілому ОСОБА_2 було завдано матеріальної шкоди на загальну суму 5568 грн., а саме: викрадено мобільний телефон «Нокія 225 DS», вартістю 1 068 грн та ноутбук «HP Pavilion g7», вартістю 4500 грн. Разом з тим, задовольняючи цивільний позов потерпілого суд виходив із заподіяної потерпілому ОСОБА_2 матеріальної шкоди в розмірі 17100 грн. Оскільки судовий розгляд проводився в порядку ч.3 ст. 349 КПК України, будь-які докази, які б підтверджували заподіяння потерпілому матеріальної шкоди на іншу суму, ніж та, що зазначена в обвинувальному акті, судом не досліджувалися.

Тобто суд першої інстанції допустив істотне порушення кримінального процесуального закону, які перешкодили суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

Відповідно до вимог п.6 ч. 2 ст. 412 КПК України судове рішення у будь-якому разі підлягає скасуванню, якщо порушено правила підсудності.

Статтею 415 КПК України визначено, що суд апеляційної інстанції скасовує вирок чи ухвалу суду і призначає новий розгляд у суді першої інстанції, якщо встановлено порушення, передбачені пунктами 2, 3, 4, 5, 6, 7 частини другої статті 412 цього Кодексу.

Статтею 32 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення.

Відповідно до обвинувального акту у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст. 185 КК України, ОСОБА_1 обвинувачується у тому, що перебуваючи в приміщенні квартири № 7 на вул. Я.Мудрого, 12а у м. Львові, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння та маючи умисел на викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, з метою протиправного збагачення, він таємно викрав із приміщення квартири мобільний телефон «Нокія 225 DS», вартістю 1 068 грн та ноутбук «HP Pavilion g7», вартістю 4 500 грн, які належать ОСОБА_2, чим завдав останньому матеріальної шкоди на загальну суму 5 568 грн.

Згідно із адміністративно-територіальним поділом м. Львова будинок № 12а на вул. Я.Мудрого відноситься до Залізничного району м. Львова, тобто дане кримінальне правопорушення було вчинене поза межами територіальної юрисдикції Галицького районного суду м. Львова. На вказану обставину, зокрема, звернула увагу колегія суддів Апеляційного суду Львівської області в ухвалі від 22 грудня 2015 року, однак така до уваги судом першої інстанції взята не була.

Оскільки допущені судом першої інстанції порушення вимог кримінального процесуального закону є істотними, вирок відповідно до ст.ст. 412, 415 КПК України підлягає скасуванню, а матеріали кримінального провадження призначенню до нового судового розгляду в суді першої інстанції зі стадії підготовчого судового засідання.

При новому розгляді справи суд першої інстанції повинен повно й всебічно дослідити обставини справи та ухвалити в справі законне, обґрунтоване й вмотивоване судове рішення. У разі доведення вини обвинуваченого у вчиненні злочину, з’ясувати характер і розмір матеріальної шкоди, заподіяної злочином, наявності причинного зв’язку між вчиненим і шкодою, що настала, а також чи відшкодовано її повністю або частково і в судовому рішенні дати належну оцінку даним обставинам. Суду належить також з’ясувати, при вирішенні питання про відшкодування моральної (немайнової) шкоди, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення) та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Керуючись ч.2 ст. 376, ст.ст. 404, 407, 409, 412, 415, 419 КПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу заступника прокурора Львівської області Пуківського Б.В. задовольнити.

Вирок Галицького районного суду м. Львова від 27 вересня 2017 року щодо ОСОБА_1 скасувати.

Призначити в Галицькому районному суді м. Львова новий розгляд кримінального провадження щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст. 185 КК України зі стадії підготовчого провадження.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

С у д д і :

І.О. ОСОБА_3 ОСОБА_4 Калиняк