Ухвала суду № 72747888, 14.03.2018, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/13740/17

н/п 2-п/640/30/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" березня 2018 р.

Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Бородіної Н.М.,

при секретарі - Давіденко Н.В.

розглянувши заяву ОСОБА_1 про пергляд заочного рішення Київського районного суду м. Харкова від 11.12.2017року по справі за позовом ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

встановив:

Заявник, ОСОБА_1, звернувся до суду із заявою, в якій просить переглянути заочне рішення Київського районного суду м. Харкова від 11.12.2017року по справі № 640/13740/17 за позовом ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, скасувати зазначене рішення суду та призначити справу до розгляду за правилами загального позовного провадження з підстав порушення вимог ст. 74, 169, 224 ЦПК України ( що діяв на час розгляду справи та ухвалення рішення). В обгрунтування поданої заяви зазначає, що його не було повідомлено належним чином про розгляд справи. У зв»язку з чим він не мав можливості з»явитись у судове засідання та надати свої пояснення та заперечення, крім того, зазначає, що на час розгляду справи та ухвалення рішення він взагалі знаходився за межами теріторії України, також зазначає, що не згоден з суммою боргу.

В судовому засіданні заявник ОСОБА_1 підтримав подану заяву та просив задовольнити.

ПАТ «КБ «Приватбанк» в судове засідання не з»явився, повідомлявся належним чином, причини неявки суду не відомі.

Дослідивши матеріали цивільної справи, суд вважає, що заява про перегляд заочного рішення не підлягає задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до ст.287 ЦПК України суд може своєю ухвалою за результатами розгляду заяви про перегляд заочного рішення скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.

Згідно ч.1 ст.288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з»явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Судом встановлено, що ухвалою суду від 13.10.2017року було відкрито провадження у даній справі.

Згідно довідки адресно-довідкового підрозділу територіального органу ДМС відповідач ОСОБА_1 зареєстрований за адресою ІНФОРМАЦІЯ_1 (Мистецтв) б. 7/9 кв.127 (а.с.37).

У зв’язку з цим у відповідності до ст. 127 ЦПК України ( в редакції на час розгляду справи) відповідачу ОСОБА_1 було направлено за місцем його реєстрації копію ухвали про відкриття провадження у справі разом з копією позовної заяви та доданих до неї документів, однак до суду повернувся конверт з відміткою «закінченням терміну зберігання». Після чого судове засідання було відкладено та відповідачу на адресу реєстрації направлено судову повістку, однак конверт повернувся до суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Як вбачається з ч.5 ст. 74 ЦПК України ( в редакції на час розгляду справи), судова повістка разом із розпискою, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається поштою рекомендованим листом із повідомленням або через кур'єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншою особою, яка бере участь у справі; фізичним особам, які не мають статусу підприємців, судова повістка надсилається за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку; у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

Тобто, виходячи із змісту процитованої статті, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1.С. було належним чином вручено судовий виклик, у зв’язку з чим 11.12.2017року було винесено заочне рішення.

Так, виходячи з вимог ч.1 ст.288 ЦПК України для скасування заочного рішення необхідна наявність двох умов: відповідач не з»явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Лише за сукупності цих двох умов можна говорити про наявність підстав для скасування заочного рішення і призначення справи для розгляду в загальному порядку.

Між тим, з матеріалів справи вбачається, що відповідач (відповідно до положень ЦПК України, які діяли на час розгляду справи) був повідомлений належним чином про розгляд спави, та відповідачем не наведено ґрунтовних доказів, які б мали істотне значення для правильного вирішення справи.

За таких обставин, підстав для скасування заочного рішення суду від 11.12.2017року по справі № 640/13740/17 за позовом ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості суд не вбачає.

Керуючись ст.ст. 231, 232 ЦПК України, суд,-

вирішив :

Залишити заву ОСОБА_1 про пергляд заочного рішення Київського районного суду м. Харкова від 11.12.2017року по справі за позовом ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – без задоволення.

Розяснити сторонам, що у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватись з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Н.М. Бородіна