Рішення № 72747554, 05.03.2018, Зміївський районний суд Харківської області

621/1891/17

2/621/144/18

РІШЕННЯ

іменем України

05 березня 2018 року м. Зміїв

Зміївський районний суд Харківської області

головуючий - суддя Овдієнко В. В.

секретар судового засідання - Єрмоленко О. О.

позивач - Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк"

представник позивача - ОСОБА_1

відповідач – ОСОБА_2

розглянувши у порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_2 про стягнення суми,

у с т а н о в и в:

04.09.2017 від Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" до суду надійшла позовна заява до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 28.08.2012 в розмірі 37829 грн 46 к. та судового збору в розмірі 1600 грн 00 к.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 28.08.2012 між ПАТ КБ "Приватбанк" та ОСОБА_2 укладено кредитний договір б/н, за яким останній отримав кредит у розмірі 300 грн 00 к. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Відповідно до умов договору погашення заборгованості здійснюється в такому порядку: щомісяця в період сплати позичальник повинен надавати банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за кредитом.

У зв'язку з порушенням зобов'язань за кредитним договором відповідач станом на 31.07.2017 має заборгованість - 37829 грн 46 к., яка складається з наступного: 298 грн 46 к. - заборгованість за кредитом; 30423 грн 91 к. - заборгованість по процентам за користуванням кредиту; 4829 грн 50 к. - заборгованості за пенею та комісією, а також штрафів відповідно до пункту 2.1.14.7.6 умов та правил надання банківських послуг - 500 грн 00 к., штрафу (фіксована частина); 1777 грн 59 к. - штрафу (процентна складова).

Невиконання відповідачем умов кредитного договору стало підставою для пред'явлення в суді даного позову.

Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 15.09.2017 відкрито провадження у справі та призначено судовий розгляд на 17.10.2017.

17.10.2017 розгляд справи відкладено в зв'язку з першою неявкою відповідача ОСОБА_2 та призначено судовий розгляд на 08.11.2017.

08.11.2017 розгляд справи відкладено в зв'язку з задоволенням клопотання відповідача про витребування доказів та призначено судовий розгляд на 26.12.2017.

26.12.2017 під час вирішення питання щодо можливості судового розгляду за відсутністю сторін виявилося, що суд позбавлений можливості встановити фактичні обставини даного спору, оскільки необхідні пояснення представника позивача щодо обставин, якими обґрунтовується позов, а також щодо обставин, якими обґрунтовуються заперечення проти позову, визнано явку представника позивача в судове засідання є обов'язковою та відкладено розгляд справи на 22.02.2018.

22.02.2018 розгляд справи відкладено за клопотанням представника позивача та призначено судовий розгляд на 28.02.2018.

28.02.2018 розгляд справи відкладено в зв'язку з відсутністю відповідача ОСОБА_2 та призначено судовий розгляд на 05.03.2018.

Представник позивача ОСОБА_1 підтримав позовні вимоги у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги не визнав, просив відмовити у позові з підстав пропуску позивачем строку давності.

Вислухавши представника позивача та відповідача, дослідивши письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного:

Пунктом 9 розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року №2147-ІІІ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (чинній з 15.12.2017 року), передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до ч. 4 ст. 19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Враховуючи, що призначення справи до судового розгляду здійснено за правилами ЦПК України в редакції, яка була чинною до 14.12.2017 року, судовий розгляд справи по суті проведено за правилами загального позовного провадження.

Частинами 1, 3 ст. 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до ст. ст. 76-81 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідачем не заперечувалося, а також підтверджено документально, що 28.08.2012 між ПАТ КБ "Приватбанк" та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір б/н, за умовами якого останній отримав кредит у розмірі 300 грн 00 к. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. (а. с. 6-31).

Відповідно до п. 5.3 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженої Постановою НБУ від 18.06.2003 №254 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 08.07.2003 за №559/7880, особові рахунки та виписки з них є регістрами, які Банки обов'язково мають складати на паперових та/або електронних носіях. Запис у регістрах аналітичного обліку здійснюється лише на підставі відповідного санкціонованого первинного документа (паперового або електронного) (п.5.1. цього Положення).

Згідно розрахунків та виписки з банківського рахунку, наданих позивачем у виді виписки по особовому рахунку за кредитним договором б/н, укладеним між позивачем та відповідачем, станом на 31.07.2017 відповідач має заборгованість - 298 грн 46 к. - заборгованість за кредитом; 30423 грн 91 к. - заборгованість по процентам за користуванням кредиту; 4829 грн 50 к. - заборгованості за пенею та комісією, а також штрафів відповідно до пункту 2.1.14.7.6 умов та правил надання банківських послуг - 500 грн 00 к., штрафу (фіксована частина); 1777 грн 59 к. - штрафу (процентна складова). Останні платіж за кредитом був здійснений 28.11.2014 (а. с. 4-5, 64-68, 86-90).

Зазначені розрахунки містять відомості про порядок нарахування заборгованості дати та суми погашення відсотків, кредиту, комісії та пені, тобто зрозумілі суми надходження та їх віднесення на погашення складових заборгованості.

Тобто розмір заборгованості за кредитним договором підтверджений випискою по особовому рахунку, в якому міститься повна інформація про рух коштів на рахунку, відображення всіх операцій за кредитним договором за даними балансу, суми надходжень та їх розподілення на погашення складових заборгованостей за договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У відповідності з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 ст. 1056-1 ЦК України передбачено, що розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 ЦК України).

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).

Позивачем надано докази виникнення між сторонами правовідносин у зв'язку з укладанням кредитного договору б/н від 28.08.2012 та наявності з боку відповідача невиконаних зобов'язань за цим договором.

Розмір невиконаних зобов'язань підтверджується даними розрахунку заборгованості за кредитним договором, який не спростовано відповідачем.

Внаслідок порушення відповідачем ОСОБА_2 умов кредитного договору від 28.08.2012, Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" значною мірою позбавлено того, на що воно розраховувало при укладенні договору.

Заява відповідача про пропуск позивачем строку позовної давності на знайшла свого підтвердження під час судового розгляду, оскільки позов подано у межах трирічного строку зі дня останнього надходження коштів на картковий рахунок відповідача, а також відсутні підстави вважати, що позов подано після спливу трирічного терміну з останнього дня місяця дії картки відповідача.

Приписами ч. 1 ст. 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

За загальними правилами, що випливають з положень ст. ст. 11-14, 202, 509, 525, 526, 546, 549, 550, 610, 614, 622-625 ЦК України, цивільні права та обов'язки, виникають, зокрема, з договорів, і повинні належно виконуватися; позичальник зобов'язаний повернути кредитору усе заборговане на умовах, передбачених договором і законом, а кредитор управі вимагати виконання порушеного зобов'язання, стягнення неустойки; особа здійснює свої права та виконує цивільні обов'язки у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства, зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, зловживання правом не допускається; особа діє у цивільних відносинах вільно, на власний ризик і повинна діяти, в т.ч., вчиняючи правочин, добросовісно, розумно, передбачаючи наслідки.

Водночас, слід взяти до уваги, що за положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Відповідно до статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Зважаючи на те, що позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені, яка підлягає задоволенню, з метою дотримання заборони щодо подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення, в частині позовних вимог щодо стягнення штрафів, а саме: 500 грн 00 к., штрафу (фіксована частина); 1777 грн 59 к. штрафу (процентна складова) за порушення умов договору належить відмовити.

За таких обставин, позовна заява Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором підлягає частковому задоволенню шляхом стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором б/н від 28.08.2012, станом на 31.07.2017, в розмірі 35551 грн 87 к., яка складається з наступного: 298 грн 46 к. - заборгованість за кредитом; 30423 грн 91 к. - заборгованість по процентам за користуванням кредитом; 4829 грн 50 к. - заборгованості за пенею та комісією.

Згідно зі ст. 141 ЦПК України з відповідача належить стягнути на користь позивача витрати по сплаті судового збору пропорційно до задоволеної частини позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 82, 141, 259, 263-265, 268, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" 35551 (тридцять п'ять тисяч п'ятсот п'ятдесят одну) грн 87 к. заборгованості за кредитним договором б/н від 28.08.2012, станом на 31.07.2017, які перерахувати на рахунок №29092829003111, МФО 305299.

В частині позову щодо стягнення з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" штрафів: 500 грн (фіксованої частини); 1777 грн 59 к. (процентної складової) - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" 1503 (одну тисячу п'ятсот три) грн 67 к. на відшкодування витрат по сплаті судового збору, які перерахувати на рахунок №29092829003111, МФО 305299.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не буде подано.

Учасники справи мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Апеляційного суду Харківської області через Зміївський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач - Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк", місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, б. 1Д, код ЄДРПОУ: 14360570.

Відповідач - ОСОБА_2, останнє зареєстроване місце проживання: 63401, Харківська область, м. Зміїв, вул. Залізнична, буд. 36, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1.

Повне рішення складено 15.03.2018.

Головуючий: В. В. Овдієнко