Постанова № 72747373, 14.03.2018, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/837/18

Провадження № 3/643/716/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.03.2018 р. суддя Московського районного суду м. Харкова Мельникова І.Д., розглянувши матеріали, які надійшли від начальника УПП у Харківській області ДПП про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, громадянина України, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1

за ч.1ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

31.12.2017 року о 14 год. 44 хв. ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ 21063, номерний знак х7484ХА, в районі будинку № 40 по вул. Халтуріна, в м. Харкові з ознаками алкогольного сп’яніння. Огляд на стан сп’яніння зі згоди водія проводився за допомогою приладу «Драгер» в присутності двох свідків. Результат огляду 1,75 промілє. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.9а ПДР України.

ОСОБА_1 у судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини своєї неявки не повідомив.

У судовому засіданні представник правопорушника за довіреністю ОСОБА_2 пояснив, що ОСОБА_1 свою провину не визнає, просив розгляд справи відкласти та надати можливість для ознайомлення з матеріалами справи та обрання тактики захисту.

Суд, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, встановив наступне.

Як вбачається протокол про адміністративне правопорушення серії БР №231861 було складено відносно ОСОБА_3 за ч.1 ст.130 КУпАП 31.12.2017 року.

Згідно вхідного штампу до суду матеріал надійшов лише 26.01.2018 року.

Судове засідання по справі було призначено на 09.02.2018 року. ОСОБА_4 у судове засідання не з’явився. Однак, 08.02.2018 року надав суду заяву про відкладення розгляду справи у зв’язку з хворобою, тобто був обізнаний про судове засідання на 09.02.2018 р., докази в обгрунтування поважної причини неявки до суду не надав.

Судове засідання по справі було відкладено на 14.03.2018 року.

14.03.2018 року у судове засідання з’явився представник ОСОБА_3 – ОСОБА_2, який надав нотаріально посвідчену довіреність на представництво інтересів правопорушника, яка була видана 19.02.2018 року приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_5, реєстровий №241. Тобто з 19.02.2018 р. представник ОСОБА_3 – ОСОБА_2 мав можливість ознайомитись з матеріалами справи, надати докази.

Однак, продовж майже місяця з 19.02.2018 року представник правопорушника ОСОБА_2 не скористався своїм правом та не ознайомився з матеріалами справи, а зробив це перед судовим засіданням 14.03.2018 року, про що свідчить його розписка про ознайомлення з матеріалами справи. В судовому засіданні представник знову просив відкласти розгляд справи, на питання суду, з метою надання яких доказів необхідно відкласти розгляд справи, нічого не відповів, посилаючись лише на його право просити суд відкласти справу з метою ознайомлення з матеріалами справи та обрання тактики захисту по справі.

Все це дає підстави суду вважати, що ОСОБА_3 та його представник були обізнані про дати судових засідань та навмисно затягують розгляд справи, заявляючи клопотання про відкладення розгляду справи з метою уникнути відповідальності за передбаченою статтею.

Таким чином, суд дійшов висновку щодо можливості розглянути справу.

Відповідно до п. 2.9а ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідальність за порушення зазначеного пункту ПДР України передбачена ст.130 КУпАП.

Відповідно до положень п.2 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України №1452/735 від 09 листопада 2015 року (далі - Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.

Ознаками алкогольного сп'яніння, згідно з п.3 розділу І Інструкції, є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. Огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейськими на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом або лікарем закладу охорони здоров'я (п.6 розділу І Інструкції). У розумінні вимог п.7 розділу І Інструкції, огляд у закладі охорони здоров'я проводиться лише у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейськими.

Виходячи зі складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 130 КУпАП, об'єктивна сторона правопорушення полягає в керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, також передача керування транспортними засобами особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння, а так само і ухилення осіб від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №1103 від 17 грудня 2008 року «Про затвердження Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також проведення такого огляду», огляду підлягають водії транспортних засобів, стосовно яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, які знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками такого стану.

Огляд проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування, у присутності двох свідків; або лікарем закладу охорони здоров'я.

Відповідно до матеріалів справи огляд на стан сп’яніння проводився в присутності двох свідків за допомогою приладу «Драгер» на місці зупинки.

Згідно показань приладу «Драгер» та ОСОБА_5 огляду на стан алкогольного сп’яніння з використанням спеціальних технічних засобів ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп’яніння (результат огляду 1,75 промілє).

Порушень при складанні адміністративного протоколу інспекторами поліції при судовому розгляді не встановлено, адміністративний протокол відповідає вимогам, встановленим законом. Водій був ознайомлений з його правами, про що свідчать письмові пояснення свідків правопорушення.

За таких обставин суд вбачає в діях ОСОБА_1 склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 1 ст.130 КУпАП, яке виразилось в керуванні транспортним засобом у стані алкогольного сп’яніння, чим порушено вимоги п. 2.9а ПДР України.

Вина ОСОБА_1 підтверджується зібраними матеріалами справи, а саме: письмовими поясненнями свідків, протоколом, результатами тесту «Драгер», актом огляду на стан алкогольного сп’яніння з використанням спеціальних технічних засобів.

Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що обтяжують та пом'якшують відповідальність, вважаю за необхідне притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі шестиста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Відповідно до ст. 40-1 КпАП України, судовий збір по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Керуючись ст. 40-1, ч. 1 ст. 130, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у дохід держави у розмірі 10200 (десять тисяч двісті ) грн. 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 /один/ рік.

(Рахунок: 31119149700001, отримувач: УДКСУ у Харківській області 21081300, код отримувача (ЄДРПОУ): 37874947, банк отримувача ГУДКСУ у Харківській області, код банку: 000851011, призначення платежу: «штраф по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки руху»).

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 352 грн. 40 коп.

(Рахунок отримувача: 31215256700001, отримувач: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк одержувача: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, код банку отримувача 820019, код класифікації доходів бюджету: 22030106, призначення платежу: «судовий збір при ухваленні судом постанови про накладення адміністративного стягнення»).

Апеляційна скарга на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом 10-ти днів з дня винесення постанови до апеляційного суду Харківської області, через місцевий суд.

Суддя Московського районного

суду м. Харкова І.Д. Мельникова