Постанова № 72744584, 14.03.2018, Вінницький апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 725/5303/17

Головуючий у 1-й інстанції: Войтун О.Б.

Суддя-доповідач: Сапальова Т.В.

14 березня 2018 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Сапальової Т.В.

суддів: Граб Л.С. Білої Л.М.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Чернівецької митниці Державної фіскальної служби України на рішення Першотравневого районного суду міста Чернівці від 05 лютого 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Начальника Чернівецької митниці Державної фіскальної служби Салагори Миколи Миколайовича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Чернівецька митниця Державної фіскальної служби України про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,

В С Т А Н О В И В :

в листопаді 2017 року ОСОБА_2 звернувся до Першотравневого районного суду міста Чернівці з адміністративним позовом до начальника Чернівецької митниці Державної фіскальної служби Салагори Миколи Миколайовича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Чернівецька митниця Державної фіскальної служби України, про визнання протиправною та скасування постанови начальника Чернівецької митниці ДФС Салагори М.М. від 10 листопада 2017 року у справі про порушення митних правил №1704/40800/18 та накладення адміністративного штрафу в розмірі 8500 грн.

Рішенням Першотравневого районного суду міста Чернівці від 05 лютого 2018 року позов задоволено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, третя особа подала апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог. В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування всіх обставин справи, що призвело до неправильного її вирішення.

Так, в доводах апеляційної скарги третя особа зазначає про те, що факт дорожньо-транспортної пригоди за участю автомобіля "Toyota Avensis", реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 не зареєстровано, факт обставин непереборної сили чи аварії позивачем не підтверджено.

Відзив на апеляційну скаргу від позивача не надходив.

Сторони повноважних представників в судове засідання не направили, хоча повідомлялися про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати, ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що 28 вересня 2016 року ОСОБА_2 через ВМО №1 митного поста "Кельменці" Чернівецької митниці ДФС було ввезено у митному режимі транзит на територію України автомобіль марки "Toyota Avensis", реєстраційний номерний знак НОМЕР_1.

31 серпня 2017 року на міжнародному автомобільному пункті пропуску "Мамалига-Крива" митного поста "Кельменці" старшим державним інспектором Ткачем А.В. було складено протокол про порушення позивачем митних правил за ч.3 ст.470 МК України.

Постановою від 10 листопада 2017 року №1704/40800/18 позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинене порушення митних правил передбачене ч.3 ст.470 МК України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 8500 гривень.

Не погодившись з вказаними діями відповідача, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що в діях ОСОБА_2 відсутній склад правопорушення, оскільки відповідачем не доведено наявність вини в діях позивача, а постанова від 10 листопада 2017 року прийнята після закінчення строку притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору та виходить з наступного.

Відповідно до ст. 90 Митного кодексу України (МК України) транзит - це митний режим, відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між двома органами доходів і зборів України або в межах зони діяльності одного органу доходів і зборів без будь-якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 95 МК України для автомобільного транспорту встановлюється строк транзитних перевезень - 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб).

При цьому, згідно зі ст. 102 МК України митний режим транзиту завершується вивезенням товарів, транспортних засобів комерційного призначення, поміщених у цей митний режим, за межі митної території України. Таке вивезення здійснюється під контролем органу доходів і зборів призначення.

Митний режим транзиту також завершується поміщенням товарів, транспортних засобів комерційного призначення в інший митний режим при дотриманні вимог, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 381 МК України громадянам дозволяється ввозити транспортні засоби особистого користування з метою транзиту через митну територію України за умови їх письмового декларування в порядку, передбаченому для громадян, та внесення на рахунок органу доходів і зборів, що здійснив пропуск таких транспортних засобів на митну територію України, грошової застави в розмірі митних платежів, що підлягають сплаті при ввезенні таких транспортних засобів на митну територію України з метою вільного обігу. Зазначені вимоги не поширюються на транспортні засоби, постійно зареєстровані у відповідних реєстраційних органах іноземної держави, що підтверджується відповідним документом.

Згідно зі ст. 458 Митного кодексу України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Так, ч. 3 ст. 470 МК України визначено, що перевищення встановленого статтею 95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари більше ніж на десять діб, а так само втрата цих товарів, транспортних засобів, документів чи видача їх без дозволу органу доходів і зборів тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

При цьому, завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням (ст. 486 Митного кодексу України).

Відповідно до ст. 488 МК України вказаного кодексу провадження у справі про порушення митних правил вважається розпочатим з моменту складення протоколу про порушення митних правил.

Протоколи про порушення митних правил відповідно до ст. 490 Митного кодексу України мають право складати:

1) посадові особи, які відповідно до посадових інструкцій уповноважені здійснювати митний контроль, митне оформлення і пропуск товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України і які безпосередньо виявили порушення митних правил;

2) посадові особи митних органів, які згідно з посадовими обов'язками мають таке право;

3) інші посадові особи, уповноважені керівником центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, або керівником митниці.

Згідно зі ст. 491 вказаного кодексу підставами для порушення справи про порушення митних правил, зокрема є безпосереднє виявлення посадовими особами митного органу порушення митних правил.

Як встановлено з матеріалів справи, 01 жовтня 2016 року біля 08 год. 20 хв. позивач, керуючи транспортним засобом марки «Toyota Avensis», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, країна реєстрації Чехія, на автодорозі сполученням Р-63 Данківці-Кельменці-КПП Сокиряни, не впорався з керуванням, виїхав за межі проїзної частини, де допустив наїзд на дерево, внаслідок чого автомобіль отримав механічні пошкодження.

Вказані вище обставини позивач підтвердив довідкою Сокирянського ВП ГУНП від 05 жовтня 2016 року (а.с.12).

У відповідь на запит Чернівецької митниці ДФС Сокирянське ВП ГУНП листом від 24 жовтня 2017 року (а.с.64) проінформувало відповідача про те, що факт дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 01.10.2016 року на автодорозі сполученням Р-63 Данківці-Кельменці-КПП Сокиряни за участю автомобіля "Toyota Avensis", реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, не зареєстрований в Сокирянському ВП ГУНП. В той же час, підтверджується факт звернення громадянина ОСОБА_4 05.10.2016 року до сектору превенцій з нагляду за дорожнім рухом Сокирянського ВП ГУНП для видачі довідки про наявність механічних пошкоджень автомобіля «Toyota Avensis», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1.

06 жовтня 2016 року позивач повідомив начальника Чернівецької митниці ДФС про факт неможливості вивезення автомобіля у зв'язку із значними механічними пошкодженнями (а.с.76). В свою чергу, листом Чернівецької митниці ДФС повідомлено позивача про обов'язковість вивезення транспортного засобу за межі території України (а.с.13).

Згідно з довідкою приватного підприємця ОСОБА_5 від 14 жовтня 2017р. транспортний засіб марки "Toyota Avensis", реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 з 12 вересня 2017 року по 14 жовтня 2017 року знаходився на ремонті на СТО по вул.М.Олімпіади, 8А в м.Чернівці (а.с.16).

Проте, вказані документи не містять інформації про неможливість пересування автомобіля, а лише підтверджують той факт, що документи видані у зв'язку з пошкодженням та ремонтом транспортного засобу.

Крім того, в доводах позовної заяви ОСОБА_2 зазначає, що він не мав можливості у період з 02.10.16 року по 11.09.17 року придбати запчастини до автомобіля та відремонтувати його у зв'язку із скрутним матеріальним становищем.

Водночас, будь-яких доказів на підтвердження скрутного матеріального становища під час розгляду справи про адміністративне правопорушення чи в повідомленні про факт неможливості вивезення автомобіля від 06 жовтня 2016 року позивач не вказав та не надав.

Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно зі ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

З урахуванням наведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про відсутність складу правопорушення в діях позивача.

Оцінюючи доводи апеляційної скарги про дотримання строку притягнення позивача до адміністративної відповідальності, колегія суддів виходить з наступного.

Згідно з ч.1 ст.467 МК України, якщо справи про порушення митних правил відповідно до статті 522 цього Кодексу розглядаються органами доходів і зборів, адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше, ніж через шість місяців з дня вчинення правопорушення, а у разі розгляду органами доходів і зборів справ про триваючі порушення митних правил, у тому числі передбачені статтями 469, 477-481, 485 цього Кодексу, - не пізніше, ніж через шість місяців з дня виявлення цих правопорушень.

В теорії адміністративного права триваючими визначаються правопорушення, які, почавшись з якоїсь протиправної дії або бездіяльності, здійснюються потім безперервно шляхом невиконання обов'язку. Початковим моментом такого діяння може бути активна дія або бездіяльність, коли винний або не виконує конкретний покладений на нього обов'язок, або виконує його неповністю чи неналежним чином.

Враховуючи, що в даному випадку початковим моментом правопорушення є день, коли позивач не вивіз автомобіль за межі митної території України у встановлений ст.95 МК України строк (тобто з 09.10.2016 року), і таке правопорушення тривало до моменту його виявлення та надалі, до вивезення автомобіля за межі митної території України (тобто до 14.10.17 року), тому таке правопорушення є триваючим.

За таких обставин до спірних правовідносин ч.1 ст.467 МК України встановлено шестимісячний строк притягнення до відповідальності з дня виявлення правопорушення.

При цьому, висновки суду першої інстанції про те, що відповідачу з 06.10.16 року було достовірно відомо, що позивач не зможе вивезти автомобіль у встановлений законодавством строк, є необґрунтованими, оскільки порушення позивачем строку, встановленого ст.95 МК України, почалося з 09.10.2016 року.

Таким чином, доводи апеляційної скарги ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, а встановлені у справі обставини підтверджуються матеріалами справи.

Висновки суду першої інстанції по суті спору не відповідають встановленим у справі обставинам, що призвело до неправильного її вирішення, у зв'язку з чим апеляційну скаргу необхідно задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Відповідно до статті 317 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Чернівецької митниці Державної фіскальної служби України задовольнити повністю.

Рішення Першотравневого районного суду міста Чернівці від 05 лютого 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Начальника Чернівецької митниці Державної фіскальної служби Салагори Миколи Миколайовича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Чернівецька митниця Державної фіскальної служби України про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності скасувати.

Ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення відповідно до ч.1 ст.272 КАС України та оскарженню не підлягає відповідно до ч.3 ст.272 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі та підписана 14 березня 2018 року.

Головуючий Сапальова Т.В. Судді Граб Л.С. Біла Л.М.