Постанова № 72743954, 15.03.2018, Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа № 442/739/18

Провадження №3/442/297/2018

П О С Т А Н О В А

Іменем України

15 березня 2018 року суддя Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області Курус Р.І., з участю секретаря: Махняк М.І., прокурора Тидаша О., представника правопорушниці – ОСОБА_1,

розглянувши матеріали, які надійшли з Управління захисту економіки у Львівській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, українку, громадянку України, проживаюючу на ІНФОРМАЦІЯ_2, працюючу заступником генерального директора ПАТ “НПК Галичина”,

за ч. 2 ст. 172-6 КУпАП, -

в с т а н о в и л а:

ОСОБА_2, будучи депутатом сьомого демократичного скликання Дрогобицької міської ради Львівської області на підставі рішення № 2 від 17.11.2015 року першої сесії сьомого скликання Дрогобицької міської ради Львівської області, яка відповідно до підпункту “б” пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України "Про запобігання корупції" являється суб'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язане з корупцією, в порушення вимог ч. 2 ст. 52 Закону України "Про запобігання корупції", придбавши автомобіль "Audi Q5", 2015 року випуску, з номером кузова WA1LFAFP4FA121911, з державним номерним знаком АТ 7779 ВА, вартістю 380313 грн., провівши первинну реєстрацію даного транспортного засобу в територіальному сервісному центрі № НОМЕР_1 у Львівській області 26.07.2017 року, не повідомила Національне агентство з питань запобігання корупції про суттєві зміни у своєму майновому стані.

В судовому засіданні правопорушник ОСОБА_2 вищенаведене заперечила, свою провину у вчиненому не визнала. Зазначила, що з 2011 року подає щорічні декларації про свій майновий стан, не мала наміру приховувати зміни у своєму матеріальному становищі, оскільки її дохід дозволяв придбати їй транспортний засіб, який вона зареєструвала виключно на себе. Про обов’язок подавати декларацію про зміни у своєму майновому стані не знала, хоча не заперечила, що обізнана з вимогами Закону України «Про запобігання корупції», читала роз’яснення НАЗК щодо заповнення декларацій. Вказала, що розцінює дії по складанню щодо неї зазначеного протоколу політичним тиском, направленим на її дискредитацію. Поряд з цим вважає, що станом на час розгляду зазначеної адміністративної справи закінчились строки для притягнення її до адміністративної відповідальності, оскільки датою виявлення правопорушення є саме дата складання запиту до сервісного центру щодо придбання нею майна, якою є 08.12.2017 року. Зазначила, що станом на даний час декларації про зміни у своєму майновому стані не подала, а має намір повідомити про придбання автомобіля у своїй щорічній декларації.

Прокурор вважає, що протокол про вчинення ОСОБА_2 адміністративного корупційного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-6 КУпАП, є законним і обґрунтованим, запропонував піддати її адміністративному стягненню у виді штрафу.

Вислухавши пояснення правопорушника, її представника, висновок прокурора, дослідивши матеріали справи, приходжу до наступних висновків.

Згідно із статтею 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Відповідно матеріалів адміністративної справи, на підставі рішення №2 від 17.11.2015 року першої сесії сьомого скликання Дрогобицької міської ради Львівської області, ОСОБА_2 було обрано депутатом Дрогобицької міської ради Львівської області.

Отже, ОСОБА_2 відповідно до підпункту "б" пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України "Про запобігання корупції" являється суб'єктом відповідальності за корупційні правопорушення.

Згідно ч. 2 ст. 52 Закону України «Про запобігання корупції», у разі суттєвої зміни у майновому стані суб'єкта декларування, а саме отримання ним доходу, придбання майна на суму, яка перевищує 50 мінімальних заробітних плат, встановлених на 1 січня відповідного року, зазначений суб'єкт у десятиденний строк з моменту отримання доходу або придбання майна зобов'язаний письмово повідомити про це Національне агентство. Зазначена інформація вноситься до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та оприлюднюється на офіційному веб-сайті Національного агентства.

Як встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_2 придбала автомобіль "Audi Q5", 2015 року випуску, з державним номерним знаком АТ 7779 ВА, вартістю 380313 грн. та 26.07.2017 року провела первинну реєстрацію даного транспортного засобу в територіальному сервісному центрі № НОМЕР_1 у Львівській області.

Ураховуючи, що вартість придбаного автомобіля, яка перевищує поріг у 50 прожиткових мінімумів (в редакції Закону на момент вчинення правопорушення), встановлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного року (80 000 гривень), у ОСОБА_2 на виконання вимог частини 2 статті 52 Закону № 1700-VII виник обов'язок у десятиденний термін з моменту придбання майна на суму, яка перевищує 50 прожиткових мінімумів, письмово повідомити НАЗК про суттєву зміну у майновому стані.

При цьому, в судовому засіданні встановлено, що повідомлення до НАЗК про такі зміни в своєму майновому стані від ОСОБА_2 не надходили до часу розгляду зазначеної справи.

Отже, судом встановлено, що ОСОБА_2 будучи суб'єктом відповідальності, на яку поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», не повідомила НАЗК про суттєві зміни в майновому стані, придбавши та провівши первинну реєстрацію автомобіля марки "Audi Q5", 2015 року випуску, з державним номерним знаком АТ 7779 ВА, вартістю 380313 грн.

Так, згідно ч. 2 ст. 172-6 КУпАП, неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про відкриття валютного рахунка в установі банку-нерезидента або про суттєві зміни у майновому стані тягне за собою накладення штрафу від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отже, коментована стаття визначає правопорушення щодо обов'язкового декларування доходів особами, що уповноважені на виконання функцій держави та місцевого самоврядування.

З об'єктивної сторони правопорушення становить діяння у формі неподання декларації, неповідомлення / несвоєчасного повідомлення, зокрема, про суттєві зміни майнового стану.

Суб'єктом правопорушень у цій статті є особи, які відповідно до частин першої та другої статті 45 Закону України "Про запобігання корупції" зобов'язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Із суб'єктивної сторони правопорушення характеризується умисною формою вини.

Примітка до ст.172-6 КУпАП, вміщуючи вказівку на суб'єкт цього правопорушення, відсилає правозастосувача до норм спеціального антикорупційного закону, зокрема частин 1 і 2 ст. 45 Закону, в яких, крім іншого, передбачено певну деталізацію відповідних положень нормативно-правових актів, що наповнює норму ст. 172-6 КУпАП більш конкретним змістом для встановлення саме тих ознак, які мають значення для правової кваліфікації зазначеного діяння.

Діяння, передбачені ст. 172-6 КУпАП, є діяннями з формальним складом, які можуть бути вчинені тільки умисно.

Статтею 10 КУпАП визначено, що адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Таким чином, вирішуючи питання про наявність в діях конкретної особи складу адміністративного правопорушення, необхідно враховувати наявність суб'єктивної сторони даного правопорушення.

Крім того, відповідно до інформаційного листа від 22.05.2017 №223-943/0/4-17 ВССУ «Щодо притягнення до адміністративної відповідальності за окремі правопорушення, пов'язані з корупцією», направлений судам першої та апеляційної інстанції для забезпечення однакового і правильного застосування судами загальної юрисдикції Закону України «Про запобігання корупції» та положень Кодексу України про адміністративні правопорушення, з метою уникнення неоднозначного тлумачення норм закону в судовій практиці та запобігання помилкам при розгляді справ про окремі адміністративні правопорушення, при розгляді справ про адміністративні правопорушення, пов'язані з корупцією, суди зобов'язані забезпечувати своєчасний та якісний їх розгляд, точне й неухильне застосування чинного законодавства.

Вирішуючи справи цієї категорії, суди повинні керуватися Конституцією України, Конвенцією ООН проти корупції (Нью-Йорк, 31 жовтня 2003 року), Кримінальною конвенцією Ради Європи про боротьбу з корупцією (Страсбург, 27 січня 1999 року), додатковим протоколом до Кримінальної конвенції Ради Європи про боротьбу з корупцією (Страсбург, 15 травня 2003 року), Законом України від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII «Про запобігання корупції» (далі - Закон), Кодексом України про адміністративні правопорушення, іншими нормативно-правовими актами України, а також практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).

Рішенням ЄСПЛ від 14 жовтня 2010 року у справі «Щокін проти України» визначено концепцію якості закону, зокрема з вимогою, щоб він був доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні. Відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості і точності порушує вимогу «якості закону». В разі коли національне законодавство припустило неоднозначне або множинне тлумачення прав та обов'язків осіб, національні органи зобов'язані застосувати найбільш сприятливий для осіб підхід.

Вимоги Закону України «Про запобігання корупції», на думку судді, зокрема, в частині неповідомлення / несвоєчасного повідомлення, в т.ч. і про суттєві зміни майнового стану, є чіткими та точними, не допускають їхнього неоднозначного тлумачення щодо прав та обов'язків осіб.

При цьому, як пояснила правопорушниця, вона, щорічно, починаючи з 2011 року, подає відповідні декларації про свій майновий стан.

Посилання правопорушниці на той факт, що повідомлення про зміни у своєму майновому стані не подала через незнання норм Закону України «Про запобігання корупції», є надуманими, оскільки, як встановлено вище, з вимогами Закону України «Про запобігання корупції» остання була обізнана. Крім цього, як пояснила ОСОБА_2, на очолюваному нею підприємстві наявна посада юрисконсульта, до якого, на думку судді, вправі була звернутись ОСОБА_2 за відповідними роз’ясненнями.

Оскільки, як зазначено вище, суб'єктивна сторона адміністративного корупційного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-6 КУпАП визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу, а ОСОБА_2, незважаючи на складення відносно неї протоколу про адміністративне правопорушення за неповідомлення про зміни в майновому стані, не подала відповідну декларацію і станом на час розгляду зазначеної адміністративної справи. При цьому, провину за допущене правопорушення перекладає на орган, що склав такий протокол, як вона зазначає, саме з метою політичного тиску, відтак вважаю, що такі дії є умисними, направленими на приховування змін у своєму майновому стані.

За таких обставин приходжу до висновку, що в діях останньої наявна вина саме у формі прямого умислу щодо неподання зазначеної декларації.

При цьому, протокол у відповідності до вимог п. 1 ч. 1 ст. 255 КУпАП складено уповноваженою на те особою Національної поліції, до складу якої і входить Управління захисту економіки у Львівській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України.

Що стосується доводів ОСОБА_2 щодо невірного зазначення у протоколі строку виявлення правопорушення і також щодо закінчення строків накладення адміністративного стягнення, вважаю за необхідне зазначити наступне.

Частиною 3 ст. 38 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.

Згідно з п. 7 ст. 247 КУпАП, якщо на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення цей строк закінчився, провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю.

У протоколі про адміністративне правопорушення від 30.01.2018 року зазначено, що датою вчинення правопорушення слід вважати закінчення десятиденного строку, протягом якого ОСОБА_2 зобов'язана була повідомити про суттєві зміни у майновому стані, а саме - 06.08.2017 року, а датою виявлення даного правопорушення прокурор та особа, яка склала протокол вважають дату складання цього протоколу.

Такі міркування є частково правильними, оскільки днем вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-6 КУпАП, слід вважати наступний день після закінчення десятиденного строку, передбаченого для повідомлення, зокрема, про отримання доходу чи придбання майна, як зазначено у п. 6 розділу 2 Порядку формування, ведення та оприлюднення (надання) інформації Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого рішенням НАЗК від 10.06.2016 року № 3, зареєстрованим в МЮ України 15.07.2016 року за № 959/29089.

Отже, якщо обов'язок повідомити НАЗК про суттєві зміни у майновому стані виник у ОСОБА_2 з 00.00 год. 27.07.2017 року, то датою вчинення нею правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-6 КУпАП, є саме 06.08.2017 року, про що вірно зазначено у складеному протоколі.

Що стосується доводів порушниці на те, що автомобіль вона зареєструвала 26.07.2017 року і Управлінням захисту економіки 08.12.2017 року складено запит до сервісного центру щодо отримання інформації про придбання нею у 2017 році транспортних засобів, а відтак вважає, що саме з цієї дати (08.12.2017 року) слід відраховувати дату виявлення правопорушення, такі доводи є хибними, виходячи з наступних міркувань.

Так, орган, уповноважений складати протокол про адміністративне правопорушення, наділений у відповідності до вимог ст. 251 КУпАП правом збирати докази для встановлення наявності чи відсутності адміністративного правопорушення.

При цьому, 08.12.2017 року Управлінням захисту економіки у Львівській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України скеровано запит до сервісного центру №4642 МВС у Львівській області щодо придбання та відчуження ОСОБА_2 транспортних засобів у 2017 році, відповідь на який отримано 30.01.2018 року.

Що стосується дати виявлення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-6 КУпАП, то нею, на думку судді, слід вважати день виявлення уповноваженим органом неповідомлених відомостей або день опублікування несвоєчасно повідомлених відомостей, зокрема, про суттєві зміни у майновому стані суб'єкта на офіційному веб-сайті НАЗК, тобто у передбаченому законом спеціально для контролювання майнового стану суб'єктів, відкритому джерелі, належному, до того ж, антикорупційному правоохоронному органу.

Результат пошуку цієї інформації у Єдиному державному реєстрі декларацій осіб уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування показав, що днем виявлення відсутності інформації про зміни у майновому стані ОСОБА_2 на офіційному веб-сайті НАЗК є 30.01.2018 року.

Крім цього, як зазначено вище, саме 30.01.2018 року Управлінням захисту економіки у Львівській області отримано відповідь від сервісного центру про придбання ОСОБА_3 у 2017 році транспортного засобу.

Отже, датою виявлення правопорушення слід вважати саме 30.01.2018 року.

Разом з тим, оскільки правопорушення виявлено 30.01.2018 року, а вчинено 06.08.2017 року, то на час розгляду даної адміністративної справи не закінчились передбачені ч. 3 ст. 38 КУпАП строки накладення адміністративного стягнення.

При таких обставинах вбачаю в діях ОСОБА_2 ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-6 КУпАП - неповідомлення про суттєві зміни у своєму майновому стані.

З огляду на викладене, а також враховуючи характер вчиненого правопорушення, ступінь вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, вважаю за необхідне застосувати до ОСОБА_2 адміністративне стягнення у виді штрафу.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», з правопорушника, на якого накладено адміністративне стягнення, слід стягнути судовий збір у розмірі 352,40 грн.

Керуючись ст. ст. 283, 284 КУпАП, -

п о с т а н о в и л а :

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-6 КУпАП та накласти на неї стягнення у виді штрафу в розмірі - сто неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (тисячу сімсот) гривень.

Стягнути з ОСОБА_2, судовий збір в розмірі 352,40 грн. в дохід держави (отримувач коштів: ГУК у м. Києві / м. Київ / 22030106; код за ЄДРПОУ: 37993783; банк отримувача: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві; код банку отримувача: 820019; рахунок отримувача: 31215256700001; код класифікації доходів бюджету: 22030106).

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови до апеляційного суду Львівської області через Дрогобицький міськрайонний суд.

Суддя Курус Р.І.