Рішення № 72743669, 15.03.2018, Токмацький районний суд Запорізької області

328/257/18

15.03.2018

2/328/266/18

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2018 року м. Токмак

Токмацький районний суд Запорізької області у складі: головуючого судді: Погрібної О.М., за участі секретаря судового засідання Мацинської О.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

Представник позивача Савіхіна Анастасія Миколаївна звернулась до суду з позовом, яким просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №б/н від 19.10.2012 року в сумі 23540,72 грн., яка складається з наступного: 695,96 грн. - заборгованість за кредитом, 20111,25 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 1136,33 грн. - заборгованість за пенею та комісією, штрафів: 500,00 грн. - фіксована частина, 1097,18 грн. - процентна складова.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що відповідно до укладеного договору №б/н від 19.10.2012 року ОСОБА_1 отримала кредит в розмірі 600,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

Відповідач при укладенні договору, дав свою згоду, щодо прийняття будь - якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою банку, відповідно до п.п. 2.1.1.2.3., 2.1.1.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг.

Власник картрахунку зобов'язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення Овердрафту, згідно п. 2.1.1.5.7 Договору.

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті, складає між відповідачем та Банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується його підписом у заяві.

За користування кредитом відповідач сплачує Банку проценти в розмірі, зазначеному в тарифах, що діють на дату нарахування, з розрахунку 360 календарних днів в році, що підтверджується п. 2.1.1.12.6 Договору.

Відповідач не виконує взяті на себе зобов'язання, у зв'язку з чим, станом на 31.12.2017 року має заборгованість в розмірі 23540 грн. 72 коп.

Ухвалою Токмацького районного суду від 14.02.2018 року було відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Представник позивача в судові засідання не з'явився, до суду надав заяву про розгляд справи за його відсутності, на позові наполягав, не заперечував проти винесення заочного рішення.

Відповідач в судові засідання, призначені на 05.03.2018 року, на 15.03.2018 року не з'явився, про час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином; заперечень проти позову не надав, клопотань про перенесення розгляду справи чи розгляд справи за його відсутності не надходило. Суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів та ухвалює про заочний розгляд справи.

Оскільки особи, які беруть участь у справі в судове засідання не з'явились, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає позов таким, що підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно ст. ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Відповідно до положень ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.ст. 1054, 1056-1 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Так, судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що відповідно до укладеного договору № б/н від 19.10.2012 року ОСОБА_1 отримала кредит в розмірі 600 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті, складає між відповідачем та Банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується його підписом у заяві.

За користування кредитом відповідач сплачує Банку проценти в розмірі, зазначеному в тарифах, що діють на дату нарахування та викладені на банківському сайті, з розрахунку 360 календарних днів на рік, що підтверджується п. 2.1.1.12.6 Договору.

Відповідач при укладенні договору, дав свою згоду, щодо прийняття будь - якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою банку, відповідно до п.п. 2.1.1.2.3., 2.1.1.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг.

Власник картрахунку зобов'язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення Овердрафту, згідно п. 2.1.1.5.7 Договору.

Згідно п.п. 1.1.6.1, 1.1.6.2. Договору зміни в «Умови та правила надання банківських послуг» вносяться банком щомісячно в однобічному порядку, а у випадках, коли в односторонньому порядку внесення змін неможливо, банк повідомляє клієнтів про внесені зміни шляхом використання різних каналів зв'язку.

Відповідно до ч.1,2 ст.549 ЦК України та п. 2.1.1.7.6 Договору при порушенні позичальником строків платежів по якомусь з грошових зобов'язань, передбачених договором, більш ніж на 30 днів, позичальник зобов'язаний сплатити Банку штраф в розмірі 500 грн. + 5 % від суми позову.

Згідно ст.ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг, - при порушенні позичальником строків платежів по кожному з грошових зобов'язань, передбачених цим договором більш, ніж на 30 днів, позичальник зобов'язаний сплатити Банку штраф, розмір якого встановлено тарифами договору. Штраф нараховується на окремий рахунок і підлягає оплаті в зазначені банком терміни.

ПАТ КБ «Приватбанк» свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, а відповідач в свою чергу у порушення зазначених норм закону та умов договору зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав, допустивши станом на 31.12.2017 року заборгованість в сумі 23540,72 грн., яка складається з наступного: 695,96 грн. - заборгованість за кредитом, 20111,25 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 1136,33 грн. - заборгованість за пенею та комісією, штрафів: 500,00 грн. - фіксована частина, 1097,18 грн. - процентна складова.

Суд не знаходить підстав для зменшення розміру процентів за користування кредитом, оскільки, вони є платою за користування коштами та не відносяться до поняття неустойки, також, у зв'язку з відсутністю заяви відповідача про зменшення розміру неустойки, а також у зв'язку з тим, що розмір пені значно не перевищує тіло кредиту, суд не вбачає підстав для її зменшення. Аналогічна позиція закріплена в п. 27 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року № «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних відносин».

Відповідач зобов'язувався погашати заборгованість за Кредитом, процентами за його використання, по перевитраті платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених Договором, слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення Овердрафту, згідно п. 2.1.1.5.5 та п. 2.1.1.5.7 Договору, а у разі невиконання зобов'язань за Договором, у відповідності до п. 2.1.1.5.6. на вимогу Банку виконати зобов'язання з повернення Кредиту (у тому числі простроченого кредиту та Овердрафту), оплати Винагороди Банку.

Згідно п. 2.1.1.12 Договору під борговими зобов'язаннями за кредитом сторони узгодили зобов'язання відповідача з повернення тіла кредиту, відсотків за користування кредитом, комісії, пені та штрафів, тобто загальну заборгованість клієнта.

Також, представником позивача заявлені вимоги про стягнення штрафів: 500,00 грн. - фіксована частина та 1097,18 грн. - процентна складова, які передбачені п.2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг.

Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України в постанові від 21 жовтня 2015 року у справі №6-2003цс15 про визнання кредитного договору недійсним, висловила правову позицію відповідно до якої цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов'язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов'язку нового додаткового.

Покладення на боржника нових додаткових обов'язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).

За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Враховуючи вищевикладене та відповідно до статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Відповідно до п.2.1.1.12.6.1 Умов та правил надання банківських послуг, передбачено застосування пені як виду цивільно-правової відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по даному договору, внаслідок чого нарахування пені відбувається за кожний день прострочення.

Пунктом 3 частини першої статті 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема у вигляді сплати неустойки.

Пеня - це санкція, яка нараховується з першого дня прострочення й до тих пір, поки зобов'язання не буде виконано. Її розмір збільшується залежно від продовження правопорушення.

З матеріалів справи вбачається, що підставами стягнення як штрафу, так і пені, як різновидів неустойки, є порушення позичальником строків повернення кредиту та сплати відсотків за його користування. Отже, по суті таке стягнення є подвійною цивільно-правовою відповідальністю одного й того ж виду за одне й теж порушення договірного зобов'язання.

Так, на думку суду, не підлягають стягненню з відповідача штрафи, які позивач просив стягнути на підставі п.2.1.1.7.6. Умов та правил надання банківських послуг, оскільки вказаним пунктом штрафи нараховуються за порушення позичальником строків платежів по грошовим зобов'язанням, в той же час відповідно до п.2.1.1.12.6.1 Умов та правил надання банківських послуг, за порушення строків платежу банком нараховується пеня, яку також просив стягнути позивач з відповідача. Отже, стягнення одночасно пені та штрафів є подвійною відповідальністю за одне порушення, що діючим законодавством не передбачено.

Враховуючи наведене слід відмовити у стягненні з відповідача штрафів.

Судові витрати у вигляді судового збору підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 10, 11, 12, 13, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 273, 280-283 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

вирішив:

Позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № б/н від 19.10.2012 року - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (р/р №29092829003111, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570, юридична адреса: м. Київ, вул. Грушевського, 1-Д) заборгованість за кредитним договором № б/н від 19.10.2012 року станом на 31.12.2017 року у сумі 21943 (двадцять одна тисяча дев'ятсот сорок три) грн. 54 коп., яка складається з наступного: 695,96 грн. - заборгованість за кредитом, 20111,25 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 1136,33 грн. - заборгованість за пенею та комісією.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (р/р №29092829003111, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570, юридична адреса: м. Київ, вул. Грушевського, 1-Д) судовий збір у розмірі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн.

В частині позовний вимог Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення штрафів: 500,00 грн. - фіксована частина, 1097,18 грн. - процентна складова, відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У відповідності до п.п. 15.5) п.п. 15 п.1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: