Рішення № 72743256, 01.03.2018, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 01.03.2018

Справа № 320\1622\16-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 березня 2018 року м. Мелітополь

Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого - судді Колодіної Л.В.,

при секретарі - Арифовій Л.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Мелітополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 (ОСОБА_3) ОСОБА_6, ОСОБА_7, треті особи: Комунальне підприємство «Мелітопольське міжміське бюро технічної інвентаризації», Орган опіки та піклування Мелітопольської міської ради Запорізької області, про визнання права користування квартирою, усунення перешкод в користуванні квартирою та зобов’язання вчинити певні дії та зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_2, треті особи: ОСОБА_4, ОСОБА_5 (ОСОБА_3) ОСОБА_6, Мелітопольський міський відділ управління державної міграційної служби України в Запорізькій області, Мелітопольської міської ради Запорізької області, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,

В С Т А Н О В И В:

Позивачі звернулися до суду з позовом до відповідачів про вселення, усунення перешкод в користуванні квартирою, оформленні приватизації житла.

Позовні вимоги, які були уточнені, обґрунтовані тим, що виконавчим комітетом Мелітопольської міської ради Запорізької області від 17.09.2015 року позивачу ОСОБА_1 (військовослужбовцю) та членам його сім'ї був виданий ордер на чотирикімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_1, виділену на підставі рішення виконавчого комітету Мелітопольської міської ради № 267/1 від 30.07.1998 року. На теперішній час в квартирі зареєстровані 7 осіб – ОСОБА_1, ОСОБА_3, четверо дітей, онука. Проживають в квартирі ОСОБА_3, ОСОБА_8, ОСОБА_4 та неповнолітня онука ОСОБА_7. Інші члени сім'ї не проживають у квартирі в зв’язку з неможливістю вселення. Відповідачі перешкоджають позивачам у доступі до квартири – замінили двері та вхідні замки, ключі не надають. Після отримання ордеру на квартиру та реєстрації членів сім'ї, було розпочато процес приватизації житла, але відповідачі не надають можливості здійснити приватизацію житла, чинять перешкоди. За час проживання в квартирі відповідачі без згоди позивачів здійснили самочинне перепланування і не надають можливості оформити перепланування та технічну документацію. Позивачі вважають, що вони добровільно без перешкод не мають можливості отримати свідоцтво про право власності на частину квартири. Позивачі просять визнати за ними право користування квартирою, зобов’язати відповідачів усунути перешкоди в користуванні та зобов’язати відповідачів для погашення акту самочинного перепланування встановити віконно-дверний блок у капітальній стіні.

В свою чергу відповідач ОСОБА_3 звернулась до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням. В позові вона вказує, що проживає у ІНФОРМАЦІЯ_1 (колишня - Кірова) разом із своїми дочками ОСОБА_4, ОСОБА_3 (ОСОБА_5) В.В., а також з онукою ОСОБА_7. Квартира знаходиться в їх користуванні на підставі ордеру на житлове приміщення № 20579. Ордер було видано 17.09.2015 року на підставі рішення виконкому Мелітопольської міської ради від 30.07.1998 року № 267/1 на відповідача ОСОБА_9 та членів його сім'ї на той час – її, дочки ОСОБА_8, сина ОСОБА_2, дочки ОСОБА_10. Після отримання ордеру, всі члени сім'ї були взяті на реєстраційний облік за адресою цієї квартири. Щодо реєстрації дочки ОСОБА_4 та онуки ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, то всі члени сім'ї надавали письмову згоду на їх реєстрацію за адресою місця проживання. 19.09.2000 року шлюб між нею та відповідачем ОСОБА_1 було розірвано. Після розірвання шлюбу вона з дітьми переїхала проживати в спірну квартирою, де і мешкає постійно. Дочка ОСОБА_10 після реєстрації шлюбу переїхала проживати в інше помешкання і за її заявою було знято у відповідних органах з реєстраційного обліку. Відповідач ОСОБА_1 жодного дня, ані до взяття його на реєстраційний облік, ані після реєстрації - в квартирі не проживав. Відповідач ОСОБА_2 в цій квартирі проживав до 2006 року, а потім переїхав мешкати до свого батька ОСОБА_1 Відповідачі не приймають участі у сплаті комунальних послуг і сплачувати усі комунальні платежі вимушені виключно позивач з дочками за власні кошти. Позивач за зустрічним позовом вважає, що відповідач ОСОБА_1 не проживає у вказаній квартирі протягом останніх 16 років, відповідач ОСОБА_2 не проживає в квартирі майже 10 років, в квартирі не має їх особистих речей, вони не сплачують комунальні послуги та інші витрати, пов’язані з утриманням нерухомості і просить суд визнати їх такими, що втратили право користування житловим приміщенням.

В судовому засіданні позивач за первісним позовом ОСОБА_1, діючий в своїх інтересах та інтересах позивача ОСОБА_2 на підставі довіреності позов підтримав і пояснив, що він отримав квартиру для його проживання та проживання членів сім'ї. 17.09.2016 року отримав ордер. Відповідачі не погоджуються на приватизацію квартири. Також пояснив, що позивач ОСОБА_2 проживав періодично в квартирі до 08.03.2017 року, а постійно проживав в ІНФОРМАЦІЯ_3. Особисті речі позивачів знаходяться в обох квартирах. Відповідачі змінили замки і не надають їм ключі від вхідної двері. Також відповідачі перешкоджають приватизації квартири і на його думку для цього необхідно встановити перегородку між кімнатами. Просить позов задовольнити в повному обсязі. Зустрічний позов ОСОБА_3 не визнає Подав письмові заперечення на зустрічну позовну заяву, в якій зазначає, що у ОСОБА_3 відсутні правові підстави для пред’явлення позову. Вказує на те, що ордер на жиле приміщення отримав 17.09.2016 року і з цього часу у нього та відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_2 виникло право на вселення в квартиру, але відповідачі перешкоджають їх вселенню. Викладене в письмових запереченнях підтвердив в судовому засіданні.

Позивач ОСОБА_10 подала до суду заяву про відмову від позовних вимог. Ухвалою суду було прийнято відмову позивача ОСОБА_10 від позовних вимог, провадження в цій частині закрито, ухвала набрала законної сили

Відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_8 надали суду письмові заперечення на позов, в яких зазначили що позивач ОСОБА_1 шляхом фізичного та психологічного тиску змусив їх переїхати з квартири в якій вони мешкали до квартири за адресою: АДРЕСА_2. За власні кошти вони зробили капітальний та поточні ремонти в квартирі, сплачують комунальні платежі. Позивач ОСОБА_1 заради помсти виживає їх з цієї квартири. Він приходить, вчиняє сварки, фізично та психологічно принижує відповідачів в присутності неповнолітньої дитини ОСОБА_7. Відповідачі в письмових запереченнях вказують на те, що вони не перешкоджають позивачу ОСОБА_1 користуватися, однак кожен його візит супроводжується сварками і, як наслідок, викликами працівників правоохоронних органів. Позивач ОСОБА_2 часто гостює у них в квартирі, т.я. між ними склалися гарні стосунки.

Відповідач ОСОБА_3, що діє в своїх інтересах та інтересах ОСОБА_4 на підставі довіреності від 10.10.2016 року в судовому засіданні позовні вимоги не визнала і підтримала вимоги за зустрічним позовом.

Представник позивача ОСОБА_3 адвокат ОСОБА_11 в судовому засіданні позовні вимоги за первісним позовом не визнала, зустрічний позов підтримала в повному обсязі і пояснила, що дійсно ордер на жиле приміщення було видано 17.09.2015 року ОСОБА_1 та членам його сім’ї. Однак позивачі за первісним позовом в жиле приміщення у встановлений законом строк до квартири не вселилися, до теперішнього часу в спірній квартирі не проживають, їх особистих речей в квартирі не має, комунальні послуги не сплачують. Вважає, що позовні вимоги за первісним позовом не підлягають задоволенню через безпідставність та необґрунтованість, проте позовні вимоги за зустрічним позовом підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_3 (ОСОБА_5) ОСОБА_6 до суду не з’явилася, не повідомила суд про причини неявки, про час і дату судового засідання була повідомлена належним чином. Заяви про відкладення розгляду справи та про розгляд справи за її відсутності від неї не надходило, тому суд визнає її неявку неповажною.

Представник третьої особи Мелітопольський відділ управління державної міграційної служби України в Запорізькій області в судове засідання не з’явився, але надав заяву про розгляд справи за її відсутності з проханням про розгляд справи на розсуд суду.

Представник третьої особи Мелітопольська міська рада Запорізької області в судове засідання не з’явилася, але надала заяву про розгляд справи за її відсутності та просить вирішити справу на розсуд суду.

Представник третьої особи Комунальне підприємство «Мелітопольське міжміське бюро технічної інвентаризації» в судове засідання не з’явився, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи.

Представник третьої особи Органу опіки та піклування Мелітопольської міської ради Запорізької області в судове засідання не з’явився, від нього до суду надійшла заява про розгляд справи у їх відсутність та прийняти рішення на підставі наявних у справі доказів, враховуючи інтереси неповнолітньої ОСОБА_7.

Вислухавши пояснення позивача, відповідача та його представника, пояснення свідків, дослідивши матеріали цивільної справи, письмові заперечення, надані докази, суд вважає, що у позові ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_3 (ОСОБА_5) В.В. про визнання права користування, усунення перешкод в користуванні квартирою та зобов’язання вчинити певні дії - слід відмовити, а зустрічний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому у цим Кодексом, звернутися до суду за захистом свої порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст.ст.12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін, при цьому кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.76 цього Кодексу доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі письмових, речових та електронних доказів, висновків експертів та показаннями свідків.

Відповідно до ч.ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що згідно виписки з протоколу № 9 засідання житлової комісії військової частини 78733 від 16.10.1991 року полковника ОСОБА_1 з сім’єю з 7 осіб (дружина, мати, три доньки, син) зараховано на квартирний облік і внесено в книгу безквартирних.

Рішенням виконавчого комітету Мелітопольської міської ради № 267/1 від 30.07.1998 року затверджено рішення житлової комісії Мелітопольського гарнізону про надання ОСОБА_1, військовослужбовцю, чотирикімнатної квартири АДРЕСА_3 житловою площею 50,55 кв.м., який проживає в 2-х кімнатній квартирі АДРЕСА_4 житловою площею 26,9 кв.м., де залишається проживати 2 чоловіка. Склад сім'ї становить 5 осіб.

Згідно ордеру на жиле приміщення № 20579 від 17.09.2015 року виданого на підставі рішення виконавчого комітету від 30.07.1998 року № 267/1 ОСОБА_1 на право заняття жилого приміщення жилою площею 50,55 кв.м., що складається з 4-х кімнат за адресою АДРЕСА_5 сім'ї з п’ятьох осіб, склад сім'ї: дружина ОСОБА_3, дочка ОСОБА_8, син ОСОБА_2, дочка ОСОБА_10

Згідно ст.58 ЖК України, єдиною підставою для вселення в надане жиле приміщення є ордер.

Відповідно до «Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Україні» ордер на жиле приміщення дійсний протягом 30 днів з дня видачі. У деяких випадках, за наявності поважних причин, цей термін може бути продовженим. Ордер безпосередньо пов'язаний з особою, якій він виданий, і не може передаватися іншим.

Таким чином, суд дійшов до висновку, що позивачам ОСОБА_1, ОСОБА_2 та відповідачам ОСОБА_3, ОСОБА_8, ОСОБА_10 вказаним вище ордером було надано право протягом 30 днів вселитися до жилого приміщення.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_12 пояснила суду, що вона проживає в будинку з 1998 року. В 2000 році позивач ОСОБА_1 був сусідом, а з 2001 року по сусідству проживає відповідач ОСОБА_3 з доньками. Свідок зазначила, що з 2000 року ОСОБА_1 не проживає в квартирі, але він приходить іноді, однак постійно в квартирі не проживає. ОСОБА_12 вказала, що буває в квартирі і чоловічих речей в квартирі не бачила ніколи. Свідок також пояснила суду, що коли організовували ОСББ з заводу «Машстрой» було передано списки осіб, які мали вселитися. В цьому списку були і сторони по справі. В 2000 році нетривалий час проживав в квартирі ОСОБА_1, а з 2001 року почали проживати ОСОБА_3 та доньки. За квартирою закріплено особовий рахунок з метою щоб люди мали можливість сплачувати комунальні послуги. ОСОБА_1 комунальні послуги за час проживання не сплачував, а ОСОБА_3 сплатила всі його борги і продовжує оплачувати комунальні послуги.

Допитаний свідок ОСОБА_13 пояснив суду, що він проживає в ІНФОРМАЦІЯ_4. ОСОБА_1 проживав в квартирі в період з 1999 року та приблизно один рік. Потім вселилися ОСОБА_3. За час проживання у ОСОБА_1 виникли борги зі сплати комунальних послуг. ОСОБА_2 бачив біля будинку, але постійно він в квартирі не проживає. Ремонтом квартири займалася ОСОБА_14. В квартирі свідок був, але речей чоловічів не бачив. Також свідок пояснив, що будинок не був цілком в комунальній власності, в будинку були і викуплені квартири, і квартири, що надавалися військовослужбовцям. Подробиці вселення всіх мешканців - він не пам’ятає. Свідок також пояснив, що коли мешканці будинку вселилися на законних підставах, було організовано ОСББ. Вірогідно ОСОБА_3 і є членом ОСББ.

Згідно довідки Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку «Квітень 48» від 10.10.2016 року № 70, ОСОБА_3 дійсно з серпня 2001 року проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5. Склад сім'ї: ОСОБА_8, ОСОБА_2, ОСОБА_7, ОСОБА_4. Всі вказані особи проживають за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6 з серпня 2001 року. ОСОБА_1 за даною адресою ніколи не мешкав. ОСОБА_2 за вищевказаною адресою не проживає з 2006 року. ОСОБА_1, ОСОБА_2 комунальні послуги ніколи не оплачували, у витратах, пов’язаних з утриманням будинку ніколи участі не брали.

Судом встановлено, що позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебувають на реєстраційному обліку за адресою спірної квартири з 19.09.2015 року. При цьому суд враховує і те, що така реєстрація була формальною, оскільки позивачами не доведено їх проживання в спірній квартири з моменту взяття на реєстраційний облік і до часу звернення до суду.

Таким чином, з урахуванням реєстрації позивачів за адресою: АДРЕСА_6, у позивачів виникло право на користування цією квартирою і тому вимоги про визнання права користування квартирою - є безпідставні і не підлягають задоволенню.

Суд не приймає до уваги пояснення позивача ОСОБА_1 щодо постійного проживання ОСОБА_2В за адресою спірної квартири, оскільки це суперечить зібраним по справі доказам. Крім того, позивач ОСОБА_1 не заперечує, що він постійно проживає за адресою ІНФОРМАЦІЯ_7, з ним мешкає і відповідач ОСОБА_2. Відповідач не спростовує, що це помешкання є його власністю.

Позивачем ОСОБА_1 не надано суду жодного доказу того, що він та позивач ОСОБА_2 здійснювали спроби вселитися до спірної квартири протягом дії ордеру на житлове приміщення і в подальшому після реєстрації за адресою житло, а відповідачі чинили їм в цьому перешкоди. Також позивачами не доведено, що відповідачі за первісним позовом чинять їм перешкоди в користуванні квартирою, зокрема, не доведено що відповідачі змінили вхідні двері та вхідні замки і не надають їм ключа від дверей.

Згідно вимог ст. 65 ЖК України особи, що вселилися в жиле приміщення як члени сім'ї наймача, набувають рівного з іншими членами сім'ї права користування жилим приміщенням, якщо при вселенні між цими особами, наймачем та членами його сім'ї, які проживають з ним, не було іншої угоди про порядок користування жилим приміщенням.

Згідно ст. 405 ЦК України, член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

Відповідно до ст. 3 СК України, сім’ю складають особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки.

Положення ч. 2 ст. 64 ЖК зазначає, що до членів сім’ї належать дружина наймача (власника), їхні діти, батьки та інші особи, якщо вони проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство. Права члена сім’ї має також і особа, яка перестала бути членом сім’ї наймача, але продовжує проживати в займаному ним житловому приміщенні.

Таким чином, позивачі за первісним позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 в період дії ордеру на житлове приміщення не реалізували свого права на вселення у спірну квартиру, термін дії цього ордеру у встановленому порядку не продовжили, поважність причини своєї відсутності у спірному житлі в період з 17.09.2015 року до моменту свого звернення до суду 16.03.2016 року з цим позовом, тобто понад шість місяців, фактично не довели, продовжуючи проживати у належній їм на праві власності квартирі в цьому ж населеному пункті.

Приймаючи до уваги викладені вище обставини суд дійшов до висновку, що позивачам ОСОБА_1, ОСОБА_2 слід відмовити у задоволенні позову в частині зобов’язання не чинити відповідачами перешкод у користуванні квартирою.

Аналізуючи зібрані по справі докази суд дійшов до висновку, що не підлягають задоволенню і вимоги позивачів про зобов’язання відповідачів для погашення акту самочинного перепланування у квартирі та встановлення віконно-дверного блоку у капітальній стіні, оскільки у задоволенні позовних вимог про визнання права користування та усунення перешкод в користуванні - відмовлено. Суд вважає, що права позивачів у даному випадку порушено не було.

Суд також вважає, що позивачем за зустрічним позовом ОСОБА_3 надано суду достатньо належних та допустимих доказів на підтвердження того, що відповідачі ОСОБА_1 ОСОБА_2 тривалий час до взяття їх на реєстраційний облік і до часу звернення до суду в квартирі не проживали, особистих речей в квартирі не зберігають, комунальні послуги та інші платежі, пов’язані з утриманням квартири не сплачують.

Керуючись ст..ст.47 Конституції України, 71,72,116 ЖК України, 396 ЦК України, 12, 13, 76, 77, 78, 265, 268, 352, 354 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 (Україна, 72319, АДРЕСА_7, РНОКПП НОМЕР_1), ОСОБА_2 (Україна, 72319, АДРЕСА_7, РНОКПП 30938155799) до ОСОБА_3 (Україна, 72319, АДРЕСА_7, паспорт СВ595272, виданий Мелітопольським МВ УМВС України в Запорізькій області 16.03.2002 року), ОСОБА_4 (Україна, 72319, АДРЕСА_7, РНОКПП НОМЕР_2), ОСОБА_5 (ОСОБА_3) ОСОБА_6 (Україна, 72319, АДРЕСА_7, РНОКПП НОМЕР_3), ОСОБА_7 (Україна, 72319, АДРЕСА_7), треті особи: Комунальне підприємство «Мелітопольське міжміське бюро технічної інвентаризації», Орган опіки та піклування Мелітопольської міської ради Запорізької області, про визнання права користування квартирою, усунення перешкод в користуванні квартирою та зобов’язання вчинити певні дії – відмовити.

Зустрічний позов ОСОБА_3 (Україна, 72319, АДРЕСА_7, паспорт СВ595272, виданий Мелітопольським МВ УМВС України в Запорізькій області 16.03.2002 року) до ОСОБА_1 (Україна, 72319, АДРЕСА_7, РНОКПП НОМЕР_1), ОСОБА_2 (Україна, 72319, АДРЕСА_7, РНОКПП 30938155799), треті особи: ОСОБА_4 (Україна, 72319, АДРЕСА_7), ОСОБА_5 (ОСОБА_3) ОСОБА_6, Мелітопольський міський відділ управління державної міграційної служби України в Запорізькій області, Мелітопольська міська рада Запорізької області, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням - задовольнити.

Визнати ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_8 (Україна, 72319, АДРЕСА_7, РНОКПП НОМЕР_1) таким, що втратив право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_8.

Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_9 (Україна, 72319, АДРЕСА_7, РНОКПП 30938155799) таким, що втратив право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_9.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_8, (Україна, 72319, АДРЕСА_7, РНОКПП НОМЕР_1), на користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_10, (Україна, 72319, АДРЕСА_7, паспорт СВ595272, виданий Мелітопольським МВ УМВС України в Запорізькій області 16.03.2002 року) судовий збір у сумі 275,60 гривень.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_9, (Україна, 72319, АДРЕСА_7 РНОКПП 30938155799), на користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_10, (Україна, 72319, АДРЕСА_7, паспорт СВ595272, виданий Мелітопольським МВ УМВС України в Запорізькій області 16.03.2002 року) судовий збір у сумі 275,60 гривень.

Апеляційну скаргу на рішення може бути подано до апеляційного суду Запорізької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Л.В. Колодіна