Ухвала суду № 72742475, 14.03.2018, Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 11-кп/781/46/18 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1

Категорія: ч.2 ст. 185 КК України Доповідач в колегії апеляційного суду ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.03.2018 року, колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

Головуючого судді Онуфрієва В.М.,

суддів Бондарчука Р.А., Олексієнко І.С.,

із секретарем Ковальової Н.Д.,

за участю прокурора Фомічової І.В.,

представника потерпілого – ОСОБА_3,

захисника – адвоката ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_5,

розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Кропивницькому кримінальне провадження № 12017120020008994 за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_5 на вирок Кіровського районного суду м. Кіровограда від 04 жовтня 2017 року.

Цим вироком:

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, не працюючого, проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_4, судимого 16.02.2017 року Кіровським районним судом міста Кіровограда за ч. 1 ст. 185 КК України до 1 року позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік;

визнано винуватим, засуджено та призначено покарання за ч. 2 ст. 185 КК України у виді 1 року 2 місяців позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК України, шляхом часткового приєднання до покарання, призначеного даним вироком, невідбутої частини покарання, призначеного вироком Кіровського районного суду міста Кіровограда від 16.02.2017 року, призначено ОСОБА_5 за сукупністю вироків остаточне покарання у виді 1 року 3 місяців позбавлення волі.

Долю речових доказів вирішено відповідно до ст. 100 КПК України.

ВСТАНОВИЛА:

Вироком суду першої інстанції ОСОБА_5 визнано винуватим та засуджено за вчинення таємного викрадення чужого майна (крадіжки), вчиненої повторно, за таких обставин.

Так, 02.08.2017 року, близько 3 год., ОСОБА_5, перебуваючи в приміщенні магазину ТОВ «ДНК ГРУПП»-«Копілка», розташованого на вулиці Володимирській, 1/61 в місті Кропивницькому, впевнившись, що за ним ніхто не спостерігає, діючи умисно та цілеспрямовано, з корисливих спонукань, таємно повторно викрав з полиці крабові палички «VICI» охолодженні, вартістю 37 гривень 06 копійок; ковбасу ЧПК «Салямі Італійська», вартістю 280 гривень 58 копійок; долі форелі, вартістю 58 гривень 38 копійок, які поклав собі під сорочку, в яку був одягнений. Після цього вважаючи, що його дії не будуть помічені, пройшов через касу не розрахувавшись за вказаний товар, чим завдав ТОВ «ДНК ГРУПП»-«Копілка» матеріальну шкоду на загальну суму 376 гривень 02 копійки. Викраденим майном розпорядився на власний розсуд.

В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_5, не оспорюючи фактичні обставини та кваліфікацію своїх дій, просив змінити вирок суду першої інстанції в частині призначеного покарання і призначити покарання у виді 1 року позбавлення волі та на підставі ст. 75 КК України звільнити його від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 роки з покладенням на нього обов'язків, передбачених ст. 76 КК України, а вирок Кіровського районного суду м. Кіровограда від 16.02.2017 року підлягає виконанню самостійно. Свої вимоги обґрунтував тим, що 25.08.2017 року у нього народилася дочка ОСОБА_6, про що він повідомляв у суді, однак, у вироку дана обставина відображена не була, а тому у зв'язку з щирим каяттям та визнанням вини, наявністю на утриманні малолітньої дитини він вважає, що призначення йому покарання з випробуванням не пов'язаного з реальним відбуттям в місцях позбавлення волі буде відповідати тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого і буде достатнім для його виправлення.

Заслухавши доповідача, обвинуваченого ОСОБА_5 та в його інтересах захисника – адвоката ОСОБА_7 який просив задовольнити його апеляційну скаргу, прокурора який просив відмовити в апеляційній скарзі обвинуваченого, обговоривши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з таких підстав.

Досудове розслідування у даному кримінальному провадженні проведено відповідно до вимог кримінального процесуального закону, а викладені у вироку суду висновки про винуватість ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, ґрунтуються на сукупності зібраних по справі доказів, які у повному обсязі, відповідно до вимог параграфу 3 глави 28 КПК України, досліджені судом першої інстанції під час судового розгляду справи, та є взаємоузгодженими між собою і відповідають фактичним обставинам справи і ніким із учасників процесу не оспорюються.

Належність та допустимість доказів у кримінальному провадженні, а також правильність кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 2 ст. 185 КК України у колегії суддів сумнівів не викликає.

Вина обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому злочині, крім визнання своєї вини, в повному обсязі доведена матеріалами кримінального провадження, які розглянуто судом першої інстанції в порядку ст.349 ч.3 КПК України.

При цьому, районний суд дотримав вимоги змісту ч.3 ст.349 КПК України, допитав обвинуваченого і за згодою всіх учасників процесу визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин кримінального провадження, які ніким не оспорювалися, у тому числі і тих фактичних обставин, які зазначені в обвинувальному акті.

На підставі викладеного, колегія суддів відповідно до ст.404 ч.1 КПК України не перевіряє висновки суду першої інстанції щодо фактичних обставин справи, які не оспорювалися і стосовно яких, відповідно до вимог ст.349 ч.1 КПК України докази не досліджувались.

За таких обставин районний суд правильно кваліфікував дії ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_5, суд першої інстанції відповідно до вимог ст.65 КК України врахував ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості, особу обвинуваченого, який за місцем проживання характеризується позитивно, раніше судимий, врахував обставини, що пом'якшують покарання - щире каяття у вчиненому злочині та повне відшкодування шкоди, спричиненої злочином, та відсутність обтяжуючих покарання обставин, а тому обґрунтовано призначив покарання ОСОБА_5, у виді позбавлення волі, та правильно частково приєднав на підставі ст.71 КК України не відбуту частину покарання за попереднім вироком Кіровського районного суду міста Кіровограда від 16.02.2017 року, оскільки обвинувачений скоїв кримінальне правопорушення в період іспитового строку, яке буде відповідати тяжкості вчиненого, обставинам кримінального провадження та особі обвинуваченого, є обґрунтованим, необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів як ним самим, так і іншими особами, а ще буде відповідати меті покарання, визначеного у ст.50 КК України.

Доводи обвинуваченого з приводу того, що суд першої інстанції при призначенні покарання не врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого та обставини, що пом’якшують покарання та не врахував, що шкода спричинена потерпілому є незначною і одразу відшкодована є необґрунтованими та безпідставними. На переконання колегії суддів суд першої інстанції дотримався вимог ст.65 КК України та врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого, обставини вчинення кримінального правопорушення та врахував всі пом’якшуючі обставини покарання.

Доводи обвинуваченого щодо неврахування судом як пом’якшуючу обставину наявність на його утриманні малолітньої дитини є безпідставними, оскільки в матеріалах кримінального провадження відсутні дані те, що малолітня дитина ОСОБА_6 є донькою обвинуваченого і перебуває на його утриманні.

Враховуючи викладене, колегія суддів доходить переконливого висновку, що вирок суду є законним, мотивованим та обґрунтованими, підстави для його зміни та пом’якшення обвинуваченому покарання відсутні, а тому апеляційну скаргу ОСОБА_5 слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 376, 405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_5 - залишити без задоволення.

Вирок Кіровського районного суду м. Кіровограда від 04 жовтня 2017 року стосовно ОСОБА_5 - залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з дня проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду, безпосередньо до суду касаційної інстанції, протягом трьох місяців з дня її проголошення.

СУДДІ:

В.М. ОСОБА_8 ОСОБА_9 Олексієнко