Постанова № 72742086, 15.03.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2018 р. м. ХарківСправа № 820/3668/17Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Тацій Л.В.

суддів: Подобайло З.Г. , Григорова А.М.

за участю секретаря судового засідання Ткаченка А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 В`ячеслава Володимировича на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.12.2017р., суддя Мельников Р.В., м. Харків, повний текст складено 26.12.17 по справі № 820/3668/17

за позовом ОСОБА_1 В`ячеслава Володимировича

до Харківського обласного військового комісаріату, Т.в.о. військового комісара Харківського обласного військового комісаріату підполковника ОСОБА_2

про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив: визнати протиправним та скасувати наказ т.в.о. військового комісара Харківського обласного військового комісаріату №352 від 21.07.2017 “Про притягнення до дисциплінарної відповідальності”, за особисту недисциплінованість, яка виразилась у порушенні п. 1, 3 ст. 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, яка зобов'язує кожного військовослужбовця свято і непорушно додержуватись Конституції України та Законів України, військової присяги, беззастережно виконувати накази командирів (начальників) та п. 1 ст. 4 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України, яка зобов'язує кожного військовослужбовця додержуватись Конституції та Законів України, військової присяги, неухильно виконувати вимоги статутів, накази командирів, згідно якого підполковника ОСОБА_1, військового комісара Чугуївського ОРВК притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено дисциплінарне стягнення “догана”; зобов'язати Харківський обласний військовий комісаріат анулювати відповідний запис в службовій картці підполковника ОСОБА_1, військового комісара Чугуївського ОРВК.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 18.12.2017р., по справі № 820/3668/17 позов залишено без задоволення.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким позов задовольнити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповноту дослідження обставин у справі.

Позивач у доводах апеляційної скарги вказує на те, що ним було отримано вимогу за підписом т.в.о. військового комісара Харківського обласного військового комісаріату підполковником ОСОБА_2, згідно якої військових комісарів районних (міських) військових комісаріатів м. Харкова та Харківської області зобов’язано прибути до інструкторсько-методичних занять, проведення яких заплановано у Харківському обласному військовому комісаріаті. Після отримання вказаної вимоги та перебування у Харківському обласному військовому комісаріаті, його ознайомлено майором ОСОБА_3 із телефонограмою начальника Харківського зонального відділу Військової служби правопорядку від 12.07.2017 року за № 116, якою позивач повідомлявся про необхідність особистої участі у судовому засіданні 14.07.2017 року о 09:00 годині. Позивач, вказуючи на те, що ані майор ОСОБА_3, ані начальник Харківського зонального відділу Військової служби правопорядку не є його безпосередніми начальниками, накази яких він зобов’язаний виконувати, наполягає в апеляційній скарзі на тому, що він, виконуючи наказ т.в.о. військового комісара Харківського обласного військового комісаріату підполковником ОСОБА_2 та перебуваючи на військових зборах, був позбавлений можливості прийняти участь у судовому засіданні Чугуївського міського суду Харківської області 14.07.2017 року. Окрім того, в апеляційній скарзі позивач зазначив, що в оскаржуваному наказі не зазначено, як підставу притягнення його до дисциплінарної відповідальності, невиконання наказу командира, а вказано – факт неприбуття позивача в судове засідання.

В судовому засіданні представник позивача підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити.

Представник відповідачів в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечував в повному обсязі, наполягаючи на законності та обґрунтованості постанови суду першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді-доповідача змісту судового рішення, що оскаржується, апеляційної скарги, пояснення представників сторін, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 з вересня 2016 року призначений на посаду військового комісара Чугуївського об'єднаного районного військового комісаріату.

Посадовими особами Харківського зонального відділу Військової служби правопорядку проведене службове розслідування за фактом порушень, зазначених у акті перевірки Чугуївського об'єднаного районного військового комісаріату відповідною комісією Харківського зонального відділу Військової служби правопорядку.

За результатами службового розслідування 29.06.2017 року відносно військового комісара Чугуївського ОМВК підполковника ОСОБА_1 складений протокол про військове адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 172-15 “Недбале ставленні до військової служби” та направлено його до Чугуївського міського суду Харківської області для прийняття рішення.

Телефонограмою начальника Харківського зонального відділу Військової служби правопорядку №116 від 12.07.2017 року, підполковник ОСОБА_1 викликаний для участі в судовому засіданні на 09:00 год. 14.07.2017 року.

У судове засідання на призначену дату ОСОБА_1 не прибув, обґрунтовуючи це перебуванням у період з 13.07.2017 року та 14.07.2017 року на інструкторсько-методичних заняттях у Харківському обласному військовому комісаріаті, про що було відомо т.в.о. військового комісара Харківського обласного військового комісаріату підполковнику ОСОБА_2, який направив відповідну вимогу від 11.07.2017 року.

Наказом т.в.о. військового комісара Харківського обласного військового комісаріату №352 від 21.07.2017 “Про притягнення до дисциплінарної відповідальності”, за особисту недисциплінованість, яка виразилась у порушенні п. 1, 3 ст. 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, яка зобов'язує кожного військовослужбовця свято і непорушно додержуватись Конституції України та Законів України, військової присяги, беззастережно виконувати накази командирів (начальників) та п. 1 ст. 4 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України, яка зобов'язує кожного військовослужбовця додержуватись Конституції та Законів України, військової присяги, неухильно виконувати вимоги статутів, накази командирів підполковника ОСОБА_1, військового комісара Чугуївського ОМВК, притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено дисциплінарне стягнення - “догана”.

Вказаний наказ позивач оскаржив до суду.

Приймаючи оскаржувану постанову, суд першої інстанції відмовив у задоволенні позовних вимог.

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга та позовні вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 2 Закону України "Про військовий обов'язок та військову службу" військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Законом України "Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України" № 551-XIV від 24.03.1999 року затверджено Дисциплінарний статут Збройних Сил України (далі - Дисциплінарний статут Збройних Сил України), який визначає сутність військової дисципліни, обов'язки військовослужбовців щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг.

Відповідно до вимог статей 1, 2 Дисциплінарного статуту військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України.

Військова дисципліна ґрунтується на усвідомленні військовослужбовцями свого військового обов'язку, відповідальності за захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, на їх вірності Військовій присязі.

Згідно з положеннями ст.4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України військова дисципліна зобов'язує кожного військовослужбовця: додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів; бути пильним, зберігати державну та військову таємницю; додержуватися визначених військовими статутами правил взаємовідносин між військовослужбовцями, зміцнювати військове товариство; виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.

Відповідно до вимог ст. 8 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України командири, посади яких у цьому Статуті не визначені, користуються дисциплінарною владою щодо підлеглих військовослужбовців згідно з військовим званням, передбаченим їх посадою, зокрема (капітан 1 рангу) - владою командира полку (корабля 1 рангу).

Згідно вимог п. п. 1, 3 ст. 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та п. 1 ст. 4 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України, кожен військовослужбовець зобов’язаний свято і непорушно додержуватись Конституції України та Законів України, Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України, військової присяги, неухильно виконувати вимоги статутів, наказів командирів.

За приписами ст. 16 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України кожний військовослужбовець зобов'язаний виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов'язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.

Відповідно до положень ст.45 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов'язків, порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов'язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення.

За вчинення адміністративних правопорушень військовослужбовці несуть дисциплінарну відповідальність за цим Статутом, за винятком випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення. За вчинення корупційних діянь чи інших правопорушень, пов'язаних із корупцією, військовослужбовці несуть відповідальність згідно з Кодексом України про адміністративні правопорушення. У разі вчинення кримінального правопорушення військовослужбовець притягається до кримінальної відповідальності.

Згідно вимог ст. 68 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України на молодших та старших офіцерів можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення: а) зауваження; б) догана; в) сувора догана; г) попередження про неповну службову відповідність; д) пониження в посаді; е) пониження військового звання на один ступінь; є) звільнення з військової служби за службовою невідповідністю; ж) позбавлення військового звання.

Відповідно до положень ст.83 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України визначено, що на військовослужбовця, який порушує військову дисципліну або громадський порядок, можуть бути накладені лише ті дисциплінарні стягнення, які визначені цим Статутом і відповідають військовому званню військовослужбовця та дисциплінарній владі командира, що вирішив накласти на винну особу дисциплінарне стягнення.

Водночас, ст. 98 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України передбачено, що під час оголошення дисциплінарного стягнення до відома військовослужбовця доводять, в чому полягає порушення ним військової дисципліни чи громадського порядку.

З дослідженого в судовому засіданні оскаржуваного наказу, судом встановлено, що юридичною підставою притягнення позивача до дисциплінарної відбулося слугував висновок про порушенням п. 1, 3 ст. 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та п. 1 ст. 4 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України, які зобов’язують кожного військовослужбовця свято і непорушно додержуватись Конституції України та Законів України, військової присяги, беззастережно виконувати накази командирів (начальників).

При цьому, фактичною підставою прийняття оскаржуваного наказу слугували обставини неприбуття позивача в судове засідання, про обов’язкову участь в якому йому віддано наказ командира.

Таким чином, доводи позивача про те, що обставина невиконання наказу командира не була підставою прийняття оскаржуваного наказу, спростовуються наявними у матеріалах доказами, оскільки в наказі чітко вказано, що ОСОБА_1, отримавши телефонограму начальника Харківського ЗВ ВСП, свідомо проігнорував виклик до суду.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуваний наказ про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності прийнято саме з підстав невиконання наказу керівника, і таке невиконання наказу виразилось у неприбутті до суду.

З приводу доводів позивача про те, що ані майор ОСОБА_3, ані начальник Харківського зонального відділу Військової служби правопорядку не є його безпосередніми начальниками, накази яких він зобов’язаний виконувати, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до положень Постанови Кабінету Міністрів України від 03.06.2013 № 389 “Про затвердження Положення про військові комісаріати”, а саме пунктом 3 передбачено, що районні, об'єднані районні, міські, об'єднані міські, військові комісаріати підпорядковуються відповідному обласному військовому комісаріату, на території відповідальності якого вони перебувають згідно з адміністративно-територіальним устроєм України.

Також пунктом 7 Положення про військові комісаріати передбачено, що обласні військові комісаріати є юридичними особами, мають самостійний баланс, реєстраційні рахунки в органах Казначейства. Інші військові комісаріати є відокремленими підрозділами відповідних обласних військових комісаріатів,

Пунктом 10 Положення про військові комісаріати передбачено, що обласні військові комісаріати: керують підпорядкованими військовими комісаріатами, контролюють дотримання ними вимог законодавства, виконання наказів Міноборони, Генерального штабу та інших органів військового управління, наказів і директив Міністра оборони та наказів і директив начальник Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил;

Районний, міський військовий комісар, у тому числі такий, що очолює об'єднаний районний чи об'єднаний міський військовий комісаріат, безпосередньо підпорядковується обласному військовому комісару та є прямим начальником для військовослужбовців та працівників районного об'єднаного районного, міського чи об'єднаного міського військового комісаріату.

Таким чином, військовий комісар Чугуївського ОРВК Харківської області підполковник ОСОБА_1 є прямим начальником всього особового складу Чугуївського ОРВК та, водночас, підпорядковується безпосередньо військовому комісару Харківського обласного військового комісаріату.

В свою чергу, військовий комісар Харківського обласного військового комісаріату, його заступники, є прямими начальниками військового комісара Чугуївського ОРВК Харківської області.

Відповідно до положень абз.2 ст.35 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України наказ можна віддавати одному чи групі військовослужбовців усно або письмово, у тому числі, з використанням технічних засобів зв'язку.

З матеріалів справи судом встановлено, що згідно з наказами військового комісара Харківського обласного військового комісаріату від 01.07.2017 року № 184 та від 29.07.2017 року № 212 тимчасове виконання обов'язків військового комісара Харківського обласного військового комісаріату покладено на начальника відділу комплектування та призову (підготовки до військової служби) - заступника військового комісара підполковника ОСОБА_2

При цьому, відповідно до наказу Командувача СВ ЗС України від 11.05.2015 року № 369 підполковник ОСОБА_4 є заступником військового комісара по роботі з особовим складом - начальник групи по роботі з особовим складом та громадськістю.

Виходячи з наведеного, т.в.о. військового комісара Харківського ОВК підполковник ОСОБА_2 з 01.07.2017 р. по 29.07.2017 р. був прямим начальником позивача.

З матеріалів справи судом також встановлено, що 12.07.2017 року у зв'язку з виїздом для перевірки стану діяльності підпорядкованих військових комісаріатів, підполковником ОСОБА_2 віддано усний наказ, та уповноважено підполковника ОСОБА_4 на виконання обов'язків військового комісара на час його відсутності, розгляду та прийняття оперативних рішень по документах, які надходять до військового комісаріату.

У зв’язку з надходженням 12.07.2017 року на адресу військового комісара факсу з військової служби правопорядку, яким надіслано телефонограму № 116 від 12.07.2017 року, підполковником ОСОБА_4 віддано розпорядження (наказ) щодо прибуття позивача до суду на 09:00 год. 14.07.2017 року, що підтверджується його резолюцією на телефонограмі (а.с. 46).

До вказаних подій, а саме 11.07.2017 року за підписом т.в.о. військового комісара Харківського обласного військового комісаріату ОСОБА_2 направлено вимогу у формі розпорядження №ВТрО/227 від 11.07.2017 року військовим комісарам районних (міських) військових комісаріатів м. Харкова та Харківської області про необхідність прибуття на інструкторсько-методичні заняття на 13.07.2017 року та 14.07.2017 року (а.с. 19).

На підставі вказаного розпорядження позивач відповідно до посвідчення про відрядження від 12.07.2017 року №3011 відряджений до міста Харкова, облвійськкоматом.

Матеріали справи також містять копію наказу військового комісара Чугуївського об’єднаного районного військового комісаріату (по стройовій частині) від 13.07.2017 року за підписом позивача, зі змісту якого судом встановлено, що з 13.07.2017 року військовий комісар Чугуївського ОРВК підполковник ОСОБА_1 вибув у відрядження до Харківського обласного військового комісаріату на 2 доби на інструкторсько-методичні заняття на підставі розпорядження №ВТрО/227 від 11.07.2017 року.

Водночас, судом встановлено, що позивача про обов'язкову участь у судовому засіданні у Чугуївському міському суді Харківської області щодо розгляду справи про адміністративний протокол було офіційно попереджено майором ОСОБА_3, що підтверджується особистим підписом про ознайомлення з телефонограмою від 13.07.2017 року.

Таким чином, 13.07.2017 року, тобто у день вибуття до м. Харкова у відрядження, позивачу майором ОСОБА_3 доведено до відома наказ його безпосереднього керівника - підполковника ОСОБА_4 про необхідність 14.07.2017 року прибути о 9:00 годині до Чугуївського міського суду Харківської області.

Про обізнаність щодо такого наказу свідчить підпис позивача у телефонограмі, яка містить резолюцію від 12.07.2017 року, і доводи ОСОБА_1 про відсутність резолюції підполковника ОСОБА_4 у телефонограмі станом на момент його ознайомлення із нею не підтверджуються жодним доказом.

Окрім того, колегія суддів зазначає, що відповідно до положень ст.37 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України про виконання або невиконання наказу військовослужбовець зобов'язаний доповісти командирові (начальникові), який віддав наказ, і своєму безпосередньому командирові (начальникові), а також вказати причини невиконання наказу або його несвоєчасного (неповного) виконання. Якщо військовослужбовець розуміє, що він неспроможний виконати наказ своєчасно та у повному обсязі, він про це зобов'язаний доповісти вищезазначеним особам негайно.

Таким чином, позивач у зв’язку з отриманням двох наказів керівників, виконання одного з яких виключає виконання іншого, повинен був повідомити вищий керівний склад стосовно отримання таких наказів задля отримання вказівок щодо їх подальшого виконання, що позивачем не було здійснено.

Колегія суддів також враховує, до невиконання позивачем наказу командира про прибуття в судове засідання, стало причиною прийняття Чугуївським міським судом Харківської області постанови від 14.07.2017 року у справі №636/2144/17, якою справу про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 172-15 ч.2 КУпАП щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, повернуто до Харківського зонального відділу Військової служби правопорядку, для забезпечення участі ОСОБА_1 в судовому засіданні.

Крім того, в подальшому, ОСОБА_1 постановою Чугуївського міського суду Харківської області у справі №636/2144/17 від 29.09.2017 року визнано винним у вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 172-15 КУпАП, та провадження стосовно нього закрито на підставі п.7 ч.1 ст. 247 КУпАП, через закінчення строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст. 38 КУпАП.

Згідно з ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

З огляду на встановлені у справі фактичні обставини та досліджені докази, колегія суддів вважає, що позивач не довів правомірність заявлених позовних вимог, а наявні у матеріалах справи докази свідчать про відсутність підстав для задоволення позову.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують та доказів в їх обґрунтування не надано.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ч.1 ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, є обґрунтованим, прийняте на підставі з'ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 246, 250, 308, 310, п. 1 ч.1 ст. 315, 316, 321, 322, 325, 326, 328 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 В`ячеслава Володимировича залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.12.2017р. по справі № 820/3668/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя ОСОБА_5Судді ОСОБА_6 ОСОБА_7 Повний текст постанови складено 15.03.2018.