Постанова № 72742051, 05.03.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Головуючий І інстанції: Євтіфієв В.М.

05 березня 2018 р. м. ХарківСправа № 642/5375/17Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Донець Л.О.

суддів: Гуцала М.І. , Мельнікової Л.В.

за участю секретаря судового засідання Багмет А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Департаменту реєстрації Харківської міської ради на рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 18.12.2017 (суддя Євтіфієв В.М.), по справі № 642/5375/17

за позовом ОСОБА_1

до Департаменту реєстрації Харківської міської ради треті особи Служба у справах дітей по Холодногірському району Управління служби у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради

про скасування рішення, зобов'язання вчинення дій,

ВСТАНОВИВ:

20.10.2017 року, ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до суду з позовом до Департаменту реєстрації Харківської міської ради (далі-відповідач), третя особа - Служба у справах дітей по Холодногірському районі Управління служби у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради (далі - третя особа), в якому просила скасувати рішення відділу реєстрації місця проживання у Холодногірському районі м. Харкова Управління ведення Реєстру територіальної громади Департаменту реєстрації Харківської міської ради від 06.10.2017 року про відмову у реєстрації місця проживання ОСОБА_2; зобов'язати відділ реєстрації місця проживання у Холодногірському районі м. Харкова Управління ведення Реєстру територіальної громади Департаменту реєстрації Харківської міської ради зареєструвати місце проживання позивача за адресою: АДРЕСА_1.

Рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 18.12.2017 року позов задоволено повністю.

Визнані дії відповідача у відмові ОСОБА_1 у реєстрації малолітньої дитини ОСОБА_2 незаконними.

Скасовано рішення відповідача від 06.10.2017 року про відмову у реєстрації місця проживання ОСОБА_2.

Зобов'язано відповідача зареєструвати місце проживання ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідач, не погодившись з судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати судове рішення, та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

В обґрунтування апеляційної скарги, відповідач посилається на неврахування судом першої інстанції норм матеріального права, а саме: Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», та неповне з'ясування обставин справи, а саме: у відповідача відсутні відомості про реєстрацію позивача за адресою: АДРЕСА_1; вік ОСОБА_2, що призвело до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача перевіривши, в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а судове рішення скасуванню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що 06.10.2017 року позивач звернулась до відділу реєстрації місця проживання у Холодногріському районі м. Харкова Управління ведення Реєстру територіальної громади Департаменту реєстрації Харківської міської ради з заявами про реєстрацію місця проживання її малолітньої дитини ОСОБА_2 2016 року народження, за адресою її проживання: АДРЕСА_1.

06.10.2017 року даною установою відповідача відмовлено у задоволенні вказаних вище вимог.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов, зробив висновок про те, що оскаржувана відмова відповідача не ґрунтується на вимогах статті 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні».

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

У відповідності до ч.ч.1-4 ст. 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, зобов'язані протягом тридцяти календарних днів після зняття з реєстрації місця проживання та прибуття до нового місця проживання зареєструвати своє місце проживання. Батьки або інші законні представники зобов'язані зареєструвати місце проживання новонародженої дитини протягом трьох місяців з дня державної реєстрації її народження. Реєстрація місця проживання особи здійснюється в день подання особою документів. Реєстрація місця проживання за заявою особи може бути здійснена органом реєстрації з одночасним зняттям з попереднього місця проживання.

У разі якщо особа не може самостійно звернутися до органу реєстрації, реєстрація може бути здійснена за зверненням її законного представника або представника на підставі довіреності, посвідченої в установленому законом порядку (далі - представник).

Для реєстрації особа або її представник подає органу реєстрації (у тому числі через центр надання адміністративних послуг):

письмову заяву;

документ, до якого вносяться відомості про місце проживання. Якщо дитина не досягла 16-річного віку, подається свідоцтво про народження;

квитанцію про сплату адміністративного збору;

документи, що підтверджують право на проживання в житлі, перебування або взяття на облік у спеціалізованій соціальній установі, закладі соціального обслуговування та соціального захисту, проходження служби у військовій частині, адреса яких зазначається під час реєстрації;

військовий квиток або посвідчення про приписку (для громадян, які підлягають взяттю на військовий облік або перебувають на військовому обліку).

У разі подання заяви представником особи додатково подаються:

документ, що посвідчує особу представника;

документ, що підтверджує повноваження особи як представника, крім випадків, коли законними представниками є батьки (усиновлювачі).

Матеріали справи свідчать про те, що підставою для відмови позивачу у реєстрації місця проживання доньки ОСОБА_2 стало відсутність письмової згоди батька дитини на вчинення вказаної дії.

Підстави для відмови в реєстрації або знятті з реєстрації місця проживання передбачені пунктом 11 постанови Кабінету Міністрів України від 02.03.2016 року №207 «Про затвердження Правил реєстрації місця проживання», орган реєстрації відмовляє в реєстрації/знятті з реєстрації місця проживання, якщо:

особа не подала необхідних документів або інформації;

у поданих документах містяться недостовірні відомості або подані документи є недійсними;

звернулася особа, яка не досягла 14 років.

Рішення про відмову в реєстрації/знятті з реєстрації місця проживання приймається в день звернення особи або її представника шляхом зазначення у заяві про реєстрацію/зняття з реєстрації місця проживання підстав відмови. Зазначена заява повертається особі або її представнику.

Виходячи із вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість відмови відповідача у здійсненні реєстрації місця проживання ОСОБА_2.

Стосовно доводів апеляційної скарги на те, що в даному спорі мова йде про реєстрацію не новонародженої дитини, а дитини, яка має статус дитини до 14 років, то колегія суддів зауважує на тому, що позивачем у такий спосіб виконані вимоги ч.1 ст.6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в України» щодо обов'язку зареєструвати місце проживання новонародженої дитини протягом трьох місяців з дня державної реєстрації її народження.

Відповідно до матеріалів справи, ОСОБА_2, з часу свого народження, не була зареєстрована за місцем проживання.

Щодо доводів апеляційної скарги про те, що за вказаною позивачем адресою зареєстрована інша особа, то колегія суддів зауважує на відсутність такої підстави для відмови у реєстрації місця проживання на заяву позивача.

При цьому, колегія суддів зауважує на те, що позивач є власником 2/3 частки квартири 18, що розташована за адресою: АДРЕСА_1.

Виходячи із викладеного, колегія суддів не вбачає підстав для скасування судового рішення, та задоволення апеляційної скарги.

Судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні».

В силу приписів ст. 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою технічного засобу не здійснювалось

Згідно до п.1 ч.1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а апеляційну скаргу - без змін.

Колегія суддів, дійшла до висновку, що постанова суду першої інстанції не підлягає скасуванню, а апеляційна скарга - задоволенню.

Керуючись ст. 243, 250, 310, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Департаменту реєстрації Харківської міської ради залишити без задоволення.

Рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 18.12.2017 по справі № 642/5375/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Л.О. ДонецьСудді М.І. Гуцал Л.В. Мельнікова

Повний текст постанови складено 15.03.2018.